Вирок № 26254486, 19.07.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/13219/12

1/2604/823/12

В И Р О К

іменем України

"19" липня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.

при секретарі Сазоновій В.Г.,

за участю прокурора Пономарьової М.С.,

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2002 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 10.05.2012 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, 20 лютого 2012 року, приблизно о 04 год. 00 хв., на запрошення громадянки ОСОБА_1, зайшов до квартири АДРЕСА_1, де між ними на грунті ревнощів виник побутовий конфлікт, що переріс в бійку, і з метою припинення конфлікту ОСОБА_1 втекла до приміщення ванної кімнати та зачинила двері на замок.

В подальшому, ОСОБА_2, 20.02.2012 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих спонукань, таємно викрав особисте майно громадянки ОСОБА_1, а саме: шкіряну сумку чорного кольору, вартістю 380 гривень, гаманець чорного кольору, вартістю 180 гривень, грошові кошти в сумі 2000 гривень, купюрами різного номіналу, банківську картку ПАТ «Альфа-Банк»НОМЕР_1, вартістю 50 гривень; мобільний телефон kia 6500", вартістю 700 гривень, в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Life»з абонентським номером НОМЕР_2, вартістю 30 гривень, на рахунку якої було 17 гривень та картка пам'яті емкістю 1Gb, вартістю 50 гривень; мобільний телефон виробництва Китай witi», вартістю 1600 гривень, в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС»з абонентським номером НОМЕР_2, вартістю 30 гривень, на рахунку якої коштів не було та картка пам'яті ємкістю 3Gb, вартістю 100 гривень; мобільний телефон виробництва Китай 72++ ", вартістю 650 гривень, в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 30 гривень, на рахунку якої було 25 гривень.

Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_1. матеріального збитку в розмірі 5842 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявсь і показав, що таємно, з корисливих спонукань, на грунті ревнощів, перебуваючи 20.02.2012 року приблизно о 14 годині 30 хвилин за місцем проживання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1, викрав у останньої її сумку, де були два мобільних телефони, гаманець з грошима, яка точно сума не знає, але припускає, що могло бути близько 2000 гривень та банківську картку. Викраденим розпорядився на власний розсуд. На даний час дуже жалкує про вчинене, вживає заходів до примирення з потерпілою та відшкодування їй збитків.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину та визнав розмір цивільного позову, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у тому, що він своїми умисними діями, скоїв таємне викрадення чужого майна, і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 185 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_2 виду та міри покарання, приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 127, 128), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 131), має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимий (а.с.123,125, 126).

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення підсудного до скоєного, думку потерпілої, яка не заперечувала щодо призначення міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, та те, що він під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, вважає за доцільне застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов'язки, визначені п.п.2-4 ч.1 ст.76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує те, що вироком Шевченківського районного суд м.Києва від 10 травня 2012 року, він засуджений за ч.2 ст.15 ч.1 ст.186 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень, тобто ОСОБА_2 вчинив злочин за даним вироком до постановлення відносно нього вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 10 травня 2012 року, а тому суд вважає необхідним визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання призначене 10.05.2012 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва виконувати самостійно.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати стягнути з підсудного.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст.70, 72 КК України суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 без дозволу органу КВІ не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтись на реєстрацію.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 72 КК України покарання призначене за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10.05.2012 року виконувати самостійно.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, ОСОБА_2 залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, оскільки він визнаний підсудним та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму завданого збитку 5842 (п'ять тисяч вісімсот сорок дві) гривни. (а.с.65).

Речові докази по справі відсутні.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати - вартість проведених дактилоскопічних експертиз (а.с.27-30, 39-42) в сумі 940 (дев'ятсот сорок) гривен 80 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, р/р 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, код 25575285, МФО 821018 (код 11110, за проведення експертизи).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.

Суддя: