Рішення № 2625019, 24.11.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 53/29

24.11.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський молокозавод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»

про стягнення 20 377,44 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача Сидорченко Т. В. –представник за довіреністю від 05.05.2008 р.

Від відповідача не з’явилися

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»заборгованості за Договором поставки продукції від 23.08.2006р. в розмірі 20 377,44 грн., в тому числі: 17 567,16 грн. –основний борг, 2 810,28 грн. –пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2008р. порушено провадження у справі № 53/29, розгляд справи призначено на 03.11.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2008р., у зв’язку з нез’явленням в засідання суду представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, викладених в попередній ухвалі, розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 24.11.2008р.

19.11.2008 р. до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну розміру позовних вимог з урахування якої позов заявлено про стягнення основного боргу в розмірі 17 580,95 грн. за Договором поставки продукції від 23.08.2006р.

Представник позивача в судовому засіданні 24.11.2008р. підтримав позовні вимоги з урахуванням зміни розміру позовних вимог.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 17.10.2008р. та 03.11.2008р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 07.11.2008р. № 21-10/6311-4 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому суд вважає матеріали справи достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.11.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст.. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 23.08.2006р. між сторонами у справі укладено Договір поставки продукції (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати (поставити) у зумовлені строки відповідачу продукцію, зазначену в п. 1.2 Договору, а відповідач –прийняти вказану продукцію і сплатити за нею встановлену грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 Договору асортимент продукції, що поставляється, кількість, ціна за одиницю, терміни поставки визначаються сторонами в специфікаціях, що оформлюються на кожну партію продукції, яка поставляється окремо і є невід’ємною частиною Договору.

Пункт 4.4 Договору передбачає, що передача продукції оформляється накладною та іншими необхідними документами.

На виконання умов Договору позивач постав відповідачу товар на загальну суму 22 403,62 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями товарно-транспортних накладних №№ 914 від 05.10.2007р., 1118 від 06.10.2007р., 1349 від 09.10.2007р., 1445 від 09.10.2007р., 1996 від 12.10.2007р., 2031 від 12.10.2007р., 2653 від 16.10.2007р., 2665 від 16.10.2007р., 3311 від 19.10.2007р., 3491 від 20.10.2007р., 3894 від 23.10.2007р., 3913 від 23.10.2007р., 4118 від 24.10.2007р., 4211 від 25.10.2007р., 4531 від 26.10.2007р., 4532 від 26.10.2007р., 5163 від 30.10.2007р., 5164 від 30.10.2007р., 132 від 01.11.2007р., 273 від 02.11.2007р., 459 від 03.11.2007р., 788 від 06.11.2007р., 854 від 06.11.2007р., 949 від 07.11.2007р., 1000 від 07.11.2007р., 1018 від 07.11.2007р., 1180 від 08.11.2007р., 1338 від 09.11.2007р., 1387 від 09.11.2007р., 1727 від 12.11.2007р., 1825 від 13.11.2007р., 1901 від 13.11.2007р., 2121 від 14.11.2007р., 2362 від 15.11.2007р., 2600 від 16.11.2007р., 2767 від 17.11.2007р., 2819 від 17.11.2007р., 2828 від 17.11.2007р., 2968 від 19.11.2007р., 3136 від 20.11.2007р., 3448 від 21.11.2007р., 3466 від 21.11.2007р., 3685 від 22.11.2007р., 3844 від 23.11.2007р., 4083 від 24.11.2007р., 4095 від 24.11.2007р., 4106 від 24.11.2007р., 4517 від 27.11.2007р., 4660 від 28.11.2007р., 4764 від 28.11.2007р., 4944 від 29.11.2007р., 5071 від 30.11.2007р., 5098 від 30.11.2007р.

Згідно з п. 7.2 Договору оплата кожної партії, поставленої за Договором продукції здійснюється відповідачем шляхом оплати 100% від вартості продукції протягом 14 календарних днів з дати її поставки.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач частину товару на суму 737,34 грн. повернув позивачу (видаткові накладні (повернення) R8-0001868 від 06.10.2007р., R4-0001484 від 09.10.2007р., R4-О001513 від 12.10.2007р., R3-0001147 від 12.10.2007р., R3-0001175 від 19.10.2007р., R4-0001559 від 20.10.2007р., R4-0001586 від 25.10.2007р., R4-0001598 від 27.10.2007р., R3-0001213 від 30.10.2007р., R4-0001608 від 30.10.2007р., R4-0001649 від 06.11.2007р., R8-0002012 від 07.11.2007р., R4-0001669 від 08.11.2007р., R3-0001262 від 09.11.2007р., R2-0000972 від 09.11.2007р., R4-0001694 від 13.11.2007р., R4-0001726 від 17.11.2007р., R4-0001737 від 21.11.2007р., R3-0001320 від 22.11.2007р., R2-0001030 від 23.11.2007р., R4-0001793 від 28.11.2007р., R-0002132 від 30.11.2007р.) та частину коштів в сумі 4 085,33 грн. перерахував позивачу (виписка за банківського рахунку позивача за 14.11.2007 року на суму 5000 грн. –частину з вказаних коштів позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості за попередні поставки).

Таким чином несплаченим залишився Товар на суму 17 580,95 грн.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 17 580,95 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 1811/208-Св від 18.11.2008р. за підписами голови правління та головного бухгалтера позивача.

Частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 17 580,95 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 580,95 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача з урахування заявленої до стягнення суми.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»(04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 39-В, ідентифікаційний код, 31724464, з будь–якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь на користь Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський молокозавод»(09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 19, кв. 13, ідентифікаційний код 00447971) основний борг в сумі 17 580 (сімнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят) грн. 95 коп., витрати по сплаті державного мита 175 (сто сімдесят п’ять) грн. 81 коп. та 118 (сто вісімнадцять) витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 28.11.2008р.