Рішення № 26240561, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/11397-2012 26.09.12

За позовом:Публічного акціонерного товариства «Коростенський завод «Янтар»До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЛФЗ»Про: стягнення 8 075 грн. 09 коп. Суддя Івченко А.М.Представники Позивача:Бігун В.В.-дов. - № 01/1009 від 23.08.2012;Відповідача: Матієнко А.В. -дов. № 12 від 06.04.2012 У судовому засіданні 26.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Коростенський завод «Янтар»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЛФЗ»9 073 грн. 57 коп. (7120 грн. 67 коп. -основного боргу, 996 грн. 18 коп. -пені, 389 грн. 89 коп. -3 % річних, 566 грн. 83 коп. -інфляційних збитків).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/11397-2012, розгляд справи призначено на 05.09.2012.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду через відділ діловодство суду подані додаткові документи, які долучені до матеріалів справи. Відповідно до клопотання позивача вбачається, що останній відмовляється від нарахування та вимоги оплати відповідачем пені у розмірі 996 грн. 18 коп. та просить стягнути з відповідача 8 075 грн. 09 коп. (7120 грн. 67 коп. - основного боргу, 387 грн. 59 коп. -3 % річних, 566 грн. 83 коп. -інфляційних збитків).

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити або збільшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення або збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду через відділ діловодство суду поданий письмовий відзив на позов, в якому останній заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивачем не було направлено на адресу відповідача письмової вимоги, передбаченої ч. 2 ст. 530 ГПК України, тому відповідач вважає, що строк виконання зобов'язання не настав.

В судовому засіданні 26.09.2012 позивач надав суду письмові пояснення та просив суд долучити до матеріалів справи копію із журналу вихідної кореспонденції, яка свідчить про направлення на адресу позивача письмової вимоги на суму 7 120 грн. 67 коп.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 року між Закритим акціонерним товариством «Коростенський завод «Янтар»(Продавцем, правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський лакофарбовий завод»(Покупцем) було укладено Договір купівлі-продажу № 12/75 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) на умовах даного Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити лакофарбову продукцію, товари побутової хімії та інші товари (Товар) за ціною вказаною в накладних, специфікаціях або розрахунках.

Відповідно до п. 2.4. Договору покупець зобов'язаний прийняти товар і розрахуватися за нього по передоплаті -50 %, решта -з відстрочкою платежу 7 календарних днів.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський лакофарбовий завод»(Первісним боржником), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЛФЗ»(Новим боржником, відповідачем) та Публічним акціонерним товариством «Коростенський завод «Янтар»(Кредитором, позивачем) було укладено договір про переведення боргу № ТД 1511, відповідно до якого Первісний боржник та Кредитор укладенням даної угоди підтверджують, що між ними укладений договір № 12/75 від 01.01.2011 (Основний договір), за яким в Первісного боржника станом на 01.04.2011 існує грошове зобов'язання по сплаті Кредитору суми у розмірі 18 997 грн. 12 коп., а укладенням даної угоди Первісний боржник замінюється Новим боржником у зобов'язання (переведення боргу), Новий боржник приймає на себе зобов'язання та погоджується його виконати.

Із платіжних доручень № 1576 від 07.04.2011 на суму 10 031 грн. 45 коп. та № 168 від 12.01.2012 на суму 1 845 грн. 00 коп. вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату боргу, проте сума боргу в розмірі 7 120 грн. 87 коп. залишилася без оплати.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1. ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1. ст. 522 Цивільного кодексу України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Як вбачається із платіжних доручень № 1576 від 07.04.2011 на суму 10 031 грн. 45 коп. та № 168 від 12.01.2012 на суму 1 845 грн. 00 коп. відповідач здійснив часткову оплату боргу, таким чином вказані дії відповідача свідчать про схвалення правочину.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Твердження відповідача, що строк виконання зобов'язання не настав, оскільки позивачем не було направлено на адресу відповідача письмової вимоги, передбаченої ч. 2 ст. 530 ГПК України, спростовуються тим, що обов'язок сплати виникає з первісних зобов'язань, а укладенням договору про переведення боргу № ТД 1511 від 01.04.2011 відповідач прийняв на себе зобов'язання по Основному договору, а саме договору купівлі-продажу № 12/75 від 01.01.2011.

Матеріалами підтверджено, що станом на дату винесення рішення відповідач не розрахувався з позивачем і має заборгованість в розмірі 7 120 грн. 67 коп.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 7 120 грн. 67 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 387 грн. 59 коп. та інфляційних збитків в розмірі 566 грн. 83 коп.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок позивача, який відповідає вимогам закону, вимога позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 387 грн. 59 коп. та інфляційних збитків в розмірі 566 грн. 83 коп. визнається судом обґрунтованою, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЛФЗ»(02160, м. Київ, вул. Каунаська, 13; код 36861861) будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Коростенський завод «Янтар»(11503, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Житомирська, 2; код 02969797) 7 120 (сім тисяч сто двадцять) грн. 67 коп. -основного боргу, 387 (триста вісімдесят сім) грн. 59 коп. - 3%, 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 83 коп. - інфляційних збитків, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 01.10.2012

СуддяА.М. Івченко