Рішення № 2625082, 09.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2008

Справа №2-15/9826-2008

За позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора(95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Дзержинського, 6) в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Кечкеметська, 198, ідентифікаційний код 33713831)

До відповідача Комунального підприємства «Качинський оазис» (98450, АР Крим, Бахчисарайський район, с. долинне, вул.. Леніна, 28, ідентифікаційний код 34416801)

Про визнання договору недійсним

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача – Сокол Ю.А., довіреність № 03 від 08.04.2008 р., у справі

Від відповідача – Уринбаєв У.Р., довіреність б/н від 08.12.2008 р., у справі

Від прокуратури – Горна К.В., посвідчення № 04070

Обставини справи: Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища до Комунального підприємства «Качинський оазис» про стягнення 11327,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач при проведенні перевірки дотримання природоохоронного законодавства 08.08.2008 р. встановив, що відповідачем було порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища, що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до господарського суду про стягнення шкоди у розмірі 11327,42 грн., які заподіяні в результаті порушення природоохоронного законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, а також зазначає, що стягнення суми штрафу поставить відповідача у скрутне фінансове становище.

У судовому засіданні оголошувалася перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення якої судове засідання було продовжено.

За такими обставинами суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” позивач є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони навколишнього природного середовища і користування природними ресурсами, здійснює серед інших функцій державний контроль в області охорони навколишнього середовища.

08 серпня 2008 р. Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища було проведено перевірку дотриманню вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Качинський оазис».

В результаті перевірки встановлено порушення статті 44 Водного кодексу України, яке виразилось у здійснюванні самовільного забору підземної води із артезіанських свердловин с. Новеньке, с. Долинне, с. Фурманівка на території Бахчисарайського району без дозволу на спеціальне водокористування.

За результатами перевірки складений акт № 84/5 від 08.08.2008 р.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м підлягають частковому задоволенню виду наступного.

Відповідно до статті 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкті, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України - спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Пункт 9 статті 44 Водного кодексу України визначає, що водокористувачі зобов’язані здійснювати водокористування лише за наявністю дозволу.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Качинський оазис» у період з 01.01.2008 р. по 09.07.2008 р. здійснювало самовільний забір підземної води у об’ємі 29510 кубометрів води, а дозвіл на спеціальне водокористування за даний період був відсутній.

Вина відповідача підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 001816 від 07.08.2008 р., постановою про накладення адміністративного стягнення від 07.08.2008 р., актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 84/5 від 08.08.2008 р.

Крім того, вищевказаний акт підписаний посадовою особою –директором Комунального підприємства «Качинський оазис», заперечень на нього не надходило та у судовому порядку оскаржений не був.

Таким чином відповідачем була порушена стаття 44 Водного кодексу України.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до наданого розрахунку позивача який був виконаний за Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженою наказом № 290 від 29.12.2001 р. Державним комітетом України по водному господарству і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 р. за № 44/6332, державі заподіяні збитки на суму 11327,42 грн.

Однак, суд вважає, що при розрахунку суми збитків позивачем неправильно застосоване діюче законодавство.

Так, розрахунок збитків за самовільний забір води виконувався із застосуванням п’ятикратного коефіцієнту на підставі “Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації”, затвердженою наказом № 290 від 29.12.2001 р. Державним комітетом України по водному господарству і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 р. за № 44/6332.

У пункті 4 Наказу № 290 від 29.12.2001 р. вказується, що органи Держводгоспу дотримуються порядку та розрахунків, визначених вищевказаною Методикою.

Таким чином, наказ який затвердив дану Методику, стосується органів Держводгоспу.

Крім того, у пункті 1.3. вказаної Методики зазначено, що вона обов’язкова для застосування органами Держводгоспу України.

У цьому же пункті відображено, що Методика може застосовуватися й іншими органами.

Однак таке формулювання не носить обов’язкового характеру для інших органів, та одне відомство не має право спонукати інші відомства у обов’язковому порядку застосовувати Методику свого відомства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі та у межах своїх повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, з наступними змінами, внесеними наказом Мінекоресурсів, затверджена Методика розрахунку розміру відшкодування збитку, заподіяного державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Даний наказ та методика зареєстровані у Міністерстві юстиції України.

У пункті 1 методики вказується, що вона обов’язкова для інспекторів інспекційних підрозділів Мінекоресурсів.

Крім того, відповідні зміни про те, що дана методика обов’язкова для інспекторів інспекційних підрозділів Мінекоресурсів прийняті наказом Міністерства екології та природних ресурсів 31.01.2002 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. № 155/6443, тобто після прийняття та реєстрації методики Державного комітету України по водному господарству.

Таким чином, методика Міністерства екології та природних ресурсів обов’язкова для виконання посадовими особами вказаного відомства.

Таким чином, збиток по самовільному забору води складає 2265,48 грн., відповідно до вимог діючого законодавства –Методики розрахунків розмірів відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, якою застосування п’ятикратного розміру не передбачено.

Крім того, відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 р. “Про судову практику у справах про злочин та інші правопорушення проти довкілля” у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, статтею 111 Водного кодексу України, статтями 1166, 1192 Цивільного кодексу України. Розмір шкоди при цьому визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 37 (із змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 січня 2002 р. N 48; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за N 162/698).

При вказаних обставинах позовні вимоги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища підлягають частковому задоволенню у сумі 2265,48 грн.

Відповідно до вимог статі 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Комунального підприємства «Качинський оазис» (98450, АР Крим, Бахчисарайський район, с. долинне, вул.. Леніна, 28, ідентифікаційний код 34416801) на користь держави в доход місцевого бюджету (Отримувач: Державний бюджет, м. Бахчисарай, 24062100; Банк отримувача: ГУ ГКУ в АР Крим, м. Сімферополь; р/р 33119331700049; МФО 824026, ЗКПО 34741000; шкода по екології) шкоду у зв’язку із порушенням природоохоронного законодавства в розмірі 2265,48 грн.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Качинський оазис» (98450, АР Крим, Бахчисарайський район, с. долинне, вул.. Леніна, 28, ідентифікаційний код 34416801) на користь державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405 код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь) 22,65 грн. державного мита.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Качинський оазис» (98450, АР Крим, Бахчисарайський район, с. долинне, вул.. Леніна, 28, ідентифікаційний код 34416801) 23,60 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу (одержувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополь, р/р 31218259700002 ГУ ДКУ а АРК, ЗКПО 34740405, МФО 824026).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.