Постанова № 26262685, 19.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №3.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5593/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.,

при секретарі Житній Ю.С.

в присутності сторін: від позивача - Свиридова М.В.;

від 1 відповідача - Жданова В.В.,

2 відповідача - Жданова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Капрі» до Санітарно-епідеміологічної служби Луганської області, Головного державного санітарного лікаря Луганської області Жданова Володимира Васильовича про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування рішення від 11.05.2012 № 5/1704, -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Капрі» (далі - ПП «Капрі», позивач) до Санітарно-епідеміологічної служби Луганської області (далі - СЕС Луганської обл., відповідач 1), Головного державного санітарного лікаря Луганської області Жданова Володимира Васильовича (далі - Головний державний санітарний лікар Луганської області, відповідач 2), в якому позивач просив:

1. Визнати неправомірними дії Головного державного санітарного лікаря Луганської області в частині скасування:

- висновку Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50 по проекту «Цех з переробки кремнійвмістимих матеріалів за адресою: м. Стаханов, вул. Лобачевського, 28 а. Робоча документація. Оцінка впливу на навколишнє середовище»;

- висновку Державного закладу «Луганська обласна санітарно епідеміологічна станції» МОЗ України № 4/166 від 22.11.2011 по проекту будівництва «Ливарно-механічна дільниця. Розташування виробництва з металообробної промисловості до 100т/рік з чавунним та сталевим литтям до 10000 т/рік», розташованого за адресою: м. Стаханов, вул. Лобачевського, 28а;

- висновку Державного закладу «Луганська обласна санітарно епідеміологічна станції» МОЗ України № 5/171 від 25.11.2011 по проектним матеріалам «Оцінка еколого-гігієничного стану в зоні впливу викидів забруднюючих речовин ПП «Капрі». Обґрунтування розмірів зон забруднення, санітарних розривів, конфігурації санітарно-захисної зони».

2. Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного державного санітарного лікаря Луганської області «Щодо скасування висновків Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50 по проекту «Цех з переробки кремнійвмістимих матеріалів ПП «Капрі», та висновків Луганської обласної санепідстанції № 4/166 від 22.11.2011 по проекту «Ливарно-механічна дільниця. Розташування виробництва з металообробної промисловості до 100т/рік з чавунним та сталевим литтям до 10000 т/рік» та № 5/171 від 25.11.2011 р. «Оцінка еколого-гігієничного стану в зоні впливу викидів ПП «Капрі», яке викладено в листі Головного державного санітарного лікаря Луганської області № 5/1704 від 11.05.2012.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 13 червня 2012 року ПП «Капрі» отримало лист Головного державного санітарного лікаря Луганської області від 11.05.2012 № 5/1704 «Щодо скасування висновків Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 р. № 50 по проекту «Цех з переробки кремнійвмістимих матеріалів ПП «Капрі», та висновків Луганської обласної санепідстанції № 4/166 від 22.11.2011 р. по проекту «Ливарно-механічна дільниця. Розташування виробництва з металообробної промисловості до 100т/рік з чавунним та сталевим литтям до 10000 т/рік» та № 5/171 від 25.11.2011 р. «Оцінка еколого-гігієничного стану в зоні впливу викидів ПП «Капрі», з якого позивач дізнався, що вказані висновки з 11 травня 2012 року скасовані Головним державним санітарним лікарем Луганської області.

Позивач вважає такі дії Головного державного санітарного лікаря Луганської області та прийняте рішення такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України, з огляду на наступне.

Пунктом 9 Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 № 247 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 за N 4/5195, встановлено, що висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи визнаються недійсними: у зв'язку із закінченням терміну дії; за результатами повторної державної санітарно-епідеміологічної експертизи об'єкта, призначеної головним державним санітарним лікарем України, що визнає недійсними попередні результати. Таким чином, позивач зазначає, що для прийняття рішення про недійсність висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи існують певні умови, передбачені чинним законодавством України, якими не передбачено право головного санітарного лікаря області власним рішенням, викладеним у формі листа скасовувати раніше зроблені висновки.

Крім того, позивачем зазначено, що ст.ст. 41, 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» також не містять норм, які надають право головному санітарному лікарю області шляхом надсилання на адресу суб'єкта господарювання - юридичної особи, листа, скасовувати раніше видані висновки, видані закладами санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів, Головний державний санітарний лікар Луганської області Жданов В.В. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що висновок Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50 по проекту «Цех з переробки кремнійвмістимих матеріалів ПП «Капрі», та висновки Луганської обласної санепідстанції від 22.11.2011 № 4/166 по проекту «Ливарно-механічна дільниця. Розташування виробництва з металообробної промисловості до 100т/рік з чавунним та сталевим литтям до 10000 т/рік» та від 25.11.2011 № 5/171 «Оцінка еколого-гігієничного стану в зоні впливу викидів ПП «Капрі» були видані позивачу згідно з діючим законодавством України. Вказані висновки не є висновками санітарно-епідеміологічної експертизи, оскільки така експертиза не проводилась, а є висновками на проекти будівництва, відповідно до наказу МОЗ України від 11.07.2000 №160, що виконані за зверненням ПП «Капрі» і в яких дана оцінка відповідності прийнятих проектних рішень вимогам санітарних норм і правил.

Прокуратурою Луганської області 07 травня 2012 року до Державного закладу «Луганська обласна санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України внесено протести на висновки Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50, Луганської обласної санепідстанції від 22.11.2011 № 4/166 та від 25.11.2011 № 5/171. Розглянувши протести прокуратури Луганської області, ДЗ «Луганська обласна санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України погодився з зауваженнями, що були наведені у протестах, оскільки в зазначених висновках по проектам будівництва (реконструкції) не в повному обсязі розглянуті питання, пов'язані з вивченням та оцінкою показників здоров'я населення, що проживає в зоні впливу ПП «Капрі» та вплив на довкілля інших підприємств, що розташовані в комунально-складській зоні міста.

Крім того, представник відповідачів зазначив, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений для оскарження рішень посадових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд статтею 43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», оскільки лист від 11 червня 2012 року №5/1704 «Щодо скасування висновків Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 №50 по проекту «Цех з переробки кремнійвмістимих матеріалів ПП «Капрі», та висновків Луганської обласної санепідстанції № 4/166 від 22.11.2011 по проекту «Ливарно-механічна дільниця. Розташування виробництва з металообробної промисловості до 100т/рік з чавунним та сталевим литтям до 10000 т/рік» та № 5/171 від 25.11.2011 «Оцінка еколого-гігієничного стану в зоні впливу викидів ПП «Капрі» отримано представником ПП «Капрі» 13 червня 2012 року, а адміністративний позов подано до суду 17.07.2012.

На підставі викладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Приватне підприємство «Капрі» (ідентифікаційний код 32787331) зареєстроване виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 22 січня 2004 року (а.с.6-14).

Як з'ясовано судом та підтверджено матеріалами справи:

- висновком Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50 по проекту «Цех з переробки кремнійвмістимих матеріалів за адресою: м. Стаханов, вул. Лобачевського, 28а. Робоча документація. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)», ПП «Капрі» погоджено розділ ОВНС цеху з переробки кремнійвмістимих матеріалів по адресу: м. Стаханов, вул. Лобачевського, 28а (а.с.17);

- згідно висновку Луганської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 22.11.2011 №4/166 по проекту «Ливарно-механічна дільниця. Розташування виробництва з металообробної промисловості до 100 т/рік з чавунним та сталевим литтям до 10000 т/рік, розташованого за адресою: вул. Лобачевського, 28а в м. Стаханов» при розгляді проекту порушень вимог санітарних норм та правил не встановлено (а.с.18-20);

- згідно висновку Луганської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 25.11.2011 № 5/171 по проектним матеріалам «Оцінка еколого-гігієничного стану в зоні впливу викидів забруднюючих речовин ПП «Капрі». Обґрунтування розмірів зон забруднення, санітарних розривів, конфігурації санітарно-захисної зони» при розгляді проектних матеріалів порушень вимог санітарних норм та правил не встановлено (а.с.21-23).

Вказані висновки були складені на платній основі Стахановською міською та Луганською обласною санітарно-епідеміологічними станціями, за зверненнями ПП «Капрі» та підписані головними санітарними лікарями м. Стаханова та Луганської області відповідно, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

В подальшому, розглянувши протести обласної прокуратури від 07.05.2012 №07/4-144вих., №07/4-145вих., №07/4-146вих. (а.с.50-55) стосовно скасування висновків Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50, Луганської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 22.11.2011 №4/166, від 25.11.2011 № 5/171 та безпосередньо вказані висновки Головний державний санітарний лікар Луганської області своїм рішенням, викладеним у листі від 11.05.2012 №5/1704 зазначені висновки скасував (а.с.16).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного рішення відповідача, яке є предметом оскарження в даній справі, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Шляхом розгляду та погодження проектної та технічної документації на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, санітарно-захисних зон підприємств здійснюється запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд, метою якого є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства, що прямо визначено Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затверджений постановою КМУ від 22.06.99 №1109 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення №1109), розробленим відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

Із змісту протестів прокурора Луганської області на висновки Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50, Луганської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 22.11.2011 №4/166 та від 25.11.2011 № 5/171 вбачається, що прокурор вимагає скасувати зазначені висновки як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. Протест прокурора підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. З положень наведеної статті не вбачається, що принесений протест прокурора підлягає безумовному виконанню, оскільки обов'язковий розгляд та безумовне виконання не є тотожними поняттями.

Відповідно до п.5 Положення №1109 державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у порядку запобіжного та поточного нагляду. Згідно з п.10 Положення № 1109 саме головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, міст, районів та їх заступники, головні державні санітарні лікарі на водному, залізничному, повітряному транспорті та їх заступники, а також головні державні санітарні лікарі об'єктів з особливим режимом роботи у межах відповідних адміністративних територій (об'єктів) мають право погоджувати проектну та технічну документацію на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення та затверджувати висновки.

Аналіз приписів Положення № 1109, зокрема п.17, дає підстави для висновку, що рішення та дії головних державних санітарних лікарів та посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби можуть бути скасовані вищестоящим головним державним санітарним лікарем або судом. На користь викладеного свідчить і положення п.10 Положення №1109, відповідно до якого головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, міст, районів та їх заступники, головні державні санітарні лікарі на водному, залізничному, повітряному транспорті та їх заступники, а також головні державні санітарні лікарі об'єктів з особливим режимом роботи у межах відповідних адміністративних територій (об'єктів) мають право скасовувати рішення нижчестоящих головних державних санітарних лікарів чи посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Отже, головні державні санітарні лікарі не наділені повноваженнями ані щодо скасування своїх рішень, ані щодо відміни дій прийнятих ними висновків.

Правовий статус Державної санітарно-епідеміологічної служби України визначений відповідним положенням, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 №400/2011, відповідно до якого Державна санітарно-епідеміологічна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра охорони здоров'я України. Держсанепідслужба України входить до системи органів виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Держсанепідслужба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров'я України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядуванні, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи положення ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», суд зазначає, що головний державний санітарний лікар Луганської області мав вчинити заходи щодо розгляду отриманих протестів прокурора Луганської області від 07.05.2012 №07/4-145вих., №07/4-146вих. на висновки Державного Закладу «Луганська обласна санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України від 22.11.2011 №4/166 та від 25.11.2011 № 5/171, та прийняти рішення в межах наданих чинним законодавством повноважень. Належних та допустимих доказів в підтвердження прийняття в межах своїх повноважень рішення за результатами розгляду протестів прокурора Луганської області відповідачем до суду не надано. Між тим, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Що стосується висновку Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50 по проекту «Цех з переробки кремнійвмістимих матеріалів за адресою: м. Стаханов, вул. Лобачевського, 28а. Робоча документація. Оцінка впливу на навколишнє середовище», суд зазначає наступне. Скасовуючи спірним рішенням дію вказаного висновку, відповідачем 2 не враховано, що висновок Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50 було враховано при проведенні державної екологічної експертизи затвердженої Начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області 09.10.2007 №08-01-12-6916-260. Наведене вказує на те, що дія висновку станом на дату внесення протесту прокурора Луганської області від 07.05.2012 №07/4-144вих. та винесення спірного рішення вже була реалізована, а відтак не може бути відмінена. (Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)).

За правилами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на наведені положення, на підставі досліджених в судовому процесі доказів, оцінених відповідно до вимог ст.86 КАС України, суд визнає доведеним факт протиправності спірного рішення відповідача, прийнятого відповідачем необгрнутовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що вказує на порушення спірним рішенням прав та інтересів позивача. Відтак позовні вимоги, в частині визнання неправомірним та скасувати рішення Головного державного санітарного лікаря Луганської області «Щодо скасування висновків Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50 по проекту «Цех з переробки кремнійвмістимих матеріалів ПП «Капрі», та висновків Луганської обласної санепідстанції № 4/166 від 22.11.2011 по проекту «Ливарно-механічна дільниця. Розташування виробництва з металообробної промисловості до 100т/рік з чавунним та сталевим литтям до 10000 т/рік» та № 5/171 від 25.11.2011 «Оцінка еколого-гігієничного стану в зоні впливу викидів ПП «Капрі», яке викладено в листі Головного державного санітарного лікаря Луганської області № 5/1704 від 11.05.2012 підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про визнання неправомірними дій Головного державного санітарного лікаря Луганської області в частині скасування: висновку Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50 по проекту «Цех з переробки кремнійвмістимих матеріалів за адресою: м. Стаханов, вул. Лобачевського, 28 а. Робоча документація. Оцінка впливу на навколишнє середовище»; висновку Державного закладу «Луганська обласна санітарно епідеміологічна станції» МОЗ України № 4/166 від 22.11.2011 по проекту будівництва «Ливарно-механічна дільниця. Розташування виробництва з металообробної промисловості до 100т/рік з чавунним та сталевим литтям до 10000 т/рік», розташованого за адресою: м. Стаханов, вул. Лобачевського, 28а; висновку Державного закладу «Луганська обласна санітарно епідеміологічна станції» МОЗ України № 5/171 від 25.11.2011 по проектним матеріалам «Оцінка еколого-гігієничного стану в зоні впливу викидів забруднюючих речовин ПП «Капрі». Обґрунтування розмірів зон забруднення, санітарних розривів, конфігурації санітарно-захисної зони» залишаються судом без задоволення з таких підстав.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії рішення яке викладено в листі Головного державного санітарного лікаря Луганської області № 5/1704 від 11.05.2012 . Саме воно має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями Головного державного санітарного лікаря Луганської області, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Що стосується доводів відповідачів стосовно пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого для оскарження рішень посадових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, ст.43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» постанови, розпорядження, приписи, висновки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби у місячний термін можуть бути оскаржені: а) головного державного санітарного лікаря України - до Кабінету Міністрів України або до суду; б) головного державного санітарного лікаря центрального органу виконавчої влади з питань оборони, центрального органу виконавчої влади з питань внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України - головному державному санітарному лікарю України або до суду; в) інших головних державних санітарних лікарів та посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби - вищестоящому головному державному санітарному лікарю або до суду. Оскарження прийнятого рішення не припиняє його дії.

Суд зазначає, що статтею 43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлено перелік документів, які відповідно до своїх повноважень приймають посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби, та які можуть бути оскаржені у місячний термін до вищестоящого державного санітарного лікаря або до суду. Вказаний перелік є вичерпним та не містить документу під назвою «рішення», у тому числі викладене у формі листа.

На підставі викладеного, суд не приймає доводи відповідачів стосовно пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, та зазначає, що в даному випадку слід застосовувати положення ч.2 ст.99 КАС України, якими визначено загальний строк звернення до адміністративного суду - шість місяців. Таким чином, адміністративний позов ПП «Капрі» подано в межах установленого законом строку.

Згідно з ч. 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч. 3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 19 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 вересня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Капрі» до Санітарно-епідеміологічної служби Луганської області, Головного державного санітарного лікаря Луганської області Жданова Володимира Васильовича про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування рішення від 11.05.2012 № 5/1704 задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного державного санітарного лікаря Луганської області «Щодо скасування висновків Стахановської міської санітарно-епідеміологічної станції від 06.07.2007 № 50 по проекту «Цех з переробки кремнійвмістимих матеріалів ПП «Капрі», висновків Луганської обласної санепідемстанції від 22.11.2011 № 4/166 по проекту «Ливарно-механічна дільниця. Розташування виробництва з металообробної промисловості до 100 т/рік з чавунним та сталевим литтям до 10 000 т/рік» та від 25.11.2011 № 5/171 «Оцінка еколого-гігієнічного стану в зоні впливу викидів ПП «Капрі», яке викладено в листі Головного державного санітарного лікаря Луганської області від 11.05.2012 № 5/1704.

У задоволення решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Капрі» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 16,10 грн. (шістнадцять гривень 10 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 24 вересня 2012 року.

Суддя Д.О. Яковлев