Постанова № 26262041, 19.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р. № 2а-5752/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючого -судді Костіва М.В.,

за участю секретаря Билень Н.С.,

за участю представників

від позивача : Водолазький Д.Д.;

від відповідача: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 3077,74 грн. незаконно одержаної допомоги з безробіття,

встановив:

Львівський міський центр зайнятості звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3077,74 грн. незаконно одержаної допомоги з безробіття.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що ОСОБА_2 27.10.2011 р. звернулась до Львівського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного і такий статус відповідачу було надано 03.11.2011 р. Під час перевірки актом №4 від 20.02.2012 р. розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на підставі інформації, отриманої з Державної податкової адміністрації було встановлено, що з 02.11.2009 р. по 12.09.2011 р. відповідач перебувала у трудових відносинах з ТзОВ «Мега-7». За час перебування на обліку, відповідач отримав допомогу по безробіттю за період з 03.11.2011 р. по 25.04.2011 р. в сумі 3127,74 грн., а 05.06.2012 р. відповідач відшкодував 50 грн. Посилається на призначення допомоги по безробіттю на підставі неправдивих відомостей. Просить позов задовольнити.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, заперечень не подав, участь представника у судових засіданнях не забезпечив.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 27.10.2011 р. звернулась до Львівського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного і такий статус відповідачу було надано 03.11.2011 р. Під час перевірки актом №4 від 20.02.2012 р. розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на підставі інформації, отриманої з Державної податкової адміністрації було встановлено, що з 02.11.2009 р. по 12.09.2011 р. відповідач перебувала у трудових відносинах з ТзОВ «Мега-7». За час перебування на обліку, відповідач отримав допомогу по безробіттю за період з 03.11.2011 р. по 25.04.2011 р. в сумі 3127,74 гри., а 05.06.2012 р. відповідач відшкодував 50 грн., що визнано позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій. Відповідно до ст. 2 вказаного закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбаченим законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Відповідно до ст. 25 держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм компенсації, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 р. «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних»затверджено відповідне положення, згідно із п. 20 якого громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку, зокрема, у випадку виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження інше діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Належних доказів безпідставності висновків акту розслідування суду не надано, з матеріалів справи, зокрема, факту часткового погашення відповідачем отриманої суми вбачається визнання таких висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (ЗКПО 25555035 ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, р/р 37170001000584) 3077,74 грн.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2012 року.

Суддя Костів М.В.