Постанова № 26262546, 12.09.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 2а-2523/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: представників позивача - Луцася А.Є., Швеця З.Я., представника відповідача - Баралецької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ПАТ " Прикарпаттяобленерго"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000442203 та №0000472205 від 09.07.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2012 року публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000442203 та 0000472205 від 09.07.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, за наслідками проведеної перевірки, в порушення положень Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України помилково дійшов висновку щодо безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 988762,00 грн. за жовтень 2010 року - травень 2011 року та вересень 2011 року, без врахування факту реальності здійснення операцій та наявності первинних документів, які їх підтверджують. Крім цього, відповідачем, на думку позивача, безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток з іноземних юридичних осіб на суму 438,21 грн., оскільки дохід в розмірі вартості послуг наданих фірмою - нерезидентом у відповідності до п. 1 ст. 160 Податкового кодексу України не входить до видів доходів, які повинні оподатковуватись. Таким чином, вважає, що податкові повідомлення-рішення №№ 0000442203 та 0000472205 від 09.07.2012 року, які прийняті за результатами перевірки є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів зазначених в позовній заяві, суду пояснили, що господарські операції між позивачем та контрагентами - постачальниками зазначеними в розділі 3 акту перевірки фактично мали місце, останніми поставлено обладнання, виконані роботи та надані послуги, які використовується позивачем для здійснення своєї господарської діяльності, позивачем здійснено розрахунок з контрагентами.

Відповідач позовні вимоги не визнав, його представником суду надано письмове заперечення проти заявлених вимог, мотивоване тим, що контрагенти позивача на час проведення перевірки відсутні за своїм місцезнаходженням, не здійснили декларування податку на додану вартість, отриманого від позивача в ціні товару та виконаних робіт, поставлених позивачу, крім того, у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на доставку йому товару, а тому обліковані ним господарські операції не спрямовані на реальне настання наслідків. Крім цього, представник відповідача зазначив, що позивачем занижено грошове зобов'язання із податку на прибуток з іноземних юридичних осіб, оскільки операції із контрагентом-нерезидентом ООО «Эксперт РП» не відносяться до операцій звільнених від оподаткування у відповідності до ст. 160 Податкового кодексу України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, суд встановив наступне.

В період з 20.04.2012 року до 06.06.2012 року відповідачем проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Прикарпаттяобленерго» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 20 червня 2012 року складено акт №4597/22-3/00131564 (т. ІІ, а.с. 60-276).

Висновками проведеної перевірки відповідач встановив, крім інших, також порушення позивачем:

- ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст. 228, ЦК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996 - XIV (із змінами та доповненнями), п.2.4., 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за №168/704 - здійснення операцій на підставі нікчемних правочинів, прийнято до виконання документи та складено документи на операції, що порушують публічний порядок і, відповідно, суперечать законодавчим та нормативним актам.

- пп.7.2.3, 7.2.6, п.7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п.44.1, п.44.6 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201,6, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - IV (зі змінами та доповненнями) з врахуванням вимог ч.2.ст.3 Закону України від 16.07.99 №996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2, п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05 1995 р. №88, п.3.1,п.4.1 Наказу ДПА України від 25.01.2011 р. № 41 в результаті чого платником завищено задекларований податковий кредит з податку на додану вартість та підлягає збільшенню сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 988762 грн., у т.ч.: за жовтень 2010 р. у сумі 107750 грн., за листопад 2010 р. у сумі 70084 грн., за грудень 2010 р. у сумі 94461 грн., за січень 2011 р. у сумі 18654 грн., за лютий 2011 р. у сумі 481127 грн., за березень 2011 р. у сумі 64 482 грн., за квітень 2011 р. у сумі 3979 грн., за травень 2011 р. у сумі 15719 грн., за вересень 2011 р. у сумі 132 506 грн.

- п.160.1 ст. 160 Податкового кодексу України №2755- VI від 02.02.2010 - ПАТ «Прикарпаттяобленерго» не стягнуто та не внесено до бюджету податок на прибуток від суми виплачених нерезиденту ООО «Експерт РП» , Росія, доходу джерелом походження з України. Згідно п.160.2, ст. 160 Податкового кодексу нараховано податок у розмірі 15 відсотків від суми виплати та за її рахунок в сумі 438,21 грн.

За результатами перевірки, на підставі вищезгаданого акту податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000442203 від 09.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 988 762 грн. та за штрафними санкціями в сумі 101202 грн.; та №0000472205 від 09.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних платежів за основним платежем в сумі 438,21 грн. та штрафними санкціями в сумі 109,55грн.

Щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000442203 від 09.07.2012 року та встановлених фактів завищення сум податку на додану вартість, які позивачем віднесено до податкового кредиту в розмірі 988 762 грн., слід зазначити наступне.

Висновки відповідача про наявність вказаних порушень ґрунтуються на тому, що відповідачем під час проведення вищевказаної перевірки встановлено, що контрагенти позивача: ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго», ТОВ ТД «Гарант», ТОВ «Промгурттрейдер», ТОВ «Технорес», ПНВП «Галицька комп'ютерна компанія», ТОВ «Імекс Берінг», ТОВ «ІСІ Україна Енергетика», ТОВ «ОВ Енергомашінвест», ТОВ «ТК Ізополімер», ТОВ «Грандіс Груп» на час проведення перевірки вони чи їх контрагенти відсутні за своїм місцезнаходженням, не здійснили декларування податку на додану вартість, отриманого від позивача в ціні товару та виконаних робіт, поставлених позивачу, у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на доставку йому контрагентами товару, а також у контрагентів відсутні об'єкти оподаткування, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, щодо контрагентів позивача ТОВ «Променергозбут», ТОВ «Торгсервіспостач», проведеними перевірками органів державної податкової служби за їх місцем реєстрації зроблено висновки про відсутність у них основних засобів та умов для ведення господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин щодо операцій, які відбулись у жовтні-грудні 2010 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 12.04.2001 року. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість від 18.04.2001 року (свідоцтва №12868009, №100335651).

При дослідженні реальності здійснених операцій позивачем за період, який перевірявся судом встановлено наступне.

Згідно укладених між позивачем та ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» договорів поставки №2009/3157 від 26.10.2009 р., №2010/1682 від 01.09.2010 року, №2011/1508/і від 29.03.2011 р., №2011/119/і від 02.02.2011р. останнім здійснено поставки позивачу товару: акумуляторні батареї та зарядні пристрої для акумуляторних батарей. Крім того, 28.01.2011 року позивачем укладено договір №2011/98 з ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» на проведення робіт по заміні зарядного пристрою типу ВАЗП, монтажу, інсталяції та введення в експлуатацію зарядного пристрою GFS 220/60 на ПС Надвірна.

Фактичне здійснення проведених операцій позивача із ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» досліджено перевіряючими податкового органу, встановлено наявність накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт, оприбуткування товару та поліпшення основних фондів позивача внаслідок здійснених операцій, проведення відповідної оплати за товар та послуги. Вказані обставини описано в акті перевірки від 20.06.2012 р.№4597/22-3/00131564 (ст..23-26).

Згідно укладених договорів поставки від 02.02.2011 р. №2011/120/1, від 10.02.2011 р. №2011/176/і укладених між ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та ТОВ ТД «Гарант», останнім здійснено поставку позивачу товарно-матеріальних цінностей і обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в терміни, по ціні і з якісними характеристиками, погодженими сторонами договору в специфікаціях.

Здійснення проведення господарських операцій підтверджено перевіряючими, встановлено наявність накладних, податкових накладних, оприбуткування ТМЦ, проведення оплати, використання придбаних ТМЦ в господарській діяльності. Вказані обставини описано в акті перевірки від 20.06.2012 р. №4597/22-3/00131564 (ст.28-32).

Відповідно до умов договору поставки від 19.01.2011 р. №2011/44, постачальником ТОВ «Промгурттрейдер» здійснено поставку покупцю - ПАТ «Прикарпаттяобленерго» товарно-матеріальних цінностей і обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в терміни, по ціні і з якісними характеристиками, погодженими сторонами договору.

Фактичне здійснення проведених операцій позивача з ТОВ «Промгурттрейдер» підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними (том III, а.с.225-227), досліджене та описано перевіряючими в акті перевірки від 20.06.2012 р. №4597/22-3/00131564 (ст.27-28).

Реальність отримання позивачем від ТОВ «Технорес» ТМЦ (різці, забурники та інші матеріальні цінності) досліджені перевіряючими податкового органу при проведенні перевірки та підтверджено накладними, податковими накладними, платіжним дорученням оплати ТМЦ, встановлено оприбуткування ТМЦ та їх використання в господарській діяльності позивача. Зазначені обставини відображені в акті перевірки від 20.06.2012 р. №4597/22-3/00131564 (ст.32-33).

Згідно укладеного договору від 28.02.2011 р. за №11-01 між позивачем та ПНВП «Галицька комп'ютерна компанія», останнім виконано комплекс робіт по постачанню та впровадженню програмних комплексів «Спектр» (три комплекти) для організації оперативно-інформаційних комплексів Івано-Франківського, Лисенького та Надвірнянського РЕМів. Фактичне здійснення проведених операцій позивача з ПНВП «Галицька комп'ютерна компанія» досліджено перевіряючими податкового органу, встановлено наявність накладних, податкових накладних, платіжних доручень, проведення відповідної оплати за товар та послуги. Дані факти описано в акті перевірки від 20.06.2012 р. №4597/22-3/00131564 (ст.33-35, 91-92).

Взаємовідносини позивача з ТОВ "ІСІ Україна Енергетика", згідно яких останнім здійснено поставку позивачу ТМЦ (вводи литі полімерні 35 кВ ВЛ -35-630, реле РС-40-М2-5/40, комплект комутаційних модулів для комірок КЗО-307 для УТПММ-250, роз'єднувач РЛНД-10/400) підтверджується наявними в матеріалах справи накладними (том IV, а.с.92-94, а.с..99-100), а також описано в акті перевірки від 20.06.2012 р.№4597/22-3/00131564 (а.с.44-45, 98).

Згідно договору поставки від 26.01.2011 року №2011/75, укладеного між ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та ТОВ «Торгсервіспостач», останнім здійснено поставку позивачу товарно-матеріальних цінностей і обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в терміни, по ціні і з якісними характеристиками, погодженими сторонами договору в специфікаціях. Отримання позивачем від зазначеного постачальника ТМЦ, досліджено перевіряючими при проведені перевірки, встановлено наявність видаткових та податкових накладних, оприбуткування товару, проведення відповідної оплати за товар, відомостями про наявність матеріалів. Вказані обставини описано в акті перевірки від 20.06.2012 р. №4597/22-3/00131564 (ст..20-22).

Відповідно до договорів поставки від 18.05.2011 р. №2011/23, від 23.11.2010 р. №2010/217, від 22.12.2010 р. №2010/2137, договорів про закупівлю товарів №2011/1234/і від 10.08.2011 р., №2011/212/і від 17.02.2011 р. укладених між позивачем та ТОВ «Променергозбут», останнім надано у власність товарно-матеріальні цінності і обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в терміни, по ціні і з якісними характеристиками, погодженими сторонами договорів в специфікаціях. Здійснення проведених операцій досліджено податковою інспекцією при проведені перевірки, встановлено наявність податкових, видаткових накладних, проведення відповідної оплати, оприбуткування ТМЦ, їх використання підтверджується документами по внутрішньому переміщенню зі складу до структурних підрозділів, зокрема: актами прийому передачі, реєстрами розхідних документів по матеріалах, актами виконаних робіт. Зазначені обставини описані перевіряючими в акті перевірки від 20.06.2012 р.№4597/22-3/00131564.

Проведення фінансово - господарських операцій ПАТ «Прикарпаттяобленерго» з ТОВ "ОВ Енергомашінвест", досліджено перевіряючими податкової інспекції, встановлено наявність первинних документів, зокрема накладних на поставку трансформаторів струму, силових трансформаторів, затискачів кабельної мастики, податкових накладних, оприбуткування товару та його використання в господарській діяльності.. Вказані обставини описано в акті перевірки від 20.06.2012 р. №4597/22-3/00131564 (ст.37-39, 98-99).

Проведення фінансово - господарських операцій ПАТ «Прикарпаттяобленерго» з ТОВ "ТК Ізополімер" досліджено перевіряючими податкової інспекції, встановлено наявність первинних документів, зокрема видаткові накладні на поставку ТМЦ ( муфти з'єднувальні, муфта кінцева, ізолятори), податкові накладні, використання ТМЦ в господарській діяльності позивача. Вказані обставини описано в акті перевірки від 20.06.2012 р. №4597/22-3/00131564 (ст.41-44, 99-100.)

Підтвердження фінансово-господарських операцій ПАТ «Прикарпаттяобленерго» з ТОВ "Грандіс Груп" досліджено перевіряючими податкової інспекції, встановлено наявність первинних документів на придбання ТМЦ та робіт, зокрема довідки про вартість виконаних підрядних робіт, видаткові накладні ТМЦ ( бокс зв'язку FIST-MB2-T-08-NN-1, джерело живлення «PULSE» 13,8 V/20A BM, антена до радіостанції ICOM F3GT, кабель живлення 12В до радіостанції ICOM F3GT, зарядний пристрій до радіостанції ICOM F3GT, акумулятор BP-209N(HiCd)1100 mAr, акумулятор PMNN-4018/AP-308H, тощо), податкові накладні, використання ТМЦ в господарській діяльності позивача. Вказані обставини описано в акті перевірки від 20.06.2012 р.№4597/22-3/00131564 (ст. 39-40, 100-101.)

Поставка ТОВ «Імекс-Берінг» позивачу у 2010 р. шафи розподільні у кількості 3 шт. підтверджуються накладними, податковою накладною, встановлено оплату відповідно до виписки банку, оприбуткування позивачем. Зазначене досліджено перевіряючими та описано в акті перевірки 20.06.2012 р.№4597/22-3/00131564.

Контрагентами позивача на поставлену продукцію виписано видаткові накладні, із зазначенням постачальника та одержувача товарів, платника, найменування продукції, її кількість, ціна без податку на додану вартість, суму податку на додану вартість, загальну суму, дату складення, підписи та печатки сторін; податкові накладні на вказані господарські операції.

Позивачем здійснено облік поставленої продукції, шляхом складення прихідних накладних, в яких відображено дату поставки товару, його найменування, кількість, ціну, відомості про склад доставки, актів приймання-передачі продукції (товарів).

Судом встановлено використання позивачем поставленої продукції та виконаних робіт в своїй господарській діяльності, а саме встановлення та використання на об'єктах позивача для здійснення розподілення та постачання електроенергії, передачі електроенергії місцевими локальними електромережами, що відображено в накладних про внутрішнє переміщення, актами приймання-передачі устаткування до монтажу, видатковими накладними, актами приймання виконаних робіт, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих, модернізованих об'єктів, актами списання використаних матеріальних цінностей.

Копії вищезазначених первинних бухгалтерських документів та податкових накладних витребувані судом, досліджені в судовому засіданні та долучені до матеріалів адміністративної справи як докази (т.1 а.с.28-211, 213-250; т.2 а.с.1-12; т.3 а.с.6-254; т.4 а.с 1-269; т. 5 а.с. 1-10).

Як наслідок, висновок відповідача про відсутність підтвердження реальності часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності є таким, що не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду та не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних у позивача на переміщення поставленого йому товару, як на підставу для висновків перевірки та своїх заперечень проти позову, то такі твердження відповідача висновків перевірки та заперечень проти позову не обґрунтовують, виходячи з наступного.

Законом України "Про автомобільний транспорт" визначені засади організації та діяльності автомобільного транспорту, у відповідності до статті 48 якого визначений перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, частина 2 вказаної норми Закону встановлює, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом водіями може використовуватися, як товарно-транспортна накладна, так й інший визначений законодавством документ, використання якого може здійснюватися як поряд з товарно-транспортною накладною, так і без неї.

Видаткова накладна - це первинний бухгалтерський документ, за допомогою якого суб'єкт господарської діяльності може здійснити реалізацію готової продукції та товарів, матеріалів та основних засобів, відвантажити товари на комісію та надати послуги, складення якого передбачено статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як наслідок, наявність у позивача видаткових накладних на поставлений товар є документальним підтвердженням відвантаження позивачу постачальниками придбаних матеріальних цінностей. Наявність видаткових накладних, в сукупності з іншими дослідженими доказами підтверджує факти поставок товарів позивачу. Крім того, обов'язок оформлення товарно-транспортної накладної покладено на постачальника вантажу, а не на одержувача товару, яким є позивач.

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстровані, як платники податку на додану вартість.

Також, не обґрунтовує заперечень відповідача відсутність за місцем знаходження контрагентів позивача станом на момент проведення перевірки, оскільки відсутність юридичних осіб - контрагентів позивача має місце після здійснення позивачем господарських операцій з цими контрагентами та на час здійснення господарських операцій їх відсутності за місцем знаходження органами державної податкової служби встановлено не було.

Відсутність обліку контрагентами позивача податкових зобов'язань з податку на додану вартість за господарськими операціями, проведеними з позивачем не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварність господарських операцій. Оскільки, обставини, коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на формування податкового кредиту у разі, коли цей платник має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 13.01.2009 року (справа № 21-1578во08) Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У постанові від 11.12.2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання позивачем продукції, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Як наслідок, суд приходить до висновку про реальність господарських операції щодо придбання позивачем товарів, робіт та про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету в період виникнення спірних правовідносин визначав Закон України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування визначено операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до пункту 1.4 статті 1 вказаного закону поставка товарів, визначена як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За змістом підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Спеціальним законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету на час виникнення спірних правовідносин у період з січня по вересень 2011 року був Податковий кодекс України.

Відповідно до пп.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів, які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, а також висновки суду про фактичність господарських операцій позивача та реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, то суд приходить до висновку, що ПАТ "Прикарпаттяобленерго" правомірно сформувало податковий кредит в розмірі сумі 988 762 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року в сумі 107750 грн., за листопад 2010 року в сумі 70084 грн., за грудень 2010 року в сумі 94461 грн., за січень 2011 року в сумі 18654 грн., за лютий 2011 року в сумі 481127 грн., за березень 2011 року в сумі 64482 грн., квітень 2011 року в сумі 3979 грн., за травень 2011 року в сумі 15719 грн., за вересень 2011 року в сумі 132506 грн., за наслідками господарських операцій із ТОВ «Променергозбут», ТОВ «Торгсервіспостач», ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго», ТОВ ТД «Гарант», ТОВ «Промгурттрейдер», ТОВ «Технорес», ПНВП «Галицька комп'ютерна компанія», ТОВ «Імекс Берінг», ТОВ «ІСІ Україна Енергетика», ТОВ «ОВ Енергомашінвест», ТОВ «ТК Ізополімер», ТОВ «Грандіс Груп».

Враховуючи висновки суду про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, то є протиправним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму таких зобов'язань в розмірі 101 202 грн. у відповідності до податкового повідомлення - рішення № 0000442203 від 09.07.2012 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином є протиправними та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення № 0000442203 від 09.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 988 762 грн. та за штрафними санкціями в сумі 101202 грн., а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000472205 від 09.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних платежів за основним платежем в сумі 438,21 грн. та штрафними санкціями в сумі 109,55 грн., слід зазначити наступне.

Як встановлено актом перевірки, на підставі договору № Р -067 - 10 від 28 жовтня 2010 року укладеного між позивачем та фірмою-нерезидентом ООО «Экперт РП» останньою надано послуги позивачу по доступу до матеріалів електронного архіву публікацій журналу SAP Professional Journal на суму 11328,00 рос. рублів. Надання послуг підтверджено відповідними актами приймання-передачі №71 - и від 31.03.2011 року на суму 2832,00 рос. рублів, №159-и від 30.06.2011 р. на суму 2832,00 рос. рублів, №266-и від 30.09.2011 р. на суму 2832,00 рос. рублів, №297-и від 31.12.2011 р. на суму 2832,00 рос. рублів. Розрахунок із ООО «Экперт РП» за послуги проведено згідно платіжного доручення №4230034 від 29.10.2011 року в сумі 11328,00 рос. рублів (2921,38 грн.). Вказані обставини встановлені особами, які здійснювали перевірку, описані в акті (т. ІІ, а.с 179) та не заперечуються сторонами.

Податковий орган дійшов висновку, що позивачем допущено порушення п.160.1 ст. 160 Податкового кодексу України, а саме, не стягнуто та не внесено до бюджету податок на прибуток від суми виплачених нерезиденту ООО «Эксперт РП», Росія, доходу, джерелом походження з України. Згідно п.160.2, ст. 160 Податкового кодексу нараховано податок у розмірі 15 відсотків від суми виплати та за її рахунок в сумі 438,21 грн.

У відповідності до п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, в тому числі, інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Оскільки, ООО «Эксперт РП» отримало дохід у вигляді виручки вартості наданих послуг, наданих резиденту (позивачу) від нерезидента (ООО «Эксперт РП»), вказаний дохід в силу вимог п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України не вважається доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України.

Крім цього, податковим органом не взято до уваги, що у відповідності до частини першої статті 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, яка ратифікована Законом України від 06.10.1995 р. №369/95-ВР, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується постійного представництва.

При цьому податковим органом не встановлено здійснення підприємницької діяльності на території України фірмою-нерезидентом ООО «Эксперт РП» через розташоване в Україні постійне представництво.

За таких обставин, є безпідставним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток з іноземних юридичних осіб за основним платежем в сумі 438,21 грн. та штрафними санкціями в сумі 109,55 грн. у відповідності до податкового повідомлення-рішення №0000472205 від 09.07.2012 року, а вказане повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ «Прикарпаттяобленерго» є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську № 0000442203 від 09.07.2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську № 0000472205 від 09.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Прикарпаттяобленерго" сплачений судовий збір в сумі 2253 (дві тисячі двісті п"ятдесят три) грн. 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 17.09.2012 року.