Ухвала суду № 26244407, 14.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 р.Справа № 2а-1288/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-1288/12/2070

за позовом Фізичної особи -підприємеця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова ( далі - відповідач) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 17.01.2012 р. № 0000031704.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 17.01.2012 р. № 0000031704.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Окрім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме: пп.7.4.4 п. 7.4 пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року 168/97-ВР "). Також , судом першої інстанції не враховано, що в ході перевірки встановлено недодержання вимог ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах. Виходячи з цього, відповідачем було встановлено , що усі операції купівлі - продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано достатніх доказів, які б вказували на невідповідність угоди позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто роботи фактично були виконані, договори між позивачем і "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг", ТОВ " Промтехноопт" мали реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача. На підставі вищевикладеного, судом першої інстанції зроблено висновок, що позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що зі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 26.07.2002 року та знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Московському районі міста Харкова.

Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок та адміністрування ПДВ було проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (код ЄДРПОУ 36457279) за період з 01.02.2010 року по 30.11.2010 року, ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) за період з 01.12.2010 року по 30.04.2011 року, ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.04.2011 року по 31.07.2011 року, за результатами якої складений акт від 03.01.2012р. за №14/174/НОМЕР_2.

На підставі акту перевірки від 03.01.2012р. за №14/174/НОМЕР_2 Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова винесено податкове повідомлення - рішення № 0000031704 від 17.01.2012 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 256759 грн., з яких 205407,20 грн. за основним платежем та 51351,80 грн. штрафні санкції, за порушення п.201.4, п. 201.5, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ, п.п.7.4.1 п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як вбачається з акту перевірки від 03.01.2012р. за №14/174/НОМЕР_2 судом встановлено, що фактичною підставою для для винесення спірного податкового повідомлення -рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг" , ТОВ " Промтехноопт" .

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до договору №0102/10 від 01.02.2010 року укладеного між ТОВ "Тех-Агроремпоставка"(код за ЄДРПОУ 36457279) (постачальник), та ФО-П ОСОБА_1 (покупець) домовились про постачання запчастин до спецтехніки на адресу ФО-П ОСОБА_1.(т.1 а.с. 118).Відповідно до угоди №0102/10 від 01.02.2010 року ТОВ "Тех-Агроремпоставка"зобов'язується передати в власність ФО-П ОСОБА_1 запчастини до спецтехніки (ТМЦ).

На виконання вищезазначеного договору були виписані податкові накладні та видаткові накладні, виписки з банку, товарно - транспортні накладні які містяться в матеріалах справи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, сума ПДВ по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту лютого 2010 р. - листопада 2010 р., відображені у реєстрах отриманих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно договору № 012/10 від 01.12.2010 року укладеного між ТОВ "Промспец консалтинг"(код за ЄДРПОУ 37091549) (постачальник), та ФО-П ОСОБА_1 (покупець) домовились про постачання запчастин спецтехніки запчастин та супутні товари (ТМЦ) на адресу ФО-П ОСОБА_1 (т.1 а.с. 213).

На виконання вищезазначеного договору були виписані податкові накладні та видаткові накладні, виписки з банку, товарно - транспортні накладні які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, сума ПДВ по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту грудня 2010 р. - квітня 2011 р., відображені у реєстрах отриманих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно договору № 012/10 від 01.12.2010 р. ТОВ "Промтехноопт"(код ЄДРПОУ 37092055) (постачальник), та ФО-П ОСОБА_1 (покупець) домовились про постачання запчастин до спецтехніки (ТМЦ) на адреску ФО-П ОСОБА_1 (т.1 а.с. 174).

На виконання вищезазначеного договору були виписані податкові накладні та видаткові накладні, виписки з банку, товарно - транспортні накладні які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, сума ПДВ по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту квітня- липня 2011р., відображені у реєстрах отриманих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що не заперечується сторонами по справі.

Договори укладені між ФОП ОСОБА_1 та "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг", ТОВ " Промтехноопт", виконані кожною стороною цих договорів.

Також судом першої інстанції встановлено і підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивачем надано докази подальшої реалізації придбаного товару у "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг" , ТОВ " Промтехноопт", які містяться в матеріалах справи.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем помилково зроблено висновок про те, що позивачем занижено податок на загальну суму 1232443,20 грн., у т. числі ПДВ на суму 205407,20 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно нікчемності укладених між позивачем та "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг", ТОВ " Промтехноопт" угод , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю

В ході судового розгляду встановлено, що правові наслідки, обумовлені цими правочинами, реально настали для обох сторін цих угод.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів не вбачає в діях позивача щодо укладення угод завуальованої та завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети.

На момент укладення угод та її виконання, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності на момент укладання угоди відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 придбав товар у "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг", ТОВ " Промтехноопт" у зв'язку із здійсненням своєї господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договори між ФОП ОСОБА_1 та "Тех-Агроремпоставка",,ТОВ "Промспец консалтинг", ТОВ " Промтехноопт" укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання її недійсною. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно недодержання позивачем вимог ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, колегія суддів зазначає що, правочини, які були вчинені між позивачем та підприємствами-контрагентами, зазначеними в акті перевірки є правомірними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-1288/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 20.08.2012 р.