Рішення № 26264491, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/10869-2012 26.09.12

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ДКС»До відповідачаГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)Про: визнання недійсними додаткових угод Суддя Івченко А.М.Представники Позивача: Бєлов О.В. -дов. № б/н від 04.06.2012;Відповідача: Від прокуратури: Матяш Т.В. -дов. від 06.06.2012 Вакулюк Д.С. -посвідчення № 24У судовому засіданні 26.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ДКС»до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним додаткових угод.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-52/10869-2012, розгляд справи призначено на 27.08.2012.

27.08.2012 відповідач через відділ діловодства суду подав письмовий відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.08.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 10.09.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2012 у зв'язку із перебуванням судді Чебикіної С.О. у відпустці, справу № 5011-52/10869-2012 передано для розгляду судді Івченку А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 суддею Івченком А.М. прийнято справу № 5011-52/10869-2012 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 розгляд справи було відкладено на 17.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2012 розгляд справи було відкладено на 26.09.2012.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

20.06.2006 між Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ДКС»(позивачем, Інвестором) відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київради від 12.02.2004 № 14/1223 та від 28.12.2004 № 1051/2461 та від 27.12.2005 № 622/3083 був укладений договір № 563, предметом якого є сплата відповідачем пайової участі (внесків) на створення інженерно -транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку (загальна площа квартир 13 836,00 кв. м.) з вбудовано-прибудинковими приміщеннями загальною площею 2880,00 кв. м. (в т.ч. торгові -1080,00 кв. м., офіси -1800 кв. м.) на пр. П.Григоренка у Дарницькому районі м. Києва та компенсації за гідронамив території відведеної під забудову.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2 та 3 становить -3 160,97 тис. грн.

Згідно з п. 2.1.1. договору позивач зобов'язався перерахувати відповідачу компенсацію у сумі 184,02 тис. грн. (без ПДВ) в термін до 30.06.2006 та пайовий внесок у сумі 3 160,97 тис. грн. (без ПДВ) в термін з липня 2006 року по грудень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами 06.02.2009 було укладено додаткову угоду № 1 до договору пайової участі від 20.06.2006 № 563, відповідно до якої було встановлено, що станом на 26.12.2008 позивачем згідно договору від 20.06.2006 № 563 перераховані пайові кошти у сумі 2 642,55216 тис. грн. (п.1); відповідно до розрахунку від 26.12.2008 розмір заборгованості по сплаті пайового внеску згідно договору від 20.06.2006 № 563 становить 1 771,28 тис. грн. (п.2); враховуючи п. 2 цієї Угоди, позивач зобов'язався перерахувати заборгованість у сумі 1 771,28 тис. грн. (без ПДВ) згідно наступного графіку: - по 30,00 тис. грн. (без ПДВ) у строк з січня 2009 року по березень 2009 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця, - у сумі 1 681,28 тис. грн. (без ПДВ) у строк з квітня 2009 року по вересень 2009 року включно рівними частинами щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету (п. 3); за три дні до сплати коштів, передбачених п. З цієї угоди, позивач зобов'язався одержати в Головному управлінні економіки та інвестицій розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку (п.4).

03.07.2009 між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору від 20.06.2006 № 563, умовами якої: встановити, що відповідно до технічного паспорту БТІ, показники загальної площі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень при будівництві житлового будинку на пр. П. Григоренка, 23 у Дарницькому районі м. Києва змінились та складають 3 174,80 кв. м.; відповідно до п.1. цієї угоди позивач у зв'язку із будівництвом вбудовано-прибудованих приміщень загальною площею 3 174,80 кв. м. (в торгові - 2228,90 кв. м, офіси - 945,90 кв. м) на пр. П. Григоренка, 23 у Дарницькому районі м. Києва зобов'язується перерахувати додаткові пайові кошти на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури з врахуванням попередньої слати по договору від 20.06.2006 № 563; розмір додаткового пайового внеску, згідно з розрахунками 1 та 2 від 18.06.2009 (додаток до угоди), становить - 106,94 тис. грн.; позивач відповідно до п.2 та п. 3 цієї угоди перераховує додаткові пайові кошти у сумі 106,94 тис. грн. (без ПДВ) в термін до 10.07.2009 року включно на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Позивачем подана заява про відновлення строку для подачі позовної заяви.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Враховуючи мотиви зазначеної заяви, суд вважає за доцільне задовольнити її та відновити пропущений строк.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 -3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За вимогами ст. 27 1 Закону України «Про планування та забудову територій», у редакції, чинній на момент укладення Додаткових угод 1, 2 «Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати чотирьох відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника встановленої цією статтею.

Позивачем надано суду (в якості додатку до позову) належним чином засвідчену копію Книги 1 Тому VI Проекту Торговельно-житлового комплексу по пр. Григоренка, 23 у Дарницькому районі м. Києва -«Зведений кошторисний розрахунок".

Виходячи із даних Зведеного кошторисного розрахунку позивачем вже сплачено відповідачу грошову суму, що перевищує 4 % від загальної кошторисної вартості будівництва. У свою чергу розмір пайового внеску, зазначений у Додаткових угодах перевищує 4 % від загальної кошторисної вартості будівництва, у зв'язку із чим вимоги відповідача щодо сплати позивачем додаткових грошових коштів є недійсними і, відповідно - Додаткові угоди (що суперечать вимогам норм Закону України «Про планування та забудову територій», чинного на момент укладення Додаткових угод) є недійсними.

Виходячи із п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», знову ж таки обмежено розмір пайового внеску чотирма відсотками загальної кошторисної вартості житлового будівництва.

В порушення вимог п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»відповідачем (право вимоги якого обмежено та підлягає приведенню у відповідність із Законом) не здійснено ніяких дій щодо приведення умов Договору та Додаткових угод у відповідність із вимогами норм законодавства України. Що також встановлює той факт, що Додаткові угоди є недійсними.

За таких обставин, позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 06.02.2009 до договору № 563 від 20.06.2006, укладену між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ДКС».

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 03.07.2009 до договору № 563 від 20.06.2006, укладену між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ДКС».

4. Стягнути з Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 24262621) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ДКС»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б; код ЄДРПОУ 33401239) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. -судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 01.10.2012

СуддяА.М. Івченко