Ухвала суду № 26245357, 19.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/3751/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2012р. по справі № 2а-1670/3751/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області

про визнання дій, бездіяльності неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом , в якому просить визнати дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо не поновлення у встановлений ст. 51 Закону України «Про виконавче впровадження» строк виконавчих проваджень №22435054, №22435123, №26529703 та щодо не перевірки фактичної сплати штрафних санкцій, застосованих до боржника по виконавчим провадженням №22435054, №22435123, №26529703 неправомірними, а дії державного виконавця по виконавчим провадженням №22435054, №22435123, №26529703 як такі що не відповідають вимогам ст.89 Закону України «Про виконавче провадження». Визнати бездіяльність, безконтрольність, зволікання, винесення протиправних постанов про закінчення виконавчих проваджень, не поновлення у встановлений ст. 51 Закону України «Про виконавче впровадження» строк виконавчих проваджень №22435054, №22435123, №26529703 Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо виконання виконавчих листів виданих Полтавським окружним адміністративними судом №2а-11019 від 25.10.2010року та №2-а11516/09 виданий 22.10.2010року, внаслідок чого було завдано збитків (матеріальної шкоди) в сумі 10599,80 грн. та моральної шкоди в сумі 5000,0грн., стягувачу ОСОБА_1 Стягнути з Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 збитки (матеріальну шкоду) в сумі 10599,80 грн. , моральну шкоду в сумі 5000,0грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій, бездіяльності неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо не відновлення виконавчих проваджень № 22435123, № 22435054, № 26529703 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-11516/09, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 22.10.2010 та виконавчого листа № 2а-11019, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 25.10.2010. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, на порушення судом норм матеріального та процескального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року та прийняти нове рішення.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.

Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області перебував виконавчий лист №2-а-11019/09, виданий 25.10.2010 Полтавським окружним адміністративним судом про зобов'язання Шевченківського відділу соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, передбаченої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат виходячи із розрахунку мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та провести виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік; зобов'язання Шевченківського відділу соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити нарахування та вчинити дії щодо виплати ОСОБА_1 недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за період з 1999 року по 2005 рік відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплачених сум.

На виконанні в зазначеному відділі відповідача перебував виконавчий лист №2а-11516/09, виданий 22.10.2010 Полтавським окружним адміністративним судом про зобов'язання Шевченківського відділу соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, передбаченої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи із розрахунку мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" за 2008 рік з урахуванням проведених виплат та провести виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік.

Постановами державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, на підставі вказаних вище виконавчих листів, були відкриті виконавчі провадження №22435054, №22435123 та №26529703 з примусового виконання судових рішень.

25.02.2011 державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, на підставі пункту 11 частини 1 статті 37, статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №22435123 та №22435054, а 23.06.2011 на підставі пункту 11 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №26529703.

Позивач, не погодившись із постановами про закінчення виконавчих проваджень №22435054, №22435123 та №26529703, оскаржив їх до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ппостановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 у справі №2а-1670/2496/11, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2011, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано постанову державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 25.02.2011 про закінчення виконавчого провадження №22435054 та постанову державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 25.02.2011 про закінчення виконавчого провадження №22435123. Вказана постанова набрала законної сили 19.09.2011.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 у справі №2а-1670/5872/11 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 23.06.2011 про закінчення виконавчого провадження №26529703. Вказана постанова набрала законної сили 08.11.2011.

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення)..

Статтею 11 цього Закону передбачений обов'язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження " у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Враховуючи наявність рішень суду про скасування постанов Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про закриття виконавчого провадження відповідачем в порушення вказаної норми Закону не відновлено виконавчі провадження №22435054, №22435123 та №26529703.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не відновлення виконавчих проваджень №22435054, №22435123 та №26529703 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо не перевірки фактичної сплати штрафних санкцій, застосованих до боржника по виконавчим провадженням №22435054, №22435123 та №26529703 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 89 Закону України "Про виконавче провадження " у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи , державним виконавцем у зв'язку з невиконання у встановлений строк рішення суду, якими зобов'язано Шевченківський відділ соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради вчинити на користь ОСОБА_1 певні дії, вжиті заходи примусового виконання рішень суду у відповідності до вимог ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження " , а саме, винесені постанови про накладення штрафу, направлені клопотання до правоохоронних органів щодо притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Таким чином, постанови державного виконавця про накладення штрафу є виконавчими документами, примусове виконання яких в разі несплати боржником в добровільному порядку суми застосованого штрафу здійснюється органами державної виконавчої служби. В такому випадку державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа - постанови про накладення штрафу, стягувачем в якому є держава, а боржником - особа на яку накладено штраф (в розглядуваній справі - Шевченківський відділ соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). ОСОБА_1 учасником таких виконавчих проваджень не являється, а відтак, дії відповідача щодо перевірки чи не перевірки фактичної сплати боржником штрафних санкцій не порушують та не впливають на права та охоронювані законом інтереси позивача.

Колегія суддів зазначає, що такі дії державного виконавця проведені в рамках та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та відповідають чинному законодавству України, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини; шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом; шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом (стаття 1166 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано суду жодних доказів щодо заподіяння йому

вказаними діями відповідача збитків (матеріальної шкоди)та моральної шкоди , не зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується , наявність причинного зв'язку між моральною шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, оскільки розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо) з врахуванням стану здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, необхідні для відновлення попереднього стану.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині стягненняи з Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 збитків (матеріальної шкоди) в сумі 10599,80 грн. і моральної шкоди в сумі 5000,0грн.

Доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2012р. по справі № 2а-1670/3751/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.