Вирок № 26260067, 24.09.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 1-2067/11

В И Р О К

іменем України

24 вересня 2012 року

Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Овсеп'ян Т.В.,

суддів Трубнікова А.В., Ястребова Д.О.,

при секретарі Скалига І.А., Болбот К.Ю.,

за участю прокурорів Ковтонюка П.А., Шабаліна М.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3,

ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, гр-на України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2002 р.н., голови політичної партії «Союз лівих сил», не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України /в редакції закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/; ч.3 ст.191 КК України;

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2011 р.н., не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України /в редакції закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/;

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Улан-Батор Монголія, гр-на України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України /в редакції закону від 05.04.2001 р. № 2341-III /;

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця м. Одеси, гр-на України, з вищою освіти, одруженого, працюючого у ТОВ «Новий город»на посаді заступника директора з фінансових питань, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/;

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_18, уродженця м. Вишневе Київської області, гр-на України, з середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні неповнолітню дитину 1998 р.н., працюючого у ТОВ «ІнтерФінансГруп»менеджером, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7, проживаючого за адресою: АДРЕСА_8, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191; ч.2 ст.358; ч.3 ст.358 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_14, згідно з розпорядженням Прем'єр-міністра України від 22.03.2010 р. №577-р, був призначений на посаду Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, постійно обіймав посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою центрального органу виконавчої влади. Згідно з листом Секретаріату Кабінету Міністрів України № 7624/0/2-11 від 22.07.11 р., посада Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України відноситься до першої категорії посад державних службовців, та відповідно до Примітки 2 до ст. 368 КК України та ст.25 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_14, обіймаючи посаду Голови Комісії був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Відповідно до Розпорядження Прем'єр-міністра України від 12.05.2010 р. №1026-р, ОСОБА_15 призначений членом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України - директором департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ, був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно з наказом Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ОСОБА_14 №598-к від 30.09.2010 р., ОСОБА_16 призначений на посаду директора департаменту юридичного забезпечення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно з наказу Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №205-к від 22.04.2010 р. ОСОБА_14, ОСОБА_17 призначений на посаду помічника Голови, відділу організаційної роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника, був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до Положення «Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України», затвердженого Указом Президента України №292/2003 від 04.04.03 р., Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Основними завданнями Комісії у межах її повноважень є проведення єдиної та ефективної політики у сфері надання фінансових послуг, здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері, захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушення законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення. Комісію очолює голова, який здійснює керівництво поточною роботою Комісії та вирішує питання її діяльності, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Комісії а саме, діє від імені Комісії без довіреності у межах, установлених законодавством видає накази, розпорядження та доручення з питань, що належать до його компетенції, забезпечує формування та реалізацію кадрової політики в Комісії, приймає на роботу і звільняє з роботи працівників Комісії, в тому числі, за погодженням з Кабінетом Міністрів України -керівників структурних підрозділів центрального апарату Комісії, заохочує їх та накладає дисциплінарні стягнення, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо призначення на посади першого заступника та заступників Голови Комісії, членів Комісії -директорів департаментів; визначає розподіл обов'язків між членами Комісії.

Так, у зв'язку із виконанням своїх функцій, щодо здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері, під наглядом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України перебувала кредитна спілка «Перше кредитне товариство», до якої в межах компетенції Комісії застосовувались різні заходи впливу.

Зокрема, Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 08.07.10 р. № 532 керівництво кредитної спілки «Перше кредитне товариство»відсторонено від управління фінансовою установою та призначено тимчасового адміністратора строком на шість місяців.

З метою виконання вказаного розпорядження до м. Одеси, за місцем знаходження спілки, були відряджені працівники Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, серед яких були ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, але з боку керівництва та працівників спілки відбувалось фізичне протистояння, в зв'язку з чим, між працівниками Держфінпослуг та представниками спілки розпочались переговори.

09 липня 2010 року, у вечірній час, голова наглядової ради кредитної спілки «Перше кредитне товариство»ОСОБА_21, знаходячись у ресторані «Чорне море», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 59, зустрівся з директором департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Комісії ОСОБА_15 та помічником Голови Комісії ОСОБА_17 Під час цієї зустрічі, ОСОБА_21 стверджував про недоцільність призначення тимчасової адміністрації до кредитної спілки «Перше кредитне товариство» та необхідність виведення тимчасового адміністратора. У зв'язку з цим, ОСОБА_17 зателефонував Голові Комісії ОСОБА_14, та повідомив його про бажання ОСОБА_21 У цей час, у ОСОБА_14 виник злочинний умисел, спрямований на особисте незаконне збагачення шляхом одержання хабара в особливо великому розмірі від ОСОБА_21 за не призначення тимчасового адміністратора до кредитної спілки «Перше кредитне товариство».

Реалізуючі свій злочинний умисел, направлений на одержання хабара, ОСОБА_14 вирішив залучити, як пособників ОСОБА_15 та ОСОБА_17, повідомивши останньому про те, що за невиконання розпорядження про призначення тимчасового адміністратора до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»ОСОБА_21 повинен дати йому хабар у сумі 50 тис. доларів США.. ОСОБА_17 передав ОСОБА_21 протиправну вимогу ОСОБА_14, проте ОСОБА_21 відмовився від її виконання. Дізнавшись про відмову ОСОБА_21 дати хабар, ОСОБА_14, не бажаючи відмовлятись від наміру у будь-який спосіб його одержати, прийняв рішення про одержання від ОСОБА_21 хабара в особливо великому розмірі за скорочення терміну перебування тимчасового адміністратора призначеного до кредитної спілки «Перше кредитне товариство».

В подальшому, з липня по серпень 2010 року, ОСОБА_14, визначаючись з сумою хабара, який він бажав одержати від ОСОБА_21 за скорочення терміну перебування тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство», збільшував його суму спочатку до 250 тис. доларів США, а потім до 500 тис. доларів США, про що ОСОБА_15, також залучений ОСОБА_14 в якості пособника, за вказівкою останнього та ОСОБА_17 повідомляв ОСОБА_21. В свою чергу, ОСОБА_15, сприяючи ОСОБА_14 в одержанні хабара, виконуючи його вказівки, створював умови, за яких ОСОБА_21 вимушений буде погодитись дати хабар ОСОБА_14 Так, ОСОБА_15 надавав вказівки своєму підлеглому, -тимчасовому адміністратору ОСОБА_20, готувати звернення до правоохоронних органів з вимогами порушення кримінальних справ щодо керівництва кредитної спілки «Перше кредитне товариство», блокування рахунків кредитної спілки, а також самостійно повідомляв у засобах масової інформації про непоодинокі порушення у роботі кредитної спілки, що у сукупності негативно відображалось на господарській діяльності кредитної спілки та породжувало негативне ставлення вкладників кредитної спілки до її керівництва, в тому числі і до ОСОБА_21

ОСОБА_21, усвідомлюючи неефективність керівництва кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»з боку тимчасової адміністрації, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів у вигляді неможливості продовжувати працювати на займаній посаді та здійснювати керівництво кредитною спілкою, а також з метою недопущення банкрутства кредитної спілки, був змушений погодитись дати ОСОБА_14 хабара у сумі 500 тис. доларів США, проте висунув умову про давання хабара частинами, про що повідомив ОСОБА_15

Після цього, у січні 2011 року, у розмові з ОСОБА_15, Голова Комісії ОСОБА_14 погодився одержати хабар частинами, поставивши свою умову про передачу частини хабара у сумі 250 тис. доларів США одразу, та на протязі кожного наступного року, щорічно ще по 125 тис. доларів США. При цьому, ОСОБА_14 доручив ОСОБА_17 розробити план одержання хабара і підшукати особу, яка отримає його від ОСОБА_21 для подальшої передачі ОСОБА_14.

Сприяючи ОСОБА_14 в одержанні хабара від ОСОБА_21, у січні 2011 року, ОСОБА_17, виконуючи вказівку останнього, звернувся до директора департаменту юридичного забезпечення Комісії ОСОБА_16, з пропозицією за матеріальну винагороду залучити його знайомого ОСОБА_22 до одержання від ОСОБА_21 коштів у якості хабара для ОСОБА_14 за скорочення терміну перебування тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство».

ОСОБА_16, у свою чергу, будучи обізнаним про намагання ОСОБА_21 скасувати розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №532 від 08.07.10 р., і цим самим позбавитись тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство», також погодився сприяти ОСОБА_14 в одержанні від ОСОБА_21 хабара, та використовуючи своє знайомство з ОСОБА_22 залучити його до цього.

В подальшому, ОСОБА_16 разом з ОСОБА_17 запропонували ОСОБА_23 за матеріальну винагороду зустрітись із ОСОБА_21, отримати у нього кошти та перевірити їх у банківській установі, після чого передати їм, з метою в подальшому передати їх ОСОБА_14. ОСОБА_22 погодився на пропозицію ОСОБА_16 та ОСОБА_17, проте не був обізнаний про їх злочинні наміри, зокрема про одержання хабара від ОСОБА_21

Після цього, 1 лютого 2011 року, у денний час, ОСОБА_15, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 3, продовжуючи сприяти ОСОБА_14 в одержанні ним хабара від ОСОБА_21, під час зустрічі з останнім повідомив йому умови, за яких він повинен буде зустрітись з ОСОБА_22 та передати йому хабар для ОСОБА_14. Останній, реалізуючі свій злочинний умисел направлений на одержання від ОСОБА_21 хабара в особливо великому розмірі, діючи умисно, 1 лютого 2011 року приблизно в 17 годин 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 3, у телефонній розмові з ОСОБА_21 у завуальованій формі підтвердив свою згоду сприяти йому у вирішенні питання про скорочення терміну перебування тимчасового адміністратора призначеного до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»за умови одержання хабара.

В свою чергу, ОСОБА_17 та ОСОБА_16, сприяючи ОСОБА_14 в одержанні хабара від ОСОБА_21, повідомили ОСОБА_22 номер мобільного телефону ОСОБА_21, за допомогою якого він повинен був домовитись з ним про зустріч.

03 лютого 2011 року приблизно об 11 год. 30 хв., ОСОБА_22, виконуючи вказівку ОСОБА_16 та ОСОБА_17, зателефонував ОСОБА_21 і призначив йому зустріч біля відділення №3 ВАТ «Автокразбанк», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 11/60.

В цей же день, 03 лютого 2011 року приблизно в 12 годин 40 хвилин, ОСОБА_22, перебуваючи у приміщенні відділення № 3 ВАТ «Автокразбанк», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 11/60, виконуючи вказівку ОСОБА_16 і ОСОБА_17 одержав від ОСОБА_21 2 мільйона гривень, для передачі їх ОСОБА_17 та ОСОБА_16, які в свою чергу, мали передати вказані гроші ОСОБА_14, як частину хабара за його сприяння ОСОБА_21 у вирішенні питання про скорочення терміну перебування тимчасового адміністратора призначеного до кредитної спілки «Перше кредитне товариство».

Після цього, ОСОБА_22 був затриманий працівниками Служби безпеки України, предмет хабара, а саме: гроші в сумі 2 мільйони грн. були вилучені. Також невдовзі були затримані ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_16, та через деякий час ОСОБА_14

Таким чином, ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 вчинили всі дії щодо пособництва у скоєнні ОСОБА_14 інкримінованого йому злочину, а ОСОБА_14 вчинив всі дії для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання та одержання від ОСОБА_21 хабара в особливо великому розмірі, але злочин не було закінчено, з причин, що не залежали від його волі.

Крім того, ОСОБА_14 та ОСОБА_18 умисно заволоділи чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_14, підтримуючи тривалий час добрі стосунки з ОСОБА_18, який в період з 2003 року по 2010 рік фактично виконував функції його водія під час роботи його на різних посадах, відразу після призначення 22.03.2010 р. на посаду Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, не бажаючи користуватись автомобілями відділу господарського обслуговування та матеріально-технічного забезпечення Держфінпослуг і послугами штатних водіїв, достовірно знаючи про те, що згідно штатного розпису у Держфінпослуг передбачено чотири штатні посади водіїв, які не закріплені за будь-якою посадовою особою цієї установи, прийняв рішення про використання у службовий та позаслужбовий час власного автомобіля НОМЕР_1. З цією метою, ОСОБА_14 запросив для керування власним автомобілем свого знайомого ОСОБА_18, при цьому оплачуючи послуги останнього з власних коштів. Крім того, ОСОБА_14 вирішив сприяти ОСОБА_18 в поліпшенні його матеріального становища шляхом вчинення ряду злочинних дій, з використанням займаного службового становища. Зокрема, ОСОБА_14, вирішив призначити ОСОБА_24 на посаду головного спеціаліста відділу Держфінпослуг, проте, фактично ОСОБА_18 мав надавати особисто ОСОБА_14 приватні послуги водія. При цьому, ОСОБА_14 усвідомлював, що в такий спосіб ОСОБА_18 незаконно буде отримувати грошові кошти під виглядом заробітної плати головного спеціаліста відділу Держфінпослуг.

Реалізуючи спільний з ОСОБА_14 злочинний умисел, ОСОБА_18 25 березня 2010 р. подав до відділу кадрового забезпечення і державної служби Держфінпослуг на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 заяву про допуск його до участі у конкурсі по заміщенню вакантної посади головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами. Дізнавшись, що однією з обов'язкових умов для прийняття участі у конкурсі по заміщенню вакантних посад у Держфінпослуг, в тому числі і на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, є наявність у претендента на посаду повної вищої освіти, усвідомлюючи, що вищої освіти він не має, і без надання диплома про вищу освіту до відділу кадрового забезпечення і державної служби Держфінпослуг, у нього не будуть прийняті документи і він не зможе прийняти участь у конкурсі та не зможе бути прийнятий на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, ОСОБА_18 вирішив використати завідомо підроблений документ - диплом про вищу освіту.

Надалі, ОСОБА_18, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа -диплома, бажаючи бути допущеним до участі у конкурсі по заміщенню вакантної посади головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами та у подальшому, за сприяння ОСОБА_14 бути призначеним на вказану посаду, подав завідомо підроблений документ -диплом НОМЕР_3 про вищу освіту до відділу кадрового забезпечення і державної служби Держфінпослуг, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Грінченко, 3, таким чином, використавши його.

Рішенням конкурсної комісії по заміщенню вакантних посад від 21 квітня 2010 року рекомендовано Голові Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України призначити ОСОБА_18 на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами.

ОСОБА_14, усвідомлюючи, що ОСОБА_18 не відповідає кваліфікаційним вимогам, які висуваються до кандидатів на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, через відсутність у нього фахової освіти та досвіду роботи у сфері фінансів, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, з метою реалізації спільного з ОСОБА_18 злочинного умислу, спрямованого на заволодіння державними коштами, 23 квітня 2010 року видав наказ №209-к, яким призначив ОСОБА_18 на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами. Цим же наказом ОСОБА_18 присвоєно одинадцятий ранг державного службовця і встановлено посадовий оклад у розмірі 1706 грн.

Після цього ОСОБА_18 став надавати ОСОБА_14 приватні послуги водія, за що незаконно у якості матеріальної винагороди в бухгалтерії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, став одержувати грошові кошти.

Так, у квітні 2010 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами у сумі 480 грн. 81 коп.

Крім того, 19 травня 2010 року ОСОБА_14, продовжуючи реалізовувати їх спільний з ОСОБА_18 умисел, спрямований на заволодіння державними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в супереч інтересам служби, видав наказ №268-к, яким встановив ОСОБА_18, як головному спеціалісту відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг державного службовця, що фактично не відповідало дійсності.

Крім, того в травні 2010 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2301 грн. 72 коп.

Крім того, в червні 2010 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2706 грн. 71 коп.

Крім того, в липні 2010 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2689 грн. 25 коп.

Крім того, в серпні 2010 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, під виглядом заробітної плати за начебто виконану ним роботу як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2689 грн. 25 коп.

Крім того, у вересні 2010 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2689 грн. 25 коп.

Крім того, в жовтні 2010 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2689 грн. 25 коп.

Крім того, у листопаді 2010 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2291 грн. 29 коп.

Крім того, у грудні 2010 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2779 грн. 97 коп.

Крім того, в січні 2011 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2719 грн. 25 коп.

Крім того, в лютому 2011 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2732 грн. 01 коп.

Крім того, у березні 2011 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2874 грн. 08 коп.

Крім того, у квітні 2011 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2677 грн. 09 коп.

Крім того, у травні 2011 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2617 грн. 55 коп.

Крім того, у червні 2011 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 5360 грн. 13 коп.

Крім того, у липні 2011 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 2917 грн. 72 коп.

Крім того, у серпні 2011 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 4952 грн. 22 коп.

Крім того, у вересні 2011 року, в денний час, ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння державними коштами, перебуваючи у приміщенні Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що розташована по вул. Грінченка, 3 у м. Києві, як заробітну плату за роботу, яку фактично не виконував, на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, заволодів державними коштами в сумі 532 грн. 13 коп.

Всього за період часу з 23 квітня 2010 року по 5 вересня 2011 року ОСОБА_14 та ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовим становищем заволоділи чужим майном -державним грошовими коштами у сумі 47158 грн. 06 коп., що як заробітна плата були виплачені ОСОБА_18 за рахунок коштів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, якими він розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_18 вчинив підроблення документу, який видається установою і надає права, з метою його подальшого використання, за попередньою змовою групою осіб, та використання підроблених документів за наступних обставин.

Так, ОСОБА_18 в 2002 році закінчив Вишнівську вечірню середню школу №4 та отримав повну середню освіту. Після закінчення школи, ОСОБА_18 з 2003 року постійно надавав послуги приватного водія ОСОБА_14 За час роботи водієм ОСОБА_18 вирішив, що для набуття права на зайняття високооплачуваних посад на підприємствах і отримання більшої заробітної плати йому потрібно мати вищу освіту, однак навчатися у вищому навчальному закладі та отримати вищу освіту у порядку, встановленому Законом, він не бажав. Усвідомлюючи те, що він не має вищої освіти, однак бажаючи отримати документ -диплом, який би підтверджував факт навчання у вищому навчальному закладі та отримання повної вищої освіти, ОСОБА_18 у липні 2008 року, зустрівся на вул. Хрещатик в м. Києві з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, якій замовив за матеріальну винагороду у сумі 500 доларів США вчинити підроблення офіційного документа -диплому про вищу освіту, в якому було б зазначено про проходження навчання та закінчення ним Національного транспортного університету, отримання вищої освіти за спеціальністю "Автомобілі та автомобільне господарство" та присвоєння кваліфікації "інженер-механік", а також додатку до диплому про вищу освіту.

Для виготовлення завідомо підроблених документів ОСОБА_18 надав особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, світлокопію свого паспорту громадянина України НОМЕР_4 та світлокопію атестату про повну загальну середню освіту НОМЕР_5, що містили його особисті дані, які необхідно було внести у підроблені документи. Після чого, вищевказана особа, за невстановлених обставин, підробила бланк диплому НОМЕР_3, який начебто був надрукований у 2008 році на поліграфічному комбінаті «Україна»і бланк додатку до диплому про вищу освіту та у невстановлений час, у невстановленому місці, виконуючи замовлення ОСОБА_18, вчинила підробку офіційних документів, шляхом внесення у підроблений бланк вказаного диплома завідомо неправдивих відомостей про те, що ОСОБА_18 закінчив у 2008 році Національний транспортний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство»та здобув кваліфікацію інженер-механік, а також підробила виписку до цього ж диплома із заліково-екзаменаційних відомостей Національного транспортного університету підробленого бланку завідомо неправдивих відомостей про те, що ОСОБА_18 з 2002 р. по 2008 рік виконав учбовий план по спеціальності -«Автомобілі та автомобільне господарство»та захистив дипломний проект на тему: «Ремонт важкої техніки».

У подальшому, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконуючи умови домовленості, вчинила збут вказаних завідомо підроблених документів, передавши їх у грудні 2008 року ОСОБА_18 в приміщенні кафе «Дабл кофе», що розташоване на вулиці Хрещатик, 17 у м. Києві, а останній, в свою чергу їх придбав, передавши за їх підроблення винагороду у сумі 500 доларів США.

Крім того, ОСОБА_18 25 березня 2010 року подав до відділу кадрового забезпечення і державної служби Держфінпослуг на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 заяву про допуск його до участі у конкурсі по заміщенню вакантної посади головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами. Дізнавшись, що однією з обов'язкових умов для прийняття участі у конкурсі по заміщенню вакантних посад у Держфінпослуг, в тому числі і на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, є наявність у претендента на посаду повної вищої освіти, усвідомлюючи, що вищої освіти він не має, і без надання диплома про вищу освіту до відділу кадрового забезпечення і державної служби Держфінпослуг, у нього не будуть прийняті документи і він не зможе прийняти участь у конкурсі та не зможе бути прийнятий на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами, ОСОБА_18 вирішив використати завідомо підроблений документ - диплом про вищу освіту.

Так, ОСОБА_18, маючи умисел на використання завідомо підроблених документів -диплома та виписки до цього ж диплома із заліково-екзаменаційних відомостей, бажаючи бути допущеним до участі у конкурсі по заміщенню вакантної посади головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами та у подальшому, за сприяння ОСОБА_14 бути призначеним на вказану посаду, подав завідомо підроблений документ -диплом НОМЕР_3 про вищу освіту до відділу кадрового забезпечення і державної служби Держфінпослуг, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Грінченко, 3, таким чином, використавши їх, що дало йому можливість бути призначеним на вищевказану посаду.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 свою вину згідно пред'явленого обвинувачення визнав повністю та дав суду показання, що з травня 2010 року він був призначений на посаду члена Комісії -директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Одним з повноважень покладених на очолюваний ним департамент було тимчасове адміністрування фінансово-кредитних установ, яке реалізовувалось через ухвалення відповідного рішення Комісією, як колегіального органу, на підставі розгляду висновку про доцільність призначення тимчасового адміністратора. Проект відповідного рішення Комісії подається разом з висновком на розгляд останньої. Під наглядом департаменту тимчасового адміністрування перебувала кредитна спілка «Перше кредитне товариство»до якої, у зв'язку із чисельними порушеннями законодавства у сфері фінансових послуг, неодноразово застосовувались різні заходи впливу. Проте керівництво кредитної спілки не реагувало на застосовані заходи впливу, у зв'язку з чим 5 липня 2010 року департаментом тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ було підготовлено висновок про доцільність призначення до кредитної спілки тимчасової адміністрації, який разом із проектом розпорядження були направлені на розгляд Комісії.

08.07.2010 р. Комісія прийняла рішення про відсторонення від управління кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»її керівництва та призначила до неї тимчасового адміністратора ОСОБА_28 В той же вечір ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_21, який цікавився у нього можливістю не введення до кредитної спілки тимчасової адміністрації. ОСОБА_14, відповів, що введення тимчасової адміністрації до кредитної спілки важливе для його особистої політичної ваги та приносить йому певні політичні дивіденди. Вони домовились про зустріч, але ОСОБА_14 відмовився від зустрічі і сказав, що це питання входить в повноваження ОСОБА_15

З метою виконання розпорядження до м. Одеси були відряджені працівники Держфінпослуг, серед яких був і він. У м. Одеса виконання розпорядження Держфінпослуг про відсторонення від управління кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»її керівництва та призначення до неї тимчасового адміністратора відбувалось з фізичним протистоянням з боку працівників вказаної спілки, якими керували відсторонені керівники -голова наглядової ради ОСОБА_21 та виконуючий обов'язки голови правління ОСОБА_27

Через ОСОБА_27 він дізнався, що ОСОБА_21 запросив його на вечерю до ресторану «Чорне море», щоб там спробувати вирішити проблемні питання, які існують навколо кредитної спілки. Коли він та ОСОБА_21 сиділи за столом, під'їхав ОСОБА_17 та вони продовжили спілкування. В ході розмови ОСОБА_17 жестом попросив його відійти від столу. Він виконав вказівку ОСОБА_17 і залишив його за столиком разом з ОСОБА_21 Деякий час він був відсутнім за столиком, а коли повернувся то ОСОБА_17 сказав, що він піде і зателефонує шефу. Про що ввелась розмова йому не відомо, але він зрозумів, що ОСОБА_21 відмовляється передати документи, тимчасову адміністрацію не визнає, буде супротив, на чому вони і роз'їхались. Було досягнуто лише умови, що ОСОБА_27 передасть ОСОБА_28 печатку кредитної спілки та статутні документи.

Проте з наступного тижня ОСОБА_28 знову не впустили до приміщення кредитної спілки і протистояння продовжувалось. До офісу неодноразово приїжджав помічник голови Держфінпослуг ОСОБА_17, який по телефону доповідав про ситуацію у кредитній спілці ОСОБА_14

Приблизно у другій декаді липня 2010 року, в телефонній розмові ОСОБА_14 повідомив йому, що ОСОБА_21 зможе вирішити питання про виведення тимчасового адміністратора з кредитної спілки, але суму хабара йому повідомить згодом ОСОБА_17 16.07.2010 року біля приміщення КС «Перше кредитне товариство»в м. Одеса ОСОБА_17 повідомив йому, що ОСОБА_21 зможе вирішити питання про виведення тимчасового адміністратора з кредитної спілки за 250 тисяч доларів США. Ввечері того ж дня, він перебуваючи в касовому вузлі в приміщенні «Перше кредитне товариство»мав розмову з ОСОБА_21, який поцікавився у нього, хто є замовником призначення до кредитної спілки тимчасового адміністратора, чи можливо домовитись про виведення тимчасового адміністратора з кредитної спілки і чи допускає ОСОБА_14 таку можливість. Він відповів, що ОСОБА_14 дійсно допускає таку можливість, але за умови передачі 250 тисяч доларів США. ОСОБА_21 сказав, що це для нього велика сума і відмовився говорити на цю тему.

У подальшому, протистояння між Держфінпослуг та відстороненим керівництвом кредитної спілки «Перше кредитне товариство»продовжувалось ОСОБА_27 подав позов до Одеського окружного адміністративного суду про визнання незаконним розпорядження Держфінпослуг про відсторонення від управління керівництва кредитної спілки «Перше кредитне товариство»та призначення тимчасового адміністратора. На цьому процесі інтереси Держфінпослуг представляв ОСОБА_16, а він виступав свідком. Цим судом було задоволено позов ОСОБА_27

Після цього, йому зателефонував ОСОБА_21 і попросив зустрітись з ним. ОСОБА_15 не заперечував, проте зустрівся із ОСОБА_14 і поставив його до відому, що до нього на зустріч їде ОСОБА_21 і ймовірно між ними знову відбудеться розмова про гроші. ОСОБА_14 відповів, що ОСОБА_21 вже не обійдеться сумою у 250 тисяч доларів США і що цю суму необхідно подвоїти.

Коли до нього приїхав ОСОБА_21, то останній поцікавився чи залишається в силі перша пропозиція про передачу у якості хабара 250 тисяч доларів США. Він відповів, що сума збільшена до 500 тисяч доларів США. ОСОБА_21 сказав, що він буде шукати гроші і поїхав. З метою доповісти ОСОБА_14 обставини своєї зустрічі з ОСОБА_21, він став телефонувати йому на мобільний телефон. Проте ОСОБА_14 не брав трубку. Тоді він зателефонував його водієві -ОСОБА_18 і сказав йому, що хоче терміново переговорити з ОСОБА_14 Через деякий час, йому зателефонував ОСОБА_14 і він став розповідати йому про зустріч з ОСОБА_21 ОСОБА_14 попросив направити йому коротким текстовим повідомленням цифру, яку він назвав ОСОБА_21 Одразу після цієї розмови ОСОБА_15 направив на мобільний телефон ОСОБА_14 коротке текстове повідомлення із змістом -500.

Після цього, у нього відбулась розмова з ОСОБА_14 якому він повідомив, що у ОСОБА_21 є лише 250 тисяч доларів США. Тоді ОСОБА_14 погодив порядок передачі коштів частинами, а саме: 250 тисяч одразу, а потім на протязі наступних двох років щорічно по 125 тисяч доларів США. Він висловив ОСОБА_14 своє занепокоєння небезпечністю одержання коштів від ОСОБА_21 Проте ОСОБА_14 відповів, що цим питанням займеться ОСОБА_17, а він повинен підготувати висновок про недоцільність подальшого перебування тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство», у зв'язку з неефективною діяльністю. Потім, ОСОБА_17 попросив його повідомити про те, що ОСОБА_21 готовий передати гроші, за два дні до дня передачі. Після цього, ОСОБА_21 зателефонує людина, яка зустрінеться з ним і одержить у нього гроші.

Під час наступної зустрічі з ОСОБА_21, він повідомив йому про погодження ОСОБА_14 одержати хабар частинами, а саме: 250 тисяч одразу і по 125 тисяч доларів США щороку на протязі двох наступних років. ОСОБА_21 поцікавився, яким чином будуть передаватись кошти. Він повідомив ОСОБА_21 про те, що йому зателефонує чоловік, який назветься «ОСОБА_3». З ним ОСОБА_21 повинен буде зустрітись та передати йому першу частину коштів у сумі 250 тисяч доларів США. Крім того, ОСОБА_21 попросив його довести, що він дійсно висловив позицію ОСОБА_14 і для цього організувати зустріч з останнім.

Після розмови з ОСОБА_21, він пішов до службового кабінету ОСОБА_14, де у той час вже перебували ОСОБА_16 і ОСОБА_17 Він сказав ОСОБА_14, що ОСОБА_21 хоче одержати гарантії про те, що його не ошукають і тому просить зустрічі з ОСОБА_14 або телефонної розмови для того, щоб бути упевненим, що він висуває вимоги про передачу коштів в якості хабара, не від свого імені, а від імені ОСОБА_14 Після чого, ОСОБА_14 попросив його зателефонувати ОСОБА_21 і дати йому для розмови телефон. Коли ОСОБА_21 відповів йому, він передав телефон для розмови ОСОБА_14, який привітався з ОСОБА_21, представився йому та сказав, що він уповноважує його, тобто ОСОБА_15 вирішувати з ним всі питання в межах повноважень останнього в рамках чинного законодавства. Цією фразою ОСОБА_14 в завуальованій формі підтвердив, що питання по КС «ПКТ»будуть вирішені, якщо він передасть хабар. Після цієї розмови, у нього відбулась телефонна розмова з ОСОБА_21, в якій останній повідомив, що готовий буде передати кошти 03.02.2011 р.

За вказівкою ОСОБА_14 він доручав ОСОБА_19 підготувати службові записки на ім'я ОСОБА_14, у яких обґрунтовувалась необхідність скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора.

03.02.2011р. після засідання Комісії його покликав ОСОБА_17 та ОСОБА_16 ОСОБА_17 передав йому для розмови мобільний телефон, і в ньому він почув голос ОСОБА_21, який поцікавився чи він зустрівся саме з тим чоловіком, якому повинен передати гроші. ОСОБА_17 та ОСОБА_16 кивнули йому, головою і він, розуміючи їхній жест як підтвердження, відповів ОСОБА_21, що він зустрівся саме з тією людиною. Через деякий час, він знову зустрівся з ОСОБА_17 та ОСОБА_16, які повідомили йому, що ОСОБА_21 просить знову йому підтвердити, що все він зробив вірно, бо гроші він передав. Після цього, ОСОБА_17 зайшов у якийсь кабінет і вийшов з нього з мобільним телефоном, набрав якийсь номер і дав йому телефон. На цей виклик відповів ОСОБА_21 та сказав, що все нормально, і попросив зустрітись, та вони домовились про зустріч у кафе. Під час зустрічі, ОСОБА_21 сказав, що він передав гроші, але не у доларах США, як домовлялись, а у гривнях за курсом у сумі два мільйони гривень. ОСОБА_21 додав, що усі гроші були перераховані. Після цього, він розповів ОСОБА_21, що ним готується план заходів щодо виведення тимчасового адміністратора з кредитної спілки і розповів йому її процедуру. Після зустрічі з ОСОБА_21, коли він вийшов з кафе, він був затриманий працівниками СБУ.

Допитаний під час досудового слідства як підозрюваний 04.02.2011 р. та як обвинувачений 05.02.2011 р. ОСОБА_15 свою вину не визнавав та заперечував причетність будь-кого з працівників Держфінпослуг до отримання хабара від ОСОБА_21 /Т.6 а.с.55-61; 68-69/.

В той же час, під час додаткового допиту як обвинуваченого /Т.6 а.с.71-80; 83-94; 97-100; 103-105; 107-109; 115-118; 119-121; 123-125;133-135/ ОСОБА_15 змінив та уточнив свої попередні показання та детально розповів слідству про обставини скоєння злочину, а також роль кожного з учасників в його вчиненні.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 зазначив, що первинні показання були частково правдиві, без зазначення прізвищ та ролі інших працівників Комісії, зокрема: ОСОБА_14, оскільки він був впевнений, що відбулась якась помилка, що така впливова та авторитетна особа, як його керівник, обов'язково вирішить всі питання з відповідними посадовими особами та його звільнять, а порушену справу закриють, в зв'язку з чим не викривав інших учасників злочину. В ході досудового слідства він побачив, що винним в отриманні хабара роблять лише його, та вирішив давати лише правдиві показання та відповідати згідно чинного законодавства лише за ті дії, які вчинив безпосередньо він.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_17 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та суду показав, що приблизно у 2005-2006 році він познайомився з ОСОБА_14, який у той час був народним депутатом України. Приблизно у 2007 році, ОСОБА_14 запросив його на засідання громадської організації «Громадський контроль», керівником якої був ОСОБА_14 На одному з подальших засідань цієї громадської організації було прийнято рішення про створення політичної партії «Союз лівих сил». Його було обрано членом політичної ради політичної партії, а згодом він вступив до лав політичної партії «Союз лівих сил». На установчому зборі політичної партії «Союз лівих сил»її головою було обрано ОСОБА_14 У зв'язку з перебуванням в лавах політичної партії «Союз лівих сил», він став частіше зустрічатись з ОСОБА_14 і між ними склались робочі стосунки. У березні 2010 року ОСОБА_14 було призначено на посаду Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Приблизно у квітні 2010 року ОСОБА_14 запропонував йому перейти на роботу в Держфінпослуг на посаду його помічника. Він погодився з пропозицією ОСОБА_14 і в результаті був призначений на посаду помічника Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 До його службових повноважень, що були передбачені його посадовою інструкцією, входила підготовка документів для розгляду ОСОБА_14, організація ділових зустрічей ОСОБА_14 та проведення прийому громадян, які приходили на прийом до ОСОБА_14 і погоджувались на прийом, який замість ОСОБА_14 проводив він.

У липні 2010 року відбулось засідання Комісії Держфінпослуг, на якому було прийнято рішення про відсторонення від управління кредитної спілки «Перше кредитне товариство»її керівництва та призначено тимчасового адміністратора. Йому стало відомо, що до м. Одеса для виконання розпорядження Держфінпослуг на 9 липня 2010 року відряджаються ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 Оскільки він відпросився у ОСОБА_14 на 9 липня 2010 року з метою поїздки у м. Одесу, останній доручив йому прийняти участь у мітингу ошуканих вкладників і від імені Держфінпослуг доповісти вкладникам ситуацію щодо призначення тимчасового адміністратора до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»та при необхідності надати допомогу працівникам Держфінпослуг, які будуть виконувати розпорядження у кредитній спілці. У зв'язку з цим, 8 липня 2010 року він виїхав до м. Одеса, про що стало відомо і ОСОБА_15, оскільки він зателефонував ОСОБА_17 і попросив зустріти його у м. Одеса та провести до будівлі, де розташована кредитна спілка «Перше кредитне товариство». Зранку 09.07.2010 р. він зустрівся з ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у м. Одеса і розповів їм як доїхати до кредитної спілки «Перше кредитне товариство», після чого поїхав на мітинг. Після мітингу, він заїхав до кредитної спілки, де побачив, що у її приміщенні відбувається словесна перепалка ОСОБА_15, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 з виконуючим обов'язків голови правління кредитної спілки «Перше кредитне товариство»ОСОБА_27 та юристами кредитної спілки. Він приєднався до їхньої розмови та став підтримувати представників Держфінпослуг, представившись присутнім помічником Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 Оскільки у нього була запланована участь у телепередачі, він поїхав до студії телеканалу. По завершенню телепередачі він зателефонував або ОСОБА_20, або ОСОБА_19 і хтось з них повідомили йому, що ОСОБА_15 поїхав з приміщення кредитної спілки разом з ОСОБА_21 до ресторану «Чорне море». Про це він негайно по телефону доповів ОСОБА_14, від якого одержав вказівку поїхати до ресторану і забрати звідти ОСОБА_15 Виконуючи вказівку ОСОБА_14, він приїхав до ресторану «Чорне море»і у залі за столиком побачив ОСОБА_21 та ОСОБА_15, які вечеряли разом. Розмова, що відбувалась між ними стосувалась сторонніх тем і не торкалась подій навколо кредитної спілки «Перше кредитне товариство». Коли він присів за їх столик, ОСОБА_15 почав натякати йому на можливість вирішення питання про введення тимчасової адміністрації до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»за матеріальну винагороду. Почувши це, він вийшов у фойє і знову зателефонував ОСОБА_14, якому повідомив про те, що ОСОБА_15 намагається домовитись з ОСОБА_21 за матеріальну винагороду вирішити питання з введення тимчасової адміністрації до кредитної спілки. ОСОБА_14 дав йому вказівку забрати звідти ОСОБА_15, після чого він повернувся до зали і сказав останньому, що він розмовляв з ОСОБА_14 і що їм час йти. Після цього, ОСОБА_15 встав і вийшов подзвонити, а він залишився за столиком з ОСОБА_21, який щось розповідав про кредитну кооперацію. Коли прийшов ОСОБА_15, то офіціант приніс рахунок, і розрахувавшись за замовлення усі втрьох вийшли на вулицю. Після цього він поїхав додому. Куди поїхав ОСОБА_15, йому не відомо.

12.07.2010 р. він повернувся на роботу у Держфінпослуг у м. Києві. Після цього, він за вказівкою ОСОБА_14 ще декілька разів приїжджав до м. Одеса з метою надання допомоги ОСОБА_15, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 у виконанні розпорядження Держфінпослуг про призначення до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»тимчасового адміністратора та відсторонення від управління спілкою її керівництва. В цей же період часу до м. Одеса приїжджав і ОСОБА_14, який проводив зустріч з мером м. Одеса ОСОБА_29 та депутатами Одеської міської ради з питань ошуканих вкладників. У цей час у кредитній спілці «Перше кредитне товариство»розпочалось фізичне протистояння її працівників та представників Держфінпослуг та тимчасовим адміністратором ОСОБА_28 і він запросив для охорони приміщення кредитної спілки охоронну фірму. У результаті тимчасового адміністратора ОСОБА_28 все ж таки допустили до приміщення кредитної спілки для виконання своїх службових повноважень, проте через деякий час на цю посаду було призначено ОСОБА_20

У подальшому, йому стало відомо про те, що між Держфінпослуг та кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»розпочався суд про визнання недійсним розпорядження Держфінпослуг. Інтереси Держфінпослуг у суді представляв ОСОБА_16 Про події навколо кредитної спілки «Перше кредитне товариство»він дізнавався з доповідей ОСОБА_15 на апаратних нарадах у ОСОБА_14

У січні 2011 року до нього у приміщенні Держфінпослуг до свого кабінету його викликав ОСОБА_14 Коли він зайшов до його кабінету, то там вже був ОСОБА_15 Після чого ОСОБА_14 сказав допомогти ОСОБА_15 вирішити питання про отримання коштів, у сумі 250 тисяч доларів США як хабара за скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». Після цього він та ОСОБА_15 вийшли у коридор і там останній сказав, що необхідно безпечно одержати у м. Києві гроші від ОСОБА_21 за те, що буде вирішено питання про скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». При цьому ОСОБА_15 зауважив, що ОСОБА_21 буде передавати гроші у м. Одеса і сума буде складати 250 тисяч доларів США. Коли вони увійшли до його кабінету, то ОСОБА_15 почав розповідати, супроводжуючи свою розповідь малюванням у своєму робочому зошиті, що ОСОБА_21 погоджується передати гроші частинами по схемі: 250 тисяч доларів одразу, а потім на протязі послідуючих двох років щорічно по 125 тисяч доларів США. Він пообіцяв подумати як вирішити питання з одержанням коштів від ОСОБА_21

Йому було відомо, що у ОСОБА_16 є знайомий -ОСОБА_22, який спеціалізується на банківській справі. У зв'язку з цим він звернувся до ОСОБА_16 з пропозицією залучити до одержання від ОСОБА_21 коштів ОСОБА_30 З реакції ОСОБА_16 на цю пропозицію йому стало зрозуміло, що він здогадався, у зв'язку з чим необхідно одержувати гроші від ОСОБА_21 та за що він їх буде передавати. При цьому ОСОБА_16 поцікавився у нього, чи знає про це ОСОБА_14 Він відповів, що ОСОБА_14 про це знає. Крім цього, він сказав ОСОБА_16, що останній на цьому може також заробити гроші та назвав йому суму, яку треба буде одержати від ОСОБА_21 -250 тисяч доларів США. Вислухавши його, ОСОБА_16 пообіцяв переговорити на цю тему з ОСОБА_22

Через деякий час, у січні 2011 року, ОСОБА_16 повідомив йому про те, що він розмовляв з ОСОБА_22 на тему одержання коштів від ОСОБА_21 і він погодився надати свою допомогу у цьому. А також ОСОБА_16 сказав, що він домовився про зустріч з ОСОБА_22 в кафе «Кофе-Тайм»на вул. Грінченка. На цій зустрічі він у присутності ОСОБА_16 поцікавився у ОСОБА_22, чи дійсно він зможе допомогти в одержанні грошей. На що ОСОБА_22 відповів згодою та пояснив, що гроші можна здати у банківську установу у м. Одеса, а через декілька хвили одержати цю суму у банківській установі у м. Києві. Після цього він пішов у своїх справах, а ОСОБА_16 залишився з ОСОБА_22 у кафе. Через деякий час, до нього в службовий кабінет зайшов ОСОБА_16 і сказав, що ОСОБА_22 бажає отримати за свої послуги 4% від загальної суми, яку він повинен одержати від ОСОБА_21 з урахуванням послуг банку. Він порахував і сказав, що це складає 10 000 доларів і, на його думку, це дуже багато для винагороди для ОСОБА_22 і якщо так, то це буде вирахувано з винагороди ОСОБА_16 У відповідь ОСОБА_16 пообіцяв ще раз переговорити з ОСОБА_22 і переконати його зменшити суму винагороди. Після цього він сказав ОСОБА_15, що знайшов схему одержання коштів від ОСОБА_21, але про її деталі ОСОБА_15 не повідомив.

У цей же період часу він перебував у кабінеті ОСОБА_14, та останній повідомив йому, що у разі успішного одержання від ОСОБА_21 хабара у сумі 250 тисяч доларів США, він дасть йому та ОСОБА_16 у якості винагороди 20-25 тисяч доларів США.

Проте, приблизно на протязі двох тижнів ОСОБА_15 не підходив до нього з питанням одержання коштів від ОСОБА_21 Однак, у розмовах з ОСОБА_16, які у нього відбувались у цей час, вони удвох, обговорюючи безпечність одержання ОСОБА_22 коштів від ОСОБА_21 і, припускаючи можливе його затримання працівниками правоохоронних органів, домовились, що у разі такої ситуації, вони будуть пояснювати направлення ОСОБА_22 до ОСОБА_21, як надання останньому допомоги в обміні валюти.

Приблизно через два тижня до нього підійшов ОСОБА_15 і сказав, що ОСОБА_21 буде передавати кошти у м. Києві і треба знайти безпечну схему їх одержання у м. Києві. Він знову пообіцяв ОСОБА_15 подумати над вирішенням цього питання і, звернувшись до ОСОБА_16, поставив перед ним завдання одержати гроші у Києві і подумати разом з ОСОБА_22 як це зробити. Через деякий час ОСОБА_16 сказав йому, що ОСОБА_22 готовий одержати від ОСОБА_21 готівку.

Потім йому зателефонував ОСОБА_15, який сказав, що до нього на зустріч повинен приїхати ОСОБА_21 і він повинен розповісти схему за якою він повинен буде передавати гроші. Він зустрівся з ОСОБА_15 біля ліфту у приміщенні Держфінпослуг і розповів йому, що ОСОБА_21 зателефонує людина і скаже, у якому відділенні банку вони зустрінуться для отримання коштів. Під час цієї розмови ОСОБА_15 запропонував, щоб особа, яка буде телефонувати ОСОБА_21, назвалась «ОСОБА_3». Після цього ОСОБА_15 пішов на зустріч з ОСОБА_21, а він зустрівся з ОСОБА_16 і сказав йому переказати ОСОБА_22, що коли він буде телефонувати ОСОБА_21, то повинен йому представитись як «ОСОБА_3».

01.02.2011 р. наприкінці робочого дня він разом з ОСОБА_16 прибули до кабінету ОСОБА_14 Коли вони розмовляли з ОСОБА_14, то йому зателефонувала секретар та доповіла, що до нього прийшов ОСОБА_15 ОСОБА_14 дозволив ОСОБА_15 увійти. ОСОБА_15 у кабінеті став доповідати ОСОБА_14, що ОСОБА_21 бажає, щоб ОСОБА_14 підтвердив повноваження ОСОБА_15 у перемовинах з ним. ОСОБА_14 сказав ОСОБА_15 зателефонувати ОСОБА_21 Коли ОСОБА_15 зі свого мобільного телефону зателефонував ОСОБА_21, ОСОБА_14 взяв телефон і почав розмовляти з ОСОБА_21 ОСОБА_14 сказав ОСОБА_21, що він підтверджує повноваження ОСОБА_15 вирішувати питання у рамках діючого законодавства, а також говорив ще щось, що саме він не запам'ятав.

03.02.2011 р. він передав ОСОБА_16 для ОСОБА_22 номер телефону ОСОБА_21 ОСОБА_22 зателефонував ОСОБА_16 і сказав, що він зустрівся з ОСОБА_21, але той просить підтвердження, що він зустрівся саме з тією особою, якій повинен передати гроші. Так, як таке підтвердження ОСОБА_21 міг дати лише ОСОБА_15, то він разом з ОСОБА_16 почали шукати ОСОБА_15, який у цей час був на засіданні Комісії. У перерві засідання Комісії він та ОСОБА_16 підійшли до ОСОБА_15 та повідомили про те, що ОСОБА_21 хоче почути підтвердження того, що він зустрівся з людиною, якій може передати гроші. ОСОБА_16 узяв у нього мобільний телефон і набрав номер телефону ОСОБА_22, оскільки його номер знав лише він. Після цього, ОСОБА_15 переговорив з ОСОБА_21 Ще через деякий час він зустрів ОСОБА_16 і останній йому сказав, що йому телефонував ОСОБА_22 і повідомив, що усі гроші вже пораховані та перевірені. Проте ОСОБА_21 цікавиться, що йому робити далі. У зв'язку з цим, він та ОСОБА_16 знову пішли шукати ОСОБА_15 Зустрівши ОСОБА_15, він увійшов у кабінет працівника Держфінпослуг ОСОБА_31 та попросив у нього подзвонити з його мобільного телефону. Цей телефон він дав для розмови з ОСОБА_21 Також він пояснив ОСОБА_15, що ОСОБА_22 повинен був покласти кошти, що одержав від ОСОБА_21 для зберігання до індивідуального банківського сейфу. Через декілька днів ОСОБА_22 повинен був забрати гроші і передати їх або ОСОБА_16, або одразу йому для подальшої їх передачі ОСОБА_14 Цього ж дня йому стало відомо, що ОСОБА_15 затримали співробітники СБУ.

Після затримання ОСОБА_15 співробітниками СБУ та після допитів він і ОСОБА_16 зустрівся у ресторані «Космополіт» з ОСОБА_14, який цікавився тим, що відбувалось на допитах і заспокоїв їх тим, що він начебто зустрічався з впливовими особами і запевнив, що їх не буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

Під час досудового слідства ОСОБА_17, будучи допитаним як підозрюваний та як обвинувачений, а також під час додаткових допитів, свою вину у вчиненому визнавав, та детально розповідав про роль всіх учасників вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_16 в ході судового слідства заперечував свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину та просив виправдати, в подальшому змінив своє відношення до вчинення інкримінованого злочину, при цьому зазначив, що в силу своєї юридичної обізнаності й тієї інформації, якою він володів, мав здогадатись, що виступає пособником в незаконній передачі коштів.

Так, в ході судового слідства підсудний ОСОБА_16 зазначив, що не був пособником у вимаганні та одержанні від ОСОБА_21 хабара в сумі 2 млн. гривень. Між ним та ОСОБА_14 ніколи не було розмов про передачу даної суми, ОСОБА_20 ніколи не просив його в сприянні передачі цих грошей і він не казав, що прийматиме участь у передачі хабара. Інші особи також не просили його сприяти в передачі хабара, тобто ні ОСОБА_17, ні ОСОБА_15 не просили його сприяти в отримані для ОСОБА_14 хабара. Йому достовірно не було відомо, кому були призначені ці 2 млн. грн., і що ці кошти мають бути передані комусь із посадових осіб Держфінпослуг. Він нічого не знав про зустріч ОСОБА_21, ОСОБА_17 і ОСОБА_15 в ресторані «Чорне море»і про те що, ОСОБА_17 або ОСОБА_15 пропонували ОСОБА_21 передати хабар за зменшення термінів перебування тимчасової адміністрації в КС «ПКТ». Також йому не було відомо, що ОСОБА_15 повідомляв ОСОБА_21 про необхідність передачі грошей спочатку в розмірі 50 000, потім 250 000, а потім 500 000 доларів хабара, і що ОСОБА_21 погодився їх дати. Що відбувалось з липня 2010 року, з моменту введення тимчасової адміністрації, до січня - лютого 2011 року, коли затримали ОСОБА_15, між ОСОБА_17, ОСОБА_15 і ОСОБА_21 йому не відомо. Йому ніхто не казав, що в січні 2011 року ОСОБА_14 дав розпорядження ОСОБА_17 розробити схему отримання хабара від ОСОБА_21 В січні 2011 року ОСОБА_17, знаючи, що їх спільний знайомий ОСОБА_22, є фахівцем в банківській сфері попросив його, як колишнього працівника Нацбанку поцікавитись, чи не допоможе він підібрати банк, в якому можна перерахувати гроші, ОСОБА_17 не обумовлював, що це якось пов'язане з отриманням хабара для ОСОБА_14 ОСОБА_17 не просив залучити ОСОБА_22 до одержання хабара, тому він не знав і не міг знати кому і за що передаються кошти. Приблизно в середині січня 2011 року він зателефонував ОСОБА_22, запитав його чи може він допомогти порахувати і перевірити кошти в банку, в розмірі приблизно 200 000 доларів, як повідомив ОСОБА_17 Мови про те що ці кошти треба залишити в банківській ячейці, чи комусь передати взагалі не було і що в кінцевому випадку гроші мали потрапити до ОСОБА_14 ОСОБА_22 погодився, і за проханням ОСОБА_17 він запросив його на зустріч, щоб той міг віч-на-віч детально розповісти, що саме треба робити. На зустрічі ОСОБА_17 запитав у ОСОБА_22 про можливості перевірки та переказу коштів, в розмірі приблизно 200 000 доларів з міста Одеса до міста Києва. Він участі в розмові не приймав. ОСОБА_22 сказав, що подумає. Через деякий час ОСОБА_17 сказав, що ця послуга по переказу грошей потрібна в Києві, переказ треба провести з одного київського банку в інший, при цьому не говорив, що це хабар для ОСОБА_14 Але обмовився, що деталі далі скаже він або ОСОБА_15 Він зателефонував ОСОБА_22, передав йому це і останній погодився, його тільки цікавила винагорода від цієї операції. Він не міг вирішити це питання, і спитав про винагороду ОСОБА_22 у ОСОБА_17 2-3 лютого 2011 р. ОСОБА_17 передав йому номер телефону і ім'я особи, з якою ОСОБА_22 мав зустрітися для перерахунку грошей, при цьому він ОСОБА_22 не казав отримувати від цієї особи грошей після перерахунку з метою передачі їх комусь. Він лише передав йому дані про телефон і ім'я особи. Крім того, ОСОБА_17 жодного разу не казав йому, що ОСОБА_22 має передати ці кошти йому, ОСОБА_17 чи ОСОБА_15 і не казав про розміщення цих коштів в банківській ячейці.

03 лютого 2011 року ОСОБА_22 передзвонив йому і сказав, що людина з якою він зустрівся, хоче поговорити з ОСОБА_15 Він повідомив про це ОСОБА_17, який сказав, що це питання ОСОБА_15 і він знайшов його, дав йому телефон, після чого ОСОБА_15 про щось спілкувався з тією особою. Через деякий час ОСОБА_22 знову зателефонував йому і сказав, що кошти перевірені, повідомив, що вони не в доларах, а в гривнях і що їх 2 млн. гривень. ОСОБА_22 запитав, що йому роботи далі і просив ще раз зв'язати ОСОБА_21 з ОСОБА_15 Він не знав, що робити далі з коштами, та запитав про це ОСОБА_17, який знайшов ОСОБА_15, про що вони далі спілкувались йому невідомо. Після цього він хотів зателефонувати ОСОБА_22, але останній не відповідав. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_15 затримали за одержання хабара, про це йому стало відомо від працівників правоохоронних органів в перший день його затримання, під час обшуку його кабінету та в процесі розслідування.

В січні-лютому 2011 року йому ніхто не говорив, що вказані кошти є хабаром і кому ці кошти після перевірки передадуться. Мови про передачу не йшла взагалі. Він просив ОСОБА_22 тільки про перерахунок і перевірку коштів.

В період часу з липня 2010 року по січень 2011 року виконував обов'язки керівника юридичного департаменту Держфінпослуг, представляв інтереси Держфінпослуг в судових інстанціях в питання законності і обґрунтованості введення тимчасової адміністрації в КС «ПКТ», був переконаним, що розпорядження було законне і обґрунтоване. За результатами судових тяжб це було підтверджено судами апеляційної і касаційної інстанцій. Ніхто не казав, що ОСОБА_21 пропонував гроші за відкликання процесуальних документів, також він не чув, щоб ОСОБА_14 з кимось обговорював питання про виведення тимчасової адміністрації або давав комусь вказівки з цього приводу.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 заперечив свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ст.15, ч.3 ст.368 КК України, та просив виправдати, щодо вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, заперечив наявність умислу на вчинення вказаного злочину та вважає наявною в своїх діях службову недбалість.

Так, підсудний ОСОБА_14 суду показав, що був призначений на посаду Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 22.03.2010 р. Також зазначив, що 08.07.2010 р. приблизно об 11 год. до нього в кабінет зайшов ОСОБА_15 та наполегливо просив скликати позачергове засідання комісії з питань введення тимчасової адміністрації в КС «ПКТ», повідомив, що володіє достовірною інформацією, що ОСОБА_21 і ОСОБА_27 почали виводити всі активи спілки, та цей процес можливо зупинити лише шляхом введення тимчасової адміністрації. Він погодився та було скликано позачергове засідання, всі члени комісії були повідомлені, та засідання було проведено в той же день, рішення про введення тимчасової адміністрації було прийнято. Через декілька годин після засідання йому зателефонував ОСОБА_21 із запитанням, чи дійсно було прийнято таке рішення, повідомив, що володіє інформацією про його зустріч наступного дня з мером Одеси, та запропонував зустрітись, на що він спочатку погодився, але потім відмовився, зазначивши, що це компетенція ОСОБА_15 Згідно з Законом тимчасова адміністрація повинна бути введена в день прийняття рішення чи не пізніше 12 годин наступного дня. Працівники Комісії -ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в ту ж ніч виїхали до Одеси. Також ОСОБА_17 був направлений туди для координації його зустрічі з мером. Потім він став отримувати доповіді ОСОБА_15 про супротив з боку працівників «ПКТ»та недопущення працівників Комісії до приміщення спілки, після чого звернувся з проханням до мера м. Одеси допомогти в межах закону виконати розпорядження Комісії. Зустрічаючись з вкладниками в м. Одеса, він отримав повідомлення від ОСОБА_17, що ОСОБА_15 зустрічається з ОСОБА_21 в ресторані, та дав вказівку забрати ОСОБА_15 звідти, після чого направився до Києва. Про обставини зустрічі ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_21 в той вечір, йому невідомо.

В подальшому, на апаратних нарадах ОСОБА_15 доповідав про проблеми з діяльністю тимчасової адміністрації, про що він доповідав віце-прем'єр-міністру ОСОБА_67, Генеральному прокурору, заступнику Генерального прокурора -ОСОБА_68.

Також зазначив, що вживав заходів щодо рефінансування кредитних кооперацій. В комісії був складений список кредитних спілок, які повинні отримати кошти на рефінансування, першим було КС «ПКТ»- планувалось виділити 300 -500 млн. грн. Головною проблемою була відсутність первинної бухгалтерської та фінансової документації ПКТ. ОСОБА_15 йому доповідав, що є можливість отримати доступ до всіх баз ПКТ. Також він розмовляв з ОСОБА_21, а саме: 01.02.2011 р., знаходячись в своєму службовому кабінеті разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_17, розпивали віскі. Зайшов ОСОБА_15, який попросив його підтвердити ОСОБА_21 його повноваження на ведення перемовин. Він погодився та під час телефонної розмови підтвердив це, а саме: П.4.10. «Положення про департамент тимчасового адміністрування», що директор департаменту проводить переговори з власниками та керівництвом фінансових установ, матеріали щодо яких розглядаються Департаментом, у разі необхідності вимагає скликання зборів учасників фінансової установ». При цьому нічого дивного в проханні ОСОБА_21 він не бачив. Через день чи два було засідання, ОСОБА_15 був присутній. Невдовзі він дізнався, що ОСОБА_15 заарештований.

Будучи допитаним під час досудового слідства, як підозрюваний та обвинувачений, ОСОБА_14 зазначав, що йому не було нічого відомо про бажання ОСОБА_21 позбутись тимчасової адміністрації за умови передачі хабара та про його згоду передати у якості хабара 250 тисяч доларів США. При цьому, він не говорив ОСОБА_15 про своє бажання одержати від ОСОБА_21 хабар у сумі 500 тисяч доларів США за своє сприяння у скороченні терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». Пояснити надходження йому з мобільного телефону ОСОБА_15 короткого текстового повідомлення зі змістом: «500»та змісту його телефонної розмови з ОСОБА_15, яка відбулась з ним одразу після надходження вказаного повідомлення, він не зміг, пославшись на те, що він не пам'ятає обставин надходження йому повідомлень та розмови з ОСОБА_15 Проте зауважив, що позитивними зрушеннями у роботі тимчасового адміністратора ОСОБА_20 є зупинення шахрайських дій ОСОБА_21 щодо вкладників кредитної спілки, а також те, що він домовився з Головою Національного банку України ОСОБА_32 про виділення рефінансування для кредитної спілки «Перше кредитне товариство». Однак рефінансування не відбулось із-за відсутності документів кредитної спілки «Перше кредитне товариство», які начебто були викрадені. /том 7 а.с. 196-208/

Крім того, після прослуховування цифрового диктофону mini Tiny А22»та оптичного диску »з серійним № RFD80M-79922 ОСОБА_14, показав, що на записах він впізнав голоси ОСОБА_15 та ОСОБА_21, які під час розмови, обговорювали питання, щодо скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство», але не пам'ятає, чи доповідав йому ОСОБА_15 про результати своїх зустрічей з ОСОБА_21

Відповідно до ст.275 КПК України суд розглядає справу відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Крім повного визнання підсудними ОСОБА_15 і ОСОБА_17 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, ОСОБА_18 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191; ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України /в редакції закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/ та, незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_14 своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/; ч. 3 ст. 191 КК України, а підсудним ОСОБА_16 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, вина підсудних у інкримінованих їм злочинах повністю підтверджена зібраними у справі доказами.

По епізоду закінченого замаху на вимагання хабара в особливо великому розмірі та пособництві у вимаганні хабара в особливо великому розмірі від ОСОБА_21 вина підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 підтверджується наступними доказами.

- Допитаний судом як свідок ОСОБА_21, підтвердив показання, дані ним на досудовому слідстві, які були оголошені і перевірені в судовому засіданні, із змісту яких вбачається, що у 1995 році було створено кредитну спілку «Перше кредитне товариство», а він є головою наглядової ради цієї фінансово-кредитної установи. За час існування кредитної спілки було створено розгалужену мережу філій кредитної спілки по містах України. У період 2008-2010 років під час світової фінансової кризи до Держфінпослуг почали надходити скарги вкладників кредитної спілки про несвоєчасне повернення вкладів. Держфінпослуг на підставі цих скарг прийняло рішення про зупинення дії ліцензії спілки про залучення вкладів. Так, 08.07.2010 р. Держфінпослуг було видано розпорядження про призначення тимчасової адміністрації до кредитної спілки та усунення від управління кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»її керівництва. 09.07.2010 р. до приміщення кредитної спілки «Перше кредитне товариство»з метою виконання розпорядження Держфінпослуг прибули представники цієї організації, серед яких були ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_17 В цей же день, його з ОСОБА_17 познайомив ОСОБА_15 під час вечері у ресторані «Чорне море». ОСОБА_17 був представлений як помічник Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 При цьому, ОСОБА_15 сказав йому, що саме ОСОБА_17 зможе йому допомогти у вирішенні питання з ОСОБА_14 з приводу не введення тимчасової адміністрації до кредитної спілки «Перше кредитне товариство», що і являлось причиною його відвідування ресторану разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_17 Коли ОСОБА_15 відійшов від столику, де вони вечеряли, то ОСОБА_17 почав цікавитись у нього, наскільки він зацікавлений у тому, щоб тимчасова адміністрація до кредитної спілки дійсно не була введена. Коли він підтвердив свою зацікавленість у цьому, то ОСОБА_17 зателефонував ОСОБА_14 і відійшов від столику, за яким вони сиділи. Через деякий час ОСОБА_17 повернувся та сказав, що тимчасова адміністрація не буде введена за умови, якщо він передасть ОСОБА_14 у якості хабара 50 тисяч доларів США. Він відмовився від такої пропозиції, проте ОСОБА_15 та ОСОБА_17 схиляли його до прийняття вимог ОСОБА_14 В подальшому вони домовились з ОСОБА_15 та ОСОБА_17, що печатка кредитної спілки буде передана тимчасовому адміністратору.

16.07.2010 р. тимчасовий адміністратор фактично вже був допущений до справ кредитної спілки, а він приблизно о 23-24 годині знаходився у приміщенні кредитної спілки «Перше кредитне товариство», де також був і ОСОБА_15 У процесі розмови він поцікавився у ОСОБА_15 механізмом скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора. На що ОСОБА_15 відповів, що це питання може бути вирішено за умови передачі ОСОБА_14 хабара у розмірі вже 250 тисяч доларів США. Він знову відмовився від пропозиції передати хабар та виступив з відповідною заявою у засобах масової інформації. В подальшому він придбав цифровий диктофон, за допомогою якого вирішив фіксувати свої розмови з ОСОБА_15, які будуть стосуватись діяльності тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». Цей диктофон він передав слідчому. 17.08.2010 р. він приїхав до Держфінпослуг, де зустрівся з ОСОБА_15 В ході розмови ОСОБА_15 повідомив йому, що вирішення питання про скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора тепер коштуватиме дорожче, ніж було сказано раніше. Під час цієї зустрічі було досягнуто домовленості, що ОСОБА_15 узгодить з ОСОБА_14 умови прийняття рішення про скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». Наступного дня ОСОБА_15 повідомив, що у них є переконання в тому, що Держфінпослуг виграє суд у кредитної спілки щодо законності прийняття рішення про призначення до неї тимчасового адміністратора.

14.09.2010 р. Одеським окружним адміністративним судом було скасовано розпорядження Держфінпослуг, яким до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»призначалась тимчасова адміністрація. У перервах між засіданнями цього судового процесу він зустрічався з ОСОБА_15, який висунув нову вимогу щодо передачі у якості хабара 500 тисяч доларів США з метою мирного врегулювання існуючої проблеми. При цьому, ОСОБА_15 сказав, що з цього приводу він додатково переговорить з ОСОБА_14 та висловив пропозицію, що гроші можна передати через будь-якого народного депутата, що, на думку ОСОБА_15, стало б гарантією безпеки ОСОБА_15 та ОСОБА_14 від викриття протиправних вимог правоохоронними органами. У 10-х числах січня 2011 року він знову приїхав до Держфінпослуг на зустріч з ОСОБА_15 Під час розмови, він почав наполягати на тому, що тимчасового адміністратора з кредитної спілки необхідно усунути, оскільки за час його роботи в ній не відбулось ніяких позитивних зрушень для самої спілки. Проте ОСОБА_15 знову висунув вимогу передати йому та ОСОБА_3 хабар у розмірі 500 тисяч доларів США. 13.01.2011р. він знов зустрівся з ОСОБА_15 у його службовому кабінеті, де сказав, що суми у 500 тисяч доларів США у нього не має. Після цього ОСОБА_15 пообіцяв узгодити з ОСОБА_14 питання передачі хабара частинами. Під час наступної зустрічі ОСОБА_15 повідомив, що ним було узгоджено з ОСОБА_14 можливість передачі хабара частинами, а саме: 250 тисяч доларів США одразу та по 125 тисяч доларів США на протязі наступних двох років. 31.01.2011р. він знову зустрівся з ОСОБА_15 і під час цієї зустрічі останній повідомив, що йому зателефонує особа, яка назветься «ОСОБА_3»і призначить час та місце зустрічі для передачі коштів. При цьому ОСОБА_15 повідомив, що гроші треба буде передати у приміщенні банківського відділення, де їх треба буде порахувати та перевірити на справжність, а в подальшому, вони будуть або поміщені до банківської ячейки, або переказані на якийсь рахунок. 01.02.2011 р. йому зателефонував ОСОБА_15 та висунув вимогу негайно передати кошти або зранку наступного дня. Він відмовився, пославшись на те, що йому потрібно їхати у відрядження. В ході цієї розмови він домовився з ОСОБА_15, що гроші він передасть 03.02.2011 р. та висунув вимогу організувати йому телефонну розмову з ОСОБА_14, яка б підтвердила те, що він домовляється не з ОСОБА_15, а саме з ОСОБА_14 і це буде гарантією вирішення його проблем. Після цієї розмови йому знову зателефонував ОСОБА_15, який передав телефон ОСОБА_14, а останній в телефонній розмові з ним підтвердив повноваження ОСОБА_15 Після цього він, оцінивши ситуацію, що склалась звернувся із відповідною заявою до СБ України про вимагання у нього хабара.

03.02.2011 р. співробітниками СБ України йому були вручені кошти у сумі 2 мільйона гривень для передачі їх у якості хабара ОСОБА_15 Після цього йому зателефонував невідомий, який назвався «ОСОБА_3»та призначив зустріч на перехресті вулиць Льва Толстого та Володимирської. На цю зустріч він прибув, і разом з ОСОБА_3 зайшов у приміщення «Автокразбанк», де сказав йому, що хоче упевнитись, що він зустрівся саме з тією людиною, якій повинен передати гроші. У зв'язку з цим, він став телефонувати ОСОБА_15, який не підіймав трубки. У цей час ОСОБА_3 також комусь телефонував та розмовляв про щось по телефону, а потім передав телефон йому. У телефоні, наданому ОСОБА_3, він почув голос ОСОБА_15, який підтвердив йому, що він зустрівся саме з тією людиною, якій і повинен передати кошти. Після того, як гроші були перевірені та пораховані, він сказав, що йому потрібно запитати у ОСОБА_15, що робити далі. ОСОБА_3 знову комусь зателефонував, але йому не відповіли. Згодом йому хтось подзвонив і він передав телефон, та він знову почув голос ОСОБА_15, який підтвердив, що він повинен залишити гроші. Залишивши гроші, він поїхав на зустріч до ОСОБА_15, про яку домовився з ним в ході телефонної розмови. Коли вони зустрілись, то зайшли до кафе, де він повідомив ОСОБА_15, що передав гроші, але вони були у гривнях. Потім ОСОБА_15 став розповідати схему виведення тимчасової адміністрації з кредитної спілки «Перше кредитне товариство», після чого вони розійшлись.

Показання свідка ОСОБА_21 узгоджуються з показаннями допитаних в судовому засіданні підсудних ОСОБА_15 та ОСОБА_17 щодо обставин вчинення інкримінованого ним, а також ОСОБА_14 злочину, й щодо ролі підсудних у його вчиненні, а тому суд надає таким показанням свідка доказового значення.

Крім того, із змісту показань свідка ОСОБА_21 вбачається, що вперше розмову про вимагання грошей в сумі 50 тисяч доларів за фактичне не введення тимчасової адміністрації до КС «ПКТ»розпочав ОСОБА_17 за попереднім погодженням з ОСОБА_14, а також свідок підтвердив про обізнаність щодо цієї розмови й ОСОБА_15, яка відбувалась в ресторані «Чорне море»в м. Одеса 09.07.2010 р.. Оскільки він відмовився давати хабар, вони домовились з ОСОБА_15 та ОСОБА_17, які свої дії погоджували з ОСОБА_14, що печатка кредитної спілки буде передана тимчасовому адміністратору.

Зазначеними показаннями свідка ОСОБА_21 усуваються незначні протиріччя в показаннях підсудних ОСОБА_15 та ОСОБА_17 щодо пропонування дачі хабара за фактичне не введення тимчасового адміністратора 09.07.2010 р., які суд вважає несуттєвими й такими, що не вливають на кваліфікацію дій підсудних, а також підтверджується роль ОСОБА_14, який безпосередньо координував дії своїх підлеглих.

Показання свідка ОСОБА_21 щодо вимагання в нього хабара з боку керівних осіб Держфінпослуг також узгоджуються з показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_27, ОСОБА_33, ОСОБА_34 та ОСОБА_35

Так, допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_27 пояснив, що він працював виконуючим обов'язків голови правління кредитної спілки «Перше кредитне товариство»з 01.09.2009 р. До його службових повноважень входило здійснення керівництва усією спілкою. 09.07.2010 р. до приміщення кредитної спілки прибули працівники Держфінпослуг ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_28 Також до спілки приїхав і помічник Голови Держфінпослуг -ОСОБА_17 ОСОБА_15 повідомив йому, що Держфінпослуг прийняло рішення про введення тимчасової адміністрації до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»на чолі з ОСОБА_28 При цьому, обґрунтовував це рішення тим, що до Держфінпослуг надійшло багато скарг вкладників спілки. Про прибуття працівників Держфінпослуг він повідомив голову наглядової ради спілки - ОСОБА_21 ОСОБА_21 домовився з ОСОБА_15 обговорити подальшу спільну роботу у ресторані «Чорне море», куди він привіз ОСОБА_15 і, дочекавшись приїзду ОСОБА_21, поїхав до кредитної спілки. В цей же день, після 21 години йому зателефонував ОСОБА_21 та розповів обставини своєї зустрічі з ОСОБА_15, а саме, що на цю зустріч приїхав і ОСОБА_17, який висунув ОСОБА_21 вимогу передати йому 50 тисяч доларів США за не введення до кредитної спілки тимчасового адміністратора. ОСОБА_21 відмовився від такої пропозиції і тому дав йому вказівку передати печатку спілки ОСОБА_28, що він і зробив. 12.07.2010 р. він запропонував підписувати банківські документи від імені тимчасового адміністратора та від імені відстороненого керівництва одночасно. Проте ОСОБА_28 відмовилась від цього і стала вимагати зробити їй довідку у ДПІ про зміну керівника спілки, віддати їй бази даних про вкладників та позичальників спілки по всій країні, забезпечити їй доступ до інформації, що містилась у комп'ютерах кредитної спілки. Він відмовився це виконати, оскільки вважав, що таким чином ОСОБА_28 матиме можливість одноосібно керувати кредитною спілкою. Почувши відмову, ОСОБА_28 пішла. 16.07.2010 р. розпочались спроби невідомих осіб, якими керував ОСОБА_17, захопити приміщення кредитної спілки. Цього ж дня відбулась зустріч ОСОБА_21 з ОСОБА_15 у приміщенні кредитної спілки. Після цієї зустрічі ОСОБА_21 був обурений та розповів йому, що ОСОБА_15 висунув йому вимогу передати хабар у сумі 250 тисяч доларів США за прийняття рішення про виведення тимчасової адміністрації з кредитної спілки «Перше кредитне товариство». В подальшому йому стало відомо від ОСОБА_21, що ОСОБА_15 продовжує вимагати хабар для ОСОБА_14, який і буде безпосередньо впливати на прийняття рішення комісією про виведення тимчасової адміністрації. Більше ніяких деталей з приводу вимагання у ОСОБА_21 хабара для ОСОБА_14 ОСОБА_15 йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_33 зазначив, що він є членом спостережної ради кредитної спілки «Перше кредитне товариство». 09.07.2010 р. до кредитної спілки прибули представники Держфінпослуг з метою виконання розпорядження про відсторонення керівництва від управління спілкою. Серед них був ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 Приблизно 25.07.2010 р. ОСОБА_21 зібрав нараду з працівниками кредитної спілки і оголосив, що представник Держфінпослуг ОСОБА_15 висунув йому вимогу передати хабар у сумі 250 тисяч доларів США за виведення тимчасової адміністрації з кредитної спілки. В подальшому цю інформацію ОСОБА_21 оприлюднив у засобах масової інформації, після чого ОСОБА_15 збільшив суму хабара до 500 тисяч доларів США.

Допитаний як свідок ОСОБА_34 суду показав, що він є секретарем спостережної ради кредитної спілки «Перше кредитне товариство»з 1999 року. У середині липня 2010 року він приїхав на роботу до кредитної спілки і побачив у холі велике скупчення людей, де були ОСОБА_27 та ОСОБА_21, і дізнався, що до кредитної спілки вводиться тимчасова адміністрація. Приблизно у цей же час, ОСОБА_21 повідомив йому та ще декільком працівникам спілки про те, що ОСОБА_15 вимагав хабар у сумі 250 тисяч доларів США за виведення тимчасової адміністрації. Цю інформацію ОСОБА_21 оприлюднив і у засобах масової інформації, а після чого ОСОБА_15 було збільшено суму хабара до 500 тисяч доларів США.

Допитаний як свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні показав, що він є членом спостережної ради кредитної спілки «Перше кредитне товариство»з 2008 року. 09.07.2010 р. до кредитної спілки прибули представники Держфінпослуг ОСОБА_15, ОСОБА_20 та ОСОБА_28 для призначення тимчасового адміністратора. В цей же день, ОСОБА_21 повідомив йому про те, що він у ресторані «Чорне море»зустрічався з ОСОБА_15 та ОСОБА_17 Під час цієї зустрічі ОСОБА_17 запропонував ОСОБА_21 за хабар у сумі 50 тисяч доларів США не вводити тимчасову адміністрацію до кредитної спілки. ОСОБА_21 відмовився від цієї пропозиції. Після цього у розмові з ОСОБА_21 йому стало відомо, що 16.07.2010 р. ОСОБА_15 висунув ОСОБА_21 вимогу передати у якості хабара вже 250 тисяч доларів США. ОСОБА_21 і від цієї вимоги також відмовився.

Допитаний як свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні показав, що працював начальником юридичного відділу у КС «Перше кредитне товариство»з 2008 року. 09.07.2010 р. до кредитної спілки прибули представники Держфінпослуг ОСОБА_15, ОСОБА_20 та ОСОБА_28 для призначення тимчасового адміністратора. Також зі слів ОСОБА_21 йому стало відомо про вимагання у останнього хабара спочатку в сумі 50 тисяч доларів США за не введення тимчасової адміністрації до кредитної спілки, після відмови ОСОБА_21 від цієї пропозиції, в подальшому -про вимогу передати у якості хабара вже 250 та 500 тисяч доларів США. ОСОБА_21 і від цієї вимоги також відмовився.

З аналізу змісту показань свідків ОСОБА_27, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 вбачається, що зі слів ОСОБА_21 їм було відомо про вимагання у останнього ОСОБА_15 хабара за виведення тимчасової адміністрації та узгоджується з показаннями підсудного ОСОБА_15 про те, що саме він висунув вимогу про передачу хабара для ОСОБА_14 у сумі 250 тисяч доларів США у липні 2010 року за скорочення терміну тимчасової адміністрації з кредитної спілки «Перше кредитне товариство», а в подальшому про збільшення суми хабара до 500 тисяч доларів США. Крім того, свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_35 також підтвердили повідомлення ним ОСОБА_21 про факт вимагання грошей в сумі 50 тисяч доларів з боку ОСОБА_17 та ОСОБА_15 при розмові 09.07.2010 р. в приміщенні ресторану «Чорне море»в Одесі за фактичне не введення тимчасового адміністратора.

При цьому, суд критично ставиться до посилань захисника ОСОБА_1, про те, що зазначені свідки фактично не допитувались, оскільки такі твердження спростовуються, як показаннями самих свідків у судовому засіданні так і показаннями допитаного, як свідка слідчого ОСОБА_69, який розповів суду про обставини їх допиту.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні в кінці липня на початку серпня 2010 р. була фактично введена тимчасова адміністрація до КС «Перше кредитне товариство»згідно Розпорядження Держфінпослуг від 08.07.2010 р. №532.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28, яка показала, що була призначена згідно з Розпорядженням Держфінпослуг»від 08.07.2010 р. тимчасовим адміністратором до КС «ПКТ». До виконання своїх обов'язків заступила 09.07.2010 р., але фактично майже їх не виконувала, оскільки з боку працівників кредитної спілки чинився супротив. В подальшому, 27.07.2010 р. вона захворіла та пішла на лікарняний, в зв'язку з чим 03.08.2010 р. тимчасовим адміністратором було призначено ОСОБА_20

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що з червня 2009 року працював на посаді заступника директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг. З травня 2010 року департамент очолював ОСОБА_15 Приблизно з початку 2010 р. до Держфінпослуг масово стали надходити скарги від вкладників кредитної спілки «Перше кредитне товариство». З урахуванням цього, у наглядову компетенцію департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ було передано кредитну спілку «Перше кредитне товариство». У департаменті було проаналізовано фінансовий стан кредитної спілки, який викликав сумніви у правдивості звітних документів, що подавались кредитною спілкою. У зв'язку з чим було прийнято рішення про проведення інспекційної перевірки у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». В процесі інспекційної перевірки не вдалось з'ясувати основні показники фінансового стану. Сукупність здобутої інформації дала підстави для застосування до кредитної спілки заходів впливу, які застосовувались неодноразово, а виконувались не завжди і лише частково. Це стало підставою для тимчасового зупинення дії ліцензії.

Оскільки порушення, які були вказані у розпорядженні Держфінпослуг про зупинення дії ліцензії усунуті керівництвом кредитної спілки не були, було підготовлено проект висновку про необхідність застосування до кредитної спілки «Перше кредитне товариство» заходу впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації. Цей висновок підписав ОСОБА_15 та направив його на розгляд Комісії. 08.07.2010 р. Комісія прийняла рішення про застосування до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»заходу впливу - відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації. Цим рішенням було призначено тимчасовим адміністратором ОСОБА_28, що було відображено у розпорядженні №532 Держфінпослуг від 08.07.2010 р. Він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_19 поїхали до м. Одеса з метою виконання розпорядження №532 від 08.07.2010 р. У Одесі до них приєдналась ОСОБА_28 Коли він, ОСОБА_15, ОСОБА_19 і ОСОБА_28 увійшли до приміщення кредитної спілки «Перше кредитне товариство», то там нікого з керівництва не було. Вони скликали усіх наявних працівників спілки і оголосили їм розпорядження Держфінпослуг №532 від 08.07.2010 р. ОСОБА_28 оголосила присутнім свій наказ про вступ у повноваження тимчасового адміністратора та наказ про скасування усіх попередньо виданих довіреностей. Після цього до приміщення спілки прибув в.о. голови правління спілки ОСОБА_27, який відмовився передати ОСОБА_28 документи та печатку кредитної спілки, і поїхав радитись з головою наглядової ради кредитної спілки ОСОБА_21 Через деякий час ОСОБА_27 повернувся та передав ОСОБА_28 печатку, яку вона поклала до сейфу. Після цього він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_19 повернулись до м. Києва. В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_28 12.07.2010 р. прийшла на робоче місце, а їй не віддали печатки кредитної спілки та документи. У зв'язку з цим вона звернулась до виконавчої служби із заявою про примусове виконання розпорядження Держфінпослуг №532 від 08.07.2010 р. Це стало підставою для того, щоб 16.07.2010 р. він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_19 знову поїхали до м. Одеса. В цей день ОСОБА_27 відмовився виконати вимоги державного виконавця і передати печатку та документи кредитної спілки тимчасовому адміністратору ОСОБА_28, а представників Держфінпослуг та тимчасового адміністратора не пускали до приміщення спілки. Згодом державному виконавцю, тимчасовому адміністратору та представникам Держфінпослуг вдалося увійти до приміщення кредитної спілки, де вони змогли заволодіти печаткою спілки та документами. Після цього, 20.07.2010 р. тимчасовим адміністратором ОСОБА_28 було укладено договір про забезпечення охорони приміщення спілки Державною службою охорони. В подальшому, ОСОБА_28 відмовилась працювати на посаді тимчасового адміністратора кредитної спілки «Перше кредитне товариство»і у серпні 2010 року ОСОБА_15 запропонував йому стати тимчасовим адміністратором замість ОСОБА_28, на що він погодився і 04.08.2010 р. приступив до виконання своїх службових повноважень.

За наслідками роботи тимчасової адміністрації фінансовий стан кредитної спілки поліпшений не був, яка була заборгованість по виплатам вкладів перед вкладниками спілки на момент призначення тимчасової адміністрації йому не відомо, а кошти вкладникам за час роботи тимчасового адміністратора повернуті не були. Про вимагання хабара у ОСОБА_21 йому стало відомо із засобів масової інформації, а також зі слів ОСОБА_15 ОСОБА_21 сам до нього звертався з такою пропозицією. Крім того, ОСОБА_15 у телефонній розмові звертався до нього з вказівкою підготувати доповідну записку про недоцільність перебування тимчасової адміністрації у кредитній спілці.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_19 показав, що з квітня 2010 року вона працювала на посаді заступника директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг. Її безпосереднім керівником був ОСОБА_15 На початку липня 2010 року вона одержала від ОСОБА_15 вказівку разом з ОСОБА_26 підготувати висновок про необхідність відсторонення керівництва від управління та призначення тимчасової адміністрації у кредитну спілку «Перше кредитне товариство». Перед нею було поставлено завдання підготувати висновок згідно з Положенням «Про особливості застосування заходу впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління та призначення тимчасової адміністрації», а завданням ОСОБА_26 було інформативне наповнення висновку, оскільки він мав усю інформацію про заходи впливу, що раніше вже застосовувались до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»та про виявлені порушення в діяльності цієї спілки. Коли текст висновку був готовий, його підписав директор департаменту ОСОБА_15 Крім цього, вона дала вказівку працівнику відділу ОСОБА_37 підготувати проект розпорядження, який разом з висновком був поданий на розгляд Комісії. 08.07.2010 р. Комісія розглянула висновок і ухвалила рішення про відсторонення керівництва від управління кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»та про призначення тимчасової адміністрації. У зв'язку з цим, ОСОБА_14 підписав розпорядження №532 від 08.07.2010 р., яким ОСОБА_28 призначалась тимчасовим адміністратором кредитної спілки «Перше кредитне товариство». Контроль за виконанням цього розпорядження покладався на ОСОБА_15 Згідно з прийнятим ОСОБА_15 рішенням, він, ОСОБА_20 та вона 09.07.2010 р. виїхали у відрядження до м. Одеса з метою виконання розпорядження №532. В Одесі до них приєдналась ОСОБА_28 та ОСОБА_17 і вони всі разом прибули до кредитної спілки «Перше кредитне товариство». На момент їх прибуття нікого з керівництва не було, але потім туди приїхав ОСОБА_27 і ОСОБА_21 В цей же день, ОСОБА_28 одержала печатку кредитної спілки, яку вона замкнула у сейфі. У цей же день, у вечірню годину, ОСОБА_15 залишив приміщення кредитної спілки і кудись поїхав. Де він був, вона не знає. Разом з ОСОБА_15 був відсутній і ОСОБА_17 Потім вона, ОСОБА_15 і ОСОБА_20 повернулись до Києва. Після цього ОСОБА_28 у телефонному режимі повідомила ОСОБА_15 про те, що їй не дають ніяких документів, а потім взагалі перестали пускати до приміщення кредитної спілки. У зв'язку з цим, 16.07.2010 р. ОСОБА_15, ОСОБА_20 та вона знову поїхали до м. Одеса з метою примусового виконання розпорядження №532, оскільки ОСОБА_28 звернулась до виконавчої служби із заявою про примусове виконання розпорядження Держфінпослуг №532 від 08.07.2010 р. В цей день ОСОБА_15 не зміг домовитись з ОСОБА_21 про припинення протистояння і вони повернулись знов до Києва. 19.07.2010 р. ОСОБА_15, ОСОБА_20 та вона знову приїхали до м. Одеса. В цей день представникам Держфінпослуг, тимчасовому адміністратору та державному виконавцю вдалось потрапити до приміщення кредитної спілки «Перше кредитне товариство»лише після втручання міліції, після чого ОСОБА_28 уклала договір про охорону приміщення кредитної спілки з Державною службовою охорони.

Приблизно у серпні 2010 року ОСОБА_28 за станом здоров'я відмовилась від виконання повноважень тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство»і новим тимчасовим адміністратором до цієї спілки був призначений ОСОБА_20

Приблизно у січні 2011 року вона отримала від ОСОБА_15 усну вказівку підготувати на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 службову записку, у якій обґрунтувати необхідність скорочення терміну перебування тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». Вона виконала цю вказівку і підготувала таку службову записку, у якій, за вказівкою ОСОБА_15, зазначила, що дата закінчення повноважень ОСОБА_20 спливає 15.02.2011 р. Крім цієї службової записки, вона за вказівкою ОСОБА_15 підготувала іншу службову записку, у якій більш розширено аргументувала необхідність скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора ОСОБА_20 у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». За вказівкою ОСОБА_15 вона підготувала і третій варіант службової записки у вигляді таблиці, у якій привела недоліки та переваги перебування тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство», проте у пропозиціях, за вказівкою ОСОБА_15, вона вказала, що пропонується відкласти рішення про скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці на 1 місяць.

За час роботи ОСОБА_28 та ОСОБА_20 тимчасовими адміністраторами кредитної спілки «Перше кредитне товариство»ніяких позитивних зрушень у фінансово-економічному стані спілки не відбулось. Плану фінансового оздоровлення кредитної спілки ОСОБА_20 не підготував, посилаючись на відсутність у нього необхідних документів. У зв'язку з цим, вона вважає, що перебування тимчасового адміністратора у кредитній спілці було недоцільним.

Між тим, свідок зазначила, що про вимагання хабара у ОСОБА_21 з боку працівників Держфінпослуг їй нічого не відомо.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_38 показала, що вона працювала на посаді директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг з червня 2009 по березень 2010 року. З цієї посади вона звільнилась у зв'язку з тим, що на посаду Голови Держфінпослуг був призначений ОСОБА_14, який привів з собою на роботу у Держфінпослуг людей, з якими не можливо професійно та якісно регулювати та наглядати за ринком фінансових послуг України. На обліку у Держфінпослуг перебувала кредитна спілка «Перше кредитне товариство», яка була передана у нагляд до департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ наприкінці 2009 року або на початку 2010 року. Це було викликано надходженням чисельних скарг від вкладників, які скаржились на невиконання кредитною спілкою своїх зобов'язань по поверненню вкладів. У зв'язку з цим до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»застосовувались заходи впливу, велось листування з її керівництвом з приводу складання плану відновлення фінансової стабільності кредитної спілки, проводились зустрічі з її керівництвом. Захід впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління кредитною спілкою не застосовувався і не ініціювався тому, що до березня 2010 року, тобто до дня її звільнення, у кредитної спілки «Перше кредитне товариство»не було активів, якими б міг розпорядитись тимчасовий адміністратор і за рахунок цього здійснити повернення вкладів. Тому, на її думку, та інших членів Комісії, які працювали до березня 2010 року, призначення тимчасової адміністрації до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»було недоцільним.

За час роботи на посаді директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг у неї склались робочі стосунки з ОСОБА_21 Між ними відбувались професійні розмови, в ході яких спільно шукали вихід з ситуації, що склалась у кредитній спілці. При цьому ОСОБА_21 ніколи не пропонував їй хабарів.

Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_39 показав, що він працював на посаді першого заступника Голови Держфінпослуг з 2005 року. У березні 2010 року на посаду Голови Держфінпослуг був призначений ОСОБА_14, з яким у нього склались робочі стосунки. Після призначення на посаду Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 з посади директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ звільнилась ОСОБА_38 Причиною звільнення ОСОБА_38 стала її незгода з призначенням нових членів комісії за політичним принципом. Після звільнення ОСОБА_38, на посаду директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг був призначений ОСОБА_15 У 2009 році до Держфінпослуг почали надходити скарги вкладників на невиплату їм вкладів-депозитів кредитною спілкою «Перше кредитне товариство». За цими скаргами працівники Держфінпослуг проводили перевірки і до кредитної спілки застосовувались різні заходи впливу, які не виконувались, а тому департаментом тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг було ініційовано застосування такого заходу впливу як відсторонення керівництва від управління кредитною спілкою та призначення тимчасової адміністрації. А саме: був підготовлений проект відповідного розпорядження. 08.07.2010 р. відбулось засідання Комісії на якому було ухвалено рішення про необхідність застосувати у вигляді заходу впливу до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»- відсторонення керівництва від управління кредитною спілкою та призначення тимчасової адміністрації строком на 6 місяців. Рішення Комісії було закріплено у розпорядженні Держфінпослуг №532 від 08.07.2010р. Цим розпорядженням від управління кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»відсторонювалось все керівництво, а контроль за виконанням розпорядження покладався на ОСОБА_15 В подальшому, з інформації очолюваного ОСОБА_15 департаменту, йому стало відомо, що з боку відстороненого керівництва кредитної спілки чинився супротив щодо запровадження до неї тимчасового адміністратора ОСОБА_28, яку потім змінив ОСОБА_20

За час роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство»ніяких позитивних зрушень в роботі спілки не відбулось, оскільки чисельні скарги вкладників на неповернення їм вкладів продовжували надходити. При цьому він не пригадав жодного випадку, коли б тимчасовий адміністратор ОСОБА_20 звітував би про зроблену ним роботу на засіданнях Комісії.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_40 показав, що він працює на посаді члена комісії -директора департаменту ліцензування, реєстрації та дозвільних процедур Держфінпослуг. Усі члени комісії являються працівниками Держфінпослуг. З Головою Держфінпослуг ОСОБА_14 він знайомий з 1998 року. 08.07.2010 р. на засідання Комісії розглядалось питання про необхідність відсторонення керівництва від управління кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»та призначення до неї тимчасової адміністрації. Доповідачем цього питання був ОСОБА_15, який і переконував членів Комісії про необхідність застосування саме такого заходу впливу. В результаті, Комісією було прийняте рішення підтримати ініціативи ОСОБА_15 В подальшому йому стало відомо, що у ОСОБА_15 виникали якісь проблеми з виконанням розпорядження Держфінпослуг. Виконувати розпорядження №532 до м. Одеси їздили ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_17 і ОСОБА_16

На апаратній нараді ОСОБА_14 давав вказівку ОСОБА_15 про визначення доцільності перебування тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». Вже після того, як ОСОБА_15 був затриманий працівниками СБ України, тимчасовий адміністратор кредитної спілки «Перше кредитне товариство»ОСОБА_20 доповідав на засіданні Комісії свій звіт про роботу. Комісією було визнано незадовільною роботу тимчасового адміністратора ОСОБА_20 у кредитній спілці на посаді тимчасового адміністратора тому, що ніяких позитивних змін з дня його призначення до спілки у її фінансово-економічному стані не відбулось.

Крім того, додав, що про вимагання хабара від ОСОБА_21 з боку працівників Держфінпослуг йому нічого не відомо.

Допитана судом як свідок ОСОБА_41 показала, що вона працювала членом комісії -директором інспекційного департаменту з 15.04.2010 р. У своїй діяльності вона підпорядковувалась ОСОБА_14 Під наглядом департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг перебуває кредитна спілка «Перше кредитне товариство». Про діяльність цієї кредитної спілки на апаратних нарадах у Голови Держфінпослуг доповідав ОСОБА_15 З його доповіді їй стало відомо, що до Держфінпослуг надходить багато скарг від вкладників спілки, що кредитною спілкою не виконуються застосовані заходи впливу. Цим він аргументував необхідність застосувати до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»захід впливу -відсторонення керівництва від управління кредитною спілкою та призначити тимчасового адміністратора. На засіданні Комісії після доповіді ОСОБА_15 члени Комісії проголосували та прийняли рішення про застосування до кредитної спілки «Перше кредитне товариство» заходу впливу -відсторонення керівництва від управління кредитною спілкою. При цьому члени комісії свою думку висловили виключно з почутого від ОСОБА_15 Після цього з мережі Інтернет їй стало відомо, що розпорядження Держфінпослуг про відсторонення керівництва від управління кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»виконувалось з великими проблемами і відбувалось протистояння з боку кредитної спілки. Про вимагання ОСОБА_15 хабара у ОСОБА_21 їй нічого не відомо. Після затримання ОСОБА_15 співробітниками СБУ на засіданні Комісії був заслуханий звіт ОСОБА_20 про його досягнення за час роботи на посаді тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». Комісією визнано незадовільною роботу ОСОБА_20 та йому оголошено догану.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_42 підтвердив показання, дані ним на досудовому слідстві, які були оголошені і перевірені в судовому засіданні, із змісту яких вбачається, що він працював на посаді заступника Голови Держфінпослуг з 15.09.2010 р. На апаратних нарадах ОСОБА_14 цікавився у ОСОБА_15 ефективністю роботи тимчасового адміністратора ОСОБА_20 у кредитній спілці «Перше кредитне товариство». Незадовго до затримання ОСОБА_15 на апаратній нараді у ОСОБА_14 обговорювалось питання про скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора і це питання доповідав ОСОБА_15

Допитана судом як свідок ОСОБА_43 показала, що вона працює на посаді заступника голови Держфінпослуг з липня 2003 року. До її обов'язків не входить здійснення нагляду за фінансово-кредитними установами, що перебувають під наглядом Держфінпослуг. Усю інформацію вона одержує під час засідання Комісії та апаратних нарад. Їй відомо, що під наглядом Держфінпослуг перебуває кредитна спілка «Перше кредитне товариство», яка була благополучною до 2008 року. З початком всесвітньої економічної кризи, тобто з осені 2008 року, до Держфінпослуг почали надходити скарги громадян про неповернення їм депозитних вкладів. У 2009 році кількість таких скарг зростала. У зв'язку з цим Держфінпослуг розпочало проводити перевірки роботи кредитної спілки і при виявленні порушень законодавства до спілки застосовувались заходи впливу передбачені законодавством. Згодом, кредитна спілка «Перше кредитне товариство»була передана у нагляд департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг, директором якого була ОСОБА_38 У березні 2010 року на посаду Голови Держфінпослуг було призначено ОСОБА_14 Після чого приблизно через місяць на посаду директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ був призначений ОСОБА_15, який і виніс на розгляд Комісії питання про застосування до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»заходу впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління спілкою та призначити тимчасового адміністратора. Вона підтримала пропозицію ОСОБА_15, оскільки попередні застосовані заходи впливу результату не дали. Тимчасовим адміністратором було призначено ОСОБА_28 В подальшому їй стало відомо, що виконання розпорядження Держфінпослуг про відсторонення керівництва спілки від її управління відбувалось із спротивом з боку спілки. Згодом, тимчасовим адміністратором до кредитної спілки був призначений ОСОБА_20 Проте, ніяких позитивних зрушень у фінансово-економічному становищі кредитної спілки за результатами роботи ОСОБА_20 не відбулось. А на засіданні Комісії робота ОСОБА_20 на посаді тимчасового адміністратора визнана незадовільною.

Допитана у судовому засіданні, як свідок ОСОБА_44 суду показала, що вона працює заступником Голови Держфінпослуг з травня 2010 року. Протягом 2009-2010 років до Держфінпослуг надійшла велика кількість скарг вкладників кредитної спілки «Перше кредитне товариство». Заходи впливу, що застосовувались до кредитної спілки нею виконані не були. У зв'язку з цим директором департаменту тимчасового адміністрування ОСОБА_15 було ініційовано застосування до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»такого заходу впливу як відсторонення керівництва від управління спілкою та призначення до неї тимчасової адміністрації. ОСОБА_15 на засідання Комісії був підготовлений проект розпорядження про застосування заходу впливу та додано заяву ОСОБА_28 про те, що вона погоджується з її призначенням на посаду тимчасового адміністратора кредитної спілки «Перше кредитне товариство». Комісія ухвалила рішення про відсторонення керівництва від управління спілкою та призначення до неї тимчасової адміністрації і ОСОБА_14 підписав розпорядження №532 від 08.07.2010. Згодом тимчасовим адміністратором цієї ж кредитної спілки було призначено ОСОБА_20 Останній не розробив план фінансового оздоровлення спілки, посилаючись на відсутність у нього необхідних документів. Після призначення ОСОБА_20 тимчасовим адміністратором кредитної спілки «Перше кредитне товариство»до Держфінпослуг продовжувала надходити велика кількість скарг її вкладників. У своїх скаргах вкладники зазначали, що ОСОБА_20 відсутній на роботі і вони не можуть потрапити до нього на прийом. За результатами заслуховування на Комісії роботи ОСОБА_20 його діяльність на посаді тимчасового адміністратора кредитної спілки «Перше кредитне товариство»була визнана незадовільною і за час його роботи ніяких позитивних зрушень у кредитній спілці не відбулось. У зв'язку з цим на апаратних нарадах у ОСОБА_14 з ОСОБА_15 обговорювалось питання доцільності перебування тимчасової адміністрації у кредитній спілці «Перше кредитне товариство».

Як зазначав в судовому засіданні підсудний ОСОБА_15, всі свої дії щодо КС «ПКТ»він узгоджував з ОСОБА_14 як заздалегідь, так і при виникненні нових обставин - в телефонному режимі, зокрема, щодо спілкування з ОСОБА_21 з приводу давання останнім хабара за скорочення терміну тимчасової адміністрації. Крім того, вказував, що планували з ОСОБА_14 й механізм скорочення терміну тимчасової адміністрації, що мав бути в рамках закону.

Вказані показання підсудного ОСОБА_15 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_21, який підтвердив, що ОСОБА_15 повідомляв йому, що всі питання вирішує ОСОБА_14, а він виступає посередником, оскільки останній не має бажання спілкуватись напряму.

Також, як підсудний ОСОБА_15, так і свідок ОСОБА_21 зазначали, що жодних питань про неможливість ОСОБА_14 вирішити питання про скорочення терміну перебування тимчасової адміністрації взагалі не виникало та не обговорювалось, оскільки він, як Голова комісії, мав всі важелі впливу щодо прийняття необхідних рішень під час голосування на засіданнях комісії.

Крім того, допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_45 показав, що з квітня по липень 2010 року він працював членом комісії -директором департаменту пруденційного нагляду Держфінпослуг. За його участю на засіданні Комісії було прийнято рішення про застосування до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»заходу впливу -відсторонення керівництва від управління спілкою і призначено до неї тимчасової адміністрації. Необхідність застосування саме такого заходу впливу обґрунтовував директор департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг ОСОБА_15 Фактично усі його доводи ґрунтувались виключно на його ж поясненнях і він ніс персональну відповідальність за викладені у його службовій записці факти. Найчастіше по питанням, що виносились на розгляд Комісії приймалось таке рішення, яке було прописано у проекті розпорядження, яке готував ініціатор. При цьому Голова Держфінпослуг ОСОБА_14 вів засідання Комісії, оголошував питання, що виносились на голосування, і члени комісії прислухались до його думки під час голосувань. Декларативно усі члени комісії незалежні від Голови. Проте всі вони є службовцями Держфінпослуг і призначаються та звільняються з займаних посад саме за поданням Голови Держфінпослуг. Члени комісії під час апаратних нарад звітували ОСОБА_14 про свою трудову дисципліну та дисципліну своїх підлеглих. Помічником Голови Держфінпослуг був призначений ОСОБА_17, який за дорученням ОСОБА_14 міг контролювати будь-яке питання, що було у сфері компетенції Держфінпослуг. Ніякі рішення не приймались і ніякі питання у Держфінпослуг не вирішувались без відома ОСОБА_14

Наведені показання свідка ОСОБА_45 також підтверджують показання підсудних ОСОБА_15 та ОСОБА_17 про те, що Голова Держфінпослуг ОСОБА_14 мав можливість впливати при вирішенні питання про прийняття у Держфінпослуг рішення про скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство».

Крім того, підсудні ОСОБА_15 та ОСОБА_17 в своїх показаннях зазначали про безпосередню роль та участь підсудного ОСОБА_16 у вчиненні інкримінованого їм злочину. Зазначені показання підсудних також знайшли своє підтвердження у ході судового слідства.

Так, допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_22, підтвердив показання, дані ним на досудовому слідстві, які були оголошені і перевірені в судовому засіданні, із змісту яких вбачається, що з 2004 року він знайомий з ОСОБА_16 з часу спільної роботи у Національному банку України та перебував в дружніх стосунках. Йому відомо, що ОСОБА_16 працює директором юридичного департаменту Держфінпослуг. Під час спільного святкування днів народження з ОСОБА_16, останній познайомив його з своїм колегою ОСОБА_17 Приблизно у середині січня 2011 року йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_16 і запропонував зустрітись з людиною, одержати у неї кошти, які потрібно порахувати та перевірити їх на справжність. Тоді ОСОБА_16 ніяких деталей про особу, у якої потрібно отримувати гроші не повідомив. Пізніше, йому знову зателефонував ОСОБА_16 та запросив приїхати до кафе «Кофе-тайм», яке поруч з Майданом Незалежності. Він приїхав на цю зустріч, де побачив ОСОБА_16 з ОСОБА_17 Останній повідомив, що їм потрібна його допомога у тому, щоб він зустрівся з певним чоловіком у м. Одеса та одержав у нього гроші у сумі приблизно 200 тисяч доларів США. Крім того, йому потрібно буде замінити одні банкноти на інші та порахувати гроші. Будь-яких даних про особу, у якої потрібно буде одержати кошти, йому не повідомили. ОСОБА_16 лише сказав, що цей чоловік пов'язаний з питанням, по якому ОСОБА_16 їздив у відрядження до м. Одеса. Він зрозумів, що ОСОБА_16 мав на увазі кредитну спілку «Перше кредитне товариство». Він пообіцяв ОСОБА_17 та ОСОБА_16, що спробує домовитись у банківській установі у м. Одеса, щоб там одержати кошти, а потім цю ж суму одержати у банківській установі, але у м. Києві. Приблизно через тиждень після зустрічі у кафе ОСОБА_16 зателефонував йому та сказав, що операцію з одержання коштів потрібно буде провести у м. Києві, а дату її проведення він пообіцяв повідомити додатково. Він запитав у ОСОБА_16, яку суму винагороди він отримає за свої послуги, на що ОСОБА_16 порадив обговорити цю тему з ОСОБА_17, але він відмовився говорити з останнім та попросив ОСОБА_16 самостійно визначитись з цим питанням. В свою чергу він домовився зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_46, який є працівником «Автокразбанку»про те, що при необхідності він звернеться до нього з проханням перевірити кошти на справжність, порахувати їх та замінити купюри. ОСОБА_46 порадив з приводу цього спілкуватись з іншим працівником банку на ім'я ОСОБА_14. Саме ОСОБА_14 він повідомив, що у майбутньому йому потрібно буде порахувати та обміняти на інші купюри суму у 200 тисяч доларів США. Під час наступної телефонної розмови з ОСОБА_16, йому було запропоновано у якості винагороди 2.5% від загальної суми, яку потрібно буде одержати та обміняти. 02.02.2011р. у вечірній час він одержав від ОСОБА_16 повідомлення по електронній пошті е», у якому містилась інформація про те, що 03.02.2011р. він повинен зв'язатись по номеру телефону вказаному у повідомленні з особою, яку звуть ОСОБА_48. При цьому, він повинен назватись ОСОБА_3, призначити зустріч та одержати у цієї людини гроші. 03.02.2011р. він зателефонував ОСОБА_48 з мобільного телефону НОМЕР_9, яким рідко користувався. Зустрівшись з ОСОБА_48, він прибув до приміщення «Автокразбанку». Там ОСОБА_48 сказав, що він приніс кошти у сумі 2 мільйона гривень. Він розгубився, почувши, що гроші у гривнях, так як заздалегідь домовився, що обміняють банкноти, але у доларах США. Оскільки йому було не зручно цікавитись у працівників банку у присутності ОСОБА_48 про те, чи є у наявності в банку 2 мільйона гривень для обміну банкнот, він вирішив з початку порахувати їх, перевірити на справжність, а вже потім зв'язатись з ОСОБА_16, у якого дізнатись, що робити з грошима далі. Коли касир приступила до рахування коштів, він подзвонив ОСОБА_16 та сказав, що він вже зустрівся з чоловіком. Потім ОСОБА_48 став комусь телефонувати із свого мобільного телефону, але у нього обірвався зв'язок і він сказав йому, що хоче переконатись, що зустрівся саме з тією людиною, якій і повинен віддати гроші. Після цього він зателефонував ОСОБА_16 з свого основного телефону -НОМЕР_6, та передав прохання ОСОБА_48. Через деякий час йому на телефон надійшов телефонний дзвінок з невідомого йому номеру НОМЕР_7, він відповів на дзвінок і почув невідомий йому голос, зрозумів, що розмовляти бажають з ОСОБА_48 та передав йому телефон. З розмови ОСОБА_48 він зрозумів, що йому підтвердили, що він зустрівся з потрібною людиною. Коли підрахунок коштів був майже завершений, ОСОБА_48 сказав, що йому потрібно домовитись про зустріч і за його проханням він набрав номер НОМЕР_11, з якого йому дзвонили і розмовляли з ОСОБА_48. Проте йому ніхто не відповів. Але майже одразу йому знову зателефонували з невідомого номеру -НОМЕР_10. Він відповів на цей дзвінок і знову, почувши невідомий чоловічий голос, передав телефон ОСОБА_48. З телефонної розмови, яку вів ОСОБА_48, йому стало зрозуміло, що ОСОБА_48 сказали залишати кошти і йти. Після цього ОСОБА_48 склав гроші у сумку та залишив її йому, а сам вийшов із приміщення банку. Після цього він був затриманий співробітниками СБУ.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_31 показав, що він працює на посаді заступника директора департаменту організаційно-аналітичного, документального та кадрового забезпечення Держфінпослуг. Його робоче місце знаходиться у кабінеті №547 на п'ятому поверсі Держфінпослуг. 03.02.2011 р. він перебував у приміщенні Держфінпослуг. У період часу з 12 до 12 годин 30 хвилин до його службового кабінету увійшов помічник Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 -ОСОБА_17 і попросив скористатись його мобільним телефоном. При цьому ОСОБА_17 сказав, що свій мобільний телефон він десь залишив. Він передав ОСОБА_17 свій мобільний телефон з телефонним номером оператора мобільного зв'язку - «МТС»- НОМЕР_11, при цьому попросив останнього телефонувати на номери саме цього оператора мобільного зв'язку, бо на рахунку мало коштів. У момент, коли він передавав свій телефон ОСОБА_17, до кабінету увійшов і ОСОБА_16 Привітавшись, ОСОБА_16 вийшов із кабінету разом з ОСОБА_17 Приблизно хвилин через 5-10 ОСОБА_17 повернувся до кабінету і повернув йому мобільний телефон. Він перевірив перелік набраних номерів і з'ясував, що ОСОБА_17 з його телефону здійснив дзвінок не на номер оператора «МТС», як цього просив він, а на номер іншого оператора.

Зазначені показання свідка ОСОБА_31 підтверджують показання підсудних ОСОБА_17 та ОСОБА_15, а також свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 щодо обставин спілкування останнього у відділенні банку після перерахунку коштів.

Показання свідка ОСОБА_22 та ОСОБА_31 також узгоджуються з твердженнями підсудних ОСОБА_17 та ОСОБА_15 щодо обізнаності ОСОБА_16 у їх сприянні ОСОБА_14 у вимаганні та одержанні хабара від ОСОБА_21, та його безпосередню участь у вчиненні злочину.

Крім того, допитаний судом як свідок ОСОБА_51 показав, що він працює на посаді заступника начальника відділення № 3 ПАТ «Автокразбанк»з квітня 2010 року. До його службових повноважень входить здійснення валютного контролю у відділенні банку, покупка та продаж готівкової та безготівкової валюти.

У 2009 році він познайомився з ОСОБА_22, який попросив дати йому контактний телефон для того, щоб при необхідності він міг звернутись з приводу обміну валюти. На початку лютого 2011 року він випадково зустрів ОСОБА_22 поруч з відділенням банку. ОСОБА_22 поцікавився чи можна у відділенні банку обміняти валюту у сумі приблизно 200 тисяч доларів США. Він сказав ОСОБА_22, що таку суму обміняти можна.

03.02.2011р. ОСОБА_22 зателефонував йому на мобільний телефон і поцікавився, чи можна йому зайти до відділення банку. Він сказав, що можна, однак, охорона повідомила йому, що разом з ОСОБА_22 прийшли ще двоє чоловіків. Він дозволив охороні пропустити і цих чоловіків. Коли вони втрьох зайшли до зали відділення, він вийшов до них і запитав у ОСОБА_22, що потрібно зробити. Останній попросив дати йому хвилину, щоб переговорити. У одного із присутніх він помітив у вусі навушник, з чого зробив припущення, що цей чоловік є чиїмось охоронцем. Через декілька хвилин він знову підійшов до ОСОБА_22 і останній йому повідомив, що треба порахувати кошти, а потім він скаже, що з цими грошима треба робити далі. У цей момент до зали зайшов ще один чоловік, який тримав у руках чорну сумку. Він дав вказівку ОСОБА_52 порахувати гроші і пішов до свого робочого міста. З свого робочого міста він чув як касир, використовуючи рахункову машину, перераховувала кошти та повертала їх клієнтам. Потім через деякий час він почув шум у залі. Він вийшов до зали і побачив там невідомих осіб, які представились співробітниками СБУ та затримали ОСОБА_22 У зв'язку з чим було затримано ОСОБА_22, йому невідомо.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_52 показала, що працює завідувачем відділу касових операцій відділення №3 ПАТ «Автокразбанк»з 2008 року. До її обов'язків входить обслуговування клієнтів відділення, прийом та видача грошових коштів, обмін валюти, рахування та перевірка готівкових коштів. 03.02.2011р. приблизно о 12 години вона одержала від заступника начальника відділення - начальника відділу валютних операцій ОСОБА_51 вказівку прийняти від клієнтів кошти, порахувати їх та перевірити їх на справжність. Перед касовим віконцем у залі вона побачила двох чоловіків. Один з них почав подавати у віконце грошові кошти. Це були гривні. Вона рахувала кошти та повертала їх назад клієнту. Всього вона нарахувала 2 мільйона гривень. Усі ці гроші вона повернула клієнту. Через деякий час до залу зайшли співробітники СБУ та затримали чоловіка, який був у залі. Ніяких вказівок про те, що робити з коштами клієнта вона від ОСОБА_51 не отримувала.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені показання свідків ОСОБА_51 та ОСОБА_52 підтверджують факт передачі коштів в приміщенні «Автокразбанку»в сумі 2 млн. грн., що узгоджується з показаннями підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_21, а також щодо існування попередньо розробленої ОСОБА_16 і ОСОБА_17 схеми передачі коштів, як хабара для ОСОБА_14, яка й була реалізована, а тому суд надає зазначеним показанням свідків доказового значення.

Крім того, підсудний ОСОБА_16 в судовому засіданні зазначив, що в силу своєї юридичної обізнаності повинен був розуміти факт його пособництва в одержанні хабара, що остаточно усвідомив під час судового розгляду, проаналізувавши всі обставини справи.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені показання підсудних та свідків, суд вважає неспроможними показання підсудного ОСОБА_14 щодо його непричетності до вчинення інкримінованого злочину.

Так, факт вимагання хабара /за фактичне не введення тимчасової адміністрації до КС «ПКТ», а в подальшому за скорочення терміну її перебування в спілці/, у ОСОБА_21 саме з боку ОСОБА_14, підтверджується показаннями підсудних ОСОБА_15 та ОСОБА_17, свідків ОСОБА_21, ОСОБА_27, ОСОБА_33, ОСОБА_34 та ОСОБА_35

Також, показаннями підсудних ОСОБА_15 та ОСОБА_17, свідка ОСОБА_21, які узгоджуються між собою, та підтверджують роль ОСОБА_14 у вимаганні та одержанні хабара від ОСОБА_21 та факт залучення як пособників у вчиненні злочину ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16

Крім наведених вище показань свідків, винуватість підсудних ОСОБА_14 ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується письмовими доказами, зібраними в ході досудового слідства, дослідженими та перевіреними під час судового слідства, а саме:

- заявою ОСОБА_21 від 02.02.11 р. про вимагання та одержання від нього хабара ОСОБА_15 та іншими працівниками Держфінпослуг за вирішення питання про скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство»; /т.1 а.с.65-66/

- даними протоколу вручення ОСОБА_21 технічних засобів для теле- та аудіо фіксації його зустрічі з ОСОБА_22 і ОСОБА_15 з метою передачі коштів у якості хабара від 03.02.2011 р.; /т.1 а.с.103/

- даними протоколу огляду та вручення ОСОБА_21 грошових коштів у сумі 2 мільйони гривень з метою перевірки його заяви щодо вимагання від нього хабара працівниками Держфінпослуг від 03.02.2011 р.; /т.1 а.с.104-126/

- даними протоколу огляду місця події від 03.02.2011 р., проведеного у приміщенні ПАТ «Автокразбанк»за адресою: м. Київ, вул. Л. Толстого, 11/60, яким підтверджується, що у ОСОБА_22 було вилучено кошти у сумі 2 мільйонів гривень, які він одержав від ОСОБА_21 в якості хабара для ОСОБА_14 за пособництва ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17;

/т.5 а.с. 170-187/

- даними протоколу огляду грошових коштів у сумі 2 мільйонів гривень, які були вилучені у ОСОБА_22 03.02.2011 р. від 17.02.2011 р. та постановою про визнання цих грошових коштів речовими доказами у справі від 17.02.11р.; /т.5 а.с.188-204, 208/

- даними протоколу огляду службового кабінету директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ ОСОБА_15 від 03.02.11 р., з якого вбачається, що в ході огляду були виявлені та вилучені:

· службова записка на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14, виконана ОСОБА_19 17.01.11 р. за підписом ОСОБА_15, у якій викладена пропозиція погодити винесення для розгляду Комісії проекту розпорядження про зміну терміну повноважень тимчасової адміністрації кредитної спілки «Перше кредитне товариство», встановивши термін закінчення-15.02.2011 р.;

· службова записка на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14, в якій зазначені реєстраційні №43/1-60 від 28.01.2011 та 119/43 від 28.01.2011 за підписом ОСОБА_15, в якій викладена пропозиція погодити винесення для розгляду Комісії проекту розпорядження про зміну терміну повноважень тимчасової адміністрації кредитної спілки «Перше кредитне товариство», встановивши термін закінчення -15.02.2011;

· аркуш паперу з робочого зошиту ОСОБА_15, на якому містяться позначення та надписи, що стосуються вимагання хабара у ОСОБА_21;

/т.5 а.с.217-222/

- даними, які містяться у службовій записці на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14, яка виконана ОСОБА_19 17.01.2011р. та підписана ОСОБА_15, в якій викладена пропозиція погодити винесення для розгляду Комісії проекту розпорядження про зміну терміну повноважень тимчасової адміністрації кредитної спілки «Перше кредитне товариство», встановивши термін закінчення-15.02.2011р. У службовій записці в якості аргументу для скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора, наводиться відсутність у нього необхідних для роботи документів та висловлюється думка про більшу ефективність роботи ОСОБА_20 на займаній посаді заступника директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг.

Вказана службова записка оглянута під час вилучення у службовому кабінету директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ ОСОБА_15 та визнана речовим доказом у справі;

/т.5 а.с.223-226, 229-230/

- даними, які містяться у службовій записці на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14, в якій зазначені реєстраційні №43/1-60 від 28.01.2011р. та 119/43 від 28.01.2011р. за підписом ОСОБА_15, а також викладена пропозиція щодо погодження винесення для розгляду Комісії проекту розпорядження про зміну терміну повноважень тимчасової адміністрації кредитної спілки «Перше кредитне товариство», встановивши термін закінчення -15.02.2011 р. Проте в обґрунтування пропозиції у службовій записці №43/1-60 від 28.01.2011р. наведено більше аргументів для скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство», ніж у попередній записці від 17.01.2011р.

Службова записка №43/1-60 від 28.01.2011 оглянута при її вилучені із службового кабінету директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ ОСОБА_15 та визнана речовим доказом у справі; /т.5 а.с.223-226, 231-232/

- даними протоколу виїмки у Держфінпослуг протоколу №3 апаратної наради під головуванням Голови Держфінпослуг від 17.01.2011р. та світлокопії службової записки ОСОБА_15 від 28.01.2011р.; /т.11 а.с.101-103/

- даними протоколу огляду протоколу №3 апаратної наради під головуванням Голови Держфінпослуг від 17.01.2011р., з якого вбачається, що у розділі доручень Голови Держфінпослуг зафіксовано його доручення ОСОБА_15: «опрацювати питання щодо доцільності перебування тимчасової адміністрації в КС «Перше кредитне товариство»та подати Голові пропозиції з цього питання», термін 24.01.2011р.»; /т.11 а.с.104/

- даними протоколу огляду службової записки ОСОБА_15 з реєстраційним №43/1-60 від 28.01.2011 р. на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14, з якого вбачається, що інформація викладена у записці у вигляді розмежування переваг та недоліків подальшого перебування тимчасової адміністрації в кредитній спілці «Перше кредитне товариство». Як наслідок, пропозицією висунуто відкладення прийняття рішення щодо доцільності подальшого перебування тимчасової адміністрації в кредитній спілці «Перше кредитне товариство»на 1 місяць; /т.11 а.с.106-109/

- даними, які містяться у службовій записці від 17.01.2011 р. та двома службовими записками, датованими 28.01.2011 р., які підготовлені на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 та їх зміст, узгоджується з показаннями підсудного ОСОБА_15 та свідка ОСОБА_19 про те, що після того, як було досягнуто домовленості з ОСОБА_21 щодо його згоди передати хабар для ОСОБА_14 у сумі 500 тисяч доларів США частинами, останній дав вказівку ОСОБА_15 про підготовку таких службових записок, які б стали підставою для винесення питання про доцільність перебування тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство»на розгляд Комісії. Однак, коли ОСОБА_21 перестав виходити на зв'язок з ОСОБА_15 і про це він доповів ОСОБА_14, останній дав вказівку підготувати службову записку, у якій обґрунтувати необхідність продовження роботи тимчасового адміністратора.

Показання свідка ОСОБА_19 узгоджуються з даними, які містяться у вказаних трьох службових записках в тому, що вона неодноразово за вказівкою ОСОБА_15 готувала службові записки на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14, у яких змінювала за вказівкою ОСОБА_15 обґрунтування на користь скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство»та про продовження терміну роботи тимчасового адміністратора;

- даними протоколів виїмки та огляду протоколу № 4 апаратної наради під головуванням Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 від 24.01.2011р., під час якої ОСОБА_14 дав доручення ОСОБА_15 надати інформацію щодо роботи тимчасової адміністрації в кредитній спілці «Перше кредитне товариство»з терміном виконання до 28.01.2011р. та постановою про приєднання згаданого протоколу у якості документа до матеріалів кримінальної справи;

/т.13 а.с.23-26,28/

Аналізуючи дані, які містяться у зазначеному протоколі №4 апаратної наради під головуванням Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 від 24.01.2011р. щодо надання останнім вказівки ОСОБА_15 про підготовку інформації щодо роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство»з терміном виконання до 28.01.2011 р., суд вважає, що вони повністю узгоджуються з показаннями підсудного ОСОБА_15 щодо одержання ним вказівки від ОСОБА_14 підготувати службову записку з обґрунтуванням необхідності продовження роботи тимчасового адміністратора, що було викликано уникненням ОСОБА_21 від спілкування з ОСОБА_15

- даними, які містяться у аркуші з робочого зошиту ОСОБА_15, на якому останній під час спілкування з ОСОБА_21 та вимаганням від нього хабара для ОСОБА_14 власноруч робив помітки та повідомляв ОСОБА_21 про порядок передачі коштів та написав ім'я особи, якій він повинен буде передати кошти для ОСОБА_14; /т.5 а.с.233-234/

В судовому засіданні зазначені дані підтвердив та детально розповів про обставини вчинення поміток в зошиті підсудний ОСОБА_15

- даними протоколу про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів від 09.03.2011 р. - здійснення 03.02.2011р. візуального спостереження із застосуванням фото-, відеозйомки стосовно ОСОБА_15, матеріали яких містяться на оптичному диску DVD+R №7/Д6-к11. З протоколу вбачається, що зафіксовано зустрічі ОСОБА_21 з ОСОБА_22 у приміщенні ПАТ «Автокразбанк», де останній одержав кошти у сумі 2 мільйони гривень та зустріч ОСОБА_21 з ОСОБА_15 після передачі грошей ОСОБА_22;

/т.10 а.с.70-76/

- даними протоколу огляду оптичного диску DVD+R №7/Д6-к11 від 20.04.2011 р., із змісту якого вбачається, що на диску зафіксована зустріч ОСОБА_21 з ОСОБА_22 у приміщенні ПАТ «Автокразбанк». Перед початком перерахунку коштів ОСОБА_21 просить ОСОБА_22 забезпечити йому можливість переговорити з ОСОБА_15 з метою одержати від нього підтвердження, що він зустрівся з тією людиною, яка уповноважена одержати гроші. На запису зафіксовано дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_22 і він для розмови передає його ОСОБА_21 Після перерахунку коштів у ОСОБА_21 знову відбувається розмова з мобільного телефону ОСОБА_22, під час якої ОСОБА_21 домовляється з ОСОБА_15 про зустріч у кафе. Також після запису зустрічі ОСОБА_21 з ОСОБА_22 зафіксовано зустріч ОСОБА_15 з ОСОБА_21 на вулиці, яка потім продовжується у приміщенні кафе. Під час розмови ОСОБА_21 повідомляє ОСОБА_15 про передачу ним ОСОБА_22 2 мільйонів гривень. Після чого між ними відбувається розмова з приводу скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора;

/т.10 а.с.131-138/

Аналізуючи дані, які містяться на оптичному диску DVD+R №7/Д6-к11, а саме: записи та розмови ОСОБА_21 з ОСОБА_22 і ОСОБА_15, суд вважає, що вони повністю узгоджуються з показаннями допитаних в судовому засіданні як свідків ОСОБА_21, ОСОБА_31 та ОСОБА_22, а також підсудних ОСОБА_15 й ОСОБА_17 щодо обставин одержання грошових коштів, а саме: 03.02.2011р. ОСОБА_21 зателефонував невідомий, який представився «ОСОБА_3»і призначив зустріч для одержання кошті від ОСОБА_21 Цією особою виявився ОСОБА_22, який прибув на зустріч з ОСОБА_21 за вказівкою ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ОСОБА_21, щоб пересвідчитись, що ОСОБА_22 дійсно є тим «ОСОБА_3», про якого йому повідомив ОСОБА_15, попросив ОСОБА_22 забезпечити йому таку розмову з ОСОБА_15 У зв'язку з цим ОСОБА_22 повідомив про це ОСОБА_16 Після цього на мобільний телефон ОСОБА_22 надійшов виклик з номеру телефону, який належить працівнику Держфінпослуг ОСОБА_31, який у нього узяли ОСОБА_17 та ОСОБА_16 З цього номеру телефону з ОСОБА_21 переговорив ОСОБА_15 та домовився про зустріч у кафе.

- даними протоколу огляду оптичного диску №1048 від 20.04.2011 р., із змісту якого вбачається, що зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_15 з ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_18, а також телефонна розмова між ОСОБА_14 та ОСОБА_21, в ході якої ОСОБА_14 підтверджує повноваження ОСОБА_15: /т.10 а.с.140-187/

· так, у розмові №21 зафіксовано розмову між ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з якої вбачається, що ОСОБА_14 просить ОСОБА_15 направити йому цифру через пробіл, яку пропонує ОСОБА_21 Одразу після цієї розмови ОСОБА_15 текстовим повідомленням на мобільний телефон ОСОБА_20 надіслав повідомлення з текстом -«500»; /т.10 а.с.161-162/

· у розмові №32 зафіксовано розмову ОСОБА_15 з ОСОБА_14, під час якої ОСОБА_15 доповідає ОСОБА_14 про свою зустріч з ОСОБА_21 та пропонує ОСОБА_14 зустрітись, щоб обговорити реалізацію пропозиції висунутої до ОСОБА_21 у безпечній формі; /т.10 а.с.170/

· у розмові №35 зафіксовано розмову ОСОБА_15 з ОСОБА_21, в ході якої ОСОБА_21 пропонує передати у якості першої частини хабара 1/5 частину, а ОСОБА_15 не погоджується з цією пропозицією; /т.10 а.с.171-173/

· у розмові №38 зафіксовано розмову ОСОБА_15 з ОСОБА_21, в ході якої вони обговорюють дату, коли ОСОБА_21 буде готовий «привезти повний пакет документів». /т.10 а.с.174-177/

З показань підсудного ОСОБА_15, які підтвердив свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні, вбачається, що під висловлюванням «повний пакет документів»малось на увазі - повна сума першої частини хабара, а саме: 250 тисяч доларів.

· у розмові №41 зафіксовано розмову ОСОБА_15 з ОСОБА_17, в ході якої ОСОБА_15 повідомляє, що до нього приїде ОСОБА_21, а ОСОБА_17 пропонує ОСОБА_15 розповісти ОСОБА_21 схему передачі грошей, і після того, як ОСОБА_15 зазначив, що схеми він не знає, то ОСОБА_17 домовляється зустрітись з ним через 25 хвилин; /т.10 а.с.179/

· у розмові №42 зафіксовано розмову ОСОБА_17 з ОСОБА_15, в якій ОСОБА_17 повідомляє про нову «вводну»від шефа, маючи на увазі ОСОБА_14 ОСОБА_15, розуміючи, що мова йде про кредитну спілку «Перше кредитне товариство»та про вимагання від ОСОБА_21 хабара, цікавиться у ОСОБА_17, чи не зупиняють вони одержання хабара від ОСОБА_21, на що ОСОБА_17 відповів, що ні, а лише трошки відтягують; /т.10 а.с.179/

· у розмові № 43 зафіксовано розмову ОСОБА_15 з ОСОБА_21, у якій ОСОБА_15 запрошує ОСОБА_21 на зустріч, щоб виконати інструкції ОСОБА_14, одержані від ОСОБА_17; /т.10 а.с.179/

· у розмові № 48 зафіксовано розмову ОСОБА_15 з ОСОБА_21, в якій ОСОБА_15 повідомляє, що після передачі документів, натякаючи на гроші, ОСОБА_21 зателефонує ОСОБА_14 та підтвердить факт їх одержання. ОСОБА_21 наполягає, щоб телефонна розмова з ОСОБА_14 у нього відбулась до того, як він передасть гроші. При цьому ОСОБА_21 пояснює ОСОБА_15, що він хоче бути впевненим у тому, що гроші він передає саме для ОСОБА_14 і що розмова з ним буде своєрідною гарантією вирішення питання зі скороченням терміну роботи тимчасового адміністратора. В ході розмови ОСОБА_15 обіцяє ОСОБА_21 зайти до ОСОБА_14 і переговорити з ним; /т.10 а.с.181-183/

· розмова № 49 відбувається приблизно через 29 хвилин після попередньої розмови. У розмові № 49 ОСОБА_15 телефонує ОСОБА_21, а після чого передає телефон для розмови ОСОБА_14 Останній у розмові з ОСОБА_21 висловлює своє уповноваження ОСОБА_15 вирішувати питання. ОСОБА_21 цікавиться у ОСОБА_14, чи може він вважати, що вони тепер стали друзями, на що ОСОБА_14 відповідає: «да, но если вы меня сможете в этом убедить и у нас начнет что-то получаться…»; /т.10 а.с.184/

· у розмові № 50, що відбувається між ОСОБА_15 та ОСОБА_21 через невеликий проміжок часу після розмови ОСОБА_21 з ОСОБА_14, ОСОБА_15 цікавиться настроєм ОСОБА_21 і вони домовляються про те, що ОСОБА_21 привезе гроші 03.02.2011р.; /т.10 а.с.184-185/

· у розмові № 51, що відбувається між ОСОБА_15 та ОСОБА_21 03.02.2011 р., останній повідомляє ОСОБА_15, що він зустрівся з ОСОБА_3 та пропонує з ним поговорити. Ця розмова переривається з технічних проблем.

/т.10 а.с.185/

- текстовим повідомленням «500», зафіксованим на диску №1048, відправленим ОСОБА_15 голові Держфінпослуг ОСОБА_14 /т.10 а.с.186/

Як показав в судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 вказане повідомлення він направив ОСОБА_14 за його проханням для зазначення суми хабара, яку погодився дати ОСОБА_21

- даними висновку експертизи звукозапису №4125/11-17 від 23.05.2011 р., відповідно до якого: «…у досліджуваних розмовах приймали участь гр-ни ОСОБА_15, ОСОБА_21 та ОСОБА_14.». /т.29 а.с.12-22/

Досліджені в судовому засіданні записи телефонних розмов, а також інші телефонні розмови, здійснені ОСОБА_15 з власного мобільного телефону, зафіксовані на оптичному диску №1048, узгоджуються з показаннями підсудного ОСОБА_15 в судовому засіданні про те, що він, вимагаючи кошти у ОСОБА_21 за вирішення питання про скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство», діяв від імені ОСОБА_14 і за його вказівками та за безпосередньою участю ОСОБА_17 і ОСОБА_16, а також підтверджуються й показання свідка ОСОБА_21 про вимагання у нього хабара ОСОБА_15 для Голови Держфінпослуг ОСОБА_14, оскільки у своїх показаннях ОСОБА_21 зазначав, що вимагав від ОСОБА_15 організувати йому зустріч або принаймні телефонну розмову з ОСОБА_14, у якій би він підтвердив, що ОСОБА_15 при вимаганні коштів діє не за власною ініціативою, а під керівництвом ОСОБА_14 В подальшому, між ОСОБА_14 та ОСОБА_21 мала місце телефонна розмова, в якій ОСОБА_14 в завуальованій формі підтвердив повноваження ОСОБА_15 на отримання хабара від ОСОБА_21

- даними протоколу про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 21.03.2011р. - застосування інших технічних заходів отримання інформації, а саме: аудіо, відео контролю у службовому кабінеті № 531 Держфінпослуг відносно ОСОБА_17 від 21.03.2011р., із змісту якого вбачається, що зафіксовано на відео та аудіо носіях розмови та зустрічі ОСОБА_17, які відбувались у нього в службовому кабінеті у період часу з 25.10.2010 р. по 28.02.2011р.; /т.10 а.с.192-240/

- даними протоколу огляду відеокасет №4/4-383т, №4/4-384т, 4/4-385т, на яких містяться фрагменти відеозаписів щодо вимагання хабара для ОСОБА_14 від ОСОБА_21 /т.11 а.с.4-7, 9-11, 14-18/

З переглянутої в судовому засіданні відеокасети № 4/4-383т за 19.02.2011 р. вбачається, що в період часу з 16 годин 44 хвилин до 16 годин 51 хвилини зафіксовано розмову ОСОБА_17 з ОСОБА_16, в ході якої ОСОБА_16 доповідає ОСОБА_17 про те, що він розмовляв з ОСОБА_17, який погоджується надати свою допомогу за винагороду. Після чого ОСОБА_16 підняв до гори долоні обох рук. ОСОБА_17 перепитав у ОСОБА_16, чи означає це десять, на що останній дав стверджувальну відповідь та пояснив, що це з урахуванням послуг банку. Після підрахунку на калькуляторі ОСОБА_17 сказав ОСОБА_16, що це 4% від загальної суми і що, на його думку, це забагато для винагороди ОСОБА_22 У розмові ОСОБА_17 говорить, що цю суму винагороди потрібно погодити, а ОСОБА_16 погоджується і говорить, що треба чекати команди від ОСОБА_15, а також пропонує ОСОБА_17 самому зустрітись з ОСОБА_22, оскільки його інструктувати буде все одно ОСОБА_17

З приводу зазначеного запису підсудний ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердив, що до нього приходив ОСОБА_16 і з ним вони обговорювали розмір матеріальної винагороди для ОСОБА_22, /якого в ході розмови називав ОСОБА_16 як «Олега»/, який повинен зустрітись з ОСОБА_21 та одержати від нього гроші. Також, дані, які містяться на вказаному записі, на думку суду, підтверджують безпосередню участь підсудного ОСОБА_16 та його обізнаність про участь як ОСОБА_17 так і ОСОБА_15 в отриманні грошей як хабара від ОСОБА_21

З переглянутої в судовому засіданні відеокасети № 4/4-384т вбачається, що на ній зафіксовані події, що відбувались у службовому кабінеті ОСОБА_17 20.01.2011 р. В цей день о 12 годині 52 хвилини до службового кабінету ОСОБА_17 прибув ОСОБА_16 і між ними відбувається розмова про ОСОБА_17 та Одесу, як уточнив в суді ОСОБА_17, мали на увазі ОСОБА_22 Під час цієї розмови ОСОБА_16 зателефонував ОСОБА_22 і повідомив, що попередній інструктаж він повинен одержати у ОСОБА_22. Розмова між ОСОБА_17 та ОСОБА_16 закінчилась о 13 годині.

З переглянутої судом відеокасети № 4/4-385т вбачається, що 21.01.2011р. о 15 годині 23 хвилині до кабінету ОСОБА_17 увійшов ОСОБА_15, і між ними відбулась розмова з приводу механізмів обміну коштів;

- даними, які містяться на оптичному диску СD-R »із записами розмов ОСОБА_21 з ОСОБА_15; /т.11 а.с.57-90/

З переглянутого в судовому засіданні оптичного диску СD-R »вбачається, що він містить п'ять звукових файлів, що стосуються безпосереднього вимагання хабара ОСОБА_15 на користь ОСОБА_14 від ОСОБА_21, а саме:

· у звуковому файлі 18 - ОСОБА_21 говорить ОСОБА_15, що сума в 250 тисяч доларів США для нього «важка», але він буде шукати гроші. Проте просить ОСОБА_15 у розмові з ОСОБА_14 /як зазначили підсудний ОСОБА_15 та свідок ОСОБА_21, маючи на увазі ОСОБА_14./, що можливо за рік у нього з'являться ще якісь гроші і він зможе виконати свої зобов'язання;

· у звуковому файлі № 40 в розмові з ОСОБА_15 ОСОБА_21 обговорює варіант виведення тимчасової адміністрації з кредитної спілки «Перше кредитне товариство». Наприкінці розмови ОСОБА_21 говорить ОСОБА_15, що він готовий на формат у трьох частинах. ОСОБА_15 уточнює, що це буде 50, 25 та 25 у процентному відношенні;

· у звуковому файлі № 43 зафіксовано розмову, у якій ОСОБА_15 повідомляє ОСОБА_21 процедуру передачі коштів, при цьому пропонує помалювати і супроводжує свої надписи словесними коментарями про те, що ОСОБА_21 зателефонує «ОСОБА_3»і вони підуть до банківського відділення. ОСОБА_21 цікавиться гарантіями між першим та другим роком. Та висловлює бажання почути від ОСОБА_14, що він обізнаний про те, що відбувається. ОСОБА_15 відповідає, що він говорив з ОСОБА_14 на цю тему, називаючи його «першим», але він не бажає ніяких контактів. В подальшому ОСОБА_21 пропонує ОСОБА_15, щоб його «перший друг», натякаючи на ОСОБА_14, йому зателефонував та сказав, що він про все знає. ОСОБА_15 повідомляє ОСОБА_21, що йому зателефонують зранку і вони поїдуть до банку, де валюту порахують, перевірять «щоб вона правильно світилась»;

· у звуковому файлі № 44 зафіксовано розмову, у якій ОСОБА_15 пояснює ОСОБА_21, чому він попросив його приїхати. Потім ОСОБА_21 обґрунтовує ОСОБА_15, чому він бажає почути запевнення від ОСОБА_14 про те, що він знає про дії ОСОБА_15 Останній стверджує, що на момент їхньої розмови ОСОБА_14 не має у Держфінпослуг. /т.11 а.с.57-90/

- даними протоколом огляду цифрового диктофону ОСОБА_21 -mini Tiny A22».

Як вбачається з протоколу огляду, на диктофоні містяться записи, аналогічні як і на оптичному диску СD-R »; /т.13 а.с.31-65/

- Розпорядженням № 577 від 22.03.2010 р. Прем'єр-міністра України ОСОБА_53 «Про призначення ОСОБА_14 Головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України»; /т.27 а.с.158/

- Регламентом роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України із змінами та доповненнями, у відповідності до якого Регламент встановлює порядок організації діяльності Комісії, пов'язаної з виконанням її повноважень. Голова Комісії здійснює керівництво поточною роботою Комісії, забезпечує формування та реалізацію кадрової політики в Комісії, приймає на роботу і звільняє з роботи працівників Комісії, заохочує їх та накладає дисциплінарні стягнення, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо призначення на посади першого заступника та заступників Голови Комісії, членів Комісії -директорів департаментів, визначає розподіл обов'язків між членами Комісії. Порядок денний засідання Комісії визначає Голова Комісії за сформованим структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії, як колегіального органу, переліком запропонованих питань. Засідання Комісії проводяться під головуванням Голови Комісії. Порядок розгляду питань визначається Головою Комісії. Проект акта законодавства визначається під час його розгляду на засіданні Комісії. Обговорення питання припиняється за рішенням головуючого. Члени Комісії та інші учасники її засідання не можуть без згоди Голови Комісії оприлюднювати будь-яку інформацію про хід засідання та про персональні оцінки і позиції, що висловлювалися його учасниками; /т.12 а.с.7-29/

- Розпорядження №577 від 22.03.2010 р. Прем'єр-міністра України ОСОБА_53 та Регламент роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, у якому закріплені повноваження Голови вказують на те, що ОСОБА_14, обіймаючи вищезгадану посаду був службовою особою, яка займала особливо відповідальне становище.

- даними протоколу огляду Регламенту роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України із змінами та доповненнями та постановою про приєднання його до справи у якості документа /т.12 а.с.30-32/.

Наведені положення Регламенту підтверджують показання підсудних ОСОБА_15 і ОСОБА_17, а також свідка ОСОБА_45 про те, що Голова Держфінпослуг ОСОБА_14 в силу своїх службових повноважень мав можливість вирішувати питання про скорочення терміну роботи тимчасового адміністратора у кредитній спілці «Перше кредитне товариство».

- Розпорядженням №1026-р від 12.05.2010 Прем'єр-міністра України ОСОБА_53 «Про призначення ОСОБА_15 членом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України -директором департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ»; /т.27 а.с.236/

- Положенням про Департамент тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, яким не передбачено обов'язку чи повноважень директора департаменту здійснювати пошук джерел рефінансування кредитних спілок; /т.12 а.с.52-63/

- Розпорядженням №1026-р від 12.05.2010 р. Прем'єр-міністра України ОСОБА_53 та Положенням про Департамент тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України вказують на те, що ОСОБА_15, працюючи на посаді члена Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України -директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ не потребував спеціального уповноваження ОСОБА_14 як Головою Держфінпослуг у здійсненні своїх службових повноважень.

Аналізуючи положення вказаного Розпорядження, спростовуються показання підсудного ОСОБА_14 у тому, що під час розмови з ОСОБА_21 він уповноважував ОСОБА_15 діяти згідно законодавства і мав на увазі пошуки джерел рефінансування кредитної спілки «Перше кредитне товариство».

- ОСОБА_25 банку України №19-010/7184-10896 від 15.09.2011 р. про те, що у період 2010-2011 років Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України не зверталась до Національного банку України з приводу рефінансування кредитної спілки «Перше кредитне товариство». Крім того, згідно цього ж листа, Національний банк України відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»організовує систему рефінансування лише для банків, а не кредитних спілок; /т.12 а.с.72/

Цим листом та Положенням про Департамент тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг спростовуються показання підсудного ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_15 був зобов'язаний займатись пошуком джерел рефінансування кредитної спілки «Перше кредитне товариство»і робив це самостійно шляхом відповідних звернень до Національного банку України.

- копіями разових перепусток ОСОБА_21 до Держфінпослуг за 17.08.2010 р., 18.08.2010р., 14.09.2010р., 31.01.2011р. та 01.02.2011р., якими підтверджується відвідування ОСОБА_21 директора департаменту ОСОБА_15; /т.12 а.с.105/

- табелями обліку робочого часу у Держфінпослуг, якими підтверджується відсутність на роботі ОСОБА_17 у період виконання розпорядження №532 від 08.07.2010р.; /т.12 а.с.106-135/

- даними протоколу огляду стосовно з'єднань абонента мобільного телефону № НОМЕР_12, яким користувався ОСОБА_17 у період часу з 10.01.2011р. по 03.02.2011р., з якого вбачається, що 01.02.2011 р. в період часу з 17 годин 04 хвилин до 17 годин 42 хвилин мобільний телефон ОСОБА_17 працював у межах базової станції оператора мобільного зв'язку МТС, розташованої по вул. Прорізна, 8 у м. Києві за азимутом 010D;

- даними протоколу огляду стосовно з'єднань абонента мобільного телефону № НОМЕР_12, яким користувався ОСОБА_15 у період з 09.07.2010р. по 03.02.2011р., з якого вбачається, що 09.07.2010 р. ОСОБА_15 зі свого мобільного телефону неодноразово спілкувався з ОСОБА_17 /НОМЕР_12/ та ОСОБА_14 / НОМЕР_13/, у тому числі і у вечірній час. /т.15 а.с.104-141/

Інформація, яка міститься в досліджених з'єднаннях абонента мобільного зв'язку ОСОБА_15, повністю узгоджуються з його показаннями в судовому засіданні, про те, що він всі свої дії щодо КС «ПКТ»координував безпосередньо з ОСОБА_14 як 09.07.2010 р., так і в подальшому.

А також, вищезазначене підтверджує факт перебування ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_14 разом у службовому кабінеті ОСОБА_14 у будівлі Держфінпослуг під час вищевказаних подій 01.02.2011 р.

- даними протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_15, з якого вбачається наявність у записній книжці телефону у розділі «Відправлені повідомлення»текстів повідомлень, що 17.09.2010 р. о 16:42:28 відправлені ОСОБА_14 на мобільний телефон НОМЕР_13 з текстом «500»; а також - 04.10.2010 р. о 19:07:24 з текстом «Деньги смывают обиды (Аль Капоне). Вспомнилось по мотивам сегодняшнего общения. С ув. ОСОБА_15». На останнє повідомлення ОСОБА_14 надіслав ОСОБА_15 відповідь: «Класс!». /т.15 а.с.156-201/

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 підтвердив та детально розповів про обставини направлення вищезазначених текстів повідомлень ОСОБА_14, зазначивши про обізнаність ОСОБА_14 щодо їх дійсного змісту.

- даними протоколу огляду документа, а саме: інформації ПрАТ «МТС Україна»щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_17 - НОМЕР_12 за період з 09.07.2010 р. по 01.01.2011 р., з яких вбачається, що ОСОБА_17 09.07.2010 р., 16.07.2010 р. -21.07.2010 р. неодноразово спілкувався по мобільному телефону НОМЕР_12 з ОСОБА_14 (НОМЕР_13) та ОСОБА_15 (НОМЕР_12). /т.16 а.с.91-99/

- даними протоколу огляду документа, а саме: інформації ПрАТ «МТС Україна»щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_11, яким користувався ОСОБА_17 03.02.2011 р., з якого вбачається, що 03.02.2011р. о 12:21 з мобільного телефону ОСОБА_17 - НОМЕР_11 здійснено вихідний дзвінок на мобільний телефон -НОМЕР_6, яким користувався ОСОБА_22; /т.16 а.с.101/

Зазначене узгоджується з показаннями ОСОБА_22 щодо обставин зустрічі з ОСОБА_21, при якій останній виявив бажання одержати підтвердження того, що він зустрівся з особою, якій повинен передати кошти в якості хабара. Оскільки ОСОБА_21 не зміг зв'язатись зі свого телефону, ОСОБА_22 повідомив про його бажання ОСОБА_16 Через деякий час на мобільний телефон ОСОБА_22 - НОМЕР_6, зателефонували з невідомого йому номеру НОМЕР_11 і він дав телефон для розмови ОСОБА_21

Вищевказане також підтверджує показання ОСОБА_17 про те, що 03.02.2011р. ОСОБА_16 повідомив йому, що ОСОБА_15 необхідно зв'язатись з ОСОБА_21 Після цього ОСОБА_17 разом з ОСОБА_16 знайшли ОСОБА_15 і ОСОБА_17 дав йому для розмови з ОСОБА_21 телефон, а ОСОБА_16 набрав на ньому номер телефону ОСОБА_22- НОМЕР_6, оскільки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не було відомий номер телефону -НОМЕР_8, який ОСОБА_22 використав для дзвінка ОСОБА_21 03.02.2011р.

Таким чином, аналіз з'єднань абоненту мобільного зв'язку з номеру НОМЕР_11, що належав ОСОБА_17, у сукупності з показаннями ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 підтверджує роль та участь ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 у вимаганні ОСОБА_14 від ОСОБА_21 хабара в особливо великому розмірі.

- даними протоколу огляду документа, а саме: інформації щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_17 -НОМЕР_10, з якого вбачається, що 03.02.2011 р. о 12:40 з мобільного телефону НОМЕР_10 здійснено вихідний дзвінок на номер НОМЕР_6. При цьому мобільний телефон з номером НОМЕР_10 працював у районі базової станції розташованої за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, 2. /т.16 а.с.110/

Зазначене підтверджує показання свідка ОСОБА_22 про обставини підрахунку та перевірки коштів в приміщенні «Автокразбанку»03.02.2011 р. - даними протоколу огляду інформації, наданої ЗАТ «Київстар»щодо з'єднань абоненту мобільного телефону ОСОБА_14 -НОМЕР_13, з якого вбачається, що останній спілкувався з ОСОБА_15 та ОСОБА_17 09.07.2010 р., та з 16.07.2010 р. - 21.07.2010 р., тобто у період виконання розпорядження Держфінпослуг №532 від 08.07.2010 р. про відсторонення керівництва від управління кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»та у подальшому до 03.02.2011 р. /т.16 а.с. 194-201/

Зазначене підтверджує показання підсудних ОСОБА_15 та ОСОБА_17 про факт їх спілкування з ОСОБА_14 під час перебування у м. Одесі, а також підтверджує показання ОСОБА_15 про його спілкування з ОСОБА_14 по телефону з приводу вимагання від ОСОБА_21 хабара.

- даними протоколу огляду інформації щодо з'єднань абонента мобільного телефону ОСОБА_16 -НОМЕР_14, з якого вбачається, що у січні 2011 року останній неодноразово спілкувався з ОСОБА_22 за номером НОМЕР_6 /т.17 а.с.153-159/

- даними протоколу огляду інформації щодо з'єднань абонента мобільного телефону ОСОБА_21 ( НОМЕР_14) , з якими узгоджуються показання свідка в частині телефонних розмов з ОСОБА_15, у період з 1 по 3 лютого 2011 року. /т.17 а.с.149-151/

- даними протоколу огляду інформації щодо з'єднань абонента мобільного телефону ОСОБА_22-НОМЕР_6, які узгоджуються з його показаннями про одержання ним 20.01.2011 р. вказівки від ОСОБА_16 щодо необхідності зустрічі з ОСОБА_17 з приводу одержання інструкції по отриманню 03.02.2011 р від ОСОБА_21 коштів. /т.17 а.с.166-202/

Також зазначене підтверджує показання свідка ОСОБА_31, щодо обставин використання його мобільного телефону ОСОБА_17 у присутності ОСОБА_16 03.02.2011 року,

- даними протоколу огляду протоколів голосування Комісії Держфінпослуг як колегіального органу за період роботи на посаді Голови Держфінпослуг ОСОБА_14, тобто з 26.03.2010 р. по 14.07.2011 р., з яких вбачається, що за участю ОСОБА_14 у період його роботи на посаді Голови Держфінпослуг з 26.03.2010 р. по 14.07.2011р. відбулось 1354 голосувань з питань, винесених на розгляд Комісії. У 1353 випадках точка зору більшості членів комісії співпала з точкою зору Голови Держфінпослуг і були ухвалені такі рішення, за ухвалення, яких голосував ОСОБА_14 /т.20 а.с.1, 2, 9-247, т.21-24, т.25 а.с.1-138/

Аналізуючи дані, які містяться у протоколі огляду протоколів голосувань, суд вважає їх такими, що узгоджуються з показаннями підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_17, а також свідка ОСОБА_45 про те, що питання, які погоджені ОСОБА_14 в порядку денному для винесення їх на розгляд Комісії та підготовлено проект відповідного розпорядження, ухвалюються членами Комісії з огляду на думку Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 практично одноголосно.

- даними протоколу огляду протоколів засідань Комісії Держфінпослуг, як колегіального органу за період роботи на посаді Голови Держфінпослуг ОСОБА_14, з 26.03.2010 р. по 14.07.2011р.; /т.25 а.с.146-150,151-240, т.26, т.27 а.с.1-124/

Також винність підсудних у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується речовими доказами, а саме :

- грошовими коштами у сумі 2 мільйони гривень, вилученими 03.02.2011р. у ОСОБА_22, які передані на зберігання до фінансово-економічного управління СБ України; /т.5 а.с.208, 213-214/

- довіреністю, виданою Головою Держфінпослуг ОСОБА_14 на ім'я ОСОБА_15; /т.5 а.с.227-228/

- службовою записка на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 за підписом ОСОБА_15, що виконана ОСОБА_19; /т.5 а.с.229-230/

- службовою запискою на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 за підписом ОСОБА_15 з реєстраційним № 43/1-60 від 28.01.2011 р. про погодження на розгляд Комісії проекту розпорядження про зміну терміну повноважень тимчасового адміністрації у кредитній спілці «Перше кредитне товариство»; /т.5 а.с.231-232/

- аркушем з робочого зошита ОСОБА_15 з надписами, що стосуються вимагання хабара у ОСОБА_21; /т.5 а.с.233-234/

- ноутбуком ОСОБА_15; /т.5 а.с.239, 243/

- оптичний DVD+R диск №7/Д6-к11 з записами оперативно - розшукових заходів; /т.10 а.с.139/

- оптичним диском №1048 з записами оперативно - розшукових заходів;

/т.10 а.с.190/

- відеокасетою № 4/4-383т з записами оперативно - розшукових заходів;

/т.11 а.с.8/

- відеокасетою № 4/4-384т з записами оперативно - розшукових заходів;

/т.11 а.с.13/

- відеокасетою № 4/4-385т з записами оперативно - розшукових заходів;

/т.11 а.с.19/

- оптичним диском MAXIMUS, на якому містяться записи розмов ОСОБА_21 з ОСОБА_15; /т.11 а.с.91/

- протоколом №3 апаратної наради при Голові Держфінпослуг ОСОБА_14 від 17.01.2011р. /т.11 а.с.102-103, 105/

- службовою запискою на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 за підписом ОСОБА_15 з реєстраційним № 43/1-60 від 28.01.2011р. з пропозицією відкласти прийняття остаточного рішення щодо доцільності подальшого перебування тимчасової адміністрації у кредитній спілці «Перше кредитне товариство»на 1 місяць; /т./11 а.с.106-107,110/

- Регламент роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України; /т.12 а.с.7-29/

- табелем обліку використання робочого часу працівниками Держфінпослуг;

/т.12 а.с.106-135,138/

- протоколом №4 апаратної наради при Голові Держфінпослуг ОСОБА_14 від 24.01.2011р.; /т.13 а.с.24-25, 27/

- цифровим диктофоном mini Tiny», на який ОСОБА_21 здійснював записи своїх розмов з ОСОБА_15; /т.13 а.с.65/

- довідкою про проведення оцінки діяльності департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг; /т.14 а.с.14-27/

- інформацією щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_17;

/т.15 а.с.104-131,144/

- інформацією щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_15;

/т.15 а.с.132-141,153/

- мобільним телефоном ОСОБА_15; /т.15 а.с.202/

- інформацією щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_17;

/т.16 а.с.17/

- інформацією щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_17;

/т.16 а.с.27-90,100/

- інформацією щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_10;

/т.16 а.с. 109, 111/

- інформацією щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_13, яким користувався ОСОБА_14; /т.16 а.с.126-191, 202/

- інформацією щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_14, яким користувався ОСОБА_21; /т.17 а.с.25-148, 152/

- інформацією щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_14, яким користувався ОСОБА_16; /т.17 а.с.10-24, 160/

- інформацією щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_6, яким користувався ОСОБА_22; /т.17 а.с.165-196, 203/

- наказом Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 №268-к від 12.09.2010р. про встановлення 50% надбавки до окладу ОСОБА_18; /т.18 а.с.42, 44/

- відомостями про одержання ОСОБА_18 заробітної плати у Держфінпослуг; /т.18 а.с.48-104,108/

- копіями протоколів голосувань Комісії Держфінпослуг за період з 26.03.2010 р. по 14.07.2011р.; /т.20 а.с.2,9-247,т.21- 24, т.25 а.с.1-138/

- копіями протоколів засідань Комісії Держфінпослуг за період часу з 26.03.2010 р. по 14.07.2011р. /т.25 а.с.150-240, т.26, т.27 а.с.1- 124/

Таким чином, наведені вище докази узгоджуються між собою і саме у своїй сукупності повністю доводять вину підсудного ОСОБА_55 у вчиненні злочину, передбаченого, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, а також вину підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, спростовують показання підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_16, щодо непричетності до вчинення інкримінованих злочинів, які суд вважає неспроможними.

Так, заперечення підсудного ОСОБА_14 щодо вимагання ним хабара у ОСОБА_21 за не введення тимчасової адміністрації до КС «ПКТ», а також створення умов, за яких останній буде вимушений дати хабар за скорочення терміну перебування тимчасової адміністрації у кредитній спілці, спростовується як показаннями підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_17, так і свідків ОСОБА_21, ОСОБА_27, ОСОБА_33, ОСОБА_34 та ОСОБА_35 Також, показаннями підсудних ОСОБА_15 та ОСОБА_17, свідка ОСОБА_21, які повністю узгоджуються, - щодо конкретної ролі ОСОБА_14 у вимаганні та одержанні хабара від ОСОБА_21, підтверджується факт залучення ним як пособників у вчиненні злочину - ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16

Крім того, посилання підсудного ОСОБА_14 щодо його обмови підсудними ОСОБА_15 та ОСОБА_17 з метою пом'якшення своєї відповідальності за вчинений злочин, а також щодо організаторської ролі ОСОБА_15, який лише прикривався його ім'ям, під час вчинення злочину, не знайшло свого підтвердження, виходячи з наступного.

Підсудний ОСОБА_15 в своїх показаннях суду зазначав, що жодних дій, пов'язаних з виконанням його посадових обов'язків як директора департаменту тимчасового адміністрування під час введення тимчасової адміністрації до КС «ПКТ»без відома чи погодження з ОСОБА_14 не вчиняв. Показання ОСОБА_15 щодо цих обставин повністю узгоджуються з показаннями підсудного ОСОБА_17, який також зазначив, що всі питання по КС «ПКТ»як ОСОБА_15, ним, ОСОБА_16 чи будь-яким працівником Дерфінпослуг узгоджувались з ОСОБА_14 Також свідок ОСОБА_21 вказував, що ОСОБА_15 виступав посередником між ним та ОСОБА_14 під час подій, пов'язаних з введенням тимчасової адміністрації до КС «ПКТ»та у своїх розмовах завжди посилався на необхідність погодження всіх дій з ОСОБА_14

Вказані обставини щодо безпосередньої ролі у вчиненому злочині повністю узгоджуються з дослідженими судом письмовими доказами у справі, які також підтверджують в повному обсязі роль ОСОБА_14, та показання вищевказаних осіб щодо вчинення всіх дій, пов'язаних з КС «ПКТ»лише за погодженням з ОСОБА_14

Посилання ОСОБА_14 щодо неможливості впливу на позицію членів комісії при голосуваннях, пов'язаних з КС «ПКТ», також спростовується дослідженими судом доказами, а саме: показаннями підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_17, свідків ОСОБА_21, ОСОБА_45 та протоколами голосувань комісії.

Таким чином, показання підсудного ОСОБА_14 та ОСОБА_16 судом розцінюється як обрана позиція захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинені злочини.

По епізоду заволодіння ОСОБА_14 та ОСОБА_18 чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також ОСОБА_18 - по епізодам підроблення документу, який видається установою і який надає права, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та використання завідомо підробленого документу, судом встановлено наступне.

Так, допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_18 винним у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав себе повністю, суду показав, що дійсно при обставинах, викладених в установчій частині вироку він, наприкінці жовтня 2003 року влаштувався на роботу в громадську організацію «Громадський контроль»на посаду водія. Згодом, він став возити Голову громадської організації «Громадський контроль»- ОСОБА_14, з яким у нього склались добрі стосунки. І з часу прийняття його на роботу до громадської організації «Громадський контроль» він майже безперервно до вересня 2011 року працював водієм ОСОБА_14

Він зрозумів, що для влаштування на кваліфіковану і престижну роботу потрібна вища освіта, але не мав бажання витрачати час на навчання. У зв'язку з цим у 2008 році він скористався знайомством з ОСОБА_56, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, якому замовив за 500 доларів США виготовлення підробленого диплому про вищу освіту у Національному транспортному університеті по спеціальності автомобілі та автомобільне господарство. Для цього передав ОСОБА_56 копії власних документів та одержав підроблений диплом у грудні 2008 року і зберігав його за місцем свого проживання.

У 2010 році ОСОБА_14 було призначено на посаду Голови Держфінпослуг, після чого останній запропонував йому роботу в Держфінпослуг, але фактично продовжити працювати його водієм. Назву відділу, до якого він був призначений на посаду головного спеціаліста та свої службові повноваження, що були передбачені посадовою інструкцією, він не запам'ятав, оскільки знав, що він буде лише надавати послуги особистого водія ОСОБА_14. ОСОБА_14 пояснив, що рахуючись на посаді головного спеціаліста відділу, він буде одержувати вищу заробітну плату, ніж рахуючись та фактично працюючи водієм. Він погодився на пропозицію ОСОБА_14 і зайшов до відділу кадрів, де одержав перелік документів, які необхідно надати перед допуском його до участі у конкурсі по заміщенню вакантних посад. Таким чином, йому стало відомо, що він повинен надати диплом про вищу освіту. Після цього він приніс до відділу кадрів Держфінпослуг підроблений диплом про вищу освіту у Національному транспортному університеті та додаток до нього. В подальшому у відділі кадрів він одержав перелік запитань, які будуть задаватись під час конкурсу, підготовив по ним відповіді і за результатами конкурсу наказом Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 був призначений на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами. Після призначення на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління він став одержувати заробітну плату головного спеціаліста відділу, продовжуючи виконувати роботу особистого водія ОСОБА_14 При цьому він надавав послуги водія ОСОБА_14, використовуючи його особистий автомобіль «Тойота», який заправляв та ремонтував за кошти ОСОБА_14 Крім надання ОСОБА_14 послуг водія під час перевезення його у справах, він за вказівкою ОСОБА_14 відвозив його дитину до школи, забирав дружину ОСОБА_14 з дискотек та виконував інші його вказівки. Під час перебування на посаді головного спеціаліста відділу корпоративного управління йому стало відомо про можливість встановлення надбавок до посадового окладу. У зв'язку з цим він звернувся до ОСОБА_14 з метою одержання надбавки до посадового окладу. ОСОБА_14 доручив вирішити це питання начальнику відділу кадрів, яка, в свою чергу, сказала йому підготувати на себе відповідне подання, яке підписати у директора департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами ОСОБА_57 Він за зразком підготував на своє ім'я подання про встановлення йому як головному спеціалісту відділу корпоративного управління надбавки до посадового окладу у розмірі 50%, яке підписала ОСОБА_57 На підставі цього подання ОСОБА_14 видав наказ про встановлення йому надбавки до посадового окладу у розмірі 50%. Після цього він почав одержувати більше коштів під виглядом підвищеної заробітної плати за роботу на посаді головного спеціаліста відділу Держфінпослуг. Проте ніякої роботи у відділі, у якому він рахувався, він не виконував і не міг виконувати, бо не мав відповідної освіти.

А всього в період часу з 23 квітня 2010 року по 05 вересня 2011 року він, за попередньою змовою з ОСОБА_14 заволодів чужим майном -державним грошовими коштами в сумі 47158 грн. 06 коп., отриманими як заробітна плата, та розпорядився вказаними грошима на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 свою вину згідно пред'явленого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України не визнав, та суду показав, що знайомий з ОСОБА_18 з 2003 р., який працював у нього водієм. Після призначення його на посаду Голови Держфінпослуг запропонував ОСОБА_18 перейти водієм до Комісії, на що останній погодився. 25.03.2010 р. ОСОБА_18 зайшов до його кабінету та зазначив, що не знає де знаходиться відділ кадрів. Після чого він запросив до кабінету ОСОБА_58, та попросив супроводити ОСОБА_18 до відділу кадрів, після чого вони вийшли з кабінету, і більше питання працевлаштування ОСОБА_18 до Комісії він не обговорював, будучи впевненим, що останній влаштований на роботу водієм. При цьому він платив ОСОБА_18 зарплату в розмірі 5000 грн. Також зазначив, що використовував власний автомобіль «Тойота». Крім того, вказав на те, що прізвище «ОСОБА_18»він вивчив лише під час судового розгляду, а знав останнього як ОСОБА_18. Про влаштування ОСОБА_18 на іншу посаду, а не водієм, дізнався вже під час слідства по справі. Заперечує, що будь-хто з працівників Держфінпослуг спілкувались з ним з приводу посади, на яку працевлаштовувати ОСОБА_18, та вважає, що ОСОБА_59 навмисно вказала написати ОСОБА_18 заяву саме на цю посаду, щоб зробити йому послугу. Щодо проведення конкурсу на посаду та участь ОСОБА_18 у цьому, йому відомо не було. Також зазначив, що не має жодної заяви ОСОБА_18 з його візою.

Стосовно встановлення надбавки ОСОБА_18 зазначив, що не контролював діяльність своїх підлеглих та підписував накази, не завжди читаючи їх зміст, оскільки з урахуванням кількості паперів та акцентування більшої уваги на серйозних документах, об'єктивно не міг з ними ознайомлюватись.

Вважає себе виним у недбалому ставленні до виконання свої службових обов'язків, в результаті чого був підписаний наказ про призначення ОСОБА_18 на посаду головного спеціаліста, без детального ознайомлення з ним, та кваліфікує свої дії за ч.1 ст.367 КК України.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_18 своєї вини у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також у підробленні документу, який видається установою і який надає права, з метою його використання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та використання завідомо підробленого документу, та невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_14 у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, їх винуватість підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:

- показаннями допитаної в судовому засіданні як свідка ОСОБА_59, яка показала, що у період з 2009 року по 6 липня 2011 року вона працювала на посаді начальника відділу кадрового забезпечення і державної служби Держфінпослуг. До її службових повноважень входило забезпечення кадрової політики керівника. Очолюваний нею відділ проводив організаційну роботу по проведенню конкурсів по заміщенню вакантних посад. Працівники відділу приймали документи від претендентів на вакантні посади, здійснювали попередню перевірку документів на відповідність того чи є претендент на вакантну посаду громадянином України, чи є у нього вища освіта, чи відповідає його освіта кваліфікаційним вимогам до посаду на яку він претендує, чи є у претендента досвід роботи на державній службі. Після цього, якщо претендент відповідає вимогам, він допускається до участі у конкурсі. Конкурс відбувається у два тури. Перший -письмовий іспит, а другий - співбесіда на засіданні конкурсної комісії. Після того, як претендент пройшов обидва тури, конкурсна комісія рекомендує його керівнику Держфінпослуг для призначення на вакантну посаду. Остаточне рішення приймати на роботу цього претендента чи ні, залишається за Головою Держфінпослуг. З призначенням на посаду Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 неодноразово викликав її до свого кабінету і давав вказівки про зарахування на різні посади, різних людей. Вона пояснювала ОСОБА_14, що перед тим, як зарахувати людину на певну посаду необхідно, щоб вона прийняла участь у конкурсі по заміщенню вакантних посад і перемогла у ньому. ОСОБА_14 запропонував їй знайти шляхи обходу закону і виконати його волю. Проте вона сказала не погодилась, на що ОСОБА_14 відповів, що вона з ним працювати не зможе. Після цієї розмови вона з кадрових питань майже не спілкувалась з Головою Держфінпослуг, а його волю з кадрових питань до неї доводив або ОСОБА_58, або ОСОБА_17 Наприкінці березня 2010 року до неї зайшов ОСОБА_58 з молодим чоловіком, якого вона неодноразово бачила у приймальні Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 ОСОБА_58 представив цього чоловіка як водія ОСОБА_14 -ОСОБА_18. Пізніше, їй стало відомо, що це ОСОБА_18 ОСОБА_58 повідомив, що ОСОБА_18 повинен написати заяву на призначення на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління. Коли ОСОБА_58 вийшов, вона поцікавилась у ОСОБА_18 чому він вибрав саме цей відділ і саме цю посаду. ОСОБА_18 пояснив, що це вказівка ОСОБА_14 Після цього, вона дала ОСОБА_18 перелік питань на іспит та відправила його до працівників відділу кадрів, щоб вони назвали йому перелік документів, які він повинен надати до відділу кадрів для участі у конкурсі. Пізніше, вже перед іспитом до неї знову прибув ОСОБА_18 і став цікавитись як буде проходити іспит, вона бачила, що він хвилюється. У розмові з ОСОБА_18 вона порадила йому переговорити з ОСОБА_14 і можливо обрати інший відділ, де він зміг би працювати. Вона пояснила ОСОБА_18, що для роботи у відділі стандартів корпоративного регулювання необхідні знання у галузі права, що там потрібно знати законотворчий процес. Вислухавши її, ОСОБА_18 відповів, що у відділі більшість не пише ніяких законопроектів, а лише носять на підпис папери. Після цього, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_14 вона сказала йому, що ОСОБА_18 не відповідає кваліфікаційним вимогам до претендента на посаду головного спеціаліста відділу корпоративного управління. ОСОБА_14 відповів, що якщо виникне потреба, то він направить ОСОБА_18 на навчання, а взагалі це не є її проблема. Одночасно ОСОБА_14 поцікавився, чи можливо зробити так, щоб ОСОБА_18 не був присутнім на конкурсі. Вона пояснила ОСОБА_14, що на іспиті він повинен бути, а на співбесіді його участь не обов'язкова. У подальшому, ОСОБА_18 прийняв участь у конкурсі. Під час конкурсу вона повідомила членам конкурсної комісії, що ОСОБА_18 є водієм ОСОБА_14 За результатами конкурсу конкурсна комісія рекомендувала Голові Держфінпослуг ОСОБА_14 призначити ОСОБА_18 на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління і останній був призначений на вказану посаду. Після призначення ОСОБА_18 на посаду головного спеціаліста, вона одержала вказівку від ОСОБА_14 завізувати подання про встановлення ОСОБА_18 надбавки до посадового окладу у розмірі 50%, з чим не погодилась і заперечила, що за внутрішнім положенням працівники, які пропрацювали лише місяць не преміюються, на що ОСОБА_14 було сказано, що це не її проблема. Однак вона вважає, що підстав для встановлення ОСОБА_18 надбавки не було;

- показаннями допитаної в судовому засіданні як свідка ОСОБА_57, яка зазначила, що працювала на посаді директора департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами Держфінпослуг з квітня 2009 року. До її службових повноважень входило керівництво департаментом, який здійснює роботу у напрямку підготовки нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків небанківських фінансових послуг, а також підготовки методологічних роз'яснень. До складу департаменту, який вона очолює, входить чотири відділи, серед яких і відділ стандартів корпоративного управління небанківськими фінансовими установами. Наприкінці квітня 2010 року вона перебувала у складі конкурсної комісії по заміщенню вакантних посад. Під час оголошення претендента на заміщення вакантної посади головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління небанківськими фінансовими установами було названо прізвище ОСОБА_18 При цьому начальник відділу кадрів ОСОБА_59 пояснила членам комісії, що це водій ОСОБА_14 Перед засіданням конкурсної комісії їй ОСОБА_59 пояснила, що ОСОБА_18 буде лише рахуватись на посаді головного спеціаліста, а призначення його саме на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління небанківськими фінансовими установами є рішенням ОСОБА_14, тому, щоб уникнути будь-яких конфліктів з ОСОБА_14, коли ОСОБА_18 прибув на співбесіду у зал засідання конкурсної комісії, вона не задавала йому ніяких питань. Ніхто з членів конкурсної комісії також ніяких питань ОСОБА_18 не задавав і навіть тоді, коли голова конкурсної комісії ОСОБА_39 при обговоренні кандидатури ОСОБА_18 запитав у членів комісії, чи є у когось запитання до нього. Усі присутні просто промовчали. За мовчазною згодою конкурсної комісії ОСОБА_18 було рекомендовано для призначення на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління небанківськими фінансовими установами. Переконана, що якби вона задавала ОСОБА_18 питання з приводу його майбутньої роботи, то він не зміг би відповісти на жодне з питань. Після цього, приблизно у квітні-травні 2010 року до неї зайшла ОСОБА_59 і показала наказ про призначення ОСОБА_18 на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління небанківськими фінансовими установами і сказала табелювати останнього. Починаючи з дня, коли ОСОБА_59 показала їй наказ про призначення ОСОБА_18, то у відділі жодного разу він не з'явився і ніяких завдань вона на нього не розписувала. Це було пов'язано тим, що він постійно возив ОСОБА_14, а з ОСОБА_18 вони зустрічалась тільки або у коридорі, або у приймальній ОСОБА_14 Приблизно через місяць з дня призначення ОСОБА_18 на посаду головного спеціаліста до неї підійшла ОСОБА_59 і сказала підготувати на ОСОБА_18 подання про встановлення йому надбавки до посадового окладу у розмірі 50% за виконання ним особливо важливої роботи. Такою вказівкою вона обурилась, оскільки інші працівники відділу, які виконували всю роботу мали надбавки від 10 до 30%. На це від ОСОБА_59 вона отримала відповідь, що це знову рішення ОСОБА_14, а тому обговорювати це питання зайве. Врешті, вона була змушена примиритись з таким рішенням ОСОБА_14 та підписала подання. Хто готував подання на ОСОБА_18 їй не відомо, але зазвичай їх готують самі працівники. У поданні повинні вказуватись досягнення у роботі та конкретні нормативно-правові акти, що були розроблені працівником, на якого готується подання про встановлення надбавки. ОСОБА_18 ніякої роботи у відділі, в якому він рахувався ніколи не виконував та не готував жодного документу;

- показаннями допитаного в судовому засіданні як свідка ОСОБА_39, який зазначив, що обставин призначення ОСОБА_18 на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління він не пригадує, хоча після ознайомлення з посадовою інструкцією зазначив, що ОСОБА_18 не відповідав кваліфікаційним вимогам, які висувались до кандидата на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління, оскільки мав освіту інженера-механіка, а для роботи на вказаній посаді повинен був мати економічну або юридичну освіту;

- показаннями допитаного судом як свідка ОСОБА_20, який показав, що у період 08.02.2010р. по 31.08.2011р. він працював на посаді начальника відділу стандартів корпоративного управління. На відділ, який він очолював, покладалось розроблення нормативно-правових актів у сфері надання небанківських фінансових послуг. 23.04.2010 р. на посаду головного спеціаліста відділу було призначено ОСОБА_18 У розмові з директором департаменту ОСОБА_57 йому стало відомо, що ОСОБА_18 буде лише рахуватись у відділі, а фактично буде працювати водієм ОСОБА_14 і буде виконувати лише його доручення. За увесь час роботи, поки ОСОБА_18 рахувався головним спеціалістом відділу, він не виконав жодного завдання, що передбачені його посадовою інструкцією;

- показаннями допитаного в судовому засіданні як свідка ОСОБА_61, який показав, що у період з 04.08.2009 р. по 26.08.2011 р. він працював на посаді провідного спеціаліста департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами. До його повноважень входило ведення діловодства у департаменті, реєстрація документів та рознесення їх до безпосередніх виконавців. За час роботи у департаменті йому стало відомо від директора департаменту ОСОБА_57, що до відділу стандартів корпоративного управління на посаду головного спеціаліста призначено ОСОБА_18, який фактично буде лише рахуватись працівником відділу. У зв'язку з цим, ОСОБА_57 дала йому вказівку вносити ОСОБА_18 до табелю обліку робочого часу, проте фактично ОСОБА_18 ніякої роботи у відділі не виконував, а він знав, що ОСОБА_18 є водієм ОСОБА_14;

- допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_58 показав, що в період з серпня 2009 р. по травень 2010 р. він працював на посаді начальника управління організаційно-технічного забезпечення діяльності керівника Держфінпослуг. У березні 2010 року на посаду Голови Держфінпослуг був призначений ОСОБА_14, який не використовув службовий автомобіль з парку Держфінпослуг, а користувався власним автомобіль «Тойота». На початку роботи на посаді Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 викликав його до службового кабінету і познайомив з ОСОБА_18, після чого дав йому вказівку провести ОСОБА_18 до відділу кадрів для подальшого працевлаштування, яку він виконав, та представив ОСОБА_18 начальнику відділу кадрів ОСОБА_59 як водія ОСОБА_14 На яку посаду повинен був призначатися ОСОБА_18 йому не відомо;

- показаннями допитаного в судовому засіданні як свідка ОСОБА_62, який показав, що він працює водієм у Держфінпослуг з 2006 року. За жодною службовою особою у Держфінпослуг не закріплено службового автотранспорту. Голова Держфінпослуг ОСОБА_14 ніколи не користувався службовим транспортом, а завжди їздив на автомобілі, що не перебуває на балансі Держфінпослуг. Хто був водієм ОСОБА_14 йому не відомо, ОСОБА_18 він не знає, але водієм у Держфінпослуг ОСОБА_18 не працював;

- показаннями допитаного судом як свідка ОСОБА_46, який зазначив, що працював водієм у Держфінпослуг з 2006 року, за жодною службовою особою у Держфінпослуг не закріплено службового автотранспорту. Голова Держфінпослуг ОСОБА_14 ніколи не користувався службовим транспортом, а завжди їздив на автомобілі, що не перебуває на балансі Держфінпослуг. Хто був водієм ОСОБА_14 йому не відомо. Хто такий ОСОБА_18 він також не знає, але водієм у Держфінпослуг ОСОБА_18 не працював;

- показаннями допитаної в стадії досудового слідства як свідка ОСОБА_63 та оголошеними в судовому засіданні, із змісту яких вбачається, що до травня 2011 року вона працювала на посаді головного спеціаліста відділу господарського обслуговування та матеріально-технічного забезпечення департаменту фінансово-господарського забезпечення Держфінпослуг. На балансі Держфінпослуг перебуває п'ять службових автомобілів. У штатному розписі є посади водіїв за якими закріплені службові автомобілі. Серед них водія ОСОБА_18 ніколи не було. Ця особа була працівником Держфінпослуг, оскільки одержувала канцелярське приладдя. Проте, на якій посаді працював ОСОБА_18 їй не відомо. ОСОБА_14 не користувався службовими автомобілями, а використовував власний автомобіль «Тойота»; /т.18 а.с.139-142/

- показаннями допитаного в судовому засіданні як свідка ОСОБА_64, який показав, що протягом останніх 12 років працював у ОСОБА_14 особистим водієм. Також зазначив, що знайомий з ОСОБА_18 приблизно 7-8 р., який також надавав ОСОБА_14 послуги водія на автомобілі «Тойота», належному ОСОБА_14 При цьому, він отримував від ОСОБА_14 заробітну плату для ОСОБА_18 в розмірі 5000 грн., яку передавав останньому;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_65, яка зазначилала, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_18 У 2005 році вони розлучились, проте продовжують підтримувати дружні стосунки. Їй відомо, що ОСОБА_18 з 2003 року працює особистим водієм ОСОБА_14 і з часу призначення останнього на посаду Голови Держфінпослуг він запропонував ОСОБА_18 працевлаштуватись до цієї установи. ОСОБА_18 погодився, перейшов на роботу до Держфінпослуг і продовжував надавати ОСОБА_14 послуги особистого водія. Їй нічого не відомо про навчання ОСОБА_18 у Національному транспортному університеті.

Крім наведених показань свідків, винуватість підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_18 підтверджується письмовими доказами, а саме:

- Наказом Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 за №209-к від 23.04.2010 р. «Про призначення ОСОБА_18 на посаду головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами»; /т.28 а.с.177/

- даними протоколів виїмки та огляду наказу № 268-к від 19.05.2010 р. Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 «Про встановлення надбавки ОСОБА_18.»від 12.09.2011 р. та відомостей про одержання ним заробітної плати, з яких вбачається, що ОСОБА_18 як головному спеціалісту відділу стандартів корпоративного управління департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами встановлюється надбавка до посадового окладу у розмірі 50% за високі досягнення у праці; /т.18 а.с.41,42, 43,44,47-104/

- Листом першого заступника Голови Держфінпослуг ОСОБА_39 за №11676/37-9 від 22.09.2011 р., із змісту якого вбачається, що згідно з пунктом 2.3 "Положення про встановлення надбавок за високі досягнення у праці" або за виконання особливо важливої роботи працівниками Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого наказом Голови Держфінпослуг від 16.02.2010 р. № 50 (із змінами), рішення про встановлення, зміну розміру або скасування надбавок працівникам Держфінпослуг приймається Головою Держфінпослуг або за поданням заступників Голови, або керівників структурних підрозділів. За дорученням Голови попередній розгляд подань про встановлення, зміну розмірів або скасування надбавок за високі досягнення у праці, або за виконання особливо важливої роботи здійснює Комісія з питань встановлення надбавок за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи працівникам. Рішення Комісії мають рекомендаційний характер.

Подання про встановлення надбавки ОСОБА_18 Комісія не розглядала; /т.18 а.с.233/

- даними протоколу огляду відомостей про одержання ОСОБА_18 заробітної плати на посаді головного спеціалісту відділу Держфінпослуг за період з 23.04.2010 р. по 05.09.2011р., із змісту якого вбачається факт одержання ОСОБА_18 коштів як заробітної плати на посаді головного спеціалісту відділу Держфінпослуг за період з 23.04.2010 р. по 05.09.2011р.;

/т.18 а.с.105-108/

- даними висновку судово-економічної експертизи №10109/11-45 від 14.10.2011р., відповідно до якого: «ОСОБА_18 за час перебування на посаді головного спеціаліста відділу стандартів корпоративного управління та нагляду за фінансовими установами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за період з 23.04.2010р. по 05.09.2011 р. одержав заробітну плату, з урахуванням матеріальної допомоги, в розмірі 47 158, 06 грн.»; /т.18 а.с.65-67/

- даними протоколу огляду Журналу вхідної кореспонденції департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами за 2010 рік, згідно якого відсутні дані про виконання завдань -головним спеціалістом відділу ОСОБА_18; /т.18 а.с.162-163/

- Наказом Голови Держфінпослуг №308 від 04.11.2010 р. «Щодо впорядкування використання легкових автомобілів Держфінпослуг»та «Порядком про використання легкових автомобілів Держфінпослуг»; /т.18 а.с. 220- 223/

- листом УДАІ ГУ МВС України в м. Києві з якого вбачається, що автомобіль НОМЕР_2 належить ОСОБА_14 /т.14 а.с.82/

- даними протоколу виїмки особової справи головного спеціаліста відділу стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами Держфінпослуг ОСОБА_18, трудовою книжкою; /том 28 а.с. 127-128/

- даними протоколу виїмки у ОСОБА_18 оригіналу диплому про вищу освіту серії НОМЕР_3 та додатку до нього НОМЕР_15; /том 18 а.с. 165/

- даними протоколу огляду та постановою про визнання речовими доказами оригіналу диплому про вищу освіту серії НОМЕР_3 та додатку до нього НОМЕР_15 на ім'я ОСОБА_18 /том 18 а.с. 166-170/

- даними висновку експерта №445-09-11 від 29.09.11р., з якого вбачається, що наданий на експертизу диплом спеціаліста серії НОМЕР_3 та додаток до диплому про вищу освіту, видані Національним транспортним університетом на ім'я ОСОБА_18, не відповідають встановленим зразкам і є підробленими; /т.29 а.с.36-50/

- даними протоколу огляду особової справи ОСОБА_18, яка вилучена у Держфінпослуг та в матеріалах якої знаходились копії диплому про вищу освіту серії НОМЕР_3 та додатку до нього НОМЕР_15 на ім'я ОСОБА_18, які він надав до відділу кадрів Держфінпослуг при працевлаштуванні до цієї установи; /т.28 а.с.129-172/

- даними, які містяться у запиті та листі Національного транспортного університету за №1604/01 від 12.09.2011р., відповідно до яких ОСОБА_18 диплом за номером НОМЕР_16 у 2008 році в університеті не отримував; документів про навчання ОСОБА_18 в архіві університету не має; /т.18 а.с.227-228/

- даними, які містяться у запиті та листі державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів»за №74000-57/2026 від 15.09.2011р., відповідно до якого бланк диплому НОМЕР_18 на поліграфкомбінаті «Україна»не виготовлявся; /т.18 а.с.229-230/

- даними, які містяться у запиті та листі міністерства освіти і науки України за №41-17/3737 від 23.09.2011р., відповідно до якого державним підприємством «Інфоресурс» диплом НОМЕР_18 жодному навчальному закладу не видавався; /т.18 а.с.231-232/

- даними, які містяться у запиті та листі державного підприємства «Інфоресурс»за №78 від 16.09.2011р., відповідно до якого у інформаційній базі даних Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, яка ведеться з 2000 року, відомості про дипломи, виготовлені на ім'я ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_18, відсутні. /т.18 а.с.234-235/

- речовими доказами, а саме:

· наказом Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 №268-к від 12.09.2010 р. «про встановлення 50% надбавки до окладу ОСОБА_18.»; /т.18 а.с.42, 44/

· відомостями про одержання ОСОБА_18 заробітної плати у Держфінпослуг; /т.18 а.с.48-104,108/

· дипломом про вищу освіту ОСОБА_18 та додатком до диплому;

/т.18 а.с.168-170/

· трудовою книжкою ОСОБА_18 /т.28 а.с.176-177/.

Таким чином, наведеними показаннями свідків та іншими зібраними доказами повністю підтверджується вина підсудних ОСОБА_14 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та ОСОБА_18 у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.191; ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України / в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/.

Невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, спростовується наведеними показаннями підсудного ОСОБА_18, які узгоджуються з показаннями допитаних свідків, письмовими та речовими доказами у справі.

Незначні протиріччя в показаннях свідків ОСОБА_58 та ОСОБА_59 щодо порядку надання вказівки ОСОБА_14 з приводу призначення ОСОБА_18 на посаду головного спеціаліста відділу, на думку суду не впливають на кваліфікацію дій підсудних, а крім того усуваються показаннями підсудного ОСОБА_18 в сукупності з іншими наведеними вище доказами.

Крім того, суд дає критичну оцінку показанням підсудного ОСОБА_14, та розцінює їх як намагання применшити свою роль у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, оскільки вони спростовуються сукупністю інших доказів, які досліджені судом.

Таким чином, вивчивши та ретельно дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_14 у вчиненні закінченого замаху на одержання хабара в особливо великому розмірі, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, і кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/.

Також суд вважає доведеною винність підсудного ОСОБА_14 в умисних діях, що виразились в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, і кваліфікує його дії за ч.3 ст.191 КК України.

Крім того, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_15 в умисних діях, що виразились у пособництві в одержанні хабара в особливо великому розмірі, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, і кваліфікує його дії за ч.5 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України / в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/.

Також суд вважає доведеною винність підсудного ОСОБА_16 в умисних діях, які виразились у пособництві в одержанні хабара в особливо великому розмірі, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, і кваліфікує його дії за ч.5 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України / в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/.

Крім того, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_17 в умисних діях, що виразились у пособництві в одержанні хабара в особливо великому розмірі, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, і кваліфікує його дії за ч.5 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України / в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/.

Також суд вважає доведеною винність підсудного ОСОБА_18 в умисних діях, що виразились в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, і кваліфікує його дії за ч.3 ст.191 КК України.

Також суд вважає доведеною винність підсудного ОСОБА_18 в умисних діях виразились в підробленні документу, який видається установою і надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також у використанні завідомо підроблених документів, і кваліфікує його дії за ч.2 ст.358 та ч.3 ст.358 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/.

Доводи захисника ОСОБА_1, про відсутність у ОСОБА_14, умислу на заволодіння чужим майном та твердження захисника ОСОБА_7 про неправильність кваліфікації дій підсудного ОСОБА_16 є безпідставними і спростовуються висновками суду.

Судом перевірені доводи підсудного ОСОБА_14 та його захисту, щодо неналежності та недопустимості доказів зібраних в результаті проведення оперативно - розшукових заходів, під час досудового слідства, в зв'язку з їх отриманням незаконним шляхом. Такі твердження, суд вважає безпідставними, оскільки всі необхідні заходи по даній кримінальній справі проведені у рамках оперативно -розшукової справи, належним чином легалізовані і долучені до матеріалів кримінальної справи відповідно до вимог ст.ст.9, 9-1,10 Закону України «Про оперативно -розшукову діяльність». Крім того як вбачається з матеріалів справи, відповідно до повідомлень ДДСБЕЗ МВС України від 26.08.2010 року № 5/5990 дск, 23.11.2010 року № 5/8431 дск та 06.01.2011 року № 5/83дск у ході ведення оперативно -розшукової справи № 34/10 в Апеляційному суді м. Києва отримано дозволи відповідно 26.08., 23.11. 2010 року і 06.01.2011 року, щодо здійснення оперативно -технічних заходів, які тимчасово обмежують конституційні права особи.

Оцінка цим доказам, які суд вважає належними і допустимими, дана судом у сукупності з іншими доказами, які узгоджуються між собою, та підтверджують обставини викладені в обвинуваченні і не суперечать фактичним обставинам справи.

При призначенні підсудним виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, характер, роль та ступінь участі кожного з них у їх вчиненні, ступінь здійснення злочинного наміру підсудним ОСОБА_14 та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, кількість вчинених злочинів, встановлені обставини вчинення злочинних дій, ставлення до вчиненого, дані про особу підсудних.

Так, при призначенні покарання ОСОБА_14 судом враховується те, що він раніше не судимий, вчинив злочини, що відповідно до ст.12 КК України є тяжких та особливо тяжким, до затримання мав постійне місце проживання і роботи, за яким характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є головою політичної партії, стан здоров'я, а саме що винний має хронічні захворювання, між тим, на обліках лікарів нарколога та психіатра ОСОБА_14 не перебуває .

На підставі ч. 2 ст. 66 КК України, як такими, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_14, судом визнаються наявність в нього на утриманні неповнолітньої дитини, та стан здоров'я, а саме наявність хронічного захворювання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_14, судом не встановлено.

Виходячи із цього, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_14 покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на викладене, з урахуванням наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_14, відсутність обтяжуючих обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, до затримання постійно працював, приймав активну участь у громадському і політичному житті країни, має виключно позитивні характеристики, суд приходить до висновку про можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, у відповідності до ч.1 ст.69 КК України, а також не призначати додаткове покарання у виді конфіскації майна, що передбачене санкцією цієї ж частини статті, відповідно до ч.2 ст.69 КК України. Таким чином, суд вважає, що призначення в даному випадку більш м'якого покарання, ніж передбачено законом /санкцією статті/, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів.

За ч. 3 ст. 191 КК України слід призначити покарання в межах санкції кримінального закону.

При цьому, встановлені обставини вчинення злочину, ставлення підсудного до вчиненого, свідчать в сукупності з переліченими вище даними про особу підсудного ОСОБА_14 про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, враховуючи вчинення підсудним ОСОБА_14 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191; ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, з використанням свого службового становища на керівній посаді в органах державної влади, суд приходить до висновку про необхідність призначення додаткового покарання в межах санкцій кримінального закону у виді позбавлення права займати керівні посади в органах державної влади.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_15 судом враховується те, що він раніше не судимий, вчинив особливо тяжкий злочин, до затримання працював, за останнім місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, одружений, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_15, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину через службову залежність.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.66 КК України, суд визнає такими, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_15 наявність в нього на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_15, судом не встановлено.

З огляду на викладене, з урахуванням наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_15, відсутність обтяжуючих обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, до затримання працював, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_15 та попередження вчинення ним нових злочинів призначення основного покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 ст.368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, у відповідності до ч.1 ст.69 КК України.

Крім того, враховуючи конкретні обставини вчинення злочинних дій, дані про особу підсудного ОСОБА_15, який має позитивні характеристики, на утриманні підсудного перебувають дружина та неповнолітня дитина, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_15 без реального відбування основного покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_16, суд враховує те, що підсудний раніше не судимий, вчинив особливо тяжкий злочин, до затримання мав постійне місце роботи, характеризується виключно позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, одружений.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_16 суд відносить вчинення злочину через службову залежність.

Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_16, суд визнає наявність в нього хронічного захворювання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_16 судом не встановлені.

З огляду на викладене, з урахуванням наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_16, відсутність обтяжуючих обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, до затримання працював, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_16 та попередження вчинення ним нових злочинів призначення покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 ст.368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, у відповідності до ч.1 ст.69 КК України.

Крім того, враховуючи конкретні обставини вчинення злочинних дій, дані про особу підсудного ОСОБА_16, який має виключно позитивні характеристики, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_16 без реального відбування основного покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_17 суд враховує те, що він раніше не судимий, мав постійне місце роботи, за яким характеризується виключно позитивно, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні непрацездатних батьків, має хронічні захворювання, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_17, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину через службову залежність.

Обставин, що обтяжують його покарання підсудного ОСОБА_17, судом не встановлено.

З огляду на викладене, з урахуванням наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_17, відсутність обтяжуючих обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, до затримання працював, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_17 та попередження вчинення ним нових злочинів призначення покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 ст.368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, у відповідності до ч.1 ст.69 КК України.

Крім того, враховуючи конкретні обставини вчинення злочинних дій, дані про особу підсудного ОСОБА_17, який має виключно позитивні характеристики, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_17 без реального відбування основного покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Враховуючи вчинення підсудними ОСОБА_15 , ОСОБА_16, ОСОБА_17 злочину із використанням службового становища й перебуванням на державній службі, суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представників державної влади та управління.

Відповідно до ст.54 КК України, з урахуванням обставин вчинення злочинних дій та даних про особу ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, суд вважає за необхідне позбавити їх рангів державних службовців, а саме: ОСОБА_15 - 5 рангу державного службовця, ОСОБА_17 - 9 рангу державного службовця, ОСОБА_16 - 5 рангу державного службовця.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_18 судом враховується те, що він раніше не судимий, вчинив злочини, один з яких є тяжким, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, за останнім місцем роботи характеризується позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_18, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.66 КК України, суд визнає такими, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_18 наявність в нього на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_18, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, тяжкості вчиненого, кількості епізодів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_18 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст.191 КК УК України, та за ч. 2 ст. 358, ч.3 ст.358 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/ - покарання у виді обмеження волі в межах санкцій вказаних статей.

Крім того, враховуючи конкретні обставини вчинення злочинних дій, дані про особу підсудного ОСОБА_18, який має позитивні характеристики, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без реального відбування основного покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Крім того, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_18 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представників державної влади та управління, в межах санкції ч. 3 ст. 191 КК України.

На підставі ст. 54 КК України суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_18 11 рангу державного службовця у зв'язку із вчиненням злочинів при перебуванні на державній службі та дискредитації таким чином звання державного службовця.

Оскільки ОСОБА_14 та ОСОБА_18 засуджуються даним вироком за вчинення сукупності злочинів, остаточне покарання, як основного, так і додаткового, їм слід призначити на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворими.

На підставі положень ст.77 КК України в зв'язку із звільненням підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 від відбування основного покарання з випробуванням, судом не застосовується додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Виходячи із того, що підсудному ОСОБА_15 додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається, цивільний позов у справі відсутній, накладений арешт на майно ОСОБА_15 згідно з постановами слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Свірєпова В. В. від 20.10.2011 р., 07.02.2011 р., 18.02.2011 р., постанови Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року (т. 14 а. с. а. с. 126, 129, 141-144, 149-153, т. 15 а. с. а. с. 11-15 ) слід зняти.

Із тих же підстав підлягає зняттю арешт, накладений постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Свірєпова В. В. від 16.08.2011, 19.08.2011 на майно ОСОБА_16 (т. 15 а. с. а. с. 24-25, 27-29) та постановами того ж слідчого від 16.08.2011, 10.10.2011 і постановою Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2011 року на майно ОСОБА_17 ( т. 6 а. с. а. с. 163-165, том 15 а. с. а. с. 67, 69-73, 83).

Згідно із ст. 81 КПК України речові докази: - грошові кошти 2 000 000 гривень, вилучені 03.02.2011 у ОСОБА_22 , що знаходяться у фінансово-економічному управління СБ України (т. 5 а. с. а. с. 208, 213-214) підлягають поверненню фінансово-економічному управлінню Служби безпеки України; - довіреність від Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 ОСОБА_15 (т. 5 а. с. а. с. 227-228), службова записка на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 за підписом ОСОБА_15 (т. 5 а. с. а. с. 229-230), службова записка з реєстраційним № 43/1-60 від 28.01.2011 (т. 5 а. с. а. с. 231-232), аркуш з робочого зошита ОСОБА_15 (т. 5 а. с. а. с. 233-234), протокол №3 апаратної наради при Голові Держфінпослуг від 17.01.2011 (т. 11 а. с. а. с. 102-103, 105), службова записка з реєстраційним № 43/1-60 від 28.01.2011 (т. 11 а. с. а. с. 106-107, 110), Регламент роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (т. 12 а. с. а. с. 7-29), табель обліку використання робочого часу працівниками Держфінпослуг (т. 12 а. с. а. с. 106-135, 138), протокол №4 апаратної наради при Голові Держфінпослуг від 24.01.2011 (т. 13 а. с. а. с. 24-25, 27), довідка про проведення оцінки діяльності департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг (т. 14 а. с. а. с. 14-26, 27), інформація щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_17 (т. 15 а. с. а. с. 104-131, 144), інформація щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_15 (т. 15 а. с. а. с. 132-141, 153), інформація щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_17 (т. 16 а. с. 17), інформація щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_17 (т. 16 а. с. а. с. 27-90, 100), інформація щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_10 (т. 16 а. с. а. с. 109, 111), інформація щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_13 (т. 16 а. с. а. с. 126-191, 202), інформація щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_14 (т. 17 а. с. а. с. 25-148, 152), інформація щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_14 (т. 17 а. с. а. с. 10-24, 160), інформація щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_6 (т. 17 а. с. а. с. 165-196, 203), наказ Голови Держфінпослуг №268-к від 12.09.2010 (т. 18 а. с. а. с. 42, 44), відомості про одержання ОСОБА_18 заробітної плати у Держфінпослуг (т. 18 а. с. а. с. 48-104, 108), диплом про вищу освіту ОСОБА_18 та додаток до нього (т. 18 а. с. а. с. 168-170), копії протоколів голосувань Комісії Держфінпослуг за період з 26.03.2010 по 14.07.2011, з 26.03.2010 по 14.07.2011(т. 20 а. с. а. с. 2, 9-247, т. т. 21- 24, т. 25 а. с. а. с. 1-138, т. 25 а. с. а. с. 150, 151-240, т. 26, т. 27 а. с. а. с. 1- 124), відомості про заробітну плату за 2009-2011 р. р. (т. 27 а. с. а. с. 147-150, 155), трудова книжка ОСОБА_18 (т. 28 а. с. а. с. 176-177), оптичний диск DVD+R № 7/Д6-к11 (т. 10 а. с. 139), оптичний диск №1048 (т. 10 а. с. 190), відеокасета № 4/4-383т (т. 11 а. с. 8), відеокасета № 4/4-384т (т. 11 а. с. 13), відеокасета № 4/4-385т (т. 11 а. с. 19), оптичний диск MAXIMUS (т. 11 а. с. 91), цифровий диктофон IC-mini Tiny»(т. 13 а. с. 65) підлягають залишенню у справі; ноутбук (т. 5 а. с. 239) слід повернути ОСОБА_15 (т. 5 а. с. 243), як і мобільний телефон (т. 15 а. с. 202), що зберігається у камері зберігання речових доказів Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України.

Відповідно до ст.93 КПК України судові витрати на проведення почеркознавчих експертиз (т. 29 а. с. а. с. а. с. 12,63), проведених за рахунок Державного бюджету України (ст. ст. 6, 15 Закону України "Про судову експертизу") для отримання доказів вчинення ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18 злочинів, за які вони засуджуються даним вироком, слід стягнути із них в частках, що стосуються їх доведення. Так, із ОСОБА_14 та ОСОБА_15 слід стягнути в рівних частках судові витрати на проведення судової експертизи відеозвукозапису в розмірі 5 640 грн. Із ОСОБА_14 та ОСОБА_18 в рівних частках підлягають стягненню судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 1 406 грн. 40 коп.

Згідно із ч. 7 ст. 1541 КПК України після набрання вироку законної сили внесені грошові кошти, сплачені на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач -УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач -Шевченківський районний суд м. Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва)) в сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень, за обраним запобіжним заходом застава слід повернути ОСОБА_8. Закордонний паспорт (т. 34 а. с. 48) слід повернути ОСОБА_16

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 191 КК України - у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади в органах державної влади строком на два роки,

- за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, з застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді п'яти років позбавлення волі із позбавлення права обіймати керівні посади в органах державної влади строком три роки, та з застосуванням ч.2 ст.69 КК України -без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_14 остаточно визначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі із позбавленням права займати керівні посади в органах державної влади строком на три роки.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_14 обчислювати з 19 липня 2011 року -дня затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_14 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -взяття під варту

ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, та призначити покарання, з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, у виді чотирьох років позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представників державної влади та управління, строком три роки.

В строк покарання зарахувати час перебування ОСОБА_15 під вартою під час досудового слідства з 03.02.2011 р. по 02.11.2011р.

Позбавити ОСОБА_15 п'ятого рангу державного службовця.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_15 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2-х /двох/ років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

Відповідно до п.п.2,3,4 ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_15 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, та призначити, з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, у виді п'яти років позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представників державної влади та управління, строком на три роки.

В строк покарання зарахувати час перебування ОСОБА_16 під вартою під час досудового слідства та судового розгляду справи з 15.07.2011 по 22.05.2012.

Позбавити ОСОБА_16 п'ятого рангу державного службовця.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_16 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3-х /трьох/ років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

У відповідності до п.п.2,3,4 ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_16 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_16 до набрання вироком законної сили залишити без змін - заставу. Після набрання вироком законної сили, внесені грошові кошти, сплачені на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач -УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач -Шевченківський районний суд м. Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва)) в сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень, за обраним запобіжним заходом ОСОБА_16 застава повернути ОСОБА_8. Закордонний паспорт повернути ОСОБА_16

ОСОБА_17 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, та призначити покарання, з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, у виді чотирьох років позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представників державної влади та управління, строком на три роки.

В строк покарання зарахувати час перебування ОСОБА_17 під вартою в період досудового слідства із 15.07.2011 по 14.11.2011.

Позбавити ОСОБА_17 дев'ятого рангу державного службовця.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_17 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2-х /двох/ років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

У відповідності до п.п.2,3,4 ст. 76 Кримінального кодексу України протягом іспитового строку покласти на засудженого такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_17 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_18 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України; ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/, та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.191 КК України - у виді позбавлення волі строком на три роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представників державної влади та управління строком на 2 /два/ роки;

-за ч.2 ст.358 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/ - у виді двох років обмеження волі,

-за ч.3 ст.358 КК України /в редакції Закону від 05.04.2001 р. № 2341-III/ - у виді одного року шести місяців обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_18 остаточно визначити покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представників державної влади та управління строком на строком на два роки.

В строк відбуття покарання ОСОБА_18 зарахувати час перебування його під вартою під час досудового слідства із 12.09.2011 по 20.09.2011.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_18 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2-х /двох/ років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

У відповідності до п. п. 2,3,4 ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_18 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_18 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Накладений згідно з постановами слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Свірєпова В. В. від 20.10.2011, 07.02.2011, 18.02.2011, постанови Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року арешт на майно ОСОБА_15 - зняти.

Арешт, накладений постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Свірєпова В. В. від 16.08.2011, 19.08.2011 на майно ОСОБА_16, зняти.

Накладений на майно ОСОБА_17 постановою від 16.08.2011, 10.10.2011, постановою Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2011 року арешт зняти.

Речові докази: - грошові кошти 2 000 000 гривень, вилучені 03.02.2011 у ОСОБА_22, повернути фінансово-економічному управлінню Служби безпеки України; - довіреність від Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 ОСОБА_15, службова записка на ім'я Голови Держфінпослуг ОСОБА_14 за підписом ОСОБА_15, службову записку з реєстраційним № 43/1-60 від 28.01.2011, аркуш з робочого зошита ОСОБА_15 , протокол №3 апаратної наради при Голові Держфінпослуг від 17.01.2011, службову записку з реєстраційним № 43/1-60 від 28.01.2011, Регламент роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, табель обліку використання робочого часу працівниками Держфінпослуг, протокол №4 апаратної наради при Голові Держфінпослуг від 24.01.2011, довідку про проведення оцінки діяльності департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг, інформацію щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_17 (т. 15 а. с. а. с. 104-131, 144), інформацію щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_15, інформацію щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_17, інформацію щодо з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_17, інформацію щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_10, інформацію щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_13, інформацію щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_14, інформацію щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_14, інформацію щодо з'єднань з мобільного телефону НОМЕР_6, наказ Голови Держфінпослуг №268-к від 12.09.2010, відомості про одержання ОСОБА_18 заробітної плати у Держфінпослуг, диплом про вищу освіту ОСОБА_18 та додаток до нього, копії протоколів голосувань Комісії Держфінпослуг із 26.03.2010 по 14.07.2011 та із 26.03.2010 по 14.07.2011, відомості про заробітну плату за 2009-2011 р. р., трудову книжку ОСОБА_18 , оптичний диск DVD+R № 7/Д6-к11, оптичний диск №1048, відеокасету № 4/4-383т, відеокасету № 4/4-384т, відеокасету № 4/4-385т, оптичний диск MAXIMUS, цифровий диктофон mini Tiny»залишити у справі; ноутбук та мобільний телефон повернути ОСОБА_15

Стягнути у дохід держави судові витрати за проведення експертизи: із ОСОБА_14 -3 523 грн. 20 коп., із ОСОБА_15 -2 820 грн., із ОСОБА_18 -703 грн. 20 коп.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва учасниками процесу, засудженим ОСОБА_14, - в той же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий

Судді