Рішення № 2624989, 18.12.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.08р.

Справа № 33/146-08

За позовом Державного підприємства "Дніпропетровська виправна колонія № 89" Управління державного департаменту України з питань виконання покарань, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет", м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 405 грн. 71 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Казмерчук Г.І. (юрисконсульт), довіреність № 89/32-15 від 25.01.2007 року

Від відповідача: Колодяжний А.І. (керівник), довідка з ЄДРПОУ АА № 047616

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Дніпропетровська виправна колонія № 89" Управління державного департаменту України з питань виконання покарань звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет" про стягнення 19 853 грн. 76 коп. - основного боргу, 2 012 грн. 51 коп. - пені, 2 188 грн. 47 коп. - інфляційних витрат, 350 грн. 97 коп. - 3% річних і витрат по справі.

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання з’явився, але відзив на позов не надав, вимог ухвал суду не виконано.

21.10.2008р. на підставі ст. 77 ГПК України слухання справи було відкладено до 11.11.2008р. з тих підстав, що відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Ухвалою суду від 11.11.2008 р. розгляд справи відкладено на 18.12.2008 р. у зв'язку з неподанням доказів .

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

В судовому засіданні 18.12.2008 р. за згодою представника позивача та відповідача була оголошена вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача суд,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2005р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет" (далі –замовник) та Державним підприємством "Дніпропетровська виправна колонія № 89"

Управління державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - виконавець) було укладено договір виготовлення продукції з давальницької сировини № 01, у відповідності з п.1.1 умов якого виконавець бере на себе зобов’язання щодо виготовлення з наданої замовником сировини та передання замовнику готової продукції –залізовмістких брикетів.

Відповідно до п. 3.1. Договору за виготовлення продукції –залізовмістких брикетів замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 26 грн. за кожну тону виготовленої продукції та відповідно до п. 3.2 Договору замовник перераховує кошти за виконання робіт на банківський рахунок виконавця на протязі 15 банківських днів з моменту прийому готової продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу готову продукцію на суму 19 853 грн. 76 коп., що підтверджується видатковими накладними № 63 від 28.02.2008 року на суму 2 016 грн. 48 коп., № 34 від 25.02.2008 року на суму 2 026 грн. 08 коп., № 45 від 19.02.2008 року на суму 4 015 грн. 68 коп., № 8 від 16.01.2008 року на суму 11 795 грн. 52 коп. (а.с. 20-21, 23, 25).

Відповідач у встановлений строк оплату за виконані позивачем роботи не здійснив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 19 853 грн. 76 коп.

23.05.2008р. позивач звернувся до відповідача з претензією за № 89/12-2468 про сплату заборгованості по договору № 01 від 04.01.2005 року.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, відповідач свої зобов’язання за даним договором щодо оплати продукції не здійснив, станом на час судового засідання докази в підтвердження проведення розрахунків з позивачем не надав.

01.12.2008 р. між позивачем та відповідачем проведену звірку взаємних розрахунків , яким підтверджено існуючу заборгованість у відповідача перед позивачем у розмірі 19 853, 76 грн., який підписаний і скріплений печатками уповноваженими представниками сторін і знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення боргу доведені, підлягають задоволенню у сумі 19 853 грн. 76 коп.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у випадку невиконання замовником оплати у встановлені договором строки, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення , позивач наполягає на стягненні пені у розмірі 2 012 грн. 51 коп.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі вищевказаних приписів, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2 012 грн. 51 коп. (по видатковій накладній № 8 від 16.01.2008 за період з 07.02.2008 р. по 24.09.2008 року –1 280 грн. 64 коп., по накладній № 45 від 19.02.2008 року за період з 12.03.2008 року по 24.09.2008 року –371 грн. 81 коп., № 54 від 25.02.2008 р. за період з 18.03.2008р. по 24.09.2008 року –181 грн. 88 коп., № 63 від 28.02.2008 року за період з 21.03.2008 року по 24.09.2008 року –178 грн. 18 коп.) підлягають задоволенню частково, у сумі 1 707 грн. 60 коп. ( по видатковій накладній № 8 від 16.01.2008 за період з 07.02.2008 р. по 07.08.2008 року –1014 грн. 53 коп., по накладній № 45 від 19.02.2008 року за період з 12.03.2008 року по 12.09.2008 року –345 грн. 38 коп., № 54 від 25.02.2008 р. за період з 18.03.2008р. по 18.09.2008 року –174 грн. 26 коп., № 63 від 28.02.2008 року за період з 21.03.2008 року по 21.09.2008 року – 173 грн. 43 коп.). В решті позовних вимог щодо стягнення пені необхідно відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, інфляційні втрати складають - 2 188 грн. 47 коп., 3% річних становлять 350 грн. 97 коп., які підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню частково : основний борг - 19 853 грн. 76 коп. , пеня –1 707 грн. 60 коп., інфляційні втрати –2 188 грн. 47 коп., 3% річних –350 грн. 97 коп.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Згідно ст.ст. 49 ГПК України судові витрати по справі: 241,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача з тих підстав, що дану безспірну справу до суду було доведено з вини відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет" (49068, м. Дніпропетровськ, вул.. Бр. Трохимових, 4 кв. 55, р/р 260030502100033 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 32651114) на користь Державного підприємства "Дніпропетровська виправна колонія № 89" Управління державного департаменту України з питань виконання покарань (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 1-а, р/р 26008100417002 у ДОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 305017, код ЄДРПОУ 08679764) - 19 853 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят три) грн. 76 коп. - основного боргу, 1 707 (одна тисяча сімсот сім ) грн. 60 коп. - пені, 2 188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 47 коп. - інфляційні втрати, 350 (триста п’ятдесят) грн. 97 коп. - 3% річні, 241 (двісті сорок одна) грн. 00 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн.,00 коп.. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

І.А. Рудовська

Рішення оформлене відповідно

до ст. 84 ГПК України - 19.12.2008 р.