Ухвала суду № 26240295, 27.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.09.12р. Справа № 5005/921/2011

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "Продис", м. Дніпропетровськ

на дії Відділу державної виконавчої служби Павлоградського міського управління юстиції, м. Павлоград, Дніпропетровська обл.

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Місто Банк", 65009, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Місто Банк", 49041, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 13, оф. 29

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання "Продис", 49045, м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, б. 7

про стягнення 1 116 276,54 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Герасименко О.С. - представник за довіреністю від 21.12.2009 року

Від відповідача не з'явився

Від відділу ДВС не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2011 року у справі № 5005/921/2011 задоволено позовні вимоги позивача частково та присуджено до стягнення з відповідача 721992,11 коп. - прострочених відсотків за користування кредитом, 7229,35 грн. - витрат на держмито, 133,11 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 23.09.2011 року видано відповідний наказ.

Відповідачем 25.05.2012 року подано до суду скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Павлоградського міського управління юстиції, м. Павлоград, Дніпропетровська обл. про визнання дій зазначеного відділу неправомірними та скасувати п. 4, п. 5 постанови відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції в частині накладення арешту та заборони відчужувати будь-яке майно, яке належить боржнику, та зупинити виконавче провадження № 32602825.

Позивач зі скаргою відповідача не погоджується (пояснення до скарги від 22.06.2012 року за № 5-240) посилаючись на те, що:

- АТ "Місто Банк" визнаний конкурсним кредитором ТОВ "НВО "Продис" по справі про банкрутство № Б26/16-10 від 18.02.2010 року за грошовими зобов'язаннями у розмірі 721992,11 грн., тому твердження відповідача, що позивач є поточним кредитором безпідставні;

- на грошове зобов'язання у розмірі 721992,11 грн. дія мораторію, введеного в дію згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2010 року по справі по справі про банкрутство № Б26/16-10 не поширюється, оскільки воно виникло після порушення справи про банкрутство, і рішення про стягнення цієї суми судом прийняте поза процедури банкрутства;

- оскільки на зазначене грошові зобов'язання в сумі 721992,11 грн. дія мораторію не поширюється вимоги про зупинення виконавчого провадження є безпідставними;

- відповідач не сплатив в строк встановлений для добровільного виконання рішення суду кошти за наказом, тобто відділом державної виконавчої служби був правомірно накладений арешт на грошові кошти та на майно боржника в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом.

Відділ державної виконавчої служби зі скаргою не погоджується (відзиви від 21.06.2012 року за № 04/32419, від 27.09.2012 року за № 04/51094) посилаючись на те, що дії відділу ДВС повністю відповідають закону та окрім того, матеріалами справи встановлено, що позивач у встановленому вищевказаним Законом порядку не звернувся до господарського суду з письмовою заявою про стягнення з ТОВ "НВО "Продис" прострочених відсотків за користування кредитом за період з 08.05.2009 року по 17.02.2010 року в сумі 537417,31 грн., пені за період з 08.05.2009 року до 08.11.2009 року в сумі 20652,37 грн. та не надало документи, що підтверджують розмір вимог до ТОВ "НВО "Продис", а позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 721992,11 грн. за період з 18.02.2010 року (після введення мораторію) до 25.04.2011 року задоволені судом.

Відповідач та державний виконавець в судове засідання 27.09.2012 року не з'явилися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідач звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції про визнання дій виконавчої служби неправомірними та скасування п. 4, п. 5 постанови в частині накладення арешту та заборони відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику та зупинити виконавче провадження № 32602825 виходячи з наступного:

Заборгованість ТОВ "НВО "Продис" перед ПАТ "Місто Банк" визнана господарським судом конкурсною відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та такою, що підпадає під дію мораторію, встановленого ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2010 року.

Вимоги конкурсного кредитора ПАТ "Місто Банк" у справі № Б26/16-10 на суму 1751870,73 грн. (реєстрові вимоги) були задоволені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, який належав на праві власності третій особі (майновому поручителю) ПАТ "Озеленитель".

Відповідач вважає, що вимоги конкурсного кредитора по стягненню основної суми боргу знаходяться в реєстрі вимог кредиторів у справі № Б26/16-10, дія мораторію залишилась в силі, а отже і виплата процентів за основним зобов'язанням є виконання боржником умов кредитного договору, а саме плати за користування кредитом за договором № 21/Ю від 27.08.2007 року, на які, як на грошові зобов'язання по цивільно-правових договорах відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також поширюється дія мораторію, накладена господарським судом. Проценти за користування товарним кредитом за договором № 21/Ю від 27.08.2007 року належать до основної суми боргу і на них поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, встановленого ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2010 року.

Крім того, відповідач посилається те, що ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не розмежовує вимоги кредиторів, які виникли до порушення справи про банкрутство (на які відповідно поширюється дія мораторію) від вимог кредиторів, які виникли пізніше, тобто її дія поширюється на всі виконавчі документи та інші документи, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, незалежно від періоду їх видачі та дати відкриття виконавчого провадження.

В задоволенні скарги належить відмовити виходячи з наступного:

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено наступне: конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

За приписами ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2011 року, яке набрало законної сили 23.09.2012 року, позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в сумі 721992,11 грн. за період з 18.02.2010 року до 25.04.2011 року підлягають до стягнення.

Отже, вищевказаним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2012 року у справі № 5005/921/2011 встановлено, що вимоги про стягнення 721992,11 грн. за період з 18.02.2010 року до 25.04.2011 року, які задоволені судом, є поточними, оскільки виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "НВО "Продис" - 18.02.2010 року і, відповідно, дія мораторію, введеного ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2010 року у справі про банкрутство № Б26/16-10 на зазначені вимоги не поширюється.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

На зазначене грошове зобов'язання в сумі 721992,11 грн. дія мораторію не поширюється, тобто у державного виконавця відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2011 року у справі № 5005/921/2011.

Стосовно вимог про скасування накладеного державним виконавцем арешту необхідно зауважити, що оскільки відповідач у встановлений законом строк на добровільне погашення боргу не сплатив визначену наказом суму, то накладення арешту є правомірним та таким, що відповідає вимогам ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" від 26.05.2012 року за № 25/05-01 - відмовити.

Суддя С.П. Панна