Ухвала суду № 26263371, 19.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2012 р. м. Київ К-1900/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Малюга Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року

у справі №2а-12142/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз «АКС»

до 1. Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька;

2. Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз «АКС»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька (далі -відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (далі -відповідач-2) про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий 2009 року у розмірі 82623,61 грн. (в редакції уточнення позовних вимог від 29 вересня 2009 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Трейд хауз «АКС»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за лютий 2009 року у розмірі 82623,61 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Трейд хауз «АКС»судовий збір у розмірі 834,74 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «Трейд хауз «АКС» подало до ДПІ у Київському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов'язань -56000,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту -110508,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту склала від'ємне значення - 54508,00 грн. (рядок 18.2), залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду -1345792,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 83074,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку -83074,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у Київському районі м. Донецька провела документальну невиїзну (камеральну перевірку достовірності заявленої ТОВ «Трейд хауз «АКС»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року, за результатами якої був складений акт № 2050/15-213/32804896 від 31 березня 2009 року.

Перевіркою було підтверджено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 82623,61 грн. Також перевіркою було встановлено порушення позивачем підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка полягало у відсутності фактичної сплати податку на додану вартість у сумі 450,36 грн., у зв'язку з чим податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2009 року № 0003281640/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 450,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем у адміністративному та судовому порядку не оскаржувалося.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року у розмірі 82623,61 грн., з урахуванням того, що податковим органом не приймалося рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний податковий період на зазначену суму.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідній сумі відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначеної суми.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

ДПІ у Київському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої ТОВ «Трейд хауз «АКС»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року, за результатами якої був складений акт № 2050/15-213/32804896 від 31 березня 2009 року. Зазначений акт є засобом реалізації відповідачем-1 владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зазначеною перевіркою було підтверджено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року у сумі 82623,61 грн.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податковим органом не приймалося рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у Київському районі м. Донецька мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний ДПІ у Київському районі м. Донецька, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили посилання податкового органу на те, що позивач не мав права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в залежності від якого і визначається сума бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що податковим органом отримані не всі відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Київському районі м. Донецька підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна