Рішення № 26240895, 27.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2012 р.Справа № 5017/1628/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС»в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ»

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство „Одеський механічний завод"

Про стягнення

Головуючий суддя Рога Н.В.

Суддя Власова С.Г.

Суддя Зайцев Ю.О.

Представники:

Від позивача: Чекальська В.П. -довіреність № 1072-4 від 03.04.2012 р.;

Від відповідача: Наложна О.В.- довіреність №81 від 01.06.2012р.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „ІНФОКС»в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Одеський механічних завод" (далі - ВАТ „ОДМЕЗ") про стягнення заборгованості за послуги водовідведення за скид ливневих стоків у сумі 135 066 грн. 98 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позов.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», затвердженого Протоколом № 02/02 зборами учасників від 06.02.2004р. та зареєстрованого Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 21 червня 1996 р. № 00632 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС»є правонаступником малого підприємства «ІНФОКС»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстрованого 10.06.1991 р., рішення № 194 та правонаступником Комунального підприємства «Одесводоканал»на підставі Договору оренди цілісного майнового комплексу КП «Одесводоканал»від 17.12.2003 р.

01 листопада 2000р. між Комунальним підприємством «Одесводоканал»(Водоканал) та ВАТ „ОДМЕЗ" (Абонент) був укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення (промгрупа) №4251\3, згідно якого Водоканал надає послуги по наданню питної води на об'єкти Абонента, а також по прийманню стічних вод, що скидаються Абонентом в мережу комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів. Договір укладений строком на п'ять років і діє з 01.11.2000р. до 01.11.2005р. Договір вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо до закінчення місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Після закінчення строку дії договору, у зв'язку із відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору, договір автоматично продовжився на той же строк на тих же умовах.

Згідно п. 1.2. Договору Абонент своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та тримають водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та улаштування на них в належному стані відповідно з «Правилами», що перелічені в п. 2.1 Договору та діючим законодавством.

Відповідно до п. 2.1. Договору сторони зобов'язалися керуватися Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995р. №30, Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м.Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації №87/А-98 від 09.02.1998р., існуючими ДСТУ, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку.

За умовами п. 2.3.8 Договору Абонент зобов'язався відшкодовувати матеріальну шкоду, нанесену міським каналізаційним мережам, приладам, спорудам і водним об'єктам скидом ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізацію.

Згідно п. 2.3.13 Договору Абонент зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги водопроводу та каналізації, у тому числі платежі за перевищення ліміту водоспоживання і каналізації, скид ненормативно-очищених стоків тощо.

Додатковою угодою від 23.11.2005р. сторони за Договором внесли зміни до деяких його умов, зокрема, розділ 5 Договору було доповнено п. 5.6 такого змісту: „П.5.6. умови цього договору мають однакову обов'язкову силу для сторін , можуть бути змінені за взаємною згодою з обов'язковим складанням письмового документу. Письмовий документ із змінами та доповненнями складається у двох примірниках і є невідємною частиною цього договору.".

Додатковою угодою від 10.08.2007р. сторони виклали у новій редакції п. 3.2. Договору: „п. 3.2. Оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно в такому порядку: авансовий платіж у розмірі 50% суми платежу за попередній місяць до 10 числа розрахункового місяця, кінцевий розрахунок -5 числа місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Водоканалу.". Інші умови Договору залишені без змін.

Згідно п. 3.3. Договору оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому чинним законодавством порядку.

На момент укладення договору діяли слідуючи тарифи: вода -0,99 грн. 1 м?, стоки -0,67 грн. за 1 м?. У випадку зміни тарифів, діючих на момент складання договору, оплата Абонентом за надані послуги проводяться по новим тарифам, без змін других умов договору. Відомості про зміну діючих тарифів Абонент отримує через засоби масової інформації.

За умовами п. 5.2 Договору з усіх питань, не врегульованих цим Договором , сторони керуються Правилами водокористування , Правилами приймання стічних вод та чинним законодавством України.

Позивач зазначає, що за період з 01.02.2010р. по 01.11.2011р. за відповідачем утворилася заборгованість за послуги водовідведення та скид ливневих стоків у сумі 135 066 грн. 98 коп. Розрахунок скиду ливневих стоків проводився позивачем згідно із довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та з урахуванням листа ВАТ „ОДМЕЗ" від 24.05.2006р. про розмір території, згідно якого закріплена площа забудови складає 2,318 га, площа удосконаленого покриття -1,392 га, характер каналізації -загальносплавна.

Крім того, позивач зазначає, що згідно п.3.9 Договору об'єми стоків , що відводяться від Абонента , приймаються рівними об'ємами спожитої води або визначаються за даними приладів обліку стоків у відповідності до п.21 Правил водокористування. Об'єм скинутих Абонентом ливневих стоків визначається розрахунковим шляхом згідно п.15.9 Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65, згідно якого додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби.

Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008р. №190 втратили чинність Правила водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65, та затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Зазначені Правила зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 936/15627. Відповідно до п.4.10 цих Правил , в редакції , що діяла до 07.05.2012р., додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби.

Позивач також зазначає, що відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м.Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, стічні води підприємств- це усі види стічних вод , що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води у всіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємств. ВАТ „ОДМЕЗ" із зазначеними Правилами був ознайомлений, що підтверджується Актом №7574-ти від 12.12.2007р.

Рішенням виконкому Одеської міської ради від 25.09.2008р. №1074 „Про удосконалення тарифної політики на послуги водопостачання та водовідведення" вирішено погодити з 01.11.2008р. нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які складають для інших споживачів: за послуги водопостачання -9 грн. 64 коп. за 1 м. куб. ( з ПДВ), за послуги водовідведення -6 грн. 89 коп. за 1 м.куб. (з ПДВ). Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №182 від 30.09.2011р. встановлено тариф на водовідведення у розмірі 7,212 грн. (з ПДВ).

За таких обставин, за розрахунком позивача за період з 01.02.2010р. по 01.11.2011р. за ВАТ „ОДМЕЗ" утворилася заборгованість за водовідведення та скид ливневих стоків у сумі 135 066 грн. 98 коп.

Позивач також зазначає, що відповідач певний період сплачував за скид ливневих стоків, отже, виконував умови Договору.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією погашення заборгованості, але відповідач зазначені вимоги залишив без задоволення. Такі дії відповідача позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів , у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що станом на теперішній час умовами Договору на послуги водопостачання та водовідведення (промгрупа) №4251\3 від 01.11.2000р. не передбачено надання послуг водовідведення за скид ливневих стоків та порядку оплати цих послуг. Відповідач вважає, що предметом укладеного між ним та позивачем Договору на послуги водопостачання та водовідведення (промгрупа) №4251\3 від 01.11.2000р. є надання послуг з водопостачання та водовідведення води питної. Свої зобов'язання за Договором щодо оплати за отримані послуги з водопостачання та водовідведення (яке дорівнює об'ємам спожитої води) відповідач виконує належним чином.

Відповідач зазначає, що він діє виключно у відповідності до чинного законодавства України та правочинів, здійснених та оформлених з дотриманням відповідного порядку, оскільки відповідно до ст.ст. 202, 203 Цивільного кодексу України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків і здійснюється у встановленому порядку.

Відповідач зазначає, що в обґрунтування позову позивач посилається на положення п.15.9 та п.21 Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65, що втратили чинність 08.11.2008р. Отже, пункт Договору, який містить термін „ливневі стоки", що не передбачений редакцією відповідного нормативного акту, є нікчемним і не може бути правомірною підставою для задоволення вимог щодо стягнення оплати за „ливневі стоки". Змін до Договору щодо керування Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008р. №190, сторони не вносили. За таких обставин, відповідач вважає, що у нього не має підстав для керування цими Правилами. Це ж стосується і рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, яким затверджено Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м.Одеси.

При цьому, відповідач зазначає, що редакція Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008р. №190, не містить терміну „ливневі стоки".

Відповідач також вважає, що порядок розрахунку і визначення об'ємів спожитої послуги є однією із істотних умов договору і повинен бути чітко і зрозуміло зазначеним в договорі для сторін двостороннього договору. Тобто, на думку відповідача, вказаний порядок розрахунків і визначення об'ємів спожитої послуги не може визначатися на підставі результатів відповідних досліджень, тим більше що ці дослідження проводить не суб'єкт двосторонніх договірних правовідносин, і ставити виконання умов двостороннього договору в залежність від дій чи бездіяльності інших осіб, які не є суб'єктом даних правовідносин.

Відповідач також зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативні правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, тобто, до правовідносин, які виникли раніше, не можуть застосовуватися нормативно-правові акти, які виникли пізніше, оскільки прийняття нормативно-правових актів не повинно погіршувати стан особи.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу , яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2000р. між Комунальним підприємством «Одесводоканал»(Водоканал) та ВАТ „ОДМЕЗ" (Абонент) був укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення (промгрупа) №4251\3 , згідно якого Водоканал надає послуги по наданню питної води на об'єкти Абонента, а також по прийманню стічних вод, що скидаються Абонентом в мережу комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів.

Відповідно до п. 2.1. Договору сторони зобов'язалися керуватися Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995р. №30, Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м.Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації №87/А-98 від 09.02.1998р., існуючими ДСТУ, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку.

Крім того, за умовами п. 5.2 Договору з усіх питань, не врегульованих цим Договором, сторони керуються Правилами водокористування, Правилами приймання стічних вод та чинним законодавством України.

Отже, сторони у Договорі домовилися, що в ході реалізації Договору вони керуються не тільки конкретними визначеними у Договорі нормативними актами, а й іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку, зокрема, тими, що регулюють правовідносини , які склалися між сторонами за Договором у певній сфері господарювання. Скасування будь-якого нормативного акту у зв'язку із прийняттям іншого, що регулює ті ж самі правовідносини, не є підставою вважати, що правовідносини між сторонами за договором, що регулював ці правовідносини, припинилися.

Слід також зауважити, що загалом, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах , що визначено в ст..19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги". При цьому, надання послуг з водопостачання та водовідведення можуть бути передбачені в одному договорі, у випадку коли дані послуги надає один суб'єкт господарської діяльності. Отже, посилання відповідача на необхідність укладення окремого договору, який регулював би правовідносини між сторонами у справі щодо стічних вод , судом сприймається критично. У випадку ж , якщо відповідач вважає укладення такого окремого договору необхідним, він не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом.

Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008р. №190 втратили чинність Правила водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65, та затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України .

Відповідно до п. 4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008р. №190, в редакції, що діяла до 07.05.2012р. (у спірний період), додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби.

За таких обставин, розрахунок скиду ливневих стоків правомірно проводився позивачем згідно із довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та з урахуванням листа ВАТ „ОДМЕЗ" від 24.05.2006р. про розмір території, згідно якого закріплена площа забудови складає 2,318 га, площа удосконаленого покриття -1,392 га, характер каналізації -загальносплавна.

Формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, використовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера" „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарта України №58 від 23.02.1995р. Даний ДСТУ розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств та пункт 7.3 стандарту містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів.

Слід також зауважити, що згідно п. 3.9 Договору об'єми стоків, що відводяться від Абонента, приймаються рівними об'ємами спожитої води або визначаються за даними приладів обліку стоків у відповідності до п.21 Правил водокористування. Об'єм скинутих Абонентом ливневих стоків визначається розрахунковим шляхом згідно п. 15.9 Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65, згідно якого додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди", та даними гідрометеослужби.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 1.2. Договору Абонент своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та тримає водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та улаштування на них в належному стані відповідно з «Правилами», що перелічені в п. 2.1 Договору та діючим законодавством.

Згідно п. 2.3.13 Договору Абонент зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги водопроводу та каналізації, у тому числі платежі за перевищення ліміту водоспоживання і каналізації, скид ненормативно-очищених стоків тощо.

З таких обставин, Абонент прийняв на себе зобов'язання щодо оплати всіх послуг, що надаються йому позивачем на підставі Договору, який регулює і надання послуг відведення стічних вод , до яких відносяться і ливневі стоки.

Згідно п. 1.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України , затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 936/15627, Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п. 1.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002р. N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002р. за N 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002р. N 37, підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з Водоканалами. Договори укладають на підставі місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 N 65, зареєстрованих у Мін'юсті України 22.07.94 за N 165/374, та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за N 402/6690 .

Відповідно до п. 2.2. цих Правил за додаткову кількість стічних вод, що надходить до міської каналізації у період дощів та сніготанення через люки каналізаційних колодязів та приймачі дощової каналізації на території Підприємств, останні сплачують згідно з пунктом 15.9 вищевказаних Правил користування. За приписами п. 4.1. Правил плата за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься Підприємствами згідно з розрахунками Водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки Водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з Підприємств стягується пеня згідно з умовами договору.

Згідно Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м.Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, стічні води підприємств - це усі види стічних вод , що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води у всіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємств.

Рішенням виконкому Одеської міської ради від 25.09.2008р. №1074 „Про удосконалення тарифної політики на послуги водопостачання та водовідведення" вирішено погодити з 01.11.2008р. нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які складають для інших споживачів: за послуги водопостачання -9 грн. 64 коп. за 1 м. куб. ( з ПДВ), за послуги водовідведення -6 грн. 89 коп. за 1 м.куб. (з ПДВ). Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №182 від 30.09.2011р. встановлено тариф на водовідведення у розмірі 7,212 грн. (з ПДВ).

За таких обставин, за розрахунком позивача за період з 01.02.2010р. по 01.11.2011р. за ВАТ „ОДМЕЗ" утворилася заборгованість за водовідведення та скид ливневих стоків у сумі 135 066 грн. 98 коп.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом .

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ«ІНФОКС»в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ»цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС»в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеський механічний завод" (м. Одеса, вул. Прохорівська, 40, код ЄДРПОУ 14311695, р/р26005301535030 у відділенні №6 ОГРВ ПІБ, МФО 328135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС»в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ»(м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133, р/р 26007311687301 в АБ „Південний", МФО 328209) заборгованість у сумі 135 066 грн. 98 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 701 грн. 32 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01 жовтня 2012р.

Головуючий суддя Рога Н. В.

Суддя Власова С.Г.

Суддя Зайцев Ю.О.