Рішення № 26240852, 27.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.12 Справа№ 5015/3327/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз", м.Львів

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів

про: стягнення 73 373,89 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: Шевчик О.І. (довіреність №06-6407 від 31.08.2012р.)

від відповідача: Куцак В.Л. (довіреність № 139 від 16.01.2012р.)

В судовому засіданні 27.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Львівгаз" (м. Львів) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (м.Львів) про стягнення 73 373,89 грн., з яких: 65 783,47 грн. -основний борг, 5 987,16 грн. -пеня, 421,31 грн.- інфляційні втрати та 3% річних- 1 181,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті поставленого природного газу згідно договору купівлі-продажу природного газу № ТЕ56Б від 30.09.2011 року.

Представник позивача явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, повідомив про погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 65 783,47 грн., позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних підтримав.

Представник відповідача явку повноважного представника в судове засідання забезпечив. 30.08.12р. від представника відповідача поступила заява (вх.№19159/12) про долучення до матеріалів справи наступних документів: відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить переглянути розмір штрафних санкцій у зв'язку з тим, що КЕВ м.Львова не мав можливості провести оплату згідно виставлених рахунків в повному обсязі вчасно, оскільки відповідні кошти не були вчасно перераховані з державного бюджету, крім того, долучено копію положення КЕВ м.Львова від 11.01.2006 р., копію Витягу з ЄДР, копію Довідки №1/06, копію розпорядження КМУ № 520-р від 13.05.2009р., копію розпорядження начальника ЗТКЕУ, які долучені судом до матеріалів справи.

25.09.12р. (вх.№21489/12) представник відповідача подав заяву про долучення до матеріалів справи: реєстру оплати №3199 від 19.09.2012р. та платіжне доручення №1748 від 18.09.2012р. на суму 126 912,14 грн., які долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

30.09.2011 р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації „Львівгаз", від якого діє філія УЕГГ (позивач) і Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (відповідач), укладено договір купівлі-продажу природного газу № ТЕ56Б (надалі-договір) та Додаткову угоду до цього договору від 20.01.2012 року (далі-Додаткова угода), відповідно до умов яких, позивач зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в повному обсязі, зазначеному у п.1.2 договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 жовтня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків за газ- до їх повного здійснення. (п. 10.1. договору).

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. (п.п. 4.1 договору).

Відповідно до абзацу 3 п.4.6. додаткової угоди, яка діє з 20.01.2012 року, у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконав, що підтверджується актами-приймання природного газу за листопад 2011 року-березень 2012 року (копії актів наявні в матеріалах справи).

Відповідач свої обов'язки в частині оплати отриманих послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виник борг перед позивачем в сумі 65 783,47 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 65 783,47 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.09.2012р., долученою до матеріалів справи..

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № ТЕ56Б від 30.09.2012 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у

встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором № ТЕ56Б від 30.09.2012 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за отриманий імпортований природний газ, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 65 783,46 грн.

Оскільки після порушення провадження у справі відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 65 783,46 грн., провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу підлягає припиненню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За прострочення оплати поставленого газу позивач на підставі п.7.3.1. договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 987,16 грн. пені .

У відповідності до п. 7.3.1. договору, у разі порушення покупцем умов п.4.1. договору, покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. (п.3 ст. 83 ГПК України).

Враховуючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги факт сплати відповідачем суми основного боргу, керуючись ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, суд зменшує розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, до 2000 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог, відповідачу нараховано інфляційні втрати у розмірі 421,31 грн. та 3% річних у розмірі 1 181,95 грн., які підлягають стягненню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Позовні вимоги належним чином доведені, документально підтверджені, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (м. Львів, вулиця Шевченка, 3 а, ідентифікаційний код 07638027) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз" (79039, м. Львів, вулиця Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039) 1 181,95 грн. - 3% річних, 2000,00 грн. пені, 421,31 грн. інфляційних втрат та 1609,5 грн. судового збору.

3. В частині стягнення заборгованості в сумі 65 783,47 грн. - провадження у справі припинити.

4. Відмовити в іншій частині позовних вимог.

5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 02.10.2012 р.

Суддя Король М.Р.