Рішення № 26240617, 19.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/9350-2012 19.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Фізичної особи -підприємця Гасимової Аїди Теймур Кизи

про стягнення заборгованості по Угоді № 14-12-е про реструктуризацію заборгованості за актом порушення № 0003185 від 23.02.2009 р. в розмірі 15 441,66 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О., довіреність № 93/2012/02/13-20 від 13.03.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи -підприємця Гасимової Аїди Теймур Кизи (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по Угоді № 14-12-е про реструктуризацію заборгованості за актом порушення № 0003185 від 23.02.2009 р. в розмірі 15 441,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови Угоди № 14-12-е про реструктуризацію заборгованості за актом порушення № 0003185, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/9350-2012, розгляд справи призначено на 02.08.2012 р.

У судове засідання 02.08.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 11.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/9350-2012 позивач не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 02.08.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 11.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/9350-2012 відповідач не виконав.

У судовому засіданні 02.08.2012 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 02.08.2012 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 02.08.2012 р. не з'явився, а також зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/9350-2012 та задоволенням судом клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору розгляд справи відкладено на 19.09.2012 р.

У судове засідання 19.09.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача 19.09.2012 р. у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(далі -позивач, кредитор) та Фізичною особою - підприємцем Гасимовою Аїдою Теймур Кизи (далі -відповідач, боржник) була укладена Угода про реструктуризацію заборгованості за актом порушення № 0003185 (далі - Угода), відповідно до якої боржник визнає та підтверджує заборгованість перед кредитором за актом порушення № 0003185 від 23.02.2009 р. в сумі 17 850,83 грн., у т.ч. ПДВ 2 975,14 грн., станом на 01.02.2012 р. (п. 1 Угоди).

Пунктом 2 Угоди передбачено, що боржник зобов'язується сплатити зазначену у п. 1 цієї Угоди суму протягом 02.2012 р. -05.2012 р. до 21.02.2012 р. - 4 458,83 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 743,14 грн., до 20.03.2012 р. -4 464,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 744,00 грн., до 21.04.2012 р. -4 464,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 744,00 грн., до 21.05.2012 р. -4 464,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 744,00 грн.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що станом на 01.07.2012 р. відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 3 055,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача, а саме довідка про стан оплат за спожиту електроенергію за Угодою від 07.02.2012 р. № 14-12-е про реструктуризацію заборгованості за актом порушень ПКЕЕ № 0003185 від 23.02.2009 р., рахунок № 940003185/7акт від 01.07.2009 р.

З огляду на вищенаведене, заборгованість відповідача перед позивачем за фактично спожиті останнім послуги, враховуючи частково сплачену відповідачем заборгованість в розмірі 3 055,00 грн., становить 14 795,83 грн. (17 850,83 грн. - заборгованість за спожиту активну електроенергію, відповідно до рахунку № 940003185/7акт від 01.07.2009 р.; за вирахуванням сплаченої відповідачем частини заборгованості за отримані послуги в розмірі 3 055,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності у відповідача заборгованості перед позивачем.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за Договором в розмірі 14 795,83 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 538, 21 грн. та 3% річних в розмірі 107,62 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5 Угоди передбачено, що у разі порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості боржник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем вірно розрахований розмір пені.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто пеню в розмірі 538,21 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 3 % річних підлягають задоволенню.

Судом здійснено перерахунок 3 % річних та встановлено, що позивачем вірно розрахований розмір 3 % річних.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 % річних в розмірі 107,62 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 14 795,83 грн., пені в розмірі 538,21 грн., 3% річних в розмірі 107,62 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Гасимової Аїди Теймур Кизи (03126, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 79, кв. 41, реєстраційний номер облікової картки платника податків: 2496223974) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код: 00131305) заборгованість в розмірі 14 795 (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 83 коп., пеню в розмірі 538 (п'ятсот тридцять вісім) грн. 21 коп., 3 % річних в розмірі 107 (сто сім) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Перерахувати заборгованість в розмірі 14 795 (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 83 коп., пеню в розмірі 538 (п'ятсот тридцять вісім) грн. 21 коп., 3 % річних в розмірі 107 (сто сім) грн. 62 коп. на рахунок Публічного акціонерного товариства «Київенерго»зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк», МФО 322669, ідентифікаційний код: 00131305.

4. Перерахувати витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Київенерго»№ 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк», МФО 322669, одержувач -Публічне акціонерне товариство «Київенерго», ідентифікаційний код: 00131305.

Повне рішення складено 24.09.2012 р.

Суддя О.В. Нечай