Постанова № 26262718, 20.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 вересня 2012 р. № 2-а- 7569/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

за участю представників сторін

позивача Растопчінової О.В.

відповідача Гіль А.В.

третьої особи Бережного Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" , третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПФ "Альгрі" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

Позовні вимоги заявлені до СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові , третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПФ «Альгрі»про скасування податкових повідомлень рішень від 24.04.2012 року № 0000080046 та від 26.06.2012 року № 0000250046.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі, пославшись на те, що висновок податкового органу про неправомірність формування підприємством податкового кредиту по взаємовідносинам з ПФ «Альгрі»зроблено на підставі того, що у період виписки податкових накладних контрагент підприємства не мав права на виписку податкових накладних, з підстав анулювання свідоцтва платника ПДВ. Проте рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року скасоване рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПФ «Альгрі». Вказана постанова набула законної сили 01.02.2012 року, та відповідно до положень п.5.6.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість підприємство мало право на виписку податкових накладних , як відповідно позивач мав право на формування за вказаними накладними податкового кредиту.

Представник третьої особи в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, зазначивши

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, пославшись на те, що оскаржувані рішення винесені у відповідності приписів законодавства, оскільки при проведенні перевірки позивача встановлено, що ним сформовано податковий кредит за лютий поточного року за податковими накладними виписаними контрагентом, якому анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи копії документів, суд встановив наступні обставини.

У період з 21.03.2012 по 06.04.2012 року фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Новий стиль»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 06.04.2012 року № 20/46-030/32565288, яким встановлено порушення п.198.3 ст.198 ПК України в частині завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2012 року (рядок 19 Декларації), що відповідно призвело до завищення розміру зарахування від'ємного значення різниці за лютий 2012 року до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.20.2 декларації) на 115680,00 грн. Вказані порушення встановлені по взаємовідносинам позивача з ПФ «Альгрі»(а.с.18-19). Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 24.04.2012 року № 0000080046, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 115680,00 грн.

У період з 21.05.2012 року по 08.06.2012 року фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року, результати якої оформлені актом від 08.06.2012 року № 167/46-030/32565288. перевіркою встановлено порушення п.200.3 абз. «а»п.200.4 ст.200 ПК України, п.п.4.6.7 п.4.6 р.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість в частині завищення заявленої за квітень 2012 року суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на 115680,00 грн. на підставі висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 22.06.2012 року № 0000250046, яким змінено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 115680,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 57840,00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення -рішення, відповідно до приписів ст..56 ПК України, за результати якого податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Перевіряючи оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Податкове повідомлення-рішення від 24.04.2012 року № 0000080046, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 115680,00 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ПФ «Альгрі»укладено договір поставки товару від 25.03.2011 року № 250311 (а.с.64-68, т.1), згідно якого продавець зобов'язувався поставити позивачеві регранулят поліпропілену, а позивач прийняти його та оплатити (п. 1.1. Договру). На виконання умов вказаного договору позивачеві надані податкові накладні № 01 від 13.04.2011 року, № 02 від 28.04.2011 року,№ 01 від 05.05.2011 року, на підставі яких до складу податкового кредиту у лютому 2012 року віднесено 115680,00 грн.

Судом досліджено та встановлено обставини реальності здійснення позивачем спірної господарської операції, а саме -видаткові накладні та приходні ордери (а.с.155-160, т.1), платіжні доручення на підтвердження оплати за вказаним договором (а.с.69-70), товарно-транспортні накладні (а.с.212-214, т.1)

Податковим органом ні у письмових запереченнях, ні під час слухання справи у судовому засіданні не ставилося під сумнів питання реальності вчинення спірної господарської операції, як не було здійснено цього дослідження і під час проведення відповідної перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для неврахування суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відповідно та відповідно завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2012 року (рядок 19 Декларації), що відповідно призвело до завищення розміру зарахування від'ємного значення різниці за лютий 2012 року до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.20.2 декларації) на 115680,00 грн є лист ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 05.04.2012 року 3 988/7/15-320 та даних ПК ПДС ДПС України встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ПФ «Альгрі»(свідоцтво ПДВ № 100275980) анульоване 11.04.2011 року.

Однак, суд звертає увагу на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року скасовано рішення ДПІ у Дзержинському раціоні м.Харкова від 11.04.2011 року № 123 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПФ «Альгрі». Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року вказану постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с.35-38, т.1 а.с.16-18, т.2). Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2а-14158/11/2070 є такою, що набрала законної сили.

Як зазначив у своєму листі від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10 "Щодо анулювання реєстрації платників податку на додану вартість" Вищий адміністративний суд України (п.3 листа) у разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Відповідно до п. 5.6.1. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. № 1394 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Пунктом 5.6.2. цього Положення визначено, що у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податков періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положеннями пункту 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Тобто, чинне законодавство необхідною умовою для включення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість визначає факт придбання платником податку таких товарів із метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктами 201.8, 201.9, 201.10 ст. 201 вказаного кодексу визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зважаючи на наведені законодавчі приписи, а також встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від контрагента ПФ «Альгрі»та вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення рішення від 24.04.2012 року № 0000080046, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 115680,00 грн.

Податкове повідомлення рішення від 22.06.2012 року № 0000250046, яким змінено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 115680,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 57840,00 грн.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі підпунктів 54.3, 58.1 ПК України. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п.200.3,200.4 ст.200 ПК України).

Оскільки судовим розглядом встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту за лютий 2012 року, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2012 року № 0000250046, яким змінено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 115680,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 57840,00 грн.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними оскаржуваних податкових повідомлень рішень, то суд вважає означені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки належним засобом захисту прав позивача є скасування податкових повідомлень рішень від 24.04.2012 № 0000080046 та від 22.06.2012 року № 0000250046

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень та вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню в частині скасування податкових повідомлень рішень .

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст..94 ПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль", третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПФ "Альгрі" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2012 № 0000080046 та від 22.06.2012 року № 0000250046

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь ПАТ "Новий стиль" (61020, Комсомольське шосе,88, м.Харків, ідентифікаційний код 32565288) судовий збір у розмірі 867 (вісімсот шістдесят сім) гривень 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 25.09.2012 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.