Рішення № 2624499, 10.11.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.08 Справа № 8/444/08

Суддя Попова І.А.

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теко-Фарм” (69045, м. Запоріжжя, вул. Козача, 7)

про стягнення 9966,32 грн. втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів

Суддя Попова І.А.

Представники:

Від позивача: Стініч М.М., дов. № 313 від 02.10.08

Від відповідача: Желтобрюхов В.В., дов. від 09.10.08

Заявлено позовні вимоги про стягнення 9966,32 грн. втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів.

В судовому засіданні оголошувалася перерва.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено сторонам в засіданні 10.11.08р..

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що рішенням господарського суду Запорізької області від 09.06.08 року по справі № 7/212/07-11/21/08 задоволено позов ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких МЕМ до ТОВ “Теко-Фарм”. Стягнуто на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” 22354,14 грн. вартості недорахованої електроенергії, 223,54 грн. державного мита та 118 витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. На примусове виконання рішення 24.06.08 року господарським судом Запорізької області видано наказ. В нормативне обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до ст.. 509 ЦК України особа, яка зобов’язана сплатити на користь іншої особи кошти, є боржником, а несплачені кошти є заборгованістю і відповідно боргом. Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким чином позивач зазначає, що винесене господарським судом Запорізької області рішення за позовом Відкритого акціонерне товариства “Запоріжжяобленерго” по справі № 7/212/07-11/21/08 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теко-Фарм” є засобом відновлення порушеного права позивача і не визначається як засіб припинення зобов'язання. Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Внаслідок викладеного позивач просить стягнути з ТОВ “Теко-Фарм” 2222 грн. 85 коп. річних процентів, нарахованих за період з 01.01.2007р. по 01.09.2008р. та 7743,47 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за вказаний період часу.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав в обґрунтування заперечень зазначив, що 23 листопада 2006 року представниками позивача було складено Акт про порушення Правил користування електричною енергією споживачем №00003880. Відповідно до зазначеного акту було виявлено порушення Правил користування електричною енергією - без укладення договору на постачання електричної енергії та без розрахункового приладу обліку електричної енергії. Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику»правопорушенням в електроенергетиці є, серед іншого, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Відповідно до Протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією оформленого позивачем 30 листопада 2006 року, комісією було прийняте рішення провести розрахунок недооблікованої електроенергії по акту відповідно до Методики, затвердженої Постановою НКРЕ №562 від 04 травня 2 00 6 року.

Відповідно до п.6.42 Правил користування електричною енергією Комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією є органом, уповноваженим розглядати питання щодо накладення на споживачів електричної енергії санкцій за порушення Правил користування електричною енергією. Таким чином сума, визначена відповідно до Протоколу від 30 листопада 2006 року, є санкцією за порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, вважає відповідач. Відповідно ч. 1 та 2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Таким чином плата за недообліковану електричну енергію є мірою господарської відповідальності за порушення споживачем електричної енергії Правил користування електричною енергією. Відповідач вважає за неможливе застосовувати норму ч.2 ст.625 до спірних правовідносин щодо накладення на відповідача господарської відповідальності.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що рішенням господарського суду Запорізької області від 09.06.08 року по справі № 7/212/07-11/21/08 задоволено позов ВАТ “Запоріжжяобленерго” до ТОВ “Теко-Фарм”. Стягнуто на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” 22354,14 грн. вартості недорахованої електроенергії та судові витрати. На виконання рішення 24.06.08 року господарським судом Запорізької області видано наказ.

Судом у справі № 7/212/07-11/21/08 встановлено, що за результатами перевірки, проведеної уповноваженими представниками ВАТ “Запоріжжяобленерго” виявлено факт порушення ТОВ “Теко-Фарм” ПКЕЕ, про що складено акт № 00003886 від 23.11.06. Акт розглянуто на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПК ЕЕ 30 листопада 2006р.. За результатами розгляду акту відповідачу пред’явлено рахунок № 5006 від 30.11.06р. на суму 22354,14 грн. на сплату вартості недорахованої електричної енергії. Відповідач не оплатив рахунок в добровільному порядку, на час розгляду даної справи рішення суду по справі № 7/212/07-11/21/08 не виконано у примусовому порядку.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи відповідача щодо того, що стягнута за рішенням господарського суду сума на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” –22354,14 грн. не є боргом, суд вважає безпідставними та хибними, оскільки відповідно до п..6.42 ПКЕЕ внаслідок встановлення факту порушення Правил споживач повинен оплатити вартість недорахованої електричної енергії, обсяги та вартість якої розраховуються відповідно до Методики.

Відповідачу до стягнення заявлено 2222 грн. 85 коп. річних відсотків, нарахованих за період з 01.01.2007р. по 01.09.2008р. та 7743,47 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за вказаний період часу. Суд знаходить представлений розрахунок стягуваної суми обґрунтованим та таким, що відповідає приписам діючого законодавства.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Теко-Фарм” (69045, м. Запоріжжя, вул. Козача, 7, ЄДРПОУ 24519735) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ЄДРПОУ 00130926) 2222,85 грн. річних процентів, 7743,47 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 220 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 27.11.08