Постанова № 2626214, 09.12.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2008 р.

№ 47/177-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйов О. В. –головуючий

Полянський А. Г.

Фролова Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта"

на рішення

та постанову

Господарського суду Харківської області від 21.07.2008 року

Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 року

у справі

№ 47/177-08 Господарського суду Харківської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна медицина Данила Зубицького"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта"

про

визнання недійсним договору

За участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

Демченко І. В. –дов. від 19.08.08р.

не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Народна медицина Данила Зубицького" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" про визнання недійсним договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.07.2008 року по справі № 47/177-08 (суддя Светлічний Ю. В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 року по справі № 47/177-08 (головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В. В., Бухан А. І.), відмовлено позивачу в задоволенні заяви про поновлення строку позовної давності, позов задоволено повністю: визнано недійсним договір поставки № 01/02-01 від 01.02.2004 року, укладений між ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" та ТОВ "Дельта". Стягнуто з ТОВ "Дельта" на користь ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" держмита в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 01.10.2008 року та рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2008 року, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Представники відповідача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників відповідача.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 09.12.2008 року оголошені вступна та резолютивна частина постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки сировини для виготовлення лікарських та фармацевтичних препаратів № 01/02-01 від 01.02.2004 року. Відповідно до умов даного договору, постачальник зобов'язується поставити сировину для виробництва лікарських засобів, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити її на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов вищезазначеного договору, відповідачем виписані на користь позивача накладні на загальну суму 8 577 183,40 грн., які датовані 2004-2007 роками.

Місцевим судом встановлено, що згідно довідки Контрольно-ревізійного управління в м. Києві від 15.08.2008 року за № 05-30/869, актом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 21.10.2005 року за № 579/23-7/23706079, які складені за результатами перевірки підприємства позивача, встановлено відсутність на підприємстві позивача документів, які б свідчили про наявність договірних стосунків між сторонами по даній справі. Відповідні операції не відображені в бухгалтерському обліку підприємства позивача.

Місцевим та апеляційним судами також встановлено, що відповідачем також не надано будь-яких належних доказів, які б свідчили про наявність у нього певної кількості та асортименту товару станом на дати, зазначені в видаткових накладних, не надано доказів відображення цього товару в бухгалтерському обліку підприємства та доказів, які б свідчили про фактичну поставку товару (товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, ін., оскільки поставка здійснювалась із м. Харкова до м. Києва).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 215 ЦК України передбачає, що, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Колегія суддів погоджується з висновком судів, що наявність лише видаткових накладних на поставку за відсутності інших документів, відсутності факту проведення операцій у бухгалтерському обліку як позивача, так і відповідача, свідчить про фіктивність правочину.

Посилання скаржника на необґрунтованість висновку судів щодо неправдивих відомостей про рахунок ТОВ "Дельта" колегією відхиляється, оскільки вказані обставини були предметом дослідження місцевого та апеляційного судів, які встановили наступне.

Оскаржуваний договір містить посилання на розрахунковий рахунок, який був відкритий відповідачем пізніше дати укладання оскаржуваного договору. Також, як зазначає позивач та встановлено в судовому засіданні, видаткові накладні на відпуск товару за 2004 –2006 роки містять посилання на свідоцтво платника ПДВ відповідача, яке було видано останньому лише 27.11.2006 року.

Також не приймається твердження заявника про те, що місцевий суд дав оцінку договору, що був предметом дослідження під час розгляду справи № 6/301.

Апеляційний господарський суд дійшов цілком обґрунтовано дійшов висновку, що цим рішенням не досліджувалося чинність укладеного договору, а лише задоволені позовні вимоги ТОВ "Дельта" на підставі наданих доказів –видаткових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що у позивача не сплинув строк позовної давності, а тому судом обґрунтовано було відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку позовної давнини.

Що ж стосується тверджень позивача на наявність зловмисної домовленості між представниками позивача та відповідача, що підписували спірний правочин, колегія суддів зазначає, що відповідний факт не доведений матеріалами справи, а у господарського суду відсутні правові підстави для встановлення відповідного факту. Разом з тим, позивач не позбавлений можливості звернутися до відповідних компетентних органів, до повноважень яких віднесено встановлення відповідних фактів.

Посилання скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права, що полягаю в розгляді справи за відсутності позивача, не приймається з урахуванням наступного.

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

З даної статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В матеріалах справи наявний витяг з ЄДРПОУ, де адресу ТОВ "Дельта" визначено: 61058, м. Харків, Дзержинський район, вул. Данилевського, 6, кв. 48.

Відповідачем клопотань про надсилання процесуальних документів на іншу адресу не заявлено.

З урахуванням вищенаведеного, колегія приходить до висновку, що відповідача було повідомлено про дату розгляду справи належним чином.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного та місцевого судів відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

На підставі ст. 1211 ГПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги виконання рішення місцевого суду підлягає поновленню.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 року по справі № 47/177-08 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2008 року по справі № 47/177-08 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2008 року по справі № 47/177-08.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді А. Г. Полянський

Г. М. Фролова