Постанова № 26241446, 19.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2012 № 6/052-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників:

від позивача: Макєєв В.М. - представник за довіреністю (б/н від 04.07.2012);

від відповідача: Давідкова К.О. - представник за довіреністю (№247 від 02.07.2012);

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фанг»

на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2012р.

у справі № 6/052-12 (суддя - Черногуз А.Ф.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Приватного підприємства «ФАНГ»

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «ФАНГ» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.07.2012 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства «ФАНГ» на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 8163,79 грн. - боргу, 939,45 грн. - судового збору. В решті частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення Господарського суду Київської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що справа була розглянута у за відсутністю його повноважного представника, оскільки всі процесуальні документи, надходили на його адресу з запізненням, а тому відповідач не зміг вчасно надати відповідні заперечення та пояснення, що і призвели до прийняття завідомо неправомірного рішення.

Скаржник, звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було перевірено доказів відправлення позивачем відповідачу заяви про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фанг» у справі №6/052-12 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Рудченку С.Г.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 6/052-12 колегію суддів у складі: головуючого судді Рудченка С.Г., суддів: Пашкіної С.А., Шапрана В.В.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 у зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А., у відпустці було внесено зміни до складу колегії суддів у даній справі, замість судді Пашкіної С.А. призначено суддю Буравльова С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 19.09.2012 рік у складі колегії суддів: Рудченка С.Г., Буравльов С.І., Шапран В.В.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, в судовому засіданні подав опис вкладення з фіскальним чеком б/н про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, яке колегією суддів було задоволене.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх законними та обґрунтованими.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (страховик) та Палій Юрієм Олександровичем (страхувальник) 19.08.2008р. було укладено Договір № 619 добровільного страхування транспортного засобу.

Застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Мітсубіші Ланцер", рік випуску 2007, реєстраційний номер АА7798СТ.

09.09.2009р. на а/д Київ-Фастів сталося ДТП за участю транспортного засобу - автомобіля "Мітсубіші Ланцер", державний номер АА7798СТ, що належить страхувальнику (Палій Юрію Олександровичу), яким він і керував та за участю транспортного засобу - автомобіля "ЛАЗ-3699Р", державний номер АІ5144АЕ, що належить ПП "ФАНГ", яким керував Омелян Олександр Ничипорович, чим порушив п. 10.9 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.

В результаті ДТП відбулось пошкодження ТЗ - «Мітсубіші Ланцер», реєстраційний номер АА7798СТ.

Зазначене підтверджується довідкою відділу ДАІ № 8469786 від 09.09.2009 та постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2009 у справі № 3-4579/2009 (а.с. 6).

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2009 у справі № 3-4579/2009 Омеляна Олександра Ничипоровича визнано винним за вчинене правопорушення та накладено адміністративне стягнення в розмірі 400, 00 грн.

Цивільно-правова відповідальність Палій Ю.О. на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ВАТ "НАСК "ОРАНТА", відповідно до Договору № 619 від 19.08.2008 року.

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" виплатила власнику пошкодженого внаслідок зіткнення автомобіля «Мітсубіші Ланцер», реєстраційний номер АА7798СТ - Палій Ю.О. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 39 486,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16818 від 14.10.2009р.

Транспортний засіб відповідача "ЛАЗ-3699Р", застрахований у Страховій компанії «ТАС», державний номер АІ5144АЕ.

Страхова копанія «ТАС» перерахувала йому суму у розмірі 25 500 грн, відповідно до встановлених лімітів.

Таким чином, на думку позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування № 619 від 19.08.2008р. та, отримавши винагороду від Страхової компанії "ТАС", він має право на стягнення з відповідача в порядку регресу суму сплаченого ним страхового відшкодування, яке потерпіла особа мала, зокрема до ПП "ФАНГ" в тій частині, що не підлягає відшкодуванню Страховою компанією "ТАС" в межах полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (39 486,43 грн. - 25500 грн.=13986,43 грн).

Позивач звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, однак, відповідач на зазначену заяву не відповів.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, ( ст. 22 ЦК України).

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства "ФАНГ" підлягають частковому задоволенню в сумі 8163,79 грн. (33663,79 грн., (розмір шкоди, завдана власнику автомобіля "Мітсубіші Ланцер") - 25500 грн., відшкодування Страховою компанією "ТАС" в межах полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Крім того, колегія суддів вважає не обґрунтованими посилання в апеляційній скарзі щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, несвоєчасне повідомлення відповідача про слухання справи № 6/052-12 від 10.07.2012, з огляду на наступне:

В свою чергу всі процесуальні документи (ухала про порушення провадження у справі від 29.05.2012, ухвала про відкладення розгляду справи від 26.06.2012 та рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2012 року) (а.с. 1-2, 28-29,37-41) направлялися відповідачу Господарським судом Київської області на адресу: 09100, м. Біла Церква, б-р. 1-го Травня, 13, тобто на його юридичну адресу.

Скаржник в апеляційній скарзі також зазначає своє місцезнаходження Приватного Підприємства «ФАНГ»: 09100, м. Біла Церква, б-р. 1-го Травня, 13.

Однак, Ухвала від 29.05.2012 про призначення розгляду справи на 26.06.2012 була повернута на адресу суду з відміткою закінчення терміну зберігання, інші документи до місцевого суду не повертались.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду даної справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Твердження скаржника, в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було перевірено доказів відправлення позивачем відповідачу заяви про виплату страхового відшкодування спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме опису вкладення, та фіскального чеку від 23.04.2012 позивачем було відправлено відповідачу на адресу: ПП «Фанг», код 23583814, м. Біла Церква, б. 1 травня 13, відповідно до опису наступні документи: заява про виплату страхового відшкодування; копія платіжного доручення №16818 від 14.10.2009р.; копія Постанови від 21.04.2010р.; копія Страхового акту № СТО-10-4118/1 від 01.06.2010р. та розрахунок страхового відшкодування; копія договору №УБ 719102 від 19.03.2010р.; копія заяви про страхову виплату; копія дослідження № АА7798СТ від 18.09.2009р.; копія свідоцтва оцінювача; копія довідки №8469786; копія Довіреності від 19.12.2011р.

Враховуючі вищезазначене, судом першої інстанції було здійснено всі дії щодо перевірки доказів надсилання позовної заяви з доданими до неї документам за належною адресою відповідача: 09100, м. Біла Церква, б. 1 травня 13 (яка зазначена і самим скаржником в апеляційній скарзі).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні письмові докази (ст.32 ГПК України), що судом першої інстанції було порушено норми чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду є обгрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ФАНГ» на рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2012 у справі № 6/052-12 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.07.2012р. у справі №6/052-12 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 6/052-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Рудченко С.Г.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.