Постанова № 26262938, 26.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4890/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача -Чуфістової Ю.Г.,

представника відповідача -Шульги Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Тандем» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Тандем» (далі - позивач, ТОВ «Агро Тандем») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.07.2012 №№0000352301/921, 0000352301/922.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необґрунтованими. На час перебування у господарських відносинах з ПП «Фірма «Леон»та ПП «Агро-Лайф»підприємства були зареєстровані в установленому порядку, у тому числі як платники податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Представник позивач вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.02.2005 ТОВ «Агро Тандем»зареєстроване у якості суб'єкта господарювання Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області та з 09.03.2005 є платником ПДВ /арк. с. 29, 30/.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до направлення №2600/002600 від 07.06.2012, виданого Кременчуцькою ОДПІ, на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ №1100 від 07.06.2012 у період з 07.06.2012 по 13.06.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро Тандем»по питанню взаємовідносин з ПП «Фірма «Леон»»за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 у зв'язку з поданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 21.03.2012 №2556/10/22 та від 26.03.2012 №3949/10/23.

У ході перевірки встановлено заниження податку на прибуток на суму 69 144,00 грн за ІV квартал 2010 року у сумі 68473,00 грн, за ІV квартал 2011 року у розмірі 671,00 грн, а також заниження ПДВ на суму 24 899,00 грн за жовтень 2010 року /арк. с. 27/.

За результатами перевірки складено акт №1853/22-209/33189983 від 20.06.2012 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4, підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1. статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139,1 статті 139 Податкового кодексу України, підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»/арк. с. 14-28/.

07 липня 20112 року на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №0000352301/921, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 86 262,25 грн, з яких: 69144,00 грн -за основним платежем, 17118,25 грн -штрафні (фінансові) санкції, а також №0000362301/922, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 31123,75 грн, з яких: 24899,00 грн -за основним платежем, 6224,75 грн -штрафні (фінансові) санкції /арк. с.12, 13/.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2012 року №№0000352301/921, 0000352301/922, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 24899,00 грн та податку на прибуток на загальну суму 69144,00 грн стали господарські операції з ПП «Фірма «Леон»та ПП «Агро-Лайф».

Так, 14.04.2010 та 05.09.2011 між позивачем та ПП «Фірма «Леон» укладено договори, за умовами якого останній надавав ТОВ «Агро Тандем»автомобільний транспорт та організовував перевозку вантажу.

На підтвердження реальності фактичного здійснення господарських операцій з ПП «Фірма «Леон»позивачем надано рахунок, товарно-транспортну накладну, акт про виконання транспортно-експедиційних послуг, податкову накладну, накладну.

26.10.2010 між позивачем та ПП «Агро-Лайф»укладено договір купівлі-продажу №26/10 на підставі якого ТОВ «Агро Тандем»придбавав у ПП «Агро-Лайф»сою.

На підтвердження реальності фактичного здійснення господарських операцій з ПП «Агро-Лайф»позивачем надано договір, складську квитанцію на зерно №2398 від 28.10.2010 згідно з якою на складі ТОВ «Глобинський елеватор»позивач зберігав зерно, придбане у ПП «Агро-Лайф», також позивач надав суду податкову накладну №49 від 26.10.2010, видаткову накладну №50 від 26.10.2010.

Як встановлено перевіркою /арк. акту перевірки 6/ розрахунки між ТОВ «Агро Тандем»та ПП «Агро-Лайф»проводились у безготівковій формі через розрахункові рахунки згідно банківської виписки «БВ-0000317 від 29.10.2010 на суму 149 396,02 грн.

У ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач придбавав сою у ПП «Агро-Лайф»з метою її подальшої реалізації Товариству з обмеженою відповідальністю «Сингента», на підтвердження чого позивач надав договір, видаткову та податкову накладні.

Економічна доцільність зазначеної операції підтверджується тим, що позивач придбавав сою за ціною 2716,66 грн за тонну, а продавав за ціною 2833,33 грн.

На підставі зазначених господарських операцій позивачем віднесено до валових витрат 127141,00 грн та сформовано податковий кредит у розмірі 24 899,00 грн.

У розумінні пункту 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1. зазначеного закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 138.1. статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Відповідно до положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, всі витрати повинні бути підтверджені первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Пунктом 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У розумінні статті 1 зазначеного Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що 05.09.2011 позивач звернувся до ПП «Фірма «Леон»»із заявкою про надання автомобільного транспорту марки МАН д.н.з. 52-90 ВС та причеп д.н.з. ВВ 36-86 ХХ, на який виписано рахунок, але відповідно до товарно-транспортної накладної від 05.09.2011 та акту ПП «Фірма «Леон»»надавало транспортно-експедиційні послуги автомобільним транспортом марки МАН д.н.з. АЕ 22-71 СН з причепом д.н.з. 36-86 ХХ /арк. с. 93-95/.

Крім того, у вищезазначеній товарно-транспортній накладній відсутні відомості про вантаж, а також підписи особи, яка прийняла вантаж для перевезення та уповноваженої особи від вантажоодержувача про отримання товару /арк. с. 95/.

Надану суду 26.09.2012 товарно-транспортну накладну суд не бере до уваги як таку, що викликає сумнів у достовірності, оскільки під час перевірки ця товарно-транспортна накладна була відсутня, а 13.09.2012 суду було надано таку ж товарно-транспорту накладну, але без відповідних відміток про отримання товару /арк. с. 95, 138/.

Також, у наданому позивачем акті про виконання транспортно-експедиційних послуг не зазначено посади та прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції..

Тому зазначені документи не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За викладених обставин, суд вважає обгрунтованим висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження ТОВ «Агро Тандем»податку на прибуток у жовтні 2010 року на суму 671,00 грн, тому податкове повідомлення рішення №0000352301/921 від 07.07.2012 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 671,00 грн правомірним.

Разом з тим, наданими позивачем доказами в повній мірі підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ «Агро Тандем»та ПП «Агро-Лайф».

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ПП «Агро-Лайф»під час здійснення господарських операцій було зареєстроване в установленому порядку та мало право видавати податкові накладні, суд вважає висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження податку на прибуток у ІV кварталі 2010 року на суму 68473,12 грн та заниження ПДВ у жовтні 2010 року у сумі 24899,00 грн неправомірним, оскаржувані податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012 №0000352301/921 в частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 68 473,00 грн основного платежу та 17 118,25 грн штрафних (фінансових) санкцій, а також податкове повідомлення-рішення №0000352301/922 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 94-95, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Тандем" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000352301/921 від 07.07.2012 в частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 68 473,00 грн основного платежу та 17 118,25 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000362301/922 від 07.07.2012.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тандем" (ідентифікаційний код 33189983) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1167 (одна тисяча сто шістдесят сім) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2012 року.

Суддя К.І. Клочко