Рішення № 2625029, 16.12.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2008 р.

Справа № 19/120

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

При секретарі судового засідання: Гринюк О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”

м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10а

в особі Івано-Франківської філії

м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатигазмаш”

м. Коломия, вул. Б. Хмельницького, 2

2. Агропромислової фірми “Галичина”

м. Коломия, вул. Крип”якевича, 54

про: стягнення з відповідачів солідарно 260 130 грн. 34 коп.

За участі представників:

від позивача: Морозова Г.Є. - юрисконсульт , (довіреність № 04/774 від 01.10.08);

Совтус І.В. - представник, (довіреність № 230 від 26.10.06.);

від відповідача 1: Созоник В.В. - представник, (довіреність № 2 від 21.11.08.);

від відповідача 2: не з”явився

В судовому засіданні 25.11.08. оголошувалася перерва до 04.12.08.

Суть спору: АТ “Український інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії заявлено вимогу про стягнення з відповідачів солідарно 260 130 грн. 34 коп., з яких: 42 859, 9 грн. - 3% річних; 214 950,15 грн. - інфляційних збитків нарахованих на заборгованість згідно договору поруки від 16.11.04 та кредитної угоди № 200136 від 26.12.01; 1031, 24 грн. - витрат на придбання валюти на Міжбанківській валютній біржі (0,4 %); 1289, 05 грн. - сума комісійного збору в Пенсійний фонд (0,5%).

Представник відповідача 2 - агропромислової фірми “Галичина”, в судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 04.12.08 (вих. № 17852). Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач 2 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача 2. за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Позивач в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог № 04/1093 від 15.12.08. (вх. № 12981 від 16.12.08.) та просить суд стягнути з відповідачів солідарно 259 108 грн. 86 коп., а саме: 40698 грн. 53 коп. - 3% річних та 218 410 грн. 33 коп. - інфляційних збитків нарахованих на заборгованість згідно договору поруки від 16.11.04. та кредитної угоди № 200136 від 26.12.01., що стягнена та неоплачена згідно рішень господарського суду Івано-Франківської області по справах № 9/148 від 08.07.05. та № 7/66-3/123 від 03.07.07.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.

Позивач в судовому засіданні в повному обсязі підтримав зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача 1 –ТзОВ “Карпатигазмаш”, в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує, позовні вимоги вважає безпідставними та необгрунтованими.

На думку відповідача, стягнення заборгованості в національній валюті є безпідставним, оскільки в договорі кредиту № 2000136 від 26.12.01. сторони визначили свої зобов”язання в іноземній валюті –доларах США.

Також відповідач вважає, що нарахування індексу інфляції оприлюдненого Державним комітетом статистики України до іноземної валюти –долара США є неправомірним, оскільки ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене даною нормою право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки договором кредиту № 200136 від 26.12.01. визначений інший розмір процентів ніж передбачений статтею 625 ЦК України, відповідач вважає, неправомірним нарахування індексу інфляції на іноземну валюту.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив, що між АПФ «Галичина»та АТ “Український інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії, що діяла на підставі Положення та довіреності АТ «Укрінбанк»укладено кредитну угоду № 200136 від 26.12.01. та додаткові угоди: №1 від 30.04.02., № 2 від 25.12.02., № 3 від 20.10.03. про видачу кредиту позичальнику АПФ “Галичина” в розмірі 80 000 доларів США на термін з 26.12.01. до 30.06.03.

Позичальник зобов”язався погасити кредит в строк до 30.06.03. та оплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 16% річних, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки за прострочку сплати кредиту та відсотків (п.п. 3.4, 3.5.1., 3.5.2. договору).

Відповідно до п.7.1. угоди, вона залишається чинною до дати повної сплати позичальником заборгованості за позикою та інших платежів за позикою відповідно до умов угоди.

Всупереч умов угоди, позичальник не провів належний розрахунок по кредитній угоді та в забезпечення виконання договірного зобов”язання залучив поручителя ТзОВ “Карпатигазмаш”, з яким укладено договір поруки від 16.11.04., сторонами якого є ТзОВ “Карпатигазмаш”(поручитель), Івано-Франківська філія АТ “Укрінбанк”(кредитор) та АПФ “Галичина”(боржник).

Відповідно до умов договору поруки, поручитель зобов”язується з 01.01.05. відповідати перед кредитором за виконання боржником його зобов”язання за кредитним договором № 2000136 від 26.12.01., укладеним між кредитором та боржником у випадку невиконання чи неналежного виконання до 31.12.04.

Поручитель відповідає за сплату боржником основного боргу, відсотків, сплату неустойки за відшкодування збитків – всім належним йому майном та грошовими коштами.

У зв”язку з невиконанням відповідачами - ТзОВ "Карпатигазмаш" та АПФ "Галичина" умов кредитної угоди, АТ “Укрінбанк” звернувся з позовом до солідарних боржників про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.05. по справі № 9/148 позов задоволено та стягнуто заборгованість по кредитній угоді станом на 07.04.05. в сумі 548 485 грн. 91 коп.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.07. по справі № 7/66-3/123 позов задоволено частково та стягнуто 52 532 грн. 16 коп. відсотків по кредиту та 1268 грн. 76 коп. пені за прострочення відсотків станом на 20.03.06.

Станом на 06.10.08. АПФ "Галичина" та її поручитель (ТзОВ "Карпатигазмаш") не виконали вищезазначені рішення суду, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачами по справі.

За вимогами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Законодавством України передбачений обов’язок сторін виконувати зобов’язання належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вказівок закону. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається /ст.ст. 161,162 ЦК УРСР, чинного на момент укладання договору та ст.ст. 525, 526 ЦК України, в редакції, що чинна з 01.01.04. та згідно п.4 Перехідних його положень підлягає застосуванню до тих прав і обов’язків, що продовжують існувати після 01.01.04/.

У відповідності до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов”язковими до виконання на всій території України.

Закон України “Про судоустрій України” у ст. 11 встановлює, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об”єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій територій України. Обов”язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом. У цьому аспекті преюдиціальність судових рішень для господарських судів установлено ст. 35 ГПК України.

Згідно вищезазначеної статті, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Відповідно до ст. 214 ЦК УРСР, ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.05. по справі № 9/148 та від 03.07.07. по справі № 7/66-3/123 набрали законної сили.

У вищевказаних рішеннях заборгованість (прострочену суму) визначено в національній валюті – гривнях.

Рішення суду не є підставою для припинення грошового зобов"язання.

Позивач вправі вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, оскільки це є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

За наведених обставин та правових норм позовні вимоги щодо стягнення 40698 грн. 53 коп. - 3% річних та 218 410 грн. 33 коп. - інфляційних збитків нарахованих на заборгованість, згідно договору поруки від 16.11.04. та кредитної угоди № 200136 від 26.12.01., що стягнена та неоплачена згідно рішень господарського суду Івано-Франківської області по справах № 9/148 та № 7/66-3/123, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати слід покласти на відповідачів за правилами ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-6,161,162 214 Цивільного Кодексу УРСР, ст.ст. 525, 526, 554, 625, п.4 Перехідних положень чинного Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-5, 22, 35, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатигазмаш”, м. Коломия, вул. Б. Хмельницького, 2 (код 31603641) на користь Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46 (код 20535559) – 109205,16 грн.інфляційних збитків, 20349,26 грн. -3%річних, 1295 грн. 54 коп. судових витрат по сплаті державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Агропромислової фірми “Галичина”, м. Коломия, вул. Крип”якевича, 54 (код 20541152) на користь Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46 (код 20535559) – 109205,16 грн.інфляційних збитків, 20349,26 грн. -3%річних, 1295 грн. 54 коп. судових витрат по сплаті державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Максимів Т.В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 22.12.08.

Виготовлено в АС “Діловодство суду”

помічник судді Кузишин У.Б.