Рішення № 26240362, 27.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.12 р. Справа № 5006/43/106/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод», м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 85636,21 грн., з яких 32739,87 грн. - сума основного боргу за договором фізичної охорони об'єктів №163/608/Кр; 52896,34 грн. - застосовних штрафних санкцій за невиконання умов договору, -

За участю представників сторін:

Від позивача: Мілютін Д.О. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в донецькій області, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод», м. Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 85636,21 грн., з яких 32739,87 грн. - сума основного боргу за договором фізичної охорони об'єктів №163/608/Кр; 52896,34 грн. - застосовних штрафних санкцій за невиконання умов договору.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором на фізичну охорону об'єктів Державною службою охорони при МВС України №163/608/Кр від 15.11.2010р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого за червень-липень 2012р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу за період порушення грошових зобов'язань з грудня по липень 2012р.

Нормативно Позивач обґрунтував свої вимоги посиланням на ст.ст. 526, 610, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, , 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

13 вересня 2012р. Позивач до початку розгляду справи по суті надав заяву про зміну предмету позову, а саме змінив період, за який нарахована заборгованість (серпень-вересень 2012р.), у зв'язку з частковою оплатою Відповідачем боргу.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на вищевикладене, суд приймає заяву Позивача про зміну предмету позову.

У судовому засіданні 27.09.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги повному обсязі, з урахуванням зміни предмету позову.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.33-34).

На адресу суду надійшло повідомлення №23500205, надіслане відповідачу за юридичною адресою, з відміткою органу поштового зв'язку „за зазначеною адресою не проживає".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2010р між Позивачем (Охоронець) та Відповідачем (Замовник) укладений договір на фізичну охорону об'єктів Державною службою охорони при МВС України №163/608/Кр (а.с.а.с.9-13), відповідно до умов п.п. 1.1 якого Охоронець починаючи з 16.11.2010р. приймає під охорону відокремлені приміщення (будівлі, споруди) внесені до дислокації (додаток №1 -а.с.14) та позначені на план-схемі (додаток №5), а Замовник зобов'язується виконати правила майнової безпеки і приписи Охоронця щодо технічного укріплення об'єкту та здійснювати оплату обумовлених послуг в порядку, визначеному цим договором.

Розділ 3 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо вартості послуг та порядку розрахунків:

- ціна договору визначена і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1) і протоколом узгодження вартості (додаток №2), яка на момент укладання договору дорівнює 16145,83 грн. на місяць та сплачується на умовах попередньої оплати, шляхом щомісячного внесення на розрахунковий рахунок Виконавця коштів не пізніше п'яти днів до кінця кожного поточного місяця Замовником за наступний місяць.(п.п.3.2-3.4);

- на вимогу Замовника Охоронець щомісячно простими поштовими відправленнями -листами надсилає Замовнику рахунку, податкові накладні, акти виконаних робіт. За наявністю нарікань на якість або обсяг наданих послуг Замовник повинен викласти свої вимоги шляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт, а бо у виді претензії. Акти виконаних робіт із запереченнями або претензії Замовник повинен належним чином вручити Охоронцю. Відсутність впродовж 10 банківських днів після закінчення календарного місяця нарікань на якість або обсяг наданих Охоронцем послуг (акти виконаних робіт із запереченнями, претензії) є прийняттям Замовником послуг Охоронця в обсязі і вартістю, визначених дислокацією та протоколом узгодження вартості. При відсутності нарікань підписання сторонами актів виконаних робіт є необов'язковим. (п.п.3.7., 3.8.). При цьому, в п. 3.3. договору також наголошено, що зобов'язання Замовника здійснювати оплату послуг Охоронця не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт тощо.

Своєчасне здійснення оплати в обумовленому сторонами порядку віднесена, серед іншого, до обов'язків Замовника (п.4.2.2.)

Умовами п. 7.2. договору за порушення взятих на себе зобов'язань встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми кожного невиконаного своєчасно зобов'язання облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення, якщо порушення будуть систематичні (два і більш рази) штраф у розмірі 50% суми кожного своєчасно невиконаного зобов'язання.

Відповідно до п.10.1 Договору він набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 01.02.2011р.

Додатковими угодами до договору від 01.01.2012р., 28.03.2012р. та від 29.06.2012р. (а.с.15-16) строк дії договору продовжувався відповідно до 31.03.2012р., до 30.06.2012р. та до 30.09.2012р.

Як вбачається з письмових пояснень Позивача (а.с.30) Договір №163/608/кр є діючим на момент розгляду справи, оскільки пролонгований автоматично за відсутністю заперечень сторін.

Обсяги та своєчасність виконання Відповідачем грошових зобов'язань відображені у складеному Позивачем акті звірення розрахунків (а.с.28), зі змісту якого вбачається наявність заборгованості Відповідача у розмірі 32739,87 грн. за надані послуги у серпні-вересні 2012р., а також -несвоєчасне здійснення розрахунків за грудень 2011р. - вересень 2012р., що підтверджується представленими банківськими виписками.

У зв'язку із несплатою Відповідачем охоронних послуг у сумі 32 739,87 грн. за період з серпня по вересень 2012р. Позивач, нарахувавши додатково штраф у загальному розмірі 52 896,34грн., звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України -вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором про надання послуг).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору №163/608/Кр від 15.11.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором на фізичну охорону об'єктів Державною службою охорони при МВС України №163/608/Кр від 15.11.2010р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №163/608/Кр від 15.11.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) не пізніше п'яти днів до кінця кожного поточного місяця за наступний згідно умов п. 3.4. договору №163/608/Кр від 15.11.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи, несплаченими лишились послуги на суму 32739,87 грн., жодних доказів на спростування чого Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг і несвоєчасне оплата згідно умов договору охорони №163/608/Кр від 15.11.2010р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач -таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу - в розмірі 846,88 грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 7.2. договору№163/608/Кр 15.11.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Беручи до уваги представлені Позивачем відомості щодо кількості випадків прострочення платежів за розглядуваний період, суд, перевіривши представлений розрахунок (а.с.5) дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно штрафів повністю -в сумі 52 896,34 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 85636,21 грн., з яких 32 739,87 грн. - сума основного боргу за договором фізичної охорони об'єктів №163/608/Кр; 52 896,34 грн. - застосовних штрафних санкцій за невиконання умов договору - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» (83004, м.Донецьк, вул. Артема, 144, код ЄДРПОУ 33454029) на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10А, код ЄДРПОУ 08596860) заборгованість в розмірі 85636,21 грн., з яких 32739,87 грн. - сума основного боргу; 52896,34 грн. - застосовних штрафних санкцій.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» (83004, м.Донецьк, вул. Артема, 144, код ЄДРПОУ 33454029) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10А, код ЄДРПОУ 08596860) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1712,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Чернова О.В.