Рішення № 2624140, 07.11.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 12/215

07.11.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард"

До Товариства з обмеженого відповідальністю " Арістей компані ".

Про стягнення 27 188,88 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Климєнко А.П. - предст. (дов. б/н від 04.02.2008 р.)

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Арістей компані" про стягнення заборгованості у розмірі 27 188,88 грн. (22 115,13 грн. - основний борг, 523,49 грн. - пеня, 392,62 грн. - 18% річних, 176,92 грн. - збитки від інфляції, 3 980,72 грн. –процентів по товарному кредиту), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №6271- ПКЛ від 06.01.2008 р.

Ухвалою суду від 11.08.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/215 та призначено розгляд справи на 09.09.2008 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 09.09.2008 р. не направив. Через відділ діловодства було отримано клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено, Ухвалою суду від 09.09.2008р. слухання справи відкладено на 28.10.2008 р.

В судовому засіданні 28.10.2008 р. оголошена перерва у слуханні справи до 07.11.2008р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від 11.08.2008 р. та від 09.09.2008 р. не виконав, представник відповідача в судове засідання 07.11.2008 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.11.2008 р. оголошено повний текст рішення. Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2008 р. між сторонами у справі укладено договір № 6271- ПКЛ поставки нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків "МС ОЙЛ КАРД", на підставі якого ТОВ "МС Ойл Кард" (далі - позивач) здійснило ТОВ " Арістей компані " (далі - відповідачу) поставку товару (дизельне пальне), згідно видаткової накладної № МС-0032301 від 09.06.2008 на суму 23 119,33 грн. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей НБЙ №055765 від 02.06.2008р.).

Відповідно до п. 4.4 Договору відповідач зобов'язався здійснити оплату одержаної кількості товару протягом двох банківських днів з моменту виписки рахунку-фактури та/або підписання видаткової накладної.

Згідно п. 4.1 Договору ціна на товар вказується у видаткових накладних, що виписуються постачальником, та визначається виходячи з ціни постачальника, яка діє на момент оплати партії товару покупцем.

Відповідач, порушуючи взяті на себе договірні зобов'язання, здійснив оплату за поставлений товар лише частково, а саме: відповідач здійснив попередню оплату в сумі 1004,20 гривень.

Таким чином, основний борг відповідача за Договором становить 22 115,13 грн.

Крім суми основного боргу - 22 115,13 гривень, позивач поставив вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 523,49 грн., суми нарахованого індексу інфляції -176,92 грн., суми нарахованих 18% річних - 392,62 грн., та суми нарахованих процентів за користування товарним кредитом - 3 980,72 гривень.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 22115,13 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. В п. 6.4 Договору зазначено, що у випадку порушення строків, передбачених п. 4.4. даного договору, постачальник має право нарахувати, а покупець в цьому випадку зобов'язаний сплатити:

1. неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ;

2. 18% річних, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України;

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що неустойка та інші штрафні санкції, передбачені п. 6.4 Договору, нараховуються від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання, починаючи з дня такого прострочення та до моменту повного погашення покупцем заборгованості за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно розрахунку позивача сума пені складає 523,49 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунки пені відповідають матеріалам справи та умовам договору. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 523,49 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п. 6.4. Договору за прострочення оплати Товару Відповідач зобов’язаний сплатити 18 % річних згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно розрахунку позивача станом на 17.07.2008 р. розмір процентів складає 392,62 грн., а розмір відшкодування збитків від інфляції –176,92 грн. Контррозрахунку суми процентів та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки суми процентів та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та умовам договору.

Відповідно до п. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України „у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами”.

Відповідно до п. 6.6. Договору у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару Покупець сплачує Постачальнику відсотки за користування товарним кредитом із розрахунку 0,5% в день.

Згідно розрахунку позивача, станом на 17.07.2008 року розмір процентів за користування товарним кредитом складає 3 980,72 грн., розрахунки суми процентів по товарному кредиту відповідають матеріалам справи та умовам договору та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 526, 625, 549, 610, 611, 612, 625, 692 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей компані»(03680, м. Київ, вул. Якутська, 10, п/р № 2600613181001 в АБ „Київська Русь”, МФО 319092, код ЄДРПОУ 25402024, а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого, рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, к. 101, код 32527593, п/р 26008000228621 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 22 115,13 грн. основного боргу, 523,49 грн. - пені, 392,62 грн. - 18% річних, 176,92 грн. - втрат від інфляції, 3 980,72 грн. –процентів по товарному кредиту, 271,89 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Прокопенко Л.В.