Постанова № 26241500, 27.09.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р.Справа № 5017/1482/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Туренко В.Б.

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №720 від 26.09.2012р.)

при секретарі судового засідання Гавричкові С.В.,

за участю представників:

від позивача - Бойко О.І., довіреність б/н від 10.05.2012р.;

від відповідача (публічного акціонерного товариства „Одеський кабельний завод „Одескабель") - Беседков О.Г.., довіреність №342/Д від 01.02.2012р.;

від відповідача (управління капітального будівництва Одеської міської ради) - Дементьєв О.В., довіреність №1023/юр від 30.08.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальності „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж"

на рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2012р.

у справі №5017/1482/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальності „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж"

до відповідачів:

- публічного акціонерного товариства „Одеський кабельний завод „Одескабель";

- управління капітального будівництва Одеської міської ради;

про визнання недійсним пункту договору поставки

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012р. товариство з обмеженою відповідальності „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж" (далі-ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж") звернулось з позовом до публічного акціонерного товариства „Одеський кабельний завод „Одескабель" (далі-ПАТ „Одеський кабельний завод „Одескабель") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - управління капітального будівництва Одеської міської ради про визнання недійсним пункту 8.3 розділу 8 договору поставки №440 від 17.12.2010р.

За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №5017/1482/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2012р. залучено до участі у справі іншого відповідача - управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі -управління капітального будівництва).

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2012р. у справі №5017/1482/2012 (суддя Мостепаненко Ю.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальностю „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2012р. у справі №5017/1482/2012 скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що посадова особа управління капітального будівництва Одеської міської ради, яка уклала договір поставки №440 від 17.12.2010р. з умовою солідарної відповідальності перевищила свої повноваження, так як вона не мала достатнього обсягу цивільної дієздатності, а вчинений правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В судовому засіданні представник відповідача (управління капітального будівництва Одеської міської ради) вимоги апеляційної скарги підтримав, представник відповідача (публічного акціонерного товариства „Одеський кабельний завод „Одескабель") висловив заперечення щодо її задоволення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.05.2010р. між управлінням капітального будівництва Одеської міської ради („замовник") та товариством з обмеженою відповідальності „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж" („підрядник") укладено договір підряду в капітальному будівництві №3-10/П (далі - договір підряду №3-10/П від 26.05.2012р.), за умовами якого підрядник зобов'язався своїми, залученими силами і ресурсами відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботи з будівництва кабельних ліній 10 кВ ПС „Суворовська" -РП "Заболотного", ПС „Сахарова", а замовник зобов'язався надати підряднику фронт робіт, а також затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, прийняти від підрядника завершені роботи та оплатити їх, за наявності бюджетних коштів на рахунок замовника, і спільно з підрядником здати об'єкт в експлуатацію (том І а.с. 13-19).

На виконання вищевказаного договору 17.12.2010р. між публічним акціонерним товариством „Одеський кабельний завод „Одескабель" („постачальник"), товариством з обмеженою відповідальності „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж" („покупець") та управлінням капітального будівництва Одеської міської ради („замовник") укладено договір поставки №440 (далі -договір поставки №440 від 17.12.2010р.), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцю кабельно-провідникову продукцію (далі- продукція), а покупець зобов'язався прийняти та здійснити оплату цієї продукції (том І а.с. 20-23).

Відповідно пункту 3.1 договору поставки №440 від 17.12.2010р. постачальник зобов'язаний поставити продукцію згідно специфікацій (додатків), які є невід'ємною частиною договору.

В силу пункту 7.3 вказаного договору загальна вартість договору складається з вартості всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно специфікації №1 до договору №440 від 17.12.2010р. сторонами узгоджена поставка кабельно-проводникової продукції АПвПг-10 в кількості 33км на загальну суму з ПДВ 5 148 000 грн. (том І а.с. 24).

Покупець зобов'язався здійснити оплату продукції в розмірі 100% на підставі накладної постачальника протягом 30 робочих днів від дати поставки. Оплата продукції здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника. Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування відповідних коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункти 7.4, 7.5 договору поставки №440 від 17.12.2010р.).

На виконання вимог пункту 3.1 договору поставки №440 від 17.12.2010р. постачальник передав покупцю продукцію на суму 5 477 219,29 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна від 29.12.2010р. Згідно пояснень позивача за отриманий товар він розрахувався частково в сумі 3 100 000грн., а також частково повернув продукцію на суму 210 000 грн., в той час як розрахунки управлінням капітального будівництва з ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж" за договором підряду №3-10/П від 26.05.2012 р. проведені в повному обсязі.

Пунктом 8.3 договору поставки №440 від 17.12.2010р. передбачено, що відповідальність сторін ураховуючи, що продукція, зазначена у специфікації, поставляється постачальником на виконання договору підряду в капітальному будівництві №3-10/П від 26.05.2010р., відповідно до якого замовник зобов'язався оплатити вартість вказаної продукції покупцю, а у випадку несплати вартості вказаної продукції замовник та покупець є солідарними боржниками відносно вартості поставленої продукції та несуть солідарну відповідальність, а постачальник має право на свій розсуд пред'явити вимогу до замовника про стягнення вартості поставленої продукції за цим договором (стаття 543 Цивільного кодексу України).

Позивач вважаючи, що оспорений пункт договору суперечить вимогам чинного законодавства і укладений посадовою особою управління капітального будівництва Одеської міської ради з перевищенням повноважень, звернувся з даним позовом до господарського суду Одеської області.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд, виходив з того, що правові підстави для визнання недійсним пункту 8.3 спірного договору відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи договір поставки №440 від 17.12.2010р. від імені замовника підписано виконуючим обов'язки начальника управління капітального будівництва Одеської міської ради.

У відповідності до пункту 3.1.5 Положення про управління капітального будівництва Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №20-V, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Положення), управління має право розпоряджатися коштами, передбаченими у вартості будівництва на виконання основних завдань та функцій замовника, в межах затвердженого в установленому порядку кошторису, та коштами, що надходять від виконання функцій на договірних засадах із інших джерел, не заборонених законодавством.

Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади міським головою (пункт 4.1. Положення).

Згідно пунктів 4.2.7, 4.2.8 начальник управління відповідно до чинного законодавства є розпорядником коштів управління, має право першого підпису на всіх грошових і банківських документах управління, діє без доручення від імені управління в межах повноважень, визначених цим Положенням, представляє його перед державними органами, підприємствами, установами та організаціями, іншими органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтями 627, 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За своєю правовою природою договір №440 від 17.12.2010 р. є договором поставки, який вміщує в собі положення договору поруки.

Порука є одним із засобів забезпечення виконання зобов'язання відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України. Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Правові наслідки порушення зобов'язання забезпеченого порукою встановлено статтею 554 Цивільного кодексу України, так у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, метою договору поруки як способу забезпечення виконання зобов'язання є залучення додаткового боржника, який поряд з основним нестиме відповідальність перед кредитором за належне виконання зобов'язання.

За наслідками системного аналізу зазначених вище норм права, враховуючи те, що обмежень на укладення договорів поруки та поставки Положення не містить, апеляційна інстанція не вбачає перевищення повноважень управлінням капітального будівництва при укладенні оспореного пункту договору. Включення до договору зазначеного пункту щодо поруки направлено на реалізацію єдиної волі всіх сторін договору- виконання ними прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки.

Скаржником відповідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Не обгрунтовано апелянтом і те, яким чином оспореним пунктом договору порушуються саме його права як сторони цього договору.

Посилання ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж" на те, що управлінням капітального будівництва укладенням оспореного пункту порушено норми Бюджетного кодексу України з тих підстав, що розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки управління утримується не виключно за рахунок коштів бюджету міста (пункти 1.8, 3.1.5 Положення).

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, а тому його слід залишити без змін, так як воно ухвалено при повному з'ясуванні судом всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Судові витрати за апеляційною скаргою у відповідності до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальності „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж" залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2012р. у справі №5017/1482/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 01.10.2012р.

Головуючий суддя Таран С.В.

Суддя Поліщук Л.В.

Суддя Туренко В.Б.