Ухвала суду № 26249925, 02.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3939/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий табір «Лідер»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування рішень -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25 листопада 2011 року начальником ДПІ у Оболонському районі м. Києва було видано наказ № 3395 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки», відповідно до якого на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78, п. 79.2 статті 79, статті 20 Податкового кодексу України було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт Плюс»протягом червня 2010 року, вересня 2010 року, жовтня 2010 року.

Згідно з абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України - документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до змісту пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України - документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як видно з матеріалів справи, 14 жовтня 2011 року ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»отримало письмовий запит ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 28225/10/23-711 про надання інформації по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт Плюс», її документального підтвердження та підтвердження факту включення до податкового кредиту сум ПДВ за вересень 2010 року.

Листом № 35 від 18 жовтня 2011 року позивач надав ДПІ у Оболонському районі м. Києва пояснення по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт Плюс», а також їх документальне підтвердження у вигляді договорів № 91 від 04 вересня 2010 року та № 94 від 06 вересня 2010 року про проведення ремонтно-оздоблювальних робіт, локальних кошторисів на ремонтні роботи, акти приймання виконаних підрядних робіт, податкові накладні № 110 та № 175, платіжні доручення №№ 483, 520, 534, 484, 521, 533, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, додатки 5 до декларацій з ПДВ за вересень і жовтень 2010 року, переліки договірних цін на ремонтні роботи.

Таким чином, з огляду на те, що ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»з дотриманням 10-денного строку надало пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 28225/10/23-711 про надання інформації по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт Плюс», її документального підтвердження та підтвердження факту включення до податкового кредиту сум ПДВ за вересень 2010 року, а також враховуючи, що призначена наказом № 3395 від 25 листопада 2011 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки»документальна позапланова невиїзна перевірка охоплює періоди (червень та жовтень 2010 року), щодо яких обов'язковий письмовий запит позивачу податковим органом не направлявся, колегія суддів приходить до висновку про порушення відповідачем вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України при прийнятті наказу № 3395 від 25 листопада 2011 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки».

Між тим, на підставі наказу № 3395 від 25 листопада 2011 року ДПІ у Оболонському районі міста Києва проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт Плюс»протягом червня 2010 року, вересня 2010 року, жовтня 2010 року, за результатами якої складено Акт № 694/23-2/30677199 від 09 грудня 2011 року.

Водночас, відповідно до п. 78.4 статті 78 ПК України - про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Враховуючи встановлену судом протиправність наказу № 3395 від 25 листопада 2011 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена перевірка була проведена без належних правових підстав, встановлених п. 78.4 статті 78 ПК України.

Між тим, 26 грудня 2011 року на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000872302, яким у зв'язку з порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 55 873, 00 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 13 968, 25 грн.; та № 0000862302, яким у зв'язку з порушенням пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 432, 11 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 7 608, 03 грн.

Як встановлено судом, між ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»та ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт Плюс»були укладені договори про проведення ремонтно-оздоблювальних робіт, на виконання яких ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт Плюс»виконано роботи з ремонту даху їдальні, даху № 3 та адміністративного корпусів, а також душової та системи циркуляції басейна в Оздоровчому таборі «Лідер», на загальну суму 223 493, 00 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами приймання виконаних підрядних робіт та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за Договорами між ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»та ТОВ «БК «Стандарт Плюс»виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними належним чином оформленими актами приймання виконаних підрядних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями, копії яких залучені до матеріалів справи.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи видатковими накладними, товарними чеками, платіжними дорученнями та квитанціями, які були складені під час придбання будівельних матеріалів, необхідних для виконання робіт, передбачених Договорами між ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»та ТОВ «БК «Стандарт Плюс».

Як видно з матеріалів справи, на момент підписання відповідних Договорів та складених на їх підставі первинних документів, юридична особа ТОВ «БК «Стандарт Плюс»не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що Договори між ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»та ТОВ «БК «Стандарт Плюс»були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»та ТОВ «БК «Стандарт Плюс»умислу на укладення вказаних договорів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до статті 228 ЦК України.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ у Оболонському районі м. Києва про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»з ТОВ «БК «Стандарт Плюс»є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а відтак дії ДПІ у Оболонському районі м. Києва щодо визнання в Акті від 09 грудня 2011 року № 694/23-2/30677199 нікчемними правочинів, укладених з ТОВ «БК «Стандарт Плюс», є протиправними.

Відповідно до п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому, відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до змісту пп. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»- реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи, сума ПДВ у розмірі 30 432, 11 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «БК «Стандарт Плюс», яка на момент їх складання була зареєстрована платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у них права на складання податкових накладних.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 30 432, 11 грн., віднесена ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «БК «Стандарт Плюс»податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Оболонському районі м. Києва про порушення ТОВ «Оздоровчий табір «Лідер»п. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення № 0000862302 від 26 грудня 2011 року - безпідставним та неправомірним.

Крім того, відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на вищевказане, а також враховуючи, що валові витрати позивача за 2 та 4 квартали 2010 року на суму 223 493, 00 грн. за договорами з ТОВ «БК «Стандарт Плюс»підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача підтверджується залученими до матеріалів справи первинними документами, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення № 0000872302 від 26 грудня 2011 року - безпідставним та неправомірним.

Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.