Рішення № 2626261, 17.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.08 р. Справа № 1/173

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробниче об’єднання Аграрні та Індустріальні Оливи” м. Бердянськ Запорізької області

до відповідачів: 1. Державного підприємства „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєнню галузі” м. Донецьк

2. Державного підприємства “Донецька залізниця”

м. Донецьк

3.Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” м. Київ

про стягнення 154 430 грн. 57 коп.

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Єжель С.А.

Представники:

Від позивача не з’явився

Від відповідачів 1. не з’явився

2. не з’явився

3. не з’явився

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ: В судовому засіданні 16.12.2008р.

оголошена перерва для виготовлення

та оголошення рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробниче об’єднання Аграрні та Індустріальні Оливи” звернулось з позовом до Державного підприємства „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєнню галузі”, Державного підприємства “Донецька залізниця”, Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” про стягнення заборгованості за простими векселями з врахуванням індексу інфляції 125 340 грн. 78 коп., річних 7 060 грн. 68 коп., відсотків 22 029 грн. 11 коп.

В обґрунтування позову позивач надав копії: векселів №№ 66335593736200, 66225593736221, 66335593736220, 66335593736199, 66335593736206 від 25.03.2004р., 6433559311563, 6433559311577; 6433559311517, 6433559311568 від 29.09.2004р., контракту купівлі-продажу № ЦХП-14-01004-01 від 15.01.2004р., договору поставки нафтопродуктів № ЦХП-14-00405-01 від 30.12.2004р., листа № 770/07 від 13.10.2008р. з доказами відправлення відповідачам, розрахунок позову.

В судове засідання 02.12.2008р. позивач надав оригінали векселів для огляду.

Відповідач – ДП “Донецька залізниця” позов не визнав, посилаючись на передачу векселя за індосаментним написом із застереженням “без обороту на мене”, тобто без відповідальності за переданим векселем та сплив позовної давності.

Відповідач – ДП “Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєнню галузі” позов не визнав, посилаючись на відсутність копії позовної заяви, непред’явлення векселів до платежу, неналежність підпису особи на індосаментному напису.

Відповідач – ДП “Укрзалізничпостач” надав відзив, в якому позов не визнав, посилаючись на застереження на векселі, яке він зробив при передачі векселя для звільнення від відповідальності.

Розглянувши матеріали справи, додаткові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що Державне підприємство „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєнню галузі” 25.03.2004р. емітував Донецькій залізниці векселі №№: 66335593736200 вартістю 10 000 грн. 00 коп.;

66335593736221 вартістю 10 000 грн. 00 коп.;

66335593736220 вартістю 10 000 грн. 00 коп.;

66335593736199 вартістю 10 000 грн. 00 коп.;

66335593736206 вартістю 10 000 грн. 00 коп.;

а 29.09.2004р. векселі №№:

6433559311563 вартістю 10 000 грн. 00 коп.;

6433559311577 вартістю 10 000 грн. 00 коп.;

6433559311517 вартістю 10 000 грн. 00 коп.;

6433559311568 вартістю 10 000 грн. 00 коп.

Строк оплати вищевказаних векселів 31.12.2005р.

Донецька залізниця індосувала вказані векселі Державному підприємству “Укрзалізничпостач” на загальну суму 83 000 грн. 00 коп., яке індосувало позивачу в рахунок оплати вартості товару за договором купівлі-продажу № ЦХП-14-01004-01 від 15.01.2004р.

Передача векселя здійснюється індосаментом – простим і нічим не обумовленим особливим написом. Відповідно до статті 16 Уніфікованого закону про переказні і прості векселі особа, у якої знаходиться вексель, розглядається як законний власник, якщо вона засновує своє право на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент бланковий. ДП “Донецька залізниця” та ДП “Укрзалізничпостач” передачу векселів здійснили за індосаментним написом із застереженням “без обороту на мене”.

Позивач надав оригінали векселів, в яких індосаментний ряд не порушений, тому суд приймає його як законного векселедержателя.

В силу статті 38 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі власник переказного векселя терміном на визначений день або в такий-то час від упорядкування або від пред’явлення повинен пред’явити переказний вексель до платежу або в день, коли він повинен бути оплачений, або в один із двох таких робочих днів.

Відповідно до статті 77 вказаного закону до простого векселя застосовуються постанови, що відносяться до переказного векселя.

При настанні строку платежу позивач не пред’явив векселі до оплати. 13.10.2008р. він звернувся до всіх відповідачів з вимогою оплатити вказані векселі. Направлення вимоги підтверджується копіями поштових квитанцій від 14.10.2008р. Вимога не була виконана, тому він звернувся з позовом.

Згідно статті 15 Закону індосант, як і векселедатель, відповідає не тільки за дійсність передаваємої вимоги, але і за платіж, тобто за фактичну можливість здійснення оплати. Звільнення від цього зобов’язання можливо лише шляхом здійснення у тексті індосаменту спеціального застереження, як то „без обороту на мене” або іншого рівнозначного напису. Гарантійна функція індосаменту полягає в тому, що шляхом здійснення індосаментного напису індосант переуступає належне йому право новому кредитору за векселем і крім того сам відповідає за платіж векселя. Але якщо напис є застереженням, то юридична природа такого напису представляє загально цивільну передачу прав, що звільняє від відповідальності про зворотні вимоги. Тобто індосант передає право без вексельного зобов’язання за своїм підписом і такий індосант виключається із списку відповідальних осіб по векселю, оскільки не прийняв на себе вексельні зобов’язання.

З наданих векселів вбачається, що ДП “Донецька залізниця” та ДП «Укрзалізничпостач” здійснили передачу векселя за індосаментним написом із застереженням „без обороту на мене”, а тому позов заявлений до таких індосантів необґрунтовано.

Крім того у разі непред’явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає право за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов’язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а простого векселя – за винятком векселедавця (стаття 53, 78 Уніфікованого закону). Матеріалами справи встановлено, що позивач не пред’являв векселі до платежу зобов’язаним особам у встановлений строк 31.12.2005р. Тому відповідальним по оплаті векселів є векселедавець ДП „Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєнню галузі” і заявлена сума 83 000 грн. 00 коп. повинна бути стягнута з векселедавця.

Заперечення вказаного відповідача не приймаються до уваги, оскільки векселі відповідають вимогам статтям 1, 13 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

На підставі п. 2 абзацу 1 статті 48 Уніфікованого закону векселедержатель може вимагати від особи, до якої пред’явлений позов, сплати відсотків на вексельну суму. Відповідно до п. 2 Закону України “Про обіг векселів в Україні” такі відсотки нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день позову та від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня позову відповідно. Позивач нарахував такі відсотки з 01.01.2006р. по 31.10.2008р. в сумі 22 029 грн. 11 коп. Однак, оскільки пред’явлення векселя до платежу є необхідною умовою одержання належного за ним платежу, то суд вважає, що відсотки, які є мірою відповідальності за несвоєчасну оплату векселів, підлягають стягненню з моменту пред’явлення векселів до платежу векселедателю, бо він не був повідомлений про передачу векселів за індосаментними написами і не мав відомостей про держателя векселів, якому здійснюється оплата. Позивач пред’явив вимогу на оплату 14.10.2008р., тому з врахуванням строку виконання вимоги відсотки підлягають нарахуванню з 21.10.2008р. в сумі 272 грн. 88 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних витрат та річних, нарахованих позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, то суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні з наступних підстав.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 р.), а також законами України від 5 квітня 2001 р. N 2374-III "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок", від 6 липня 1999 р. N 826-ХIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. N 827-ХIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. N 828-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Норми Цивільного кодексу України можуть застосовуватися за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві. Зобов’язання по оплаті векселів регулюються главами V-VІ Уніфікованого закону. При пред’явленні векселя до платежу і відмови несплаті власник векселя може вимагати від того, до кого він звертається з регресом, сплати відсотків, зазначених у статті 48 Уніфікованого закону з врахуванням статті 2 Закону України “про обіг векселів в Україні”, а також має право вимагати відшкодування йому інших витрат. Тобто вексельне законодавство чітко регулює взаємовідносини по оплаті векселів та відповідальності за їх несплату, в той час як стаття 625 Цивільного кодексу України регулює відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Грошовим є зобов’язання, за яким боржник зобов’язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Вексель є безумовним грошовим зобов’язанням, але кредитором може бути тільки векселедержатель, який повинен пред’явити вексель до оплати. У разі непред’явлення векселя до платежу, держатель векселя не стає кредитором в розумінні цивільного законодавства і відповідальність за цим законодавством не може застосовуватися. Відносини, які виникають при покладенні відповідальності осіб за векселями регулюються вексельним законодавством.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробниче об’єднання Аграрні та Індустріальні Оливи” задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєнню галузі” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код ЄДРПОУ 24654479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-Виробниче об’єднання Аграрні та Індустріальні Оливи” (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Будівельна, 3А, ЄДРПОУ 30802090, р/р 26003208834001 ЗРУ КБ “Приватбанк”, м. Бердянськ, МФО 313399) 83 000 грн. 00 коп. вексельної суми, відсотки в сумі 272 грн. 88 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 832 грн. 73 коп. та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 63 грн. 63 коп.

В іншій частині відмовити.

В задоволенні позову до Державного підприємства “Донецька залізниця”, Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” відмовити.

Рішення оголошено в засіданні та набуває законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Азарова З.П.