Постанова № 2624543, 04.12.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2008 р.

№ 21/31

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:

суддів:

Добролюбової Т.В.

Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

на постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.07.08

у справі

№21/31

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат"Запоріжсталь"

до

Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівельний завод"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Корпорація "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп"

про

стягнення 39747,86 грн

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Омельянович Р.А. –дов. від 20.12.07, Колесник В.А. –дов. від 04.01.08;

від відповідача: Лінова С.В. –дов. від 04.05.07;

від третьої особи: не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги.

Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" у квітні 2007 року заявлений позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівельний завод" 39747,86 грн - збитків, завданих внаслідок поставки неякісного товару. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на пункти 2.1, 10.1, 11.12 договору поставки від 16.06.04 №7604/010720/11-110юр/20/2004/1767, приписи статей 225, 268, 269 Господарського кодексу України. При цьому, позивач зазначав, що в межах гарантійного терміну у поставлених відповідачем напіввагонах, які не витримали гарантійного строку експлуатації, виникли несправності колісних пар –зношування гребеня колісних пар, ремонт яких здійснило вагонне депо Мелітополь ДП "Придніпровська залізниця".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.05.08, ухваленим суддею Тимченко Б.П., у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судове рішення обґрунтоване приписами статті 688 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України. Суд першої інстанції, вмотивовуючи рішення, виходив з недоведеності факту порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки від 16.06.04 №7604/010720/11-110юр/20/2004/1767 щодо поставки товару належної якості, наявності безпосереднього причинного зв'язку між витратами позивача та діями відповідача. Суд дійшов висновку про відсутність складу правопорушення у діях відповідача, а відтак і про відсутність підстав для стягнення збитків.

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Андрейцевої Г.М.- головуючого, Зеленіної Н.І., Жук Г.А., постановою від 16.07.08, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишив без задоволення.

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, та задовольнити позовні вимоги. Заявник вважає, що судом були помилково незастосовані приписи частини 5 статті 269 Господарського кодексу України, порушені приписи статті 688 Цивільного кодексу України, статей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник, з посиланням на приписи частини 5 статті 269 Господарського кодексу України, зазначає, що гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини є рівним гарантійному строку на основний виріб. При цьому, заявник звертає увагу суду також і на пункт 11.2 договору поставки, яким визначено, що гарантійний строк на поставлену продукцію становить 24 місяці з моменту поставки. Скаржник вважає, що судами помилково не було враховано, що несправності поставлених напіввагонів були виявлені в процесі їх експлуатації, а не у процесі приймання продукції. При цьому, заявник зазначає, що з моменту виникнення дефектів продукції, він звертався до постачальника з вимогою про заміну деталей, які не витримали гарантійного строку експлуатації, і були замінені 29.09.05 відповідачем. Проте, в подальшому, на думку скаржника, відповідач безпідставно відмовився проводити ремонт та заміну деталей, які не витримали гарантійного строку експлуатації.

Від Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівельний завод" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить судові рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Від Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп" відзив на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом апеляційної інстанції приписів матеріального і процесуального законодавства. Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 16.06.04 ВАТ "Крюківський вагонобудівельний завод" - постачальник, уклало з ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" –покупцем, договір поставки №7604/010720/11-110юр/20/2004/1767. За умовами цього договору, постачальник зобов'язується виготовити і поставити, а покупець, в свою чергу, прийняти і сплатити вартість напіввагонів моделі 12-783 ТУ У 3.06-05763814-203-96, за ціною та в кількості, вказаних в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору. Специфікацією №1 передбачено, що всього підлягає поставці у 2004 році 159 напіввагонів моделі 12-783. Згідно пункту 2.1 договору якість продукції повинна відповідати технічним умовам, вказаним в пункті 1.1 договору. Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Технічних умов на вагон моделі 12-783 ТУ У 3.06-05763814-203-96 виробник гарантує відповідність напіввагона вимогам дійсних технічних умов за умови додержання замовником правил експлуатації. Гарантійні строки на комплектуючі вироби встановлюються у відповідності до державних галузевих стандартів та технічних умов постачальників на ці вироби. Предметом позову у даній справі є вимога ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення з ВАТ "Крюківський вагонобудівельний завод" збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки від 16.06.04 №7604/010720/11-110юр/20/2004/1767 щодо поставки якісного товару. Вимоги до договору поставки і обов’язки сторін унормовані параграфом 2 глави 54 Цивільного кодексу України. Статтею 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець, постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Судами установлено, що згідно пункту 6.2 договору поставки сторони домовились щодо здійснення прийомки продукції за якістю у відповідності до Інструкції "Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", затвердженої постановою Держабітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7. За Інструкцією при виявленні якісних недоліків поставленої продукції у п'ятиденний термін з моменту виявлення якісних недоліків продукції складається відповідний двосторонній акт, в якому зазначаються причини виникнення дефектів і винна сторона. Господарськими судами з'ясовано, що сторони не складали акта невідповідності продукції. Відповідно до приписів статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності факту порушення відповідачем зобов'язань за договором щодо поставки товару належної якості. Приписами статті 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків у в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). За вимогами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкта права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, якби управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. У відповідності з вимогами пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4)вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, предметом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Суди попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного розгляду матеріалів справи установили відсутність такої умови цивільно –правової відповідальності, як протиправна поведінка відповідача, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні ним своїх зобов'язань та безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача спірної суми. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання які, стосуються оцінки доказів, проте, оцінка доказів та їх перевірка не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів визнає, що при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.07.08 у справі №21/31 залишити без змін.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець