Рішення № 2625736, 25.11.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 12/298

25.11.08

За позовом Закритого акціонерного товариства "Ельфа"

До Закритого акціонерного товариства "Мінський"

Про стягнення 9074,13 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Кузьміна Є.Ю. –предст. (дов. №3/2008 від 01.01.08 р.)

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Мінський" про стягнення основного боргу у розмірі 9 074,13 грн., який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № МН- від 11.01.2007 р.

Ухвалою суду від 06.11.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/298 та призначено розгляд справи на 25.11.2008 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 25.11.2008 р. не направив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.11.08 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2007 р. між сторонами укладено договір поставки № МН-, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався поставити, а відповідач зобов’язувався прийняти товар, в кількості та за ціною згідно з Специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п. 4.3.1 Договору сплата вартості отриманого товару проводиться відповідачем кожні 5 банківських днів за фактично реалізований відповідачем товар.

На виконання умов Договору позивачем було передано за видатковими накладними (копії знаходяться в матеріалах справи), а відповідачем прийнято товар - продукти харчування, проте, вартість отриманого товару відповідачем сплачена частково, станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 9074,13 грн. та підтверджується Актом звірки розрахунків за період з 01.05.2008 по 12.08.2008 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 9074,13 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мінський»(04200, м. Київ, Мінське шосе, 4, Код 23493904, п/р 26006001308967 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства "Ельфа" (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9 , код 24591419, п/р 26002014030696 у Філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 380333) 9074,13 грн. - основного боргу, 102 грн. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Л.В.Прокопенко