Рішення № 2625504, 10.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 48/327

10.12.08

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман Холдинг»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничого підприємства «Згода»

Про

Стягнення 3652,00 грн.

Суддя Сулім В.В.

Представники сторін:

Від позивача:

Ткаченко Т.Р. –пред. за довір.

Від відповідача:

Не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва подано позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 3652,00 грн., з яких:1855,29 грн. –основного боргу, 484,89 грн. –пені, 870,13 грн. –процентів за користування чужими грошовими коштами, 441,69 грн. –збитків від інфляції, а також судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03.11.08 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №48/327 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з‘явився, вимог ухвал суду не виконав.

Позивачем було надано суду довідку статистики відповідача.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час і місце судового засідання, а також оригінали документів на підставі яких позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти, суд вважає за можливе розглянути позовну заяву відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно повно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких гуртується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.06р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьман Холдинг»(далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничим підприємством «Згода»(далі - Відповідач) був укладений Договір поставки №16/Д-03000910 (далі –Договір) згідно з яким, Постачальник (позивач) зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у п. 1.2 Договору, згідно заявок-замовлень Покупця (відповідача), передати у власність Покупцеві (відповідачу) товар, визначений у Договорі, а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах Договору, прийняти та оплатити товар (п. 1.1. Договору).

Виконуючи умови договору, позивач здійснив чергову поставку товару відповідачу, при наявності заборгованості за попередню поставку товару, що підтверджується підписаними накладними № СД-0010729 від 15.10.07; № СД-0010942 від 22.10.07; № СД-0011830 від 12.11.07, всього на суму 5 385 грн. 36 коп.

Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник в зв’язку з нездійсненням відповідачем повної оплати за поставлений товар.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до 4.1 Договору товар оплачується покупцем в 14-денний термін з моменту поставки. Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар за накладною від 15.10.07 –до 30.10.07; за накладною від 22.10.07 - до 06.11.07; за накладною від 12.11.07 –до 27.11.07.

Судом встановлено, що 26.11.07 відповідачем було перераховано на рахунок позивача 1500,00 грн., однак в зв’язку з наявністю попередньої заборгованості за поставлений товар, зазначені кошти були зараховані в погашення попередньої заборгованості згідно п. 5.5. Договору. Таким чином з вищезазначеної суми в рахунок оплати товару який був переданий відповідачу згідно накладних № СД-0010729 від 15.10.07; № СД-0010942 від 22.10.07; № СД-0011830 від 12.11.07 було зараховано лише 530,07 грн. Крім того, відповідачем було перераховано на рахунок позивача наступні кошти: 14.12.07р. - 1000,00 грн., 20.12.07 - 1000,00 грн. та 27.05.08 –1000,00грн. Часткова оплата відповідачем поставленого товару підтверджуються банківськими виписками наданими позивачем.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було здійснено часткову оплату за Договором в розмірі 3 652,00грн. з прострочення термінів розрахунків та сума основного боргу відповідача складає 1 855,298 грн. (5 385,36 грн. –3530,07 грн.).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання моє бути виконано.

Умовами договору поставки (п. 8.2.) встановлено, що у разі порушення строків оплати за поставлений товар, відповідач за кожний день просторочення сплачуеться пеню у розмірі підвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Згідно з розрахунком позивача сума пені за складає 484,89 грн. Суд. перевіривши наданий розрахунок, погоджується з нарахованою сумою пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного Кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

Згідно п. 4 ст. 232 Господарського Кодексу України відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільно Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором поставки (п. 5.4.) передбачено сплату процентів за користування чужими коштами у разів прострочення оплати товару у розмірі 40% (0,1% в день) від простроченої суми за весь час прострочення.

В зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання, ним були спричинені позивачу збитки від індексу інфляції, які склали 441,69 грн.

Згідно з розрахунком позивача, сума процентів за користування чужими грошовими коштами за час прострочення оплати товару складає 870,13 грн., сума інфляційних втрат –441,69 грн. Суд перерахувавши розрахунки позивача погоджується з нарахованими сумами.

Матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у межах сум задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничого підприємства «Згода»(04080, м. Київ, вул. Межигірська, 82-А; код ЄДРПОУ 19494401) з будь-якого виявленого рахунку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман Холдинг»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 128, р/р 2600030015117 у Першій Київській Філії АТ «ВіЕйБі Банк», м.Київ, МФО 321637; код ЄДРПОУ 32524372) суму основної заборгованості за договором у розмірі 1855 (одна тисяча вісімсот п’ятдесят п’ять) гривень 29 копійок, 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 89 копійок –пені, 870 (вісімсот сімдесят) гривень 13 копійок –процентів за користування чужими грошовими коштами, 441 (чотириста сорок одну) гривню 69 копійок –інфляційних втрат, 102 (сто дві) гривні 00 копійок - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 копійок - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В.Сулім