Рішення № 26241252, 11.09.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5027/406/2012.

За позовом приватного підприємця ОСОБА_1

до Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення заборгованості -25936,67 грн.

Суддя І.В.Марущак

Представники:

Від позивача -ОСОБА_2, довіреність від 20.07.2012 р.

Від відповідача -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу будівельних матеріалів від 17.01.2008 року в загальній сумі 25936,67 грн., з яких 18784,12 грн. -основна заборгованість, 5018,04 грн. -індексінфляції, 2134,52 грн. -3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу будівельних матеріалів від 17.01.2008 р. відповідачу поставлено товар загальною вартістю 25634,91 грн., згідно накладних №58 від 24.06.2008 р., №57 від 23.07.2008 р., №58 від 23.07.2008 р., №88 від 22.08.2008 р., №89 від 21.08.2008 р., від 24.08.2008 р., №87 від 25.10.2008 р., №88 від 25.10.2008 р., №288 від 24.11.2008 р, №174 від 25.12.2008 р. Відповідачем вартість товару оплачено частково в сумі 6850,79 грн., непогашеною залишилась заборгованість в сумі 18784,12 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою від 04.07.2012 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 24.07.2012 р. Ухвалами господарського суду Чернівецькоїї області розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою від 09.08.2012 р., строк вирішення спору продовжено поза межами двох місяців, розгляд справи відкладено на 11.09.2012 р., позивача зобов'язано надати акт звірки заборгованості з відповідачем по спірному договору, відповідача -акт звірки заборгованості з позивачем по спірному договору.

В судовому засіданні 11.09.2012 р. представник позивача позовні вимоги підпримав в повному обсязі.

У відзиві на позов, який відповідач надав суду 23.07.2012 р., ДП «Чернівецький облавтодор»позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи тим, що поданий позивачем позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки спірні поставки товарів здійснені за межами договору на якій посилається позивач, а товари, які зазначені в накладних, не є будівельними матеріалами, і відповідач взагалі не отримував вимог про оплату товарів, а тому відсутня дата з якої починається відлік строку для оплати поставлених товарів.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, витребувані документи не надав.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Суд зазначає, що в даній справі відбулося три судових засідання і в жодне відповідач не забезпечив явку представника, також закінчується строк розгляду справи відведений ст..69 ГПК України. Відповідач не позбавлений був права доручити представництво своїх інтересів іншому представнику.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

17.01.2008 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 та філією Заставнівський райавтодор ДП «Чернівецький облавтодор», було укладено договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, згідно з яким приватний підприємець ОСОБА_1 (Продавець) зобов'язується постачати філії Заставнівський райавтодор ДП «Чернівецький облавтодор»(Покупець) будівельні матеріали, а (Покупець) зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах встановлених Договором та виписаних накладних (пункт 1.2.).

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України: «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.»

Пунктами 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу будівельних матеріалів від 15 січня 2009 року встановлено, що товар відпускається покупцю в кількості та на вимогу покупця. Завантаження товару та видачу відповідних документів продавець здійснює на підставі пред'явленого покупцем доручення на отримання товару.

Умови оплати товару за договором визначені пунктами 3.2. та 3.3., згідно якими Покупець здійснює розрахунки за поставлений товари протягом 10-ти банківських днів після звітного місяця, в якому було придбано товар за цінами, що діяли протягом місяця на відповідну дату реалізації. При здійсненні розрахунків за поставлений товар пізніше 10-ти банківських днів наступного місяця, покупець зобов'язується здійснити оплату за цінами, що діють на день перерахування коштів, але не меншими, які діяли на дату реалізації товару.

Відповідно до видаткових накладних №58 від 24.06.2008 року на суму 2648,17 грн., № 57 від 23.07.2008 року на суму 916,00 грн., № 58 від 23.07.2008 р. на суму 921,20 грн., № 88 від 22.08.2008 р. на суму 1586,50 грн., № 89 від 21.08.2008 р. на суму 727,39 грн., №б/н від 24.09.2008 р. на суму 1926,00 грн., №87 від 25.10.2008 р. на суму 2877,17 грн., №88 від 25.10.2008 р. на суму 7916,45 грн., №288 від 24.11.2008 р. на суму 1025,50 грн., №174 від 25.12.2008 р., позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 25634,91 грн. Оригінали накладних досліджені судом в судовому засіданні. Отримання будівельних матеріалів не заперечується відповідачем у відзиві на позов та підтверджується частковою оплатою.

Відповідачем отримано товар за вищезазначеними видатковими накладними згідно довіреності на отримання товаро-матеріальних цінностей серія НБГ №449288 від 04.06.2008 р., в даній довіреності не зазначено строк її дії.

Згідно пункту 7.3 договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 р.

При цьому, суд вважає, що поставка товару по вищевказаним накладним здійснювалась на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу будівельних матеріалів від 17 січня 2008 року, оскільки поставка товару відбувалась у період дії даного договору, відповідачем не надано доказів в підтвердження укладення між сторонами інших договорів, а найменування товару, який вказаний у накладних, відповідає предмету договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем надано докази часткового погашення відповідачем за поставлений товар на суму 3000 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.06.2008 р. на суму 1500 грн. та банківською випискою на суму 1500 грн.

Однак позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідачем здійснено часткову оплату товару на суму 6850,79 грн. Виходячи із аналізу ст.. 83 ГПК України в даному випадку суд не може виходити за межі позовних вимог.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно право вимоги настало по накладних №58 від 24.06.2008 року на суму 2648,17 грн., № 57 від 23.07.2008 року на суму 916,00 грн., № 58 від 23.07.2008 р. на суму 921,20 грн., № 88 від 22.08.2008 р. на суму 1586,50 грн., № 89 від 21.08.2008 р. на суму 727,39 грн., №б/н від 24.09.2008 р. на суму 1926,00 грн., №87 від 25.10.2008 р. на суму 2877,17 грн., №88 від 25.10.2008 р. на суму 7916,45 грн., №288 від 24.11.2008 р. на суму 1025,50 грн., №174 від 25.12.2008 р.

Договір купівлі-продажу будівельних матеріалів від 17.01.2008 р. укладався філією «Заставнівський райавтодор»Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор». Відповідно до пункту 3.2. положення про філію «Заставнівський райавтодор»Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор: «Підприємство несе відповідальність по зобов'язаннях філії».

Статтею 33 ГПК України передбачено що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем не надано доказів повного чи часткового погашення заборгованості.

З наведеного вище випливає, що позов підлягає задоволення, щодо стягнення основної суми боргу 18784,12 грн.

Посилання відповідача на, те, що поставка здійснювалася не по договору купівлі-продажу будівельних матеріалів від 17.01.2008 р. та в позивача не настало згідно ч.2 ст. 530 ЦК України право вимоги за спірними накладними спростовується наступним:

Якщо припустити що поставка проводилась не по договору, а згідно видаткових накладних, як спрощеної форми договору, право вимоги все одно настало виходячи із:

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В інформаційному листі ВГСУ від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»зазначено: «Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10)».

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно стягнення підлягають інфляційні втрати в сумі 5018,04 грн. та 3% річних в сумі 2134,51 грн. (розрахунки надані до позовної заяви).

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України: «Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення».

Відповідачем не заявлялося заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариста «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(м. Чернівці, вул. Головна, 205, код ЄДРПОУ 31963989) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 18784,12 грн. основного боргу, 5018,04 грн. -індексу інфляції, 2134,51 грн. - 3% річних, 1653 грн. судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 11.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 17.09.2012 року.

Суддя І.В. Марущак