Вирок № 26256769, 03.09.2012, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 0311/4400/2012

Категорія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.003.09.2012

3 вересня 2012 року Маневицький районний суд Волинської області у складі:головуючого -судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

з участю: прокурора Дуднік М.М., Лікунова Ю.О.

потерпілого ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Піщаноозерка Октябрського району Амурської області Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 14 березня 2006 року Вишгородським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309, ст. ст. 75, 76 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі з звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку на 1 (один) рік, покарання не відбув;

3 січня 2007 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України на 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання 21 лютого 2008 року Миколаївським районним судом Львівської області умовно - достроково на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 29 жовтня 2010 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 1 700 гривень, покарання відбув,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Охотськ Хабаровського краю Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_3, росіянина, громадянина України, з професійно - технічною освітою, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого: 26 серпня 1999 року Центральним районним судом м. Миколаїв за ч. 3 ст. 140, ст. 46 - 1 КК України (в редакції 1960 року) на 3 (три) роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 (два) роки та штрафу в сумі 680 гривень, покарання не відбув;

2 квітня 2001 року Ленінським районним судом м. Миколаїв за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 86, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст. ст. 42, 43 КК України (в редакції 1960 року) на 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності, звільненого від відбування покарання 15 лютого 2007 року із місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 396, ст. 198 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_9, у нетверезому стані, за попередньою змовою між собою - групою осіб, 28 березня 2011 року, після 01 години, поблизу форелевого господарства с. Оконськ Маневицького району Волинської області, на автодорозі Луцьк - Маневичі - Любешів, вчинили відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_1 Підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у нетверезому стані, 28 березня 2011 року, після 01 години, поблизу форелевого господарства с. Оконськ Маневицького району Волинської області, на автодорозі Луцьк - Маневичі - Любешів, достовірно знаючи що ОСОБА_6 та ОСОБА_9, у нетверезому стані, вчинили відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинили умисні дії, які виразились в заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого злочину, а ОСОБА_8, крім того, в заздалегідь не обіцяному отриманні та зберіганні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Злочини було вчинено при наступних обставинах.

27 березня 2011 року, у вечірній час, у літній кухні ОСОБА_10, батька підсудного ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2 останній разом з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_1 і його знайомим ОСОБА_11 розпивали спиртні напої. Під час спільного розпиття алкогольних напоїв підсудні виявили що у ОСОБА_1 є в наявності грошові кошти та мобільний телефон.

Коли ОСОБА_1 залишив приміщення літньої кухні і разом з ОСОБА_11, обоє були досить в п'яному стані, пішли додому в с. Довжиця Маневицького району, то їх пішов провести до автостанції ОСОБА_9 Провівши потерпілого з другом на автостанцію, ОСОБА_9 повернувся в літню кухню і запропонував, а ОСОБА_6 підтримавши його, також запропонував ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 наздогнати ОСОБА_1 і заволодіти його грошима та мобільним телефоном. Всі присутні, не усвідомлюючи конкретність дій кожного із них в цій обстановці приступили до її виконання. Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_9, у нетверезому стані, коли ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_6 встановив що ОСОБА_1 знаходиться в барі ,,Криничка" с. Оконськ Маневицького району, то вони з метою доведення свого умислу до кінця направленим на відкрите викрадення грошових коштів та мобільного телефону потерпілого, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які не здогадувались і не мали наміру приймати участі в незаконному заволодінні майном ОСОБА_1, 28 березня 2011 року, після 01-ї години, на автомобілі ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_12 і який про намір вчинення злочину теж не знав і не здогадувався і поїздку якого організував ОСОБА_9, приїхали до даного бару. Не виявивши в ньому ОСОБА_1, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_9, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужим майном, знову ж після того як ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_6 встановив, що в даний час потерпілий іде по автодорозі Луцьк - Маневичі - Любешів в сторону с. В. Яблунька Маневицького району наздогнали його та ОСОБА_11 поблизу форелевого господарства. В подальшому ОСОБА_6, діючи з єдиним умислом із ОСОБА_9, який виконав свою участь у спільних діях і встановив місце знаходження ОСОБА_1, направленим на відкрите заволодіння чужим майном та переслідуючи корисливу зацікавленість, бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вийшли із автомобіля та підійшли до потерпілого. ОСОБА_9 в той час залишився в салоні автомобіля, чим своєю поведінкою, яка виразилась в тому щоб потерпілий його не впізнав, так як був добре з ним знайомий, сприяв вчиненню ОСОБА_6 злочину, відкрито заволодіти майном потерпілого, та нічого не зробив щоб йому запобігти.

ОСОБА_6 в цей час, усвідомлюючи протиправність своїх дій і їх відкритість для інших та з метою подолання опору, підійшов до ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, шляхом висловлювання погроз фізичної розправи, умисно наніс один удар рукою в ліву передню область волосистої частини голови потерпілого, внаслідок чого той впав на асфальтне покриття дороги і отримав садно лівого коліна. Продовжуючи свої разом з ОСОБА_9 спільні злочинні дії, направлені на подолання опору і полегшення скоєння злочину, після того як воля до опору ОСОБА_1 була зламана, ОСОБА_6, переслідуючи корисливу зацікавленість в присутності ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відкрито викрав, діставши з лівої нагрудної кишені його куртки грошові кошти в сумі 800 гривень та з внутрішньої лівої кишені мобільний телефон ,,Нокіа-1680" вартістю 200 гривень, в якому знаходилася сім - карта оператора мобільного зв'язку ,,Київстар" вартістю 50 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 10 гривень, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1060 гривень.

Внаслідок цих безпосередніх, але погоджених з ОСОБА_9 дій, підсудним ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна лівого коліна, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 131 від 23 травня 2011 року, відповідно до п. п. 2.3.5. ,,Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у нетверезому стані, 28 березня 2011 року, після 01-ї години, перебуваючи неподалік форелевого господарства с. Оконськ Маневицького району Волинської області, на автодорозі Луцьк - Маневичі - Любешів, достовірно знаючи що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), застосувавши при цьому фізичне насильство до потерпілого, будучи переконаними в тому, що грошові кошти в сумі 800 гривень, здобуті злочинним шляхом, приймали участь у їх розтраті. Зокрема, за вказані кошти ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 купували спиртні напої, розрахувалися за послуги водія. Вони також 28 березня 2011 року намагалися домовитись із потерпілим ОСОБА_1 щоб останній не повідомляв про вчинені ними злочини в міліцію.

Крім того, ОСОБА_8, у нетверезому стані, 28 березня 2012 року, перебуваючи неподалік форелевого господарства с. Оконськ Маневицького району Волинської області, на автодорозі Луцьк - Маневичі - Любешів, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 злочинним шляхом заволодів мобільним телефоном ,,Нокіа-1680" вартістю 200 гривень, в якому знаходилася сім - карта оператора мобільного зв'язку ,,Київстар" вартістю 50 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 10 гривень, що належали ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправність своїх дій, безоплатно взяв вищевказаний телефон в ОСОБА_6 та залишив його собі і завіз до себе додому в буд. АДРЕСА_3, де зберігав до ранку 28 березня 2011 року.

Підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 свою винуватість в інкримінованих їм злочинах визнали повністю, а ОСОБА_9 частково.

ОСОБА_6 показав, що 27 березня 2011 року, приблизно о 21 - й годині, на перехресті вулиць Незалежності та Лермонтова в смт. Маневичі він зустрів свого знайомого ОСОБА_7, якого добре знає з 2002 року і який напросився провести його до автостанції. Поблизу кафе ,,Зустріч" вони зустріли менш йому знайомого ОСОБА_1 та ОСОБА_11, якого він неодноразово бачив в с. В. Яблунька у барі ,,Колос". Як пізніше з'ясувалося, що ОСОБА_1 в минулому знав і ОСОБА_7 ОСОБА_1 та ОСОБА_11 перебували в стані алкогольного сп'яніння, однак поводили себе нормально та адекватно. В ході розмови вони розповіли, що запізнилися на автобус і запропонували випити з ними горілки з чим вони погодилися. У магазині ,,Смак" за його п'ять гривень і остальні кошти ОСОБА_11 вони купили горілки та пива і всі разом, тобто він, ОСОБА_7 ОСОБА_1 та ОСОБА_11 пішли у літню кухню по місцю проживання ОСОБА_7 де почали розпивати, принесені ними спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_1 із свого мобільного телефона марки ,,Нокія" зателефонував до ОСОБА_9 і теж запросив його до господарства ОСОБА_7 та приєднатися до розпиття спиртних напоїв. Приблизно через 20 - 30 хвилин ОСОБА_9 до них приєднався. Коли спиртне закінчилося то ОСОБА_1 вийняв із кишені куртки одну паперову банкноту номіналом 100 гривень та передав її ОСОБА_9 і сказав йому піти і ще купити горілки. За спиртним пішли він, ОСОБА_6, та ОСОБА_9 а всі інші залишилися в літній кухні ОСОБА_7 Здачу з 100 гривень ОСОБА_13 віддав ОСОБА_1, а останній її заховав в кишеню куртки. Після цього стали продовжувати п'янку. Приблизно через одну годину, коли практично розпили принесену ними горілку, ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_8 і теж запропонував йому підійти в літню кухню ОСОБА_7 для того щоб разом з ними випити горілки, що останній через 20 - 30 хвилин зробив. Перед приходом ОСОБА_8 ОСОБА_1 та ОСОБА_11, вже будучи досить п'яними, вийшли з приміщення літньої кухні. Перед тим як вони виходили, то ОСОБА_9 позичив у ОСОБА_1 100 гривень. Проводити їх пішли ОСОБА_13, і наскільки він пам'ятає, то і ОСОБА_7 Після цього всі хто залишився в кухні продовжували вживати горілку. Коли ОСОБА_9 повернувся із ОСОБА_7 в літню кухню, то запропонував викрасти у ОСОБА_1 гроші для придбання горілки. Можливо і він, ОСОБА_6, також говорив щоб забрати у потерпілого гроші на горілку, але цього точно не пам'ятає. Вважає, що коли їхали шукати потерпілого то всі повинні були знати з якою метою їдуть, тобто за грошима, але чи це було так ствердити не може. За весь час потерпілий і ОСОБА_9 спілкувалися по телефону і останній постійно тримав на контролі місце знаходження ОСОБА_1, про що повідомляв їх всіх. Особливо це мало місце коли вони їхали в бар ,,Криничка". У Маневичах ОСОБА_9 домовлявся із водієм автомобіля ВАЗ 2107 білого кольору щоб їхати в бар ,,Криничка" до ОСОБА_1 Коли в барі ОСОБА_1 не знайшли, то ОСОБА_9 до нього зателефонував і їм повідомив, що той знаходиться поблизу форелевого господарства і вони всі поїхали на те місце. По дорозі потерпілого не зустріли, а тому ОСОБА_9 ще раз зателефонував до нього. взнав його місце знаходження і вони розвернули автомобіль та поїхали потерпілому на зустріч. Не заперечує, що можливо по телефону говориі і він сам. Коли зустріли ОСОБА_1 та ОСОБА_11, які були сильно п'яні, то зупинили автомобіль і він та ОСОБА_7 вийшли з автомобіля. ОСОБА_7 пішов в туалет, а він, ОСОБА_6, з метою заволодіти грошима, вдарив потерпілого. Коли той впав на землю то дістав у ОСОБА_1 з лівої нагрудної кишені куртки грошові кошти в сумі 500 чи більше гривень та з внутрішньої лівої кишені мобільний телефон. ОСОБА_1 опору не чинив так як був дуже п'яний. ОСОБА_8, коли вийшов з автомобіля, то у нього запитав навіщо таке зробив і став кричати і викрадені у потерпілого гроші та телефон у нього забрав. Після цього вони всі, крім потерпілого та ОСОБА_11, поїхали з місця пригоди і викрадені гроші витратили в різних місцях на придбання спиртних напоїв та закуску. Телефон залишився у ОСОБА_8

Дані покази підсудного ОСОБА_6 повністю підтвердили підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, починаючи кожний з того моменту коли вони зустрілися у літній кухні ОСОБА_7, де розпивали спиртні напої.

Підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8, крім того, доповнили, що 28 березня 2011 року, після 01-ї години, вони перебували неподалік форелевого господарства с. Оконськ Маневицького району Волинської області, на автодорозі Луцьк - Маневичі - Любешів. Достовірно знаючи що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), застосувавши при цьому фізичне насильство до потерпілого ОСОБА_1, так як були очевидцями цього, будучи переконаними в тому, що грошові кошти в сумі 800 гривень, здобуті злочинним шляхом, приймали участь у їх розтраті. Зокрема, за вказані кошти ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 купували спиртні напої, розрахувалися за послуги водія. Вони також 28 березня 2011 року намагалися домовитись із потерпілим ОСОБА_1 Та його братом щоб останні не повідомляли про вчинений ними злочин в міліцію.

Підсудний ОСОБА_8 також підтвердив, що мобільний телефон ,,Нокіа-1680", в якому знаходилася сім - карта оператора мобільного зв'язку ,,Київстар", який був відкрито викрадений у ОСОБА_1, при наведених вище обставинах, про що йому було достовірно відомо, він забрав його собі і приніс його додому за місцем проживання в будинок АДРЕСА_3. Цей телефон він зберігав у себе до ранку, до часу коли дізнався що потерпілий про вчинений злочин має намір повідомити працівників міліції. Після цього телефон був повернутий потерпілому.

Підсудний ОСОБА_9, погоджуючись з обставинами вчинення даного злочину, але свою винуватість в інкримінованому йому злочині визнає частково, так як заперечує свою безпосередню участь у відкритому з приміненням насильства викраденні майна ОСОБА_1

Показання підсудного ОСОБА_9 в цій частині суд оцінює як неправдиві і дані з метою уникнути більш суворого покарання. Вони спростовуються показаннями всіх інших підсудних, які як протягом всього досудового слідства та і в наступних судових засіданнях, наполягали на тому, що після того як вирішили пограбувати потерпілого, то за місцем його знаходження постійно спостерігав через телефонні розмови саме ОСОБА_9 і їм повідомляв де він знаходиться. Саме ОСОБА_9 з ОСОБА_6, запропонували їхати до потерпілого, ОСОБА_9 організував автомобіль і поїздку до кафе ,,Криничка". Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 категоричні в тому, що ще при розпиванні спиртних напоїв в літній кухні ОСОБА_7, саме від ОСОБА_9 була ініціатива викрасти гроші у ОСОБА_14, попередньо його налякавши.

Не дивлячись на те, що всі підсудні свої показання протягом досудового і всього судового слідства неодноразово змінювали в різні сторони і по різних обставинах, їх показання в цій частині є стабільними.

Потерпілий ОСОБА_14 постійно показував і підтвердив в судовому засіданні що телефонні розмови в день його пограбування в нього були лише з ОСОБА_9

Крім повного визнання підсудними ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та частково ОСОБА_9 своєї винуватості в інкримінованих їм злочинах, їх винуватість у пред'явлених обвинуваченнях, які частково були змінені під час судового слідства, підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який повністю підтвердив всі обставини вчиненого злочину в їх хронологічному порядку, які визнають і всі підсудні. Зокрема, щодо розпиття ними спиртних напоїв 27 березня 2011 року у літній кухні ОСОБА_7 Щодо безпосередньо вчинення грабежу потерпілий показав, що коли вони з ОСОБА_11 ще перебували в барі, то з ним по мобільному телефоні зв'язався ОСОБА_9, запитував де він знаходиться і коли він запросив його в бар то ствердної відповіді про прибуття до нього не отримав. Яка тоді була година він не пам'ятає. Через де -який час вони з ОСОБА_11 залишили бар і пішли по автодорозі в напрямку с. Велика Яблунька. Коли пройшли метрів 200, то їх обігнав автомобіль, потім розвернувся і під'їхав до них. Це були Жигулі білого кольору. З автомобіля вийшов ОСОБА_7 та ОСОБА_6, який підійшов до нього і зразу ж наніс йому один сильний удар кулаком правої руки в область верхньої лівої частини лоба, в область залисини. Від даного удару, а також через те, що удар був несподіваним та й він, потерпілий, був п'яний, не втримався на ногах і впав на асфальт. Під час падіння він вдарився коліном лівої ноги в землю. Чи бив його ще хто небудь крім ОСОБА_6 не пригадує. Коли його перевернули на спину то хтось розстібнув замок - блискавку лівої нагрудної кишені і дістав всі гроші які там були - 800 гривень, 8 купюр по 100 гривень кожна. Хто це робив, він не бачив, але не чинив опору, так як боявся що його стануть бити. Крім грошей в нього із внутрішньої лівої кишені куртки забрали мобільний телефон ,,Нокіа-1680" вартістю 200 гривень, в якому знаходилася сім - карта оператора мобільного зв'язку ,,Київстар" вартістю 50 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 10 гривень Після цього з асфальту йому допомагав піднятися ОСОБА_7, який просив його про цей факт нікому не розказувати, бо йому буде гірше. ОСОБА_7, і напевне ОСОБА_8, віднесли його з дороги на узбіччя і останній також попередив його про це нікому не розказувати. Коли вони поїхали то він з ОСОБА_11, який лежав поблизу на узбіччі, піднялися і пішли додому в с. Довжиця. Ранком про пригоду він розповів своєму братові ОСОБА_4. З ним вони приблизно о 9-й годині 30 хвилин поїхали в Маневичі де знайшли ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і в останнього забрали його мобільний телефон, але без сім - карти. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 просили їх не повідомляти про вчинене працівників міліції, але оскільки вони грошей не повернули, то він написав заяву в райвідділ міліції. На даний час йому матеріальні збитки відшкодовано батьком ОСОБА_7, а тому притензій до них не має.

Про те, що саме ОСОБА_9 в нічний час 27 березня 2011 року запропонував підвести його, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до бару ,,Криничка" в с. Оконськ підтвердив в якості свідка водій автомобіля Жигулі ОСОБА_12 Він також показав, що всі ці особи перебували у нетверезому стані. Після того як вони передали йому гроші за поїздку, він заправив автомобіль і поїхав в сторону с. Оконськ. По дорозі до їх розмови він не прислухався, але коли він починав прислухатися, то ОСОБА_8 відволікав його від цього, заводив розмову про щось не суттєве. Після розмови по телефону чи то ОСОБА_6, чи ОСОБА_7, сказали їхати до бару ,,Криничка". Біля бару він зупинився, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли із автомобіля, а в цей час по телефону розмовляв ОСОБА_9, який із ОСОБА_8 із автомобіля не виходили. Через 2-5 хвилин ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знову сіли в автомобіль і хтось з них сказав їхати в с. Велика Яблунька. Погодивши питання про оплату вони поїхали в напрямку с. В. Яблунька. Коли він починав збільшувати швидкість автомобіля присутні просили швидкість не збільшувати. По їх діях він зрозумів що всі вони намагаються когось зустріти. Коли доїхали до зони відпочинку ,,Узлісся", то знову по команді тих же осіб він зупинився. В цей момент хтось із підсудних, які знаходилися з заду, виясниши місце знаходження осіб, яких розшукували, дали команду їхати обратно, що він і зробив. Під час руху всі просили його їхати помаліше, знову по телефону встановлювали місце знаходження цих осіб, виражалися при цьому нецензурними словами. Коли вони доїхали майже до дорожнього знаку населений пункт ,,Оконськ", то він побачив двох чоловіків, які йшли по лівому узбіччю автодороги по відношенню до напрямку його руху. Це був ОСОБА_11 та раніше йому не знайомий ОСОБА_1, яких він бачив на автобусній зупинці. Знову по тій же команді він зупинив автомобіль, так як вони знайшли тих кого шукали. Після зупинки автомобіля з автомобіля вийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Між вказаними особами почалася розмова. Він бачив що ОСОБА_11 перебуває в стані сильного сп'яніння, так як його постійно підтримував ОСОБА_1 В автомобілі залишився ОСОБА_9 та ОСОБА_8, який постійно намагався з ним, свідком, говорити, але дуже уважно спостерігав за подіями, які відбувалися на вулиці. В цей час чи ОСОБА_6, чи ОСОБА_7 наказали йому заглушити двигун і виключити світло фар. Світло фар він виключив. Розмова на вулиці між вказаними особами тривала хвилин 15, але про що вони розмовляли він не чув. Після закінчення розмови із автомобіля вийшов ОСОБА_8 З приходом останнього він побачив якісь незрозумілі рухи. Що то були за рухи і хто саме рухався він не зрозумів, але це вже не були спокійні рухи, але і рухами бійки він їх не сприйняв. Коли він запитав у ОСОБА_9 що це все означає, то він невпевнено відповів, що і сам не знає і почав його зразу ж заспокоювати і говорити що за все розрахуються. З цього моменту він вів мову з ОСОБА_9 і що відбувалося на вулиці не бачив. Коли вони відїжджали з цього місця, то він побачив, що ОСОБА_11 лежить на узбіччі, а біля нього на колінах сидить ОСОБА_1 і намагається його підняти. По дорозі в смт. Маневичі всі його заспокоювали та обіцяли розрахуватися за поїздку. В Маневичах вони набрали спиртних напоїв і він знову відвіз їх у бар ,,Криничка". По приїзду в смт. Маневичі із ним розрахувалися і він поїхав додому.

Свідок ОСОБА_11 показав, що 27 березня 2011 року, приблизно о 19.00 год., він разом із ОСОБА_1 поїхали в смт. Маневичі випити пива. У ОСОБА_1 із собою були грошові кошти купюрами по 100 гривень, які він тримав в лівій зовнішній кишені своєї куртки, їх було не менше десяти. Спиртні напої вони вживали в різних місцях, в тому числі і літній кухні ОСОБА_7, де крім них там ще були ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Коли вони з ОСОБА_1 з кухні виходили туда прийшов ОСОБА_8 Від випитого він сильно сп'янів і що було далі конкретно пригадати не може. Вважає, що наявні в ОСОБА_1 грошові кошти бачили всі присутні, так як він їх виймав із кишені. Пригадує, що по дорозі додому вони зайшли в кафе ,,Криничка", що в с. Оконськ, де випили пива. Від цього ще сильніше сп'янів. Пам'ятає що в барі була якась суперечка, що коли перебував на автодорозі Луцьк - Маневичі - Любешів за с. Оконськ в напрямку с. В. Яблунька то ОСОБА_1 йому розповідав, що до нього під'їхав автомобіль Жигулі і ті особи, з якими вони разом розпивали горілку в літній кухні, забрали в нього гроші.

Свідок ОСОБА_15 підтвердив, що перед поїздкою 27 березня 2011 року в смт. Маневичі у його брата ОСОБА_1 була значна кількість грошей. В цей день брат додому повернувся пізно в ночі і побитий. Ранком він йому розповів, що в нього забрали гроші ті особи, з якими він пиячив у літній кухні ОСОБА_7 Вони ранком поїхали в смт. Маневичі і вияснили, що гроші в потерпілого, перед цим побивши його, дійсно викрали ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, в останнього в цей день вони забрали мобільний телефон потерпілого та написали заяву в міліцію, оскільки вони не повернули їм грошей.

Протоколом заяви потерпілого ОСОБА_1 від 28 березня 2011 року (том 1 а. с. 9), що зареєстрована в ЖРЗПЗ Маневицького РВ № 335, яка досліджена судом, доведено, що потерпілий заявив про те, що в ніч з 27 на 28 березня 2011 року поблизу с. Оконськ його побили та забрали грошові кошти в сумі 800 гривень та мобільний телефон.

Під час відтворення обстановки та обставин події (протоколол відтворення обстановки та обставин події від 8 квітня 2011 року (том 1 а. с. 127), потерпілий ОСОБА_1 на місці вчинення злочину деталізовано відтворив обставини, при яких 28 березня 2011 року, приблизно о 1 годині 40 хвилин, на автодорозі Луцьк - Маневичі - Любешів, в південній частині с. Оконськ Маневицького району в нього відкрито, із застосуванням насильства, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 викрали грошові кошти в сумі 800 гривень та мобільний телефон ,,Нокіа-1680" вартістю 200 гривень, в якому знаходилася сім - карта оператора мобільного зв'язку ,,Київстар" вартістю 50 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 10 гривень.

Докази, які здобуті під час даної слідчої дії, потерпілий постійно підтримує як під час досудового так і судового слідства.

Протоколом огляду предметів від 29 березня 2011 року (том 1 а. с. 41) доведено, що вилучений 28 березня 2011 року мобільний телефон ,,Нокіа-1680" належить ОСОБА_1, оскільки під час огляду встановлено що в меню ,,Повідомлення" розділ ,,вхідні" наявні СМС - повідомлення з номера НОМЕР_2, який належить ОСОБА_9

Довідкою про вартість (том 1 а. с. 229) доведено, що вартість мобільного телефону ,, Нокіа-1680" становить 200 гривень, а вартість сім-карти оператора ,,Київстар"- 50 гривень.

Вина підсудних в інкримінованих їм злочинах також підтвердується протоколами очних ставок, які досліджені судом:

між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (том 1 а. с. 121 - 122), під час якої потерпілий ОСОБА_1 повністю підтвердив свої покази дані в якості потерпілого;

між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (том 1 а. с. 143), згідно якого ОСОБА_6 від дачі показів на очній ставці відмовився;

між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (том 1 а. с. 144 - 145), під час якої ОСОБА_9 підтвердив, що 27 березня 2011 року, перебуваючи в приміщення літньої кухні ОСОБА_16 ОСОБА_6 пропонував ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_8 та в його присутності пограбувати ОСОБА_1 Крім цього підтвердив, що ОСОБА_17 говорив що ОСОБА_1 щоб забрати гроші не треба бити, а лише налякати;

між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (том 1 а. с. 146 - 147), під час якої ОСОБА_9 підтвердив, що 27 березня 2011 року, перебуваючи в приміщення літньої кухні ОСОБА_16, ОСОБА_6 пропонував ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_8 та в його присутності пограбувати ОСОБА_1 та що на місці пригоди першими із автомобіля вийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а дещо пізніше ОСОБА_8

Висновком судово - медичної експертизи № 131 від 23 травня 2011 року (т. 1 а. с. 223 - 224) підтверджено, що у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна лівого коліна, які відповідно до п. п. 2. 3. 5. ,,Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудні ОСОБА_6В та ОСОБА_9 вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки за попередньою змовою групою осіб, вчинили відкрите викрадення чужого майна, яке поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 396 КК України, оскільки вчинили умисні дії, які виразилися в заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого злочину.

ОСОБА_8 також вчинив злочин, передбачений ст. 198 КК України, оскільки вчинив умисні дії, які виразилися в заздалегідь не обіцяному отриманні та зберіганні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

При призначенні покарання, суд враховує, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вчинили тяжкий злочин, а ОСОБА_7 - один, а ОСОБА_8 - два злочини, які за ступенем тяжкості відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудних, а саме: негативні характеристики за місцем проживання щодо ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та посередню - ОСОБА_9, що всі вони раніше притягалися до кримінальної відповідальності, будучи працездатними, не займаються суспільно - корисною працею, ОСОБА_8 має на утриманні двоє малолітніх дітей.

При відсутності обставин справи, що пом'якшують покарання всіх підсудних, до обставин справи, що обтяжують їх покарання, суд відносить вчинення ними злочинів у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів у ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8

Виходячи із наведеного, суд вважає за доцільне призначити підсудним ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 покарання пов'язане з ізоляцією їх від суспільства у виді позбавлення волі в межах санкції статтей, по яких вони притягуються до кримінальної відповідальності, а ОСОБА_9 у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, з звільненням його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Міру запобіжного заходу з цих підстав щодо підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 належить залишити попередню - тримання під вартою, а щодо ОСОБА_9 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Судові витрати за проведення наркологічних експертиз належить покласти на засуджених: ОСОБА_6 в сумі 220 (двісті двадцять) гривень 35 копійок; ОСОБА_7 - 264 (двісті шістдесят чотири) гривні 42 копійки та ОСОБА_8 - 264 (двісті шістдесят чотири) гривні 42 копійки і 452 (чотириста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок за проведення амбулаторної судово - психіатричної експертизи, а всього 716 гривень 82 копійки.

Речовий доказ - мобільний телефон ,,Нокіа-1680" з сім-картою оператора мобільного зв'язку ,,Київстар" з грошовими коштами належить залишити власнику ОСОБА_1

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, призначивши покарання - 2 (два) роки позбавлення волі;

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 396, ст. 198 КК України, призначивши покарання:

за ч. 1 ст. 396 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

за ст. 198 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточним до відбування ОСОБА_8 призначити покарання - 2 (два) роки позбавлення волі;

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_9 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_9 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, роботи і навчання, періодично з'являтися до неї для реєстрації.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженим: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити попередню - тримання під вартою, а ОСОБА_9 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк покарання засудженим: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кожному окремо рахувати з дня затримання - 29 березня 2011 року.

Стягнути на користь фінансово - економічного відділу УМВС України у Волинській області за проведення наркологічних експертиз та судової психіатричної експертизи (р/р 31254276220066 в УДК у Волинській області МФО 803014 код 08592112, призначення платежу ,,Відшкодування за оплату експертам") з засуджених: ОСОБА_6 - 220 (двісті двадцять) гривень 35 копійок; ОСОБА_7 - 264 (двісті шістдесят чотири) гривні 42 копійки та ОСОБА_8 - 716 (сімсот шістнадцять) гривень 82 копійки.

Речовий доказ - мобільний телефон ,,Нокіа-1680" з сім-картою оператора мобільного зв'язку ,,Київстар" і грошовими коштами залишити власнику ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженими: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 протягом такого ж строку з моменту отримання копії цього вироку.

Суддя: