Рішення № 26259142, 03.10.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 6490/12

пр-во № 2/827/2446/12

м. Запоріжжя 3 жовтня 2012 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ПРИВАТБАНК" (далі -ПриватБанк) до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вище вказаним позовом, за яким зазначив, що згідно кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 19 406,77 доларів США на термін до 06.04.2012 року зі сплатою відсотків у розмірі 1,06 річних, та у забезпечення виконання договірних відносин був укладений договір застави рухомого майна. Зобов'язання по кредиту відповідач не виконав, тому, позивач просить суд витребувати у відповідача та примусово передати на зберігання ПАТ КБ «Приватбанк»предмет застави: автомобіль марки «BMW», що належить на праві власності ОСОБА_2, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPS0AE00000033 від 05.04.2007 року в розмірі 32 383,19 доларів США, що складається із: заборгованість за кредитом -13 619,24 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом -10 179,39 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом -0,01 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 8584,55 доларів США, звернути стягнення: на предмет застави автомобіль «BMW», шляхом продажу вказаного предмету застави ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В судове засідання сторони не явилися, представник позивача просив справу розглядати без його участі, в т.ч. і заочно.

В порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд ухвалив розглянути справу заочно.

Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Так, між ЗАТ КБ "ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та відповідачем укладено кредитний договір від 05.04.2007 року № ZPS0AE00000033 (далі -кредитний договір), відповідно до умов якого позивачем надано відповідачу кредит для купівлі автомобіля у сумі 19 506,77 доларів США на строк з 05.04.2007 року по 03.05.2012 року у вигляді невідновлювальної кредитної лінії. Процентна ставка за користування кредитом становить 0,89 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Судом встановлено, що відповідач отримав кошти за вказаним договором у межах кредитного ліміту та використав їх за цільовим призначенням, про що вбачається із розрахунку заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пп.2.2.2. -2.2.4 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, сплатити позивачу винагороду та погашати кредит в порядку, сумах і строку відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за кредитним договором зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, процентів та комісій за його користування, допустив заборгованість із сплати кредиту (основного боргу) - 13 619,24 доларів США, заборгованість із сплати процентів за користування кредитом - 10 179,39 доларів США, заборгованість із сплати комісії за користування кредитом - 0,01 доларів США.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Повністю повернути кредитні кошти позичальник зобов'язався у термін до 03.05.2012 року, проте вказане зобов'язання позичальник не виконав.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ч.1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з п.4.1. кредитного договору порушення позичальником зобов'язань із сплати процентів та комісії за користування кредитом, інших платежів останній зобов'язався сплатити кредитодавцю у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1,00 грн.

Пеня за прострочення позичальником виконання своїх зобов'язань кредитним договором від 05.04.2007 року складає 8584,55 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 32 383,19 доларів США, та складається із заборгованості із сплати кредиту (основного боргу) - 13 619,24 доларів США, заборгованості із сплати процентів за користування кредитом - 10 179,39 доларів США, заборгованості із сплати комісії за користування кредитом - 0,01 доларів США та із сплати пені за прострочення позичальником виконання своїх зобов'язань за договором - 8584,55 доларів США.

Курс НБУ на час ухвалення рішення у справі складає: 799,30 гривень за 100 доларів США, що є, на думку суду, загальновідомою обставиною.

З викладеного суд доходить обґрунтованого висновку, що в національній валюті на день ухвалення рішення судом розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 258 838,83 гривень, та складається із заборгованості із сплати кредиту (основного боргу) -108 858,58 гривень, заборгованості із сплати процентів за користування кредитом - 81 363,86 гривень, заборгованості із сплати комісії за користування кредитом - 0,07 гривень та із сплати пені за прострочення позичальником виконання своїх зобов'язань за договором -68 616,30 гривень.

Відповідно до норми ст.572 ЦК України, яка кореспондується з нормою ст.1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Для забезпечення виконання позичальником зобов'язань, взятих на себе за кредитним договором, відповідач (заставодавець) передав ЗАТ КБ "ПриватБанк" (заставодержатель) в заставу автомобіль марки «BMW», модель 523i, рік випуску 1999, колір синій, № кузова\шасі: НОМЕР_3, тип ТЗ: легковий седан, державний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності, уклавши відповідний договір застави від 05.04.2007 року (далі -договір застави).

Ст.579 ЦК України, яка корелюється зі ст.19 Закону України "Про заставу", передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

П.15.7.1. договору застави визначено, що заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

П.15.7.3. надає право заставодержателеві звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору.

Відповідно до п. 24 договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється зокрема, шляхом продажу заставодержателем предмета застави з укладенням договору-купівлі продажу з третьою особою-покупцем з наданням права заставодержателю укладати договори купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця.

Ст.1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

П.4 ч.2 ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст.26 цього Закону.

П.2 ч.1 ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, у відповідності до наведених законодавчих норм позивач вправі вимагати в рахунок заборгованості відповідача, яка виникла за кредитним договором, звернути стягнення на предмет застави, а саме -на вищевказаний автомобіль, шляхом продажу заставодержателем предмета застави з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. Проте суд не вправі надавати заставодержателеві право на продаж предмета застави шляхом укладення від імені заставодавця договору купівлі-продажу, оскільки тим самим суд фактично видасть заставодержателеві від імені заставодавця доручення на реалізацію майна.

Про намір вжити заходів щодо звернення на предмет застави ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомило відповідача відповідним листом від 25.05.2012 року, але відповідач не вжив жодних заходів для погашення заборгованості із сплати кредиту.

Оскільки висновок товарознавчого дослідження з оцінки вартості предмета застави, а саме - вищевказаного автомобіля, відсутній, при визначенні вартості цього автомобіля суд виходить з вартості предмета застави, вказаній у договорі застави. Згідно з цим договором вартість предмета застави становить 100 400,00 грн.

Отже, сума заборгованості відповідача за кредитним договором значно перевищує вартість предмета застави за договором застави.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність у рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави, а сааме -на вищевказаний автомобіль, шляхом продажу зазначеного автомобіля позивачем з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням позивачу всіх повноважень, які необхідні для здійснення продажу.

Також, посилаючись на ч.2 ст.28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивач просив суд витребувати у відповідача та передати позивачеві предмет застави, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (передати майно у заклад).

Ч.2 ст.575 ЦК України визначено, що закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом -у володіння третій особі.

Відповідно до норми ч.2 ст.28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими ст.8 цього Закону. Аналогічна умова міститься у договорі застави.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також того, що протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишилося не виконаним. Окрім того, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на даний час предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову в частині вимог про витребування у відповідача та передання позивачеві предмета застави, комплекту ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 2 624,66 гривень.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 530, 533, 536, 572, 576, 584, 585, 589-590, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст.19, 20, 44-46 Закону України "Про заставу", ст.ст.1, 24-28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ZPS0AE00000033 від 05.04.2007 року у сумі 258 838,83 гривень, що складається із заборгованості із сплати кредиту (основного боргу) -108 858,58 гривень, заборгованості із сплати процентів за користування кредитом - 81 363,86 гривень, заборгованості із сплати комісії за користування кредитом - 0,07 гривень та із сплати пені за прострочення позичальником виконання своїх зобов'язань за договором -68 616,30 гривень, звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль «BMW», модель 523i, рік випуску 1999, колір синій, № кузова\шасі: НОМЕР_3, тип ТЗ: легковий седан, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер -НОМЕР_2, мешкає в АДРЕСА_1), шляхом продажу зазначеного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" всіх повноважень, які необхідні для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у сумі 2 624,66 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Суддя П.В Зарютін