Рішення № 2624034, 11.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

11.12.2008

Справа №2-22/8517-2008

11 грудня 2008 року Справа №2-22/8517-2008

За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Орлова Анатолія Миколайовича (м.Ялта, вул.Дмитрієва, 8, кв.2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трал» (м.Керч, вул.Свердлова, 49, а/я 23)

про стягнення 310450 грн.

Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:

Позивача : Качуровський Г.А.- представник, дов. у справі

Відповідача: Чеканов М.А. – представник, дов. № 436 від 08.05.2008 р.

Позивач – Суб’єкт підприємницької діяльності Орлов Анатолій Миколайович звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою про стягнення 10450 грн. пені та 300000 грн. збитківвтраченої вигоди.

Під час розгляду справи позивачем були уточненні позовні вимоги, згідно з якими останній просив суд визнати дійсними укладені між ФОП Орловим А.М. та ФОП Гончаренко Ю.Ю. попередній договір від 26.04.2007 та договір оренди судна від 05.06.2007, а також стягнути з відповідача 300000 грн. втраченої вигоди та зменшену суму пені в розмірі 8123,97грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору, відповідач прийняв на себе зобов’язання щодо здійснення ремонту належного позивачеві судна у строк, обумовлений договором. При цьому, як зазначає позивач, прострочення виконання договірних зобов’язань відповідачем спричинило йому збитки у вигляді втраченої вигоди, адже здійснення ремонтних робіт у строк до 10.06.2007, в свою чергу обумовлювало можливість передачі відремонтованого судна в оренду та як наслідок було передумовою отримання ним орендних платежів, а оскільки судно у строк відремонтовано не було, орендар відмовився від взяття судна в оренду та розірвав укладений з позивачем договір.

Відповідач з позовними вимогами не згоден, просить у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що прострочення виконання ним ремонтних робіт за договором, укладеним з позивачем було обумовлено тим, що у процесі їх виконання виникло питання про необхідність здійснення додаткових незапланованих робіт, які були узгодженні позивачем в акті на виконанні роботи. Крім того, відповідач додатково зазначає, що у будь-якому разі відремонтоване судно не могло вийти з морського порту м. Керчі у зв'язку із відсутністю необхідних судових документів, а саме - свідоцтва про мінімальний склад екіпажу та ліцензії судової радіостанції.

Крім того, як на підставу для відмови у задоволенні позову, відповідач вказує на те, що зобов’язання позивача перед СПД Гончаренко Ю.Ю., орендатором за укладеним між ними договором є нікчемним, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства договір оренди транспортного засобу за участю хоча би однієї фізичної особи повинен бути нотаріально посвідчений, недотримання чого є наслідком нікчемності укладеного договору.

Відповідач, також у зв'язку з тим, що ним було укладено договір з позивачем як з фізичною особою, вважає, що розгляд даної справи можливо виключено у порядку, визначеному цивільно-процесуальним законодавством України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази, господарський суд

встановив:

27 грудня 2006 року приватним нотаріусом Кравцовим К.О. Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області був посвідчений договір купівлі-продажу укладений між Азово-Сиваським національним природним парком (продавець) та Орловим Анатолієм Миколайовичем (покупець) відповідно до умов пунктів 1.1 та 1.2 якого продавець продав, а покупець придбав судно «Петр Чайковський» з наступними характеристиками: 1972 року випуску, тип пасажирське, основний матеріал сталь, регістровий номер 1-550027, порт приписки Херсон. Договір зареєстровано у реєстрі за номером 2737, правочин внесено до Державного реєстру правочинів, що підтверджується витягом за номером 3401421.

На виконання п. 3.1.1. договору купівлі-продажу від 27.12.2006 між продавцем та покупцем був підписаний акт прийому-передачі основних засобів за яким покупцеві був переданий придбаний ним теплохід «Петр Чайковський».

У зв'язку з необхідністю здійснення ремонту судна, Орловим Анатолієм Миколайовичем був укладений договір №1 від 17.01.2007 р. згідно з яким він доручив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма Трал» виконання робіт з ремонту теплоходу «Петр Чайковський».

Відповідно до умов пунктів 3.1, 4.1, 5.1, 10.3 договору № 1 від 17.01.2007 р., попередній кошторис ремонту теплоходу «Петр Чайковський» складає 611265,60 грн. у тому числі ПДВ 20 відсотків у розмірі 101877,60 грн., авансовий платіж вноситься у триденний строк з моменту підписання акту приймому судна в ремонт. Ремонтні роботи повинні бути виконанні за 112 календарних днів з моменту підписання акту прийому судна в ремонт, а у разі прострочення внесення авансового платежу виконавець має право продовжити строк виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 11.6 договору а № 1 від 17.01.2007 р., додаткові роботи приймаються в останню третину договірного строку тільки за взаємною згодою сторін. Таке положення договору повністю узгоджується зі ст. 654 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У зв’язку із простроченням внесення авансового платежу позивачем на 20 календарних днів та з урахуванням підписання акту прийому судна в ремонт 09.01.2007 р., строк виконання відповідачем прийнятого на себе зобов’язання закінчувався 25.05.2007 р. Відповідно до п. 8.2 договору № 1 від 17.01.2007 р. після завершення приймально-здавальних випробувань та усунення виявлених дефектів у відремонтованих або знов встановлених механізмах, представники виконавця та замовника складають приймально-здавальні документи по встановленій формі – Акт приймання судна з ремонту або Акт на виконанні роботи.

Акт на виконанні роботи був підписаний сторонами 02 липня 2007 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає що зібранні по справі докази у повній мірі характеризують спірні правовідносини та свідчать про можливість часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Так судом встановлено, а сторонами при розгляді справи не заперечувалось, що 17 січня 2007 року між Орловим Анатолієм Миколайовичем з одного боку, замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Трал» з іншого боку, виконавцем був укладений договір за № 1, відповідно до умов якого останній прийняв на себе зобов’язання здійснити ремонт судна за 112 календарних днів з моменту підписання акту приймання судна в ремонт, а у разі прострочення оплати, у період, збільшений на фактичний час прострочення.

Відремонтоване судно позивач по справі мав намір використовувати в підприємницькій діяльності, з метою чого 01 лютого 2007 року зареєструвався у виконавчому комітеті Ялтинської міської ради в якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується наданим до матеріалів справи свідоцтвом серії В02 за №196933.

Відповідно до ст. 320 Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

26 квітня 2007 року між Суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою Орловим Анатолієм Миколайовичем (орендодавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою Гончаренко Юлію Юріївною (орендар) був укладений попередній договір, за яким сторони узгодили намір укласти у майбутньому договір оренди пасажирського судна «Петр Чайковський». Відповідно до умов попереднього договору орендодавець прийняв на себе зобов’язання оформити у строк до 05.06.2007 право власності на судно та передати його орендареві до 10.06.2007.

05 червня 2007 року Орлов Анатолій Миколайович отримав свідоцтво про право власності на судно «Петр Чайковський» та у той же день уклав договір оренди з Суб’єктом підприємницької діяльності Гончаренко Юлію Юріївною. Однак у зв'язку із фактичною непередачею судна у строк, обумовлений попереднім договором, 25.06.2007 орендар в односторонньому порядку відмовився від договору. Відповідно до п. 8.7 договору оренди від 05.06.2007 орендар має право відмовитись від договору у випадку порушення строків передачі судна в оренду.

Відповідно до статей 51, 799 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Однак, оскільки договір було укладено між суб’єктами підприємницької діяльності фізичними особами-підприємцями то відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України, правило статті 799 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу на спірні правовідносини не розповсюджується, що в свою чергу спростовує доводи відповідача щодо нікчемності укладених позивачем договорів оренди.

Також безпідставними є твердження відповідача щодо неможливості розгляду справи за правилами Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із тим, що договір на ремонт судна було укладено позивачем ще до отримання свідоцтва про реєстрацію як фізичної особи-підприємця. Чинне законодавство України не забороняє фізичним особам укладати господарські та цивільно-правові угоди до відповідної реєстрації у якості суб’єкта підприємницької діяльності, а навпаки, надає таку можливість, що в свою чергу передбачено ч. 3 ст. 50 Цивільного кодексу України.

Таким чином, спір про відшкодування завданих позивачеві збитків за договором ремонту судна, яке він мав намір використовувати в своїй підприємницькій діяльності підвідомчий господарському суду відповідно до положень статей 1, 2, 12 господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення збитків та їх відшкодування суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» за № 02-5/215 від 01.04.94 р., відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі, щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Боржник зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, що випливають з договору в порядку визначеному статтею 623 Цивільного кодексу України.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. У визначенні збитків слід виходити з положень статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.

Судом встановлено, а відповідачем не спростований той факт, що строк закінчення виконання робіт, з урахуванням прострочення внесення авансових платежів позивачем складав 137 календарних дня та закінчувався 25 травня 2007 року. При розрахунку початку та закінчення строку ремонту, суд виходив з п. 4.1 договору № 1 від 17.01.2007 р., згідно з яким до загального строку не зараховуються святкові дні, яких відповідно до Листа Міністерства праці та соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2007 рік» № 6540/0/14-06/13 від 09.10.2006, у період з 09.01.2007 р. по 25.05.2005 р. було п’ять.

У вказаний строк відповідач ремонтні роботи не закінчив, а відремонтував судно та передав його за актом тільки 02.07.2007 р., що більше ніж на місяць перевищувало строк виконання зобов’язання.

Встановлений в п. 4.1 договору № 1 від 17.01.2007 р. строк виконання ремонтних робіт сторонами пролонговано не було, таким чином, прийнявши на себе виконання додаткових, незапланованих робіт виконавець був зобов’язаний виконати їх у строк, який первісно був узгоджений сторонами, а непідписання додаткової угоди та, як наслідок відсутність додаткового врегулювання строків виконання робіт, в свою чергу обумовило прострочення виконання зобов’язання виконавцем за договором, відповідачем по справі.

Неспроможними є твердження відповідача про неправомірність ухилення позивача, замовника за договором, від підписання додаткової угоди щодо зміни умови договору про строк виконання зобов’язання та як наслідок його прострочення з боку виконавця, оскільки в такому випадку останній міг відмовитись від виконання таких робіт, посилаючись на п. 11.6 договору.

Пунктом 11.6 договору № 1 від 17.01.2007 р. передбачається, що в останню третину договірного строку ремонту, додаткові роботи приймаються тільки за згодою сторін, а відтак, додаткові роботи, які були виявлені в останню третину договірного строку та які були зроблені виконавцем, без пролонгації строку їх виконання, здійснювались останнім на свій власний ризик, що й обумовило прострочення виконання договірного зобов’язання.

З урахуванням того, що прострочення виконання зобов’язання відповідачем щодо ремонту судна у строк, обумовлений договором фактично стало підставою неможливості передачі його в оренду іншій особі, позивачеві були спричиненні збитки у вигляді втраченої вигоди у розмірі 300000 грн. Відповідно до укладеного між Суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою Орловим Анатолієм Миколайовичем та Суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою Гончаренко Юлію Юріївною договору оренди строк його дії складав 3 місяці із помісячною сплатою орендної плати у розмірі 100000 грн.

Протиправні дії відповідача та неотримання позивачем прибутку від здійснення підприємницької діяльності з надання в оренду судна знаходяться у прямому причинному зв’язку, оскільки, як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, нездійснення ремонту у строк, обумовлений договором та за умови відсутності його пролонгації сторонами, позивач фактично був позбавлений можливості надати в оренду судно та отримувати орендні платежі. Суд також не приймає до уваги доводи відповідача щодо неможливості виходу судна з порту м. Керч та як наслідок надання його в оренду з підстав неотримання позивачем необхідних судових документів, оскільки у даному випадку мова йде про прострочення зобов’язання позивача перед орендарем, однак судом встановлено, що позивач не міг передати судно в оренду, оскільки ТОВ «Фірма Трал» прострочила перед ним зобов’язання щодо передачі відремонтованого судна у строк до 25.05.2007, що й стало наслідком відмови орендарем від договору оренди. Крім того, відсутність ліцензії на судову радіостанцію та свідоцтва про мінімальний склад екіпажу не могло бути підставою для відмови в отриманні свідоцтва про технічну придатність судна до разового перегону, що при належному виконанні відповідачем своїх зобов’язань надало би можливість передати судно орендареві у встановлений договором оренди строк у порту м. Ялта.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Тобто, ці доходи (вигода) не являються абстрактними, а дійсно були б отримані у випадку належного виконання боржником своїх зобов'язань.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачем до матеріалів справи надані докази, які у встановленому законом порядку свідчать про можливість отримання ним орендних платежів, суд дійшов до висновку про реальність настання для останнього негативних наслідків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (втрачена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Крім того, суд вважає можливим погодитись з розрахунком пені, нарахованої позивачем в розмірі 8123,97 грн. та стягнути її з відповідача як наслідок несвоєчасного виконання договірного зобов’язання. Відповідно до п. 10.1 договору №1 від 17.01.2007 р. у випадку затримання ремонту судна з вини виконавця, останній сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно до частин 1, 3 ст. 549, статті 611 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Позовні вимоги про визнання попереднього договору та договору оренди укладених позивачем з Суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Гончаренко Юлію Юріївною задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів того, факту що будь-яка з сторін за договорами ухилялась від їх нотаріального посвідчення, а також не надано доказів того, що сторони дійшли згоди про необхідність нотаріального посвідчення укладених ними договорів, оскільки, як було встановлено судом, договір оренди транспортного засобу, який укладається між фізичними особами-підприємцями нотаріальному посвідченню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Трал» (АР Крим, м. Керч, вул. Свердлова 49, п/с 23, р/р 26005500387051 в Керченському відділенні КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 24036215) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності Орлова Анатолія Миколайовича (АР Крим, м. Ялта, вул. Дмітрієва 8, кв. 2, ІНН 24833008339) 300000 грн. втраченої вигоди, пеню у розмірі 8123,97 грн., 3000 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.