Справа № 2604/17295/12
В И Р О К
іменем України
"19" вересня 2012 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Курило А.В.,
при секретарі Данилко Л.М.,
з участю прокурора Щасної А.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, 07 квітня 2012 року приблизно о 01 години 00 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна прийшов до під'їзду №1, будинку АДРЕСА_3.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через віконний отвір, проник до вказаного під'їзду та пройшов у підсобне приміщення, яке розташоване на першому поверсі, звідкитаємно викрав майно ОСОБА_3, а саме: настінний годинник, вартістю 3 996 гривень 68 копійок; ікону, вартість 218 гривень 90 копійок; мережеві зарядні пристрої для мобільних телефонів, в кількості 80 шт., загальною вартістю 960 гривень; сумки для мобільних телефонів, в кількості 245 штук, загальною вартістю 3 460 гривень; автомобільні зарядні пристрої для мобільних телефонів, в кількості 100 штук, загальною вартістю 1 440гривень; захисні плівки для мобільних телефонів, в кількості 20 штук, загальною вартістю 208 гривень, а всього на загальну суму 10 283 гривні 58 копійок.
Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 10 283 гривні 58 копійок.
ОСОБА_2, 07 квітня 2012 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 та будучи достовірно обізнаним, зі слів ОСОБА_1, про вчинення останнім крадіжки майна ОСОБА_3 та заздалегідь не обіцяючи останньому допомогти у вчиненні злочину, вирішив збути майно, здобуте злочинним шляхом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 того ж дня, приблизно о 17 годині 30 хвилин, пересуваючись на транспортному засобі «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як не було відомо і про вчинений останнім злочин, перевіз ОСОБА_2 та ОСОБА_1, до авторинку, розташованого по бульвару Перова, в місті Києві.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2,разом з ОСОБА_1, збув частину вищевказаного майна, отримавши від його продажу грошову винагороду, яку розподілили між собою, а решту майна яку їм не вдалося збути викинули у сміття.
Допитанийу судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині та цивільний позов визнав повністю та показав, що 07 квітня 2012 року, вночі, він прийшов до ОСОБА_2 в гості випити пива. Коли він проходив по коридору до квартири ОСОБА_2 то побачив, що двері у підсобне приміщення, яке розташоване у під'їзді, були відчинені. Зазирнувши всередину побачив, що на підлозі і на полицях в пакетах лежать багато пристроїв та аксесуарів для мобільних телефонів. Після чогозайшов до ОСОБА_2 з яким разом пішов пити пиво. Після того як ОСОБА_2 повернувся додому, він,через вікно, проник до під'їзду та зайшов у підсобне приміщення, двері якого були відчинені,де в сумки склав аксесуари для мобільних телефонів, зарядні пристрої, ікону та настінний годинник. Зібравши вказані речі він вийшов з приміщення та пішов додому. Приблизно о другій половині дня, він зателефонував ОСОБА_2, та попросив прийти до нього додому за адресою буд. АДРЕСА_4. Через деякий час ОСОБА_2 прийшов до нього додому, де він розповів йому про вчинення ним крадіжки та попросив допомогти збути викрадене майно на авторинку, що по бул. Перова, в м. Києві, на що останній погодився. Взявши сумки з викраденим майном, вони вийшли на вулицю та звернулися до ОСОБА_4, який підвіз їхдо авторинку на власному автомобілі. Перебуваючи на території авторинку, частину викрадених речей ОСОБА_2 разом з ним продали, гроші поділили порівну, а іншу частину речей -викинули.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2, вину у вчиненому злочині та цивільний позов визнав повністю та показав, що 07 квітня 2012 року, вночі, він зустрічався з ОСОБА_1, який пив пиво, а він пив каву, через деякий час вони розійшлися по-домам. У другій половині дня, на мобільний телефон, йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив прийти до нього додому за адресою буд. АДРЕСА_4. Прийшовши за вказаною адресою, він зустрівся з ОСОБА_1, який розповів про вчинення ним крадіжки з підсобного приміщення та попросив допомогти продати викрадені ним речі на авторинку, на що він погодився. Взявши сумки з викраденими речами, вони вийшли навулицю, де він попросив свого знайомого ОСОБА_4, відвези їх на авторинок, що розташований по бул. Перова в м. Києві.Перебуваючи на території авторинку, вони продали частину речей, гроші розділили між собою порівну, всі інші речі, які не продались,вони викинули та роз'їхались по домівках.
Покази ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудними змісту обставин злочину, добровільності та істинності їх позиції.
Інші докази по справі в судовому засіданні не досліджувались в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_2, у заздалегідь не обіцяному отриманні та збуті майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України.
Крім того, суд виключаєз обвинувачення ОСОБА_2, кваліфікуючу ознаку заздалегідь не обіцяне зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, оскільки в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_2 не зберігав майно завідомо одержане злочинним шляхом, а отримавши його від ОСОБА_1, відразу збув на території авторинку, що розташований по бул. Перова в м. Києві.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_1, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу підсудного, який неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_2, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1.є щире каяття у вчиненні злочинів.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, суд не вбачає.
З урахуванням ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_2 та ОСОБА_1злочинів, даних про особу підсудних, наявності пом'якшуючих вину обставини, суд вважає за доцільне надати їм можливість виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позовпотерпілого ОСОБА_3 - підлягає задоволенню в повному обсязі (т. 1 а. с. 242).
Речові докази по справі -ікону з зображенням двох святих, настінний годинник -слід залишити у володіннівласника ОСОБА_3 (а. с. 47).
Відповідно до ст. 93 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судові витрати.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання і періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_1до набрання вироком законної сили залишити без змін -у виді підписки про невиїзд.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі,
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2від відбування основного покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання і періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін -у виді підписки про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути в рівних частинах з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6 068 гривень.
Речові докази у справі -ікону з зображенням двох святих, настінний годинник -залишити у володінні власника ОСОБА_3 (а. с. 47).
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 за проведення трасологічної експертизи № 438 від 18.04.2012 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р № 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018,призначення платежу - послуги експерта (код послуги 11110), судові витрати в розмірі 470 гривень 40 копійок (а. с. 57-58).
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 за проведення мистецтвознавчих експертиз № 25/Мз від 20.07.2011 року, № 26/Мз від 25.07.2012 року на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р № 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 призначення платежу - послуги експерта (код послуги 10230),судові витрати в розмірі 2 530 гривень 80 копійок (а. с. 121, 140).
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 26255156, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 19.09.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2604/17295/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: