Рішення № 2624757, 03.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 14/162

03.12.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу

№ 14/162

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії

до

Державного комітету України з державного матеріального резерву

про

та стягнення 47849,28 грн.

за участю представників сторін:

від позивача

- не з'явився

від відповідача

- Трембанчук А.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Запорізької філії звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення 43000,16 грн. інфляційних витрат та 4849,12 грн. відсотків річних.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до Договору відповідального зберігання № 80/249/17 від 19.09.2002 р., позивач зобов’язався зберігати матеріальні цінності Державного комітету України з державного матеріального резерву, а відповідач –відшкодовувати витрати позивача по їх зберіганню.

Всупереч умов договору відповідач не відшкодував позивачу понесені витрати по зберіганню матеріальних цінностей в сумі 150350,20 грн., в зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 43000,16 грн. інфляційних витрат та 4849,12 грн. відсотків річних.

Ухвалою від 01.10.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 12.10.2008 р. та від 22.10.2008 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

12 листопада 2008 року в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник відповідача 22.10.2008 р. в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд в позові відмовити, з підстав зазначених у відзиві.

Представник позивача 12.11.2008 р. в судовому засіданні подав заперечення на відзив відповідача, в якому не погоджується з доводами відповідача з підстав викладених у заперечені.

Представник позивача 12.11.2008 р. через канцелярію суду подав уточнений розрахунок позовних вимог, у зв’язку з яким зменшує суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 4844,64 грн. відсотків річних та 42951,01 грн. інфляційних витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує повністю, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2002 р. між сторонами по справі укладено договір № 80/249/17 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (надалі-Договір).

За умовами зазначеного Договору позивач зобов’язався зберігати матеріальні цінності державного резерву, а відповідач відшкодовувати витрати позивача по їх зберіганню.

Відповідно до умов п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору вартість зберігання цінностей визначається згідно з Порядком відшкодування витрат підприємствам, установам та організаціям, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Відшкодування витрат (з урахування податку на додану вартість) із зберігання цінностей здійснюється пропорційними частками за узгодженням між комітентом та зберігачем. У разі коли комітет визнає за можливе, відрахування суми витрат проводиться частинами протягом поточного року. Оплата робіт із закладення (поставки) цінностей до мобілізаційного резерву проводиться безпосередньо після отримання комітентом акта встановленої форми.

Строк дії договору відповідно до умов п. 7.3 Договору встановлений з моменту його підписання і діє протягом всього строку зберігання цінностей.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані гл. 36 ЦК УРСР, гл. 66 ЦК України, Законом України “Про державний матеріальний резерв”.

Відповідно до умов Договору позивач протягом періоду з 01.10.2004 р. по 31.01.2008 р. зберігав у себе матеріальні цінності державного матеріального резерву та поніс витрати на їх зберігання в розмірі 150350,20 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2008 р. у справі № 15/520-т встановлений факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 150350,20 грн. за договором від 19.09.2002 р. № 80/249/17.

Вищезазначеним рішенням присуджено до стягнення заборгованість у сумі 150350,20 грн., 10949,90 грн. інфляційних витрат та 6302,10 грн. відсотків річних за період з 28.04.2007 р. по 10.07.2007 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Касаційна скарга відповідача на рішення № 15/520-т від 25.06.2008 р. ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2008 р. повернута скаржнику (відповідачу) без розгляду.

30 липня 2008 року судом по справі № 15/520-т виданий наказ.

Позивач, згідно з уточненим розрахунком, просить стягнути з відповідача 4844,64 грн. відсотків річних та 42951,01 грн. інфляційних витрат за період з 11.07.2007 р. по 06.08.2008 р., тобто після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості у справі № 15/520-т.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права і інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст. ст. 519, 612, 625 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання.

Водночас, приписи ст. 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобов’язаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання, зокрема за період після прийняття судом відповідного рішення.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для нарахування індексу інфляції та відсотків річних за прострочення виконання зобов’язання по оплаті витрат позивача по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву з огляду на невстановлення такої відповідальності Законом України "Про державний матеріальний резерв", суд не приймає до уваги, оскільки правовідносини сторін у справі врегульовані цивільно-правовим договором від 19.09.2002 р. № 80/249/17 відповідального зберігання матеріальних цінностей, відповідно до п. 6 якого за невиконання або неналежне виконання сторонами своїх обов’язків за цим договором вони несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством, зокрема, Законом України "Про державний матеріальний резерв", та іншими актами законодавства.

Зважаючи на встановлені обставини та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4844,64 грн. відсотків річних та 42951,01 грн. інфляційних витрат відповідно до договору від 19.09.2002 р. № 80/249/17, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 20055032) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії (69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 4844,64 грн. відсотків річних, 42951,01 грн. інфляційних витрат, 478,50 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 10.12.2008 р.