Рішення № 26252415, 20.12.2011, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 2-1179

2011г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2011г. Брянківський міський суд Луганської області

у складі:

головуючого судді Крупинської О.Ю.,

при секретарі Бахтіної Н.І.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

адвоката відповідача -ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Брянки справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про стягнення боргу та неустойки за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем по справі в цивільному шлюбі. Від шлюбу у них народилися доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до виконавчого листа № 2-1497/2002 року, виданого 14 жовтня 2002 року вона отримує від відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку, але відповідач аліменти сплачує нерегулярно, тому за період з 01.01.2004 року по 29.08.2011 року утворилася заборгованість по аліментам в розмірі 5786,52 гривні, що підтверджується копією довідки з ВДВС Брянківського міського управління юстиції вих.. № 15052 від 29.08.2011 року. Відповідно до ч. 1 ст.. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Добровільно відповідач заборгованість по аліментам не сплачує та на багаторазові прохання сплатити заборгованість не відреагував. Вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість по аліментам та неустойку (пеню). Просить суд стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 на її користь заборгованість по аліментам на утримання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 5786, 52 гривні, стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 на її користь неустойку (пеню) від суми заборгованості по аліментам на утримання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 114759,48 гривень, відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на її користь витрати на отримання юридичної допомоги в сумі 200 гривень.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просить його задовольнити.

Представник позивачки - ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги позивачки, пояснила, що відповідач згідно рішення суду повинен сплачувати аліменти, але відповідач від сплати аліментів в належних сумах ухиляється, несвоєчасно сплачує аліменти, у зв'язку з чим має заборгованість, тобто, наявні порушення права позивача на отримання аліментів у визначеному судом розмірі, вважає, що пеня повинна нараховуватися на суму заборгованості кожного місяця, але за всі дні заборгованості за всі роки по низхідній, тому вважає, що неустойка становить 114759,48 гривень.

Відповідач позов визнав частково- у сумі 500,00грн. в рахунок неустойки.

Адвокат ОСОБА_2 пояснила, що позивач умисно завищила суму неустойки, порядок розрахунку неустойки (пені) повинен відповідати розрахунку, приведеному в коментарі до ст. 196 Сімейного кодексу України (офіційного видання). Крім того, відповідно до ст. 196 ч. 2 Сімейного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального і сімейного стану платника аліментів. У відповідача на утриманні окрім дочок ОСОБА_5 і ОСОБА_6 знаходяться ще двоє малолітніх детей- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5. З 2003 року у зв'язку з вагітностями і подальшими періодами догляду за дітьми його дружина - ОСОБА_9 також знаходилася у нього на утриманні. З 23 лютого 2011 року його дружина перебуває на обліку в центрі зайнятості м. Брянка як безробітна. З лютого по серпень 2011 року вона отримувала державну допомогу у розмірі 520 грн. З середини вересня виплати припинилися. Крім того, у його дружини, ОСОБА_9, є ряд хронічних захворювань і його молодший син ОСОБА_8 також має проблеми із здоров'ям. ОСОБА_8 знаходився на лікуванні в травні і червні 2011 року, у зв'язку з чим у нього не було можливості заплатити аліменти. Відповідач є приватним підприємцем, працює на ринку і утримує самостійно свою сім'ю. Також прошу врахувати, що в 2009р. і 2010р. він регулярно виплачував аліменти, в 2011 році платив аліменти в міру можливості, у зв'язку з чим розмір заборгованості щомісячно зменшується. На підставі вищезгаданих обставин, вважає за можливе зменшення неустойки у зв'язку з невчасною оплатою аліментів до 500 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається: на виконанні у відділі державної виконавчої служби Брянківського МУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-1497 від 14.10.2002 року Брянківського міського суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/3 частини на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а.с.5.

Як вбачається з довідки КП БЖЕО від 07.09.2010р. ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом з нею проживають її діти- ОСОБА_6, 1998 р.н., ОСОБА_5, 1992 р.н., ОСОБА_12, 2004 р.н., а.с.14.

Відповідно до довідки Стахановського промислово-економічного технікуму від 11.08.2011р. № 192 -ОСОБА_5 являється студенткою третього курсу денного відділення, навчається на контрактній формі навчання, а.с.15.

Як вбачається з довідки ВДВС Брянківського МУЮ від 19.08.2011р. № 10/46 за період з квітня 2004 року по серпень 2011 року заборгованість ОСОБА_4 по аліментам на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 становить - 5786,52, аліменти сплачуються нерегулярно, а.а.с. 21-23

Судом встановлено, що відповідач згідно рішення суду повинен сплачувати аліменти, але відповідач несвоєчасно сплачує аліменти, у зв'язку з чим має заборгованість, відповідач працює, має можливість сплачувати аліменти, таким чином, наявні порушення права позивача на отримання аліментів у визначеному судом розмірі.

Відповідно до ст..196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов»язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно п.22. Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Згідно статті 20 СК України - до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

Суд вважає, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів виникла з його вини, тому позивач має право на отримання неустойки.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів утворилася з травня 2005 р., так як на квітень 2005 року наявна переплата аліментів у сумі 46,96 грн., а.с.21.

Суд вважає, що неустойку слід обраховувати за весь період існування просточки платежів, в даному випадку - з травня 2005 року, розмір неустойки слід визначити наступним чином: не із загальної суми основного боргу, а із розрахунку 1% за кожен день прострочення, розрахунковим періодом для нарахування пені є місяць, тобто, розмір неустойки за кожен місяць прострочення становитиме 30% суми несплачених аліментів, сума боргу за наступний місяць не повинна додаватися до заборгованості за попередній місяць. Виходячи з цього, суд перевіривши розрахунок неустойки, виповнений відповідачем, вважає його правильним, а.а.с.38-40.

За таких обставин, суд вважає необхідним позов у частині стягнення неустойки задовольнити частково - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 неустойку за виконавчим листом № 2-1497 від 14.10.2002 р. на утримання доньок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 за прострочення сплати аліментів за період з травня 2005 року по серпень 2011 року у розмірі 2951,82 грн.

У частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по аліментам в розмірі 5786, 52 гривні, суд виходить з наступного: рішенням Брянківського міського суду по справі № 2-1497/ 2002 року з відповідача ОСОБА_4 вже стягнуті аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 Згідно Закону України «Про виконавче провадження»- примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, саме державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення. Крім того, відповідно до ст. 195 ч.4 СК України - розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом. Позивачем не надано доказів неможливості стягнення Державною виконавчою службою з відповідача заборгованості по аліментам, яка утворилася за виконавчим листом № 2-1497 від 14.10.2002 р., спір про розмір заборгованості за аліментами між сторонами відсутній, тому позовні вимоги в цій частині суд вважає необгрунтованими і у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по аліментам в розмірі 5786, 52 гривні відмовляє.

Стосовно зменшення розміру неустойки до 500,00 грн. суд виходить з наступного:

Згідно ст. 196 ч.2 СК України - розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

З наданих відповідачем довідок суд вбачає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 уклали шлюб 11.11.2011 року, свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1, видане відділом РАЦС Брянківського МУЮ, актовий запис № 258, прізвище дружини після укладення шлюбу -ОСОБА_9, а.с.48.

Відповідно до медичної довідки Брянківської міської поліклініки від 14.11.2011р. ОСОБА_9 перебуває на обліку з захворюванням хронічний пієлонефрит, зверталася за допомогою у 2004 році, хворіла респіраторними захворюваннями, у 2007 р. зверталася до кардіолога, у 2009р. зверталася до гастроентеролога, а.с.43.

Як вбачається зі свідоцтв про народження НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданих відділом РАЦС Брянківського МУЮ, ОСОБА_4 являється батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, а.а.с.49,50.

Згідно довідки квартального комітета від 21.11.2011р. ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2, з ним разом проживають ОСОБА_9, ОСОБА_7, 2004р.н., ОСОБА_8, 2008р.н., а.а.с44.

Згідно довідки № 3170/17 від 18.11.2011р. Брянківського відділення АОДПІ - ОСОБА_4, є платником фіксованого податку, його валовий дохід за 2010 рік складає -52 000,00 грн., а.с.45.

У судовому засіданні з»ясовано, що фіксований податок відповідач сплачує у сумі -40 грн.

Згідно довідки Брянківського МЦЗ від 15.11.2011р. ОСОБА_9 перебувала на обліку як безробітна, дохід за період 23.02.2011р. по 03.11.2011р. становить 3513,95 грн., а.с.47.

З довідки Брянківської міської лікарні від 16.11.2011р. вбачається, що ОСОБА_9 перебувала в педіатричному відділенні по уходу за дитиною ОСОБА_8 з 19.05.2011р. по 06.06.2011р. - діагноз -гострий пієлонефрит, а.с.46.

Згідно ст. 57 ЦПК України - Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих відповідачем довідок суд не вбачає існування таких хронічних захворювань і проблем із здоров'ям сина та дружини відповідача, які б заважали відповідачу своєчасно і в належному розміру сплачувати аліменти на його доньок, крім того, відповідач отримує дохід, який, на думку суду, надає можливість відраховувати у рахунок сплати аліментів щомісячно у нарахованих розмірах - 300-400 грн. Суд не вбачає наявних обгрунтованих причин для зменшення розміру неустойки за прострочення сплати аліментів.

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати. Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати; якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, правова допомога надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встанов леному законом. Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. На те що особа, яка надає правову допомогу, не є представником осіб, що беруть участь у справі, вказує формулювання ст. 47 ЦПК України: учасниками цивільного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу. При цьому представники належать за ЦПК України, до осіб, які беруть участь у справі, а тому представники й особи, які надають правову допомогу -це різні суб'єкти цивільного процесу. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах, в Україні діє адвокатура згідно Закону України «Про адвокатуру». У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Так, Рішенням Конституційного Суду України у справі про право вільного вибору захисника № 1-17/2000 від 16.11.2000р. визначено, що суб»єктами правової допомоги є також: державні органи України, до компетенції яких входить надання правової допомоги (Мінюст України, Мінпраці та соціальної політики України, нотаріат тощо); суб»єкти підприємницької діяльності, які надають правову допомогу клієнтам у порядку, визначеному законодавством України; об»єднання громадян для здійснення своїх прав та свобод.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано квитанцію, з якої не вбачається, що сума 200,00 гривень сплачена за послуги адвоката, а.с.7, до матеріалів справи не надано доказів, які документально підтверджують отримання та оплату правової допомоги, наданої адвокатом або фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги. Навпаки, згідно доручення від 28.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Брянківського міського округу ОСОБА_16 за № 1164, а.с.54-55, вбачається, що ОСОБА_1 є представником ОСОБА_3 в судових органах, що не спростовувалося представником позивача у судовому засіданні, тому в задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу суд відмовляє за необрунтованістю.

На підставі Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», керуючись ст.ст. 20, 196 СК України, ст. ст. 10,11, 57, 60, 88, 209, 212 -215, 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з травня 2005 року по серпень 2011 року у розмірі 2951,82 ( дві тисячі дев»ятсот п»ятдесят одна гривня 82 коп.) гривень.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в сумі 188,20 грн., який перерахувати на рахунок: 31219206700017, код ОКРО отримувача: 24048321, МФО: 804013, банк отримувача ГУДКУ у Луганській області, код ЄДРПОУ: 05380728, пункт 1.1, ККД 22030001, одержувач УДК м. Брянка.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: