Рішення № 2626095, 16.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.08 р. Справа № 17/176

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Донавторесурси» м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» с. Криворіжжя

про стягнення 141’543,43 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Лаврищева С.С. – довіреність

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Донавторесурси» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» про стягнення основного боргу у розмірі 86'900,00 грн., суми пені – 4'300,10 грн., штрафу за порушення строків – 9'690,00 грн., плати за користування чужими грошовими коштами – 537,51грн., збитків у вигляді недоотриманого прибутку - 2'642,70грн., плати за користування банківським кредитом – 4'466,64грн., суми штрафу за однобічну відмову від виконання своїх зобов’язань – 33'006,48грн..

В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на договір постачання № 109 від 04.12.2007р., договір № 21 від 23.04.2008р. про надання кредиту у формі овердрафта, рахунок №958 від 04.09.2008р., видаткову накладну № 937 від 04.09.2008р., довіреність № 558194 від 04.09.2008р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 05.12.2008р. підписаного обома сторонами.

В якості правової підстави позову посилається на Цивільний кодекс України.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи; в порушення ст..59 ГПК України відзив не надав.

Відповідно до ст..75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи був закінчений 08.12.2008р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.12.2008р. о 13.30 для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

04.12.2007р. між сторонами був підписаний договір постачання за № 109 (а.с. 11-12), предметом якого є постачання позивачем відповідачу товару - паливно-мастильних матеріалів, а саме: дизельного палива, бензину марки А-76, А-80, А-92, А-95, кількість, вартість, загальна сума яких встановлюється згідно виставлених рахунків.

Відповідно до пп. 4.1 п. 4 цього договору Покупець перераховує вартість товару шляхом передоплати у розмірі 100% з перебігом трьох банківських днів з моменту складання договору, або шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника по факту постачання товару не пізніше трьох банківських днів з моменту постачання.

Пункт 5 договору встановлює відповідальність, яка передбачає, що за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки Національного Банку України за кожен день прострочення, діючого у період, за який сплачується пеня від вартості неоплаченого товару. При порушенні строків оплати передбачених п. 4.1 договору понад 20 днів, Покупець виплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасної сплаченої продукції, при цьому нарахування пені не припиняється (п.п.5.2 п.5 договору).

Підпункт 5.3 п.5 договору встановлює, що за порушення вимог даного договору, винна сторона відшкодовує заподіяні збитки, у тому числі неотриманні доходи, у порядку встановленому законодавством.

В порушення вимог п.4.1 п.4 договору, відповідач надані позивачем послуги оплатив не в повному обсязі, у зв’язку з чим створилась заборгованість на загальну суму 141'543,43 грн..

Відповідно до п.5 договору та ст.ст. 549, 550, 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані додатково суми штрафів, пені, 3% річних, збитків та плата за користування чужими грошовими коштами, плата за користування банківським кредитом.

08.12.2008р. у судове засідання позивач надав акт звірки розрахунків станом на 05.12.2008р. (підписаного обома сторонами) та виписки банку, з яких вбачається, що відповідачем після звернення позивач з позовом було часткового оплачено суму основного боргу у розмірі 46'900,00грн. Тобто, борг відповідача позивачу на час прийняття рішення складає 40’000,00 грн.

Зважаючи на те, що:

- зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку:

- згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

- відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

- платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”);

- статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків;

- за ч. 2 ст. 217 ГК України відшкодування збитків є одним з видів господарських санкцій як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання;

- виходячи з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання;

- згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду;

- у відповідності з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав,

- позивач у зв’язку із невиконанням відповідачем прийнятих зобов’язань понесені додаткові збитки у вигляді недоотриманого прибутку - 2'642,70грн., плати за користування банківським кредитом – 4'466,64грн., які підтверджені документально та відповідачем належними доказами не спростовані;

- штрафні санкції нараховані позивачем у відповідності до норм діючого законодавства та умов договору,

господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за виключенням вимог щодо стягнення суми основного боргу 46’900,00 грн., яка була відповідачем сплачена позивачу, у зв’язку з чим провадження у справі у цій частині має бути припиненим, адже предмет спору у цій частині відсутній.

Судові витрати покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80 (п. 11), 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Плюс» (85030, Донецька область, Добропільський район, с. Криворіжжя, вул. Советская, р/р26000301571694 у філії відділення ПІБ м. Добропілля, МФО 334118, код ЄДРПОУ 32090273, ІНН 320902705357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Донавторесурси» (83108 м. Донецьк, пр. Партизанський, АТП 11421, р/р26005098015601 в Донбаськом філіалі ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 30651563, ІНН 306515605643) суму основного боргу – 40'000,00 грн., суму пені – 4'300,10 грн., штраф за порушення строків виконання зобов’язання – 9'690,00 грн., плату за користування чужими грошовими коштами – 537,51грн., збитки у вигляді недоотриманого прибутку – 2'642,70 грн., плату за користування банківським кредитом – 4'466,64грн., суму штрафу за однобічну відмову від виконання своїх зобов’язань – 33'006,48грн.; 1'415,43 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 118,00 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині провадження у справі припинити.

Суддя