Рішення № 2624419, 02.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2008

Справа №2-22/9542-2008

02 грудня 2008 року Справа №2-22/9542-2008

За позовом Товаристваз обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг Юг” (99007, м. Севастополь, вул. Куліково Поле, 3)

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Ізумрудний” (96116, Джанкойський район, с.Ізумрудне, вул.Свободна, 33)

про стягнення 241479,95 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники сторін:

позивача : Пташнік А.А. – представник, дов. у справі

відповідача:

Власенко С.О. – представник, дов. у справі

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг Юг” - звернулось до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача – Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Ізумрудний” - про стягнення 210176,46 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 31303,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду АР Крим від 01.03.2007 по справі № 2-2/2541-2007 з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Ізумрудний” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг Юг” було стягнуто 764181,25 грн. заборгованості за договорами купівлі-продажу, 91592,60 грн. інфляційних втрат, 24767,28 грн. річних, 40000 грн. пені, 9436, 13 грн. державного мита, 116,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Проте, враховуючи, що боржник повністю не сплатив суму боргу за рішенням суду на момент звернення ТОВ “Хімагромаркетинг Юг” з позовом по цій справі, проводить розрахунок невеликими сумами, позивач просить стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Ізумрудний” 210176,46 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 31303,49 грн.

Відповідач у відзиві на позов пояснив, що заборгованість утворилась у зв’язку із щорічними форс-мажорними обставинами та необхідністю ліквідації їх наслідків, проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що позивач, отримавши наказ від 19.03.2007 р., своєчасно не вжив заходів з його примусового виконання, звернувся до державної виконавчої служби лише 29.02.2008. Крім того, відповідач просить суд зменшити суму 3% річних та інфляційних втрат, як штрафних санкцій, у зв’язку із тим, що вони є непомірно великими у порівнянні із збитками позивача.

У порядку статті 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

Рішенням Господарського суду АР Крим від 01.03.2007 у справі № 2-2/9542-2007, яке набуло законної сили 19.03.2007, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг Юг” був задоволений, на користь позивача з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Ізумрудний” було стягнуто суму 764181,25 грн. заборгованості за договорами купівлі-продажу, 91592,60 грн. інфляційних втрат, 24767,28 грн. річних, 40000 грн. пені, 9436,13 грн. державного мита, 116,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції від 08.08.2008 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду АР Крим по справі № 2-2/2541-2007 про стягнення з СВК “Ізумрудний” на користь ТОВ “Хімагромаркетинг Юг” залишку заборгованості у сумі 676813,86 грн.

На момент звернення ТОВ “Хімагромаркетинг Юг” до Господарського суду АР Крим з позовом до СВК “Ізумрудний” про стягнення інфляційних втрат та 3% річних (04.09.2008), заборгованість відповідача, яку підтверджено рішенням Господарського суду АР Крим від 01.03.2007 у справі №2-2/2541-2007 повністю погашена не була, рішення остаточно не виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, СВК “Ізумрудний” погашав заборгованість невеликими сумами лише частково, а саме: 01.04.2007 – 27558,75 грн., 21.05.2007 – 5000 грн., 21.06.2007 – 4004, 20.12.2007 – 50000 грн., 27.12.2007 – 47241,25 грн.. 15.02.2008 – 5000 грн., 29.02.2008 – 30000 грн., 17.03.2008 – 19275,99 грн., 01.04.2008 – 50000 грн., 16.04.2008 – 30000 грн., 11.06.2008 – 10000 грн.

ТОВ «Хімагромаркетинг Юг» вважає, що невиконання СВК «Ізумрудний» зобов’язаннь, підтверджених рішенням Господарського суду АР Крим від 01.03.2007 у справі №2-2/2541-2007, дає позивачу право вимагати стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» інфляційних втрат та 3% річних відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, господарський суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статя 11 ЦК України передбачає, що цивільні права та обовязки можуть виникати з різних підстав, в тому числі з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 22 ЦК України ссоба, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд виходить з того, що ухвалення судового рішення про спонукання СВК “Ізумрудний” до виконання договірних зобов’язань не призводить до їх припинення або зміни та виникнення нових зобов’язань на підставі судового рішення, тому суд вважає неспроможними доводи відповідача про те, що заборгованість є непогашеною з вини позивача, оскільки він не вживав заходів до виконання судового рішення.

З урахуванням того, що на виконання рішення суду по справі № 2-2/2541-2007 боржник здійснював розрахунки частинами: 01.04.2007 р. – 27558,75 грн., 21.05.2007 р. – 5000 грн., 21.06.2007 р. – 4004, 20.12.2007 р. – 50000 грн., 27.12.2007 р. – 47241,25 грн.. 15.02.2008 р. – 5000 грн., 29.02.2008 р. – 30000 грн., 17.03.2008 р. – 19275,99 грн., 01.04.2008 р. – 50000 грн., 16.04.2008 р. – 30000 грн., 11.06.2008 р. – 10000 грн. позивачем заявлено вимогу про стягнення 210176,46 грн. інфляційних втрат, але як вбачаєть з пояснено сторін, ТОВ “Хімагромаркетинг Юг” не врахований факт часткового погашення з боку СВК “Ізумрудний” заборгованості у травні 2007 року на суму 5000 грн., отже розмір інфляційних втрат позивача складає 202949,4 грн.

Стаття 625 ЦК України поряд із обов’язком боржника компенсувати кредиторові інфляційні втрати, також передбачає обов’язок сплатити 3% річних за весь час прострочення, якщо інше не передбачено договором або законом, отже вимоги ТОВ “Хімагромаркетинг ЮГ” про стягнення 31303,49 грн. 3% річних є обгрунтованими.

Стосовно доводів відповідача про необхідність зменшення суми інфляційних втрат та 35 річних у звязку із тим, що вони є непомірновеликими у порівнянні із збиткми ТОВ «Хімагромаркетинг Юг», суд вважає їх безпідставними, оскільки зазначені вище суми за своєю природою не штрафними санкціями та виконують функцію компенсації втрт кредитора у звязку з невиконанням грошового зобовязання боржником.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» (96116, Джанкойський район, с. Ізумрудне, вул. Свободна, 33, п/р 26003301360783 у філії ПІБ України м.Красноперекопськ, МФО 324418Ю ЄДРПОУ 00233709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг Юг» (99007, м.Севастополь, вул.Куліково Поле, 3, п/р 260011306001 ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», м.Севастополь, МФО 384812 ЄДРПОУ 22237783) 202949,40 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 31303,49 грн., 2420,32 грн. державного мита, 114,46 грн. витрат, пов’язаних із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

3. У частині стягнення 7227,06 грн. – у позові відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.