Рішення № 2626353, 22.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.08 р. Справа № 23/164

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКФ Азовпромсталь” м. Маріуполь

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” м. Маріуполь

про стягнення 53 161, 63 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 16.12.2008р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 22.12.2008р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “ПКФ Азовпромсталь” м. Маріуполь, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, відкритого акціонерного товариства “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” м. Маріуполь, 53 161, 63 грн. боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- укладення з відповідачем договору постачання № 3-08 від 03.01.2008р., за яким відповідачу 06.10.2008р. відвантажена металопродукція - лист г/к 09Г2С 80мм х 2200 х 5200 на суму 53 161, 63 грн.;

- гарантійний лист № 01-04/1226 від 03.10.2008р.;

- видаткову накладну № РН-0000326 від 06.10.2008р. та довіреність серії ЯПИ № 963292/462 від 03.10.2008р.;

- невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати вартості отриманої металопродукції, внаслідок чого в нього перед позивачем утворився борг в розмірі 53 161, 63 грн.;

- направлення на адресу відповідача претензії № 297 від 22.10.2008р. та нагадування про претензію № 300 від 04.11.2008р. з вимогою сплатити вищевказану суму боргу, які залишені без відповіді;

- ст.ст. 193,218, 220 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач надав відзив на позов № 08-12 від 24.11.2008р. та доповнення до відзиву № б/н, в яких зазначив, що у зв’язку із світовою фінансовою кризою діяльність ВАТ “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” з листопада 2008р. зупинена, всі металургійні заводи України зупинили договірні відносини з підприємством на виготовлення нестандартного металургійного обладнання (виникли форс-мажорні обставини).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір поставки № 3-08 від 03.01.2008р. (далі - договір № 3-08), згідно умов якого позивач (постачальник) зобов’язався поставити, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити металопродукцію в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі (п.1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору № 3-08 передбачено, що кількість, асортимент та номенклатура продукції вказуються в специфікаціях до договору, які є невід’ємною частиною договору. В п.3.1. та п.4.1. договору № 3-08 зазначено, що умови поставки продукції та ціна на продукцію визначаються у специфікаціях.

Договір № 3-08 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2008р. (п.12.2.).

Умовами договору № 3-08 (п.5.4.) сторони погодили умови оплати продукції - попередній платіж в розмірі 100% вартості продукції по специфікації. Відповідно до п.5.5. договору № 3-08 за взаємною згодою сторін постачальник має право здійснити відвантаження продукції без попередньої оплати, при цьому покупець гарантує здійснити оплату за поставлену продукцію протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору № 3-08 та гарантійного листа № 01-04/1226 від 03.10.2008р. позивач 06.10.2008р. відвантажив відповідачу металопродукцію, а саме лист г/к 09Г2С 80мм х 2200 х 5200 у кількості 7, 184т на загальну суму 53 161, 63 грн. Даний факт підтверджується видатковою накладною № РН-0000326 від 06.10.2008р. та довіреністю серії ЯПИ № 963292/462 від 03.10.2008р. на ім’я гр. Леймунської Лідії Павлівни.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач зобов’язався оплатити металопродукцію на суму 53 161, 63 грн. в строк до 17.10.2008р., про що викладено в гарантійному листі № 01-04/1226 від 03.10.2008р.

Як визначено положеннями ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідач свої договірні та гарантійні зобов’язання щодо оплати отриманої металопродукції за накладною № РН-0000326 від 06.10.2008р. у визначений строк не виконав, тому у нього утворився борг в сумі 53 161, 63 грн. Претензія № 297 від 22.10.2008р. з вимогою оплатити борг в сумі 53 161, 63 грн. та нагадування про претензію № 300 від 04.11.2008р., надіслані відповідачу, залишені ним відповіді.

Посилання відповідача на п.9.1. договору № 3-08, яким передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов’язань, якщо це сталося внаслідок непереборної сили, суд до уваги не приймає з огляду на наступне:

- частиною 1 ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;

- Господарський кодекс України визначає, що у сфері господарювання як правовий засіб відповідальності застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції (ст. 217);

- у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України);

- положеннями ч.4 ст.219 ГК України закріплено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин;

- в даному випадку позивач звернувся до суду за захистом свого права, обравши спосіб захисту, передбачений як ст.20 ГК України, так і ст.16 ЦК України - примусове виконання обов’язку в натурі (позивач вимагає стягнути з відповідача борг в сумі 53 161, 63 грн. за отриману ним металопродукцію);

- примусове виконання обов’язку в натурі характеризуються тим, що порушник за вимогою потерпілого повинний реально виконати дії, які складають предмет його зобов’язання; реальне виконання зобов’язання не можна розглядати як міру відповідальності, і тому правові підстави для застосування норм чинного законодавства та п.9.1. договору № 3-08 щодо звільнення відповідача від відповідальності відсутні.

Враховуючи, що сума боргу відповідача в розмірі 53 161, 63 грн. підтверджена матеріалами справи, доказів її сплати на момент розгляду справи відповідач не надав, суд задовольняє вимоги позивача в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 202, 216, 217, 218, 219 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” (м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 105, р/р 26003188579011 у Маріупольській філії ”Приватбанк”, МФО 335429, ЄДРПОУ 00645211) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ПКФ Азовпромсталь” (м. Маріуполь, б. Шевченка, 80, р/р 26004215147351 у Донецькій обласній філії АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 34027952) - 53 161 грн. 63 коп. боргу, 531 грн. 61 коп. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя