Ухвала суду № 26240772, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-62/9308-2012 26.09.12

за позовом: Омельченка Петра Михайловича, м.Вишневе

до відповідача 1: Марченко Наталії Вікторівни, м.Київ, ІН 2319912968

до відповідача 2: Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж», м.Київ, ЄДРПОУ 22865098

до відповідача 3: Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, м.Київ, ЄДРПОУ 37378937

про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників і статуту, скасування державної реєстрації рішення і статуту, визнання учасником та зобов'язання вчинити певні реєстраційні дії

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Омельченко П.М. -по пасп.

від відповідача 1: Пінчук К.Ю. -по дов., Наум В.М. -по дов.

від відповідача 2: Пінчук К.Ю. -по дов., Наум В.М. -по дов.

від відповідача 3: Бровко К.П. -держ. реєстр.

Позивач, Омельченко Петро Михайлович, м.Вишневе звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача 1, Марченко Наталії Вікторівни, м.Київ, до відповідача 2, Фінансово-правового коледжу, м.Київ та до відповідача 3, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, м.Київ про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом №2/04-11 від 29.04.2011р. загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу;

- визнання недійсним статуту Фінансово-правового коледжу, викладеного у новій редакції, затвердженого на підставі рішення загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом №2/04-11 від 29.04.2011р. загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу;

- скасування державної реєстрації протоколу №2/04-11 від 29.04.2011р. загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, що була проведена 01.09.2011р. державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної державної адміністрації міста Києва;

- скасування державної реєстрації статуту Фінансово-правового коледжу, викладеного у новій редакції, затвердженого на підставі рішення загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом №2/04-11 від 29.04.2011р. загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, що була проведена 01.09.2011р. державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної державної адміністрації міста Києва, номер запису 10731050004009164;

- визнання Омельченка Петра Михайловича учасником Фінансово-правового коледжу з часткою, що належала померлому Омельченку Михайлу Петровичу і становить 10% статутного капіталу відповідно до ст.147 Цивільного кодексу України та рішення від 04.07.2011р. Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №2-4392/2010;

- зобов'язання Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної державної адміністрації міста Києва зареєструвати Омельченка Петра Михайловича учасником Фінансово-правового коледжу з часткою, що належала померлому Омельченку Михайлу Петровичу і становить 10% статутного капіталу відповідно до ст.147 Цивільного кодексу України та рішення від 04.07.2011р. Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №2-4392/2010.

31.08.2012р. позивач звернувся до господарського суду з клопотанням б/н від 31.08.2012р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якого заявив про:

- визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів засновників Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж», оформлених протоколом №2/04-11 від 29.04.2011р. загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу;

- визнання недійсним та скасування статуту Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж», викладеного у новій редакції, затвердженого на підставі рішення загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом №2/04-11 від 29.04.2011р. загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу;

- зобов'язання Солом'янську районну державну адміністрацію міста Києва внести запис про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів на підставі протоколу №2/04-11 від 29.04.2011р. загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, що була проведена 01.09.2011р. державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної державної адміністрації міста Києва;

- зобов'язання Солом'янську районну державну адміністрацію міста Києва внести запис про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін статуту Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж», викладеного у новій редакції, затвердженого на підставі рішення загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, оформлених протоколом №2/04-11 від 29.04.2011р. загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, що була проведена 01.09.2011р. державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної державної адміністрації міста Києва, номер запису 10731050004009164;

- визнання Омельченка Петра Михайловича учасником Фінансово-правового коледжу з часткою, що належала померлому Омельченку Михайлу Петровичу і становить 10% статутного капіталу відповідно до ст.147 Цивільного кодексу України та рішення від 04.07.2011р. Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №2-4392/2010;

- зобов'язання Солом'янську районну державну адміністрацію міста Києва зареєструвати зміни до установчих документів Фінансово-правового коледжу, які пов'язані зі зміною складу засновників, зокрема Омельченка Петра Михайловича як учасника Фінансово-правового коледжу з часткою, що належала померлому Омельченку Михайлу Петровичу і становить 10% статутного капіталу відповідно до ст.147 Цивільного кодексу України та рішення від 04.07.2011р. Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №2-4392/2010.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що його не було повідомлено про проведення загальних зборів засновників відповідача 1, які відбулись 29.04.2011р., внаслідок чого порушено право Омельченка Петра Михайловича щодо участі в управлінні товариством, як спадкоємця Омельченка Михайла Петровича, якому належала частка у розмірі 10% статутного капіталу відповідача 1, та право на яку визнано за позивачем рішенням від 04.07.2011р. Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №2-4392/2010.

Крім того, за твердженням позивача, Кудрицький О.С. не мав права приймати участь у вказаних зборах, а рішення, оформлені протоколом №2/04-11 від 29.04.2011р. загальних зборів засновників Фінансово-правового коледжу, прийняті з порушенням вимог ст.60 Закону України «Про господарські товариства» щодо кворуму загальних зборів.

Ухвалою господарського суду від 05.09.2012р. замінено відповідача 2, Фінансово-правовий коледж його правонаступником, Приватним вищим навчальним закладом «Фінансово-правовий коледж».

Відповідачі 1, 2 надали суду спільний відзив від 21.09.2012р., у якому проти задоволення позову заперечили, посилаючись, зокрема, на те, що Омельченко Петро Михайлович не набув у визначеному законом порядку корпоративні права щодо Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж», внаслідок чого підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою господарського суду від 25.07.2012р. змінено неналежного відповідача 3, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної державної адміністрації міста Києва, належним відповідачем 3, Солом'янською районною державною адміністрацією міста Києва.

Відповідач 3 у відзиві №5341/04 від 25.07.2012р., додатку до відзиву №5524/04 від 07.08.2012р., відзиві №6073/04 від 14.09.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечив з посиланням на приписи Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»щодо порядку включення у Єдиний державний реєстр відомостей про юридичну особу.

Крім того, за твердженням відповідача 3, вимоги позивача стосовно Солом'янської районної державної адміністрації міста Києва не відповідають встановленим законом способам захисту прав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 Господарського процесуального кодексу України, тобто, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із ст.1 вказаного Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 4 ст.12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані з створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Тобто, учасником (стороною) корпоративного спору завжди є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, в тому числі, який вибув.

За змістом п.п.2, 3 постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч.1 ст.167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому, норма п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання, окрім господарських товариств.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону Української РСР «Про освіту»(в редакції, яка діяла на момент створення відповідача 2) навчально-виховні заклади створюються державними, кооперативними, громадськими організаціями, підприємствами, установами, приватними особами відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них і при наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів.

Згідно із ст.34 вказаного нормативно-правового акту в Українській РСР вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. Вищі навчальні заклади можуть створювати різні типи навчальних комплексів, об'єднань.

Статтями 25, 26 Цивільного кодексу Української РСР 1963р. було встановлено, що юридична особа діє на підставі статуту (положення). Установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, також і інші організації можуть діяти на підставі загального положення про організації даного виду. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Частиною 7 ст.18 Закону України «Про освіту»(в редакції, яка діє на час розгляду цієї справи) навчальний заклад повинен мати власну назву, в якій обов'язково вказується його тип (дитячий садок, школа, гімназія, ліцей, колегіум, коледж, інститут, консерваторія, академія, університет чи інше) та організаційно-правова форма.

Як свідчать матеріали справи, 10.10.1994р. був зареєстрований, а 06.12.1996р. перереєстрований Залізничною районною державною адміністрацією м.Києва статут Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім.Т.Шевченка.

Відповідно до п.1.2 вказаного документу юридичної особи Фінансово-правовий коледж Київського національного університету ім.Т.Шевченка -це вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра та молодшого спеціаліста зі спеціальності «Правознавство».

За приписами п.4.1, п.4.3 статуту від 18.11.1996р. Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім.Т.Шевченка останній має статус коледжу і віднесений до вищих закладів освіти. Коледж є юридичною особою, права і обов'язки якої він набуває з дня його державної реєстрації.

Аналогічні за змістом відомості містяться у статуті Фінансово-правового коледжу в редакції від 01.04.2011р.

Одночасно, згідно із п.1.1 статуту Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж» в редакції від 20.07.2012р. (яка діє на теперішній час) відповідач 2 є приватним вищим навчальним закладом.

Частиною 1 ст.83 Цивільного кодексу України (приймаючи до уваги, що вимоги цього нормативно-правового акту підлягають застосування на теперішній час) встановлено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Організаційно-правові форми суб'єктів господарювання визначені Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, затвердженого наказом №97 від 28.05.2004р. Держспоживстандарту України.

Згідно із вказаною Класифікацією організаційно-правова форма господарювання -це форма здійснювання господарської (зокрема, підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Названа Класифікація виділяє, зокрема, такі групи організаційно-правових форм господарювання, як господарські товариства (акціонерне товариство, державна акціонерна компанія (товариство), товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство) та організації (установи, заклади) (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна організація (установа, заклад), комунальна організація (установа, заклад), приватна організація (установа, заклад), організація (установа, заклад) об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки, споживчої кооперації тощо).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, відповідач 2 за своєю організаційно-правовою формою не є господарським товариством, а має статус приватного закладу.

При цьому, відомості ст.1 установчого договору від 06.09.1994р. Фінансово-правового коледжу Київського національного університету ім.Т.Шевченка відносно того, що вказана юридична особа створюється у формі товариства з обмеженою відповідальністю не приймаються судом в якості доказу того, що відповідач 2 є господарським товариством, враховуючи, що ст.25 Цивільного кодексу Української РСР 1963р. (яка діяла на момент створення відповідача 2) встановлено, що юридична особа діє на підставі статуту.

Одночасно, зі змісту наявних у матеріалах справи статутів відповідача 2 не вбачається, що Приватний вищий навчальний заклад «Фінансово-правовий коледж»було створено саме у формі господарського товариства, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю.

Наразі, нормами діючого на момент підписання установчого договору від 06.09.1994р. законодавства не передбачалося, що саме таким документом, як установчий договір, визначається організаційно-правова форма юридичної особи.

Крім того, ухвалою господарського суду від 25.07.2012р. відповідача 3 було зобов'язано надати оригінали реєстраційних карток Фінансово-правового коледжу.

Дослідивши вказані документи, судом встановлено, що у реєстраційній картці про включення відомостей про юридичну особу -Фінансово-правовий коледж Київського національного університету ім.Т.Шевченка, яка була надана відповідачем 2 державному реєстратору, в якості організаційно-правової форми вказаної юридичної особи визначено -заклад.

Одночасно, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення від 04.07.2011р. Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №2-4392/2010, залишене без змін ухвалою від 13.10.2007р. Апеляційного суду Київської області, відповідно до якого за Омельченком Петром Михайловичем визнано право власності, зокрема, на частку в статутному капіталі Фінонсово-правового коледжу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що становить 10% статутного капіталу.

За змістом вказаного рішення суд дійшов висновку, що Фінонсово-правовий коледж Київського національного університету імені Тараса Шевченка є товариством з обмеженою відповідальністю. З цього приводу, господарський суд зазначає про наступне:

Згідно із ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Преюдиціальність -це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинність вже встановлено у рішенні, і не має необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Проте, висновки стосовно того, що відповідач 2 є товариством з обмеженою відповідальністю, наявні в рішенні від 04.07.2011р. Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №2-4392/2010, залишеному без змін ухвалою від 13.10.2007р. Апеляційного суду Київської області, є оціночними судженнями судів, зробленими за результатами надання оцінки наявним у матеріалах конкретної справи документів, проте, не встановленими фактами, якими є дії чи події.

За приписами п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження по справі підлягає припиненню.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що учасниками спору є фізичні особи, а Приватний вищий навчальний заклад «Фінансово-правовий коледж» не є господарським товариством, розглядуваний спір не може бути визначено як корпоративний спір, що підлягає розгляду у господарському судочинстві.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст.ст.1, 12, 21, п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження по справі №5011-62/9308-2012 підлягає припиненню внаслідок непідвідомчості спору господарському суду.

Всі клопотання сторін залишені судом без задоволення з урахуванням висновків суду стосовно непідвідомчості справи судам господарської юрисдикції.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України та у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачений позивачем на підставі квитанції №1 від 06.06.2012р. судовий збір підлягає поверненню Омельченку Петру Михайловичу з Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.1, 12, 21, 49, п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Припинити провадження по справі №5011-62/9308-2012 за позовом Омельченка Петра Михайловича, м.Вишневе до Марченко Наталії Вікторівни, м.Київ, Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж», м.Київ, Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, м.Київ про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників і статуту, скасування державної реєстрації рішення і статуту, визнання учасником та зобов'язання вчинити певні реєстраційні дії.

Повернути Омельченку Петру Михайловичу (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Вітянська, буд.8, кв.18) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1073 грн., сплачений на підставі квитанції №1 від 06.06.2012р.

Суддя Любченко М.О.