Рішення № 26241281, 18.09.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р. Справа № 5027/472/2012.

За позовом приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфтсервіс»

до комунального підприємства «Містобуд»

про стягнення боргу за договором постачання та монтажу, ціна позову 43610,20 грн.

Суддя І.В.Марущак

Представники:

Від позивача -Барабащук Г.І. доручення від 18.06.2012 р.

Від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфтсервіс»звернулося з позовом до комунального підприємства «Містобуд»в якому просить стягнути з відповідача заборгованість яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору постачання №9 від 17.12.2010 р. та підрядного договору на монтаж та наладку ліфтів №9 від 20.12.2010 р. в загальній сумі 43610,20 грн., з яких 39534 грн. -основна заборгованість, 2587,99грн. -сума інфляції, 1488,21 грн. -3% річних.

Свої позовні вимоги, викладені в позовній заяві, позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання №9 від 17.12.2010 р. та підрядним договором на монтаж та наладку ліфтів №9 від 20.12.2010 р. за що відповідачу нараховано інфляційні збитки та 3% річних.

Провадження у справі порушено ухвалою від 02.08.2012 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 15.08.2012 р. Ухвалою господарського суду від 15.08.2012 року відкладено розгляд справи на 18.09.2012 р., відповідача зобов'язано надати відзив на позов тадокази в його обгрунтування, копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

На призначений судом день розгляду справи 18.09.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

17.12.2010 року між ПП СРБУ «Ліфтсервіс»та КП «Містобуд»укладено договір постачання №9 згідно п.1.1. якого Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю ліфт ЛК на три зупинки, а покупець зобов'язаний прийняти по довіреності та сплатити Постачальнику за ліфтове обладнання за ціною визначеною Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору позивач зобов'язався виконати поставку обладнання на протязі 45 днів, з моменту проведення покупцем попередньої оплати в розмірі 70 % від загальної суми договору, що складає 48000 грн.

Відповідач вніс аванс в розмірі 24000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №695 від 20.12.2010 р. Згідно п.3 Договору відповідач зобов'язався провести остаточний розрахунок за десять днів до постачання обладнання позивачу.

Вантаж відповідачем отримано 25.01.2012 р. що підтверджується накладною №1 від 25.01.2011 р., та копією довіреності на отримання товаро-матеріальних цінностей серії ААВ №378551 від 25.01.2011 р., однак, відповідачем остаточний розрахунок в сумі 24000 грн. не проведений.

Оскільки договором постачання №9 від 17.12.2010 р. встановлено фактично передоплату за поставлений товар, якої відповідачем не здійснено, а поставка відбулася, однак право вимоги у позивача настало з 26.01.2010 р. з огляду на наступне:

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В інформаційному листі ВГСУ від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»зазначено: «Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10)».

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості, за поставлений товар часткового її погашення відповідач до суду не подав.

20.12.2010 р. між ПП СРБУ «Ліфтсервіс»(Підрядник) та КП «Містобуд»(Замовник) укладено підрядний договір №9 на монтаж та надладку ліфта.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що згідно з умовами договору Підрядник зобов'язаний змонтувати ліфт ЛК 100 на 3 (три) зупинки, у сейсмовиконанні, кабіна прохідна, вантажопідйомністю 100 кг., та виконати пусконалагоджувальні роботи в будинку по вул. Руська, 178 у м. Чернівці, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Підрядникувиконані роботи, вартість яких визначена даним Договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору підряду №9 від 20.12.2010 року договірна вартість договору на момент його підписання складає 15534 грн. з урахуванням ПДВ, на підставі договірної ціни на монтаж та наладку ліфта, узгодженої сторонами, а саме монтаж ліфта 13045,20 грн. та наладка ліфта 2488,80 грн.

Пунктом 4.2.3. договору підряду №9 від 20.12.2010 року встановлено, що на підставі підписаних актівф.3, замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше восьми днів з моменту підписання акту ф.3 за мінусом суми авансу.

Згідно актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-3, підписаних та скріплених печатками сторін №б/н за лютий 2011 року та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року, позивач надав відповідачу послуги щодо монтажу та наладки ліфта на загальну суму 15534 грн.

Також 07.06.2012 року позивачем вручено відповідачу претензію з вимогою погашення боргу, що підтверджується відміткою про отримання.

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості по договору підряду №9 від 20.12.2010 року, часткового її погашення відповідач до суду не подав.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, за умовами п. 4.2.3 договору підряду №9 від 20.12.2010 року відповідач мав провести остаточний розрахунок за виконані роботи не пізніше 8 днів з моменту підписання актів форми КБ-3, але не виконав дане зобов'язання до нинішнього часу.

Суд погоджується з усними доводами представника позивача, наданими в судових засіданнях, що, визначаючи період прострочення для нарахування процентів річних та інфляційних, позивач виходив з того, що, оскільки в підписаних обома сторонами довідці про вартість та актах приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2011 р., зазначено лише місяць їх підписання -лютий 2011 р., але не вказано конкретне число (дату), то такою датою слід вважати останнє число місяця -28 лютого 2011 року відповідно.

У будь-якому випадку відповідач не спростував дані доводи позивача, не довів належними доказами, що акти та довідки підписані в будь-яку іншу дату (день чи місяць)..

Визначення останнього дня лютого 2011 року датою підписання зазначених актів та довідки за наявності вказівки в них, що вони підписані саме у лютому 2011 р., є логічним, не порушує права відповідача і не покладає на нього додаткової неправомірної відповідальності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правильно нараховано за період прострочки по договору постачання №9 від 17.12.2010 р. з 01.02.2011 р. по 31.05.2012 р. та по договору підряду №9 від 20.12.2010 року з 01.03.2011 р. по 31.05.2012 р. За таких умов правомірним є нарахування позивачем 1488,21 грн. трьох процентів річних та 2587,99 грн. інфляційних втрат.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства «Містобуд», (м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 152 Б, р/р 2600000140251 в ЧВ ВАТ «Хрещатик», код ЄДРПОУ 21415946) на користь приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфтсервіс»(58032, м. Чернівці, вул. Бульвар Героїв Сталінграду, 6-Б, р/р 26005000255233 в ПАТ «Укрсоцбанк»МФО 300023, код ЄДРПОу 32726195), 39534 грн. основного боргу, 1488,21 грн. -3% річних, 2587,99 грн. інфляції, 1609,50 грн. судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 18.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 24.09.2012 року.

Суддя І.В. Марущак