Рішення № 26258189, 18.09.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/8399/2012 року

Провадження № 2/0907/5201/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Хоростіля Р.В.

при секретарі Кубацькій І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра» звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що згідно кредитного договору № 2031/2008, укладеного 08.09.2008р. між ним та відповідачем ОСОБА_2, остання отримала кредит в розмірі 66304 доларів США на термін до 08.09.2028р., за користування яким зобов'язалась сплатити 14,5% річних. В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань 08.09.2008р. позивачем укладено договір поруки з ОСОБА_3 Однак, відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконала у зв'язку з чим станом на 18.05.2012р. заборгованість по кредиту становить 845376,74грн., з яких: 524057,53грн. - заборгованість по кредиту; 216455,81грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 51879,88грн. - пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу; 52983,52грн. - штраф за невиконання умов договору.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «Надра» - Скиданюк М.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на викладені у заяві обставини. Суду пояснив, що ОСОБА_2 з липня 2009р. перестала сплачувати суму кредиту. Чим порушила умови кредитного договору. З приводу зарахуваннях та розчеплення коштів жодних зауважень до розгляду справи по суті у відповідачів не було, так і не було звернення за відповідними роз'ясненнями. Крім цього, відповідачі в своє заперечення позовних вимог не представили контр розрахунку, який б спростував розрахунок заборгованості банку. Просив позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, в той же час не заперечила отримання коштів у кредит в позивача. В заперечення позовних вимог суду пояснила, що після отримання кредиту, близько через чотири місяці, в Україні сталася фінансова криза, що вплинула на її фінансовий стан. Ціни на нерухомість різко впали, а на даний момент - до мінімальної межі. Пояснила, що у випадку продажу квартири, яку вона придбала для власного проживання, коштів все рівно не вистачить для погашення кредиту. Крім цього, пояснила, що їй не зрозуміло, як саме банк нараховував їй відсотки за користуванням кредиту, на розрахунки яких посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засідання позов не визнала, в своє заперечення суду пояснила, що дійсно її клієнт - ОСОБА_2 не заперечує факт отримання коштів у кредит, які до певного часу сплачувала. Крім цього зазначила, що їй не зрозуміло як саме банк здійснював розрахунок заборгованості, заявила, що до неустойки, а саме: пені та штрафу - застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік, а сам штраф, який зазначений в кредитному договорі та розрахунку не відповідає чинному законодавству, як і його нарахування. На письмові звернення ОСОБА_2 банк не надав жодної відповіді про можливість реструктуризації кредиту. Зазначила, що розрахунок заборгованості, представлений позивачем, є суперечливий і не відповідає дійсності, оскільки в ньому не збігаються дати надходження коштів на погашення кредиту та суми погашення. Вважає, що підстав для задоволення позову немає.

ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що банк жодного разу за останніх чотири роки не повідомив його про фінансовий стан ОСОБА_2 з приводу не погашення нею кредитних коштів. Тільки цього року банк повідомив йому про ці проблеми.

Заслухавши представника позивача - Скиданюка М.В., відповідачку ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.09.2008р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2031/2008 (а.с.5-8), згідно якого остання отримала кредит в розмірі 66304 доларів США на термін до 08.09.2028р., за користування яким зобов'язалась сплатити 14,5% річних.

Судом також встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав ОСОБА_2 кредитні кошти, чого остання в судовому засіданні не заперечила.

Однак, як вбачається з представленого позивачем рахунку (а.с.11-14,61-65) відповідачка порушувала графік погашення заборгованості, внаслідок чого не сплачувала кредит вчасно, а після 07.07.2009р. перестала виконувати умови договору та сплачувати суму заборгованості за кредитним договором.

Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В п. 5.3 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п. 4.3 за виключенням п.п.4.3.3, 4.3.4 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п.1.1 договору, за кожен випадок.

Крім цього, у випадку прострочення виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.3.3.3 кредитного договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Посилання відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5 щодо неправильності розрахунків не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки розрахунки заборгованості, представлені позивачем в обґрунтування позовних вимог, здійснені у відповідності до умов кредитного договору, укладеного 08.09.2008р. між ОСОБА_2 та позивачем, а посилання на те, що позивач не надав відповіді на її письмові звернення з приводу реструктуризації кредиту спростовані листом-відповіддю позивача (а.с.71), згідно якої ОСОБА_2 запропоновано звернутися до менеджерів відділення банку.

Крім цього факт, на який посилається відповідачка про те, що її кошти, які вона вносила на погашення кредиту не зараховувались за цільовим призначенням і зараховувались не на відповідний рахунок, не доведено в судовому засіданні, оскільки суми коштів які остання сплатила згідно представлених нею квитанцій (а.с.77-85) зараховані і відображені у розрахунку заборгованості (а.с.11-14) з розбивкою на тіло кредиту та відсотки згідно договору. Посилання представника відповідачки щодо неправомірного нарахування штрафу в розмірі 10% не знайшли свого підтвердження, оскільки такий вид відповідальності за порушення взятих зобов'язань прямо встановлено умовами кредитного договору (а саме: п. 5.3), який ОСОБА_2 сама уклала з позивачем на підставі вільного волевиявлення, і ставлячи підпис, вважала його справедливим.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, а згідно ч. ч. 2, 3 цієї статті у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 08.09.2008р. був укладений договір поруки (а.с.9-10), згідно з яким останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором від 08.08.2008р., тому у суду є всі підстави стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також витрати, понесені останнім у зв'язку із зверненням до суду та розглядом даної справи.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, а згідно ч. 2 цієї статті позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а відповідно до ч. 4 цієї статі сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні також заявила про застосування строків давності щодо пені до ухвалення рішення в справі, суд вважає за правильне включити до загальної суми заборгованості лише пеню за останній рік (який передував зверненню до суду з позовом) тобто з 01.06.2011р. по 31.05.2012р., яка згідно розрахунків заборгованості за цей період складає - 28340,21грн.: (3546,96 доларів США*7,99грн.).

Тому, враховуючи наведене, суд вважає, що до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягає загальна сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 821837,07коп., з яких: 524057,53грн. - заборгованість по кредиту; 216455,81грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 28340,21грн. - пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу (за останній рік); 52983,52грн. - штраф за невиконання умов договору.

В решті позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів в користь позивача суми пені за період часу більший як один рік слід відмовити в порядку ч. 1 ст. 258 ЦК України у зв'язку із спливом спеціального строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 543, 553-555, 610, 611, 612, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 821837 (вісімсот двадцять одну тисячу вісімсот тридцять сім) гривень 07 коп.

Стягнути в солідарному порядку з відповідачів в користь позивача судовий збір в розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий-суддя Хоростіль Р.В.