Рішення № 26240262, 01.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.12р. Справа № 21/5005/6586/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белацет", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 151,41грн. за прострочення виконання грошових зобов'язань за контрактом № 30881 від 14.09.11р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Пузій О.В., адвокат, свід. № 981 видане 05.07.12р., договір від 01.08.12р.;

від відповідача - Тульських О.В., дов. б/н від 21.08.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 478,21 грн., 3% річних - 673,20 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за контрактом № 30881 від 14.09.2011 р. та додаткових угод до нього в частині своєчасного та повного розрахунку за отриманий товар.

В ході судового розгляду справи позивач свої вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов від 13.09.12р. зазначив, що згідно п. 5.1. контракту № 30881 від 14.09.2011 р. оплата товару здійснюється позивачем протягом трьох банківських днів з моменту отримання підтверджувального складського документу зернового складу про зарахування товару на особистий рахунок покупця. За умовами прострочення оплати товару винна сторона має виплатити контрагентові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення, що слідує з п. 8.2. контракту № 30881 від 14.09.2011 р. За наведеним в позовній заяві ТОВ "Прогрес" розрахунком суми пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за контрактом позивачем безпідставно завищено пеню на суму 245,68 грн. у зв'язку з тим, що термін прострочення сплати відповідачем грошового зобов'язання необґрунтовано перевищено позивачем при розрахунку та надав свій контр розрахунок, відповідно до якого пеня складає 3 232, 53 грн. Крім того, відповідач зазначає, що вимоги позивача щодо сплати пені та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за контрактом вважає безпідставними з огляду на те, що несвоєчасна оплата відповідачем частини поставленого товару за контрактом була обґрунтована довгостроковим з'ясуванням та уточненням між сторонами ціни насіння соняшникової культури врожаю 2011 р., на підставі чого просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач проти контр розрахунку відповідача не заперечив.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Белацет" (надалі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (надалі - Продавець, Відповідач) укладено контракт № 30881 (надалі - Контракт).

За своєю правовою природою зазначений контракт є договором поставки так і договором купівлі-продажу.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. Контракту, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця соняшник власного виробництва (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених Контрактом.

Товар повинен відповідати наступним вимогам (базові показники):

- вологість не більше 8,00%;

- сміттєва домішка - 3,00%;

- зернова (олійна) домішка - не більше 15,00%;

- інші показники якості товару згідно ДСТУ 7011:2009 (п. 2.1 Контракту).

Пунктом 3.1. Контракту встановлено загальну кількість товару -200,000 кг.

Згідно з п.3.2. Контракту ціна за товар встановлюється у розмірі 3 291,67 грн. за 1 т, ПДВ - 658,33 грн. за 1 т. Всього з ПДВ -3 950 грн. за 1 т, за умови відповідності якісним показникам, зазначені в розділі 2 контракту.

Загальна сума контракту складає 790 000,00 грн., у тому числі ПДВ -131 666,67 грн. (п.3.3. Контракту).

Даний контракт діє з дати його підписання та діє до 16.09.2011 р. (п. 10.2 контракту).

Всі зміни і доповнення до цього Контракту дійсні тільки в тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписанні уповноваженими на те представниками Сторін. Всі додатки до Контракту є невід'ємною його частиною (п.10.1. Контракту).

Термін передачі товару до 16.09.2011 р. включно (п.4.2. Контракту).

Датою передачі товару вважається дата зарахування товару на особовий рахунок Покупця і видачі зерновим складом складських документів (п.4.4. Контракту).

У разі передачі товару, якісні показники якого вище (гірше) зазначених в п.2.1. Контракту, ціна товару визначається Сторонами у окремій додатковій угоді за формулою наведеною в п.5.2. Контракту.

Відповідно до додаткових угод № 1, № 2 від 14.09.2011 р., № 3, № 4 від 15.09.2011 р., № 5, № 6 від 16.09.2011 р. укладеними між сторонами, які є невід'ємною частиною Контракту, ціна за 1 тонну товару, поставленого Позивачем Відповідачу змінювалася.

На виконання умов вказаного вище Контракту, Позивач поставив на адресу Відповідача товар за видатковими накладними № 37 від 14.09.2011 р. на суму 153 207,66 грн., № 38 від 14.09.11р. на суму 187 472,58 грн., № 39 від 15.09.2011 р. на суму 104 470,54 грн., № 40 від 15.09.2011 р. на суму 76 415,77 грн., № 43 від 16.09.2011 р. на суму 167 866,10 грн., № 44 від 16.09.2011 р. на суму 70 011,58 грн., що складає загальну суму 759 444,23 грн.

Пунктом 5.1. Контракту встановлено, що оплата товару, який передається за умовами контракту здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом трьох банківських днів з моменту отримання підтверджуючого складського документу зернового складу про зарахування товару на особовий рахунок Покупця.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково лише на суму 521 566,55 грн., та з порушенням умов, передбачених контрактом.

25.10.2011р. сторони дійшли згоди про розірвання контракту № 30881 від 14.09.2011 р., уклавши угоду в якій також зазначили, що зважаючи на те, що на дату підписання цієї угоди соняшник врожаю 2011 року в кількості 60,454 тн, поставлений за Контрактом № 30881 від 14.09.11р., було завезено Продавцем на зерновий склад Ботіївська філія ПАТ "Розівський елеватор" та доведено до залікової ваги (до показників якості вологість - 8%, смітна домішка - 3%) Покупець зобов'язується протягом 1-го робочого дня з моменту підписання цієї угоди повернути Продавцю соняшник врожаю 2011 року в заліковій вазі - в кількості 60,357 т - на умовах франко-зерновий склад Ботіївська філія ПАТ "Розівський елеватор" (згідно Інкотермс у редакції 2010р.).

25.10.2011 р. відповідач повернув позивачу поставлений товар - соняшник у кількості 60,357 тн. на суму 237 877,68 грн., про що свідчать накладні № 73 та № 74 від 25.10.2011 р. (а.с. 25).

Відповідно до ч. 2 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначений вид забезпечення виконання зобов'язань є спеціальним заходом майнового характеру, який стимулює належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено п.5.1 Контракту, оплата товару, який передається за умовами контракту здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом трьох банківських днів з моменту отримання підтверджуючого складського документу зернового складу про зарахування товару на особовий рахунок Покупця.

Пунктом 8.2. Контракту передбачено, що за порушення строків оплати, Покупець зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період прострочення, від вартості товару (суми заборгованості) за кожен день прострочення.

Згідно копії витягу з журналу видачі складських документів Ботієвіської філії ПАТ "Розівський елеватор" складські квитанції:

- № 315 від 14.09.11р. видано 15.09.11р.

- № 316 від 14.09.11р. видано 15.09.11р.

- № 337 від 15.09.11р. видано 16.09.11р.

- № 345 від 15.09.11р. видано 16.09.11р.

- № 366 від 16.09.11р. видано 19.09.11р.

- № 367 від 16.09.11р. видано 19.09.11р.

Позивач же при здійсненні розрахунку датою видачі складських квитанцій взято дату самих складських квитанцій, що призвело до невірного розрахунку.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в договорі за взаємною згодою сторін передбачено стягнення пені за весь термін прострочення та перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що до стягнення підлягають 3 232, 53грн. пені за період з 23.09.11р. по 24.10.11р. включно (оскільки товар було повернуто позивачу 25.10.11р.)

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що до стягнення підлягають 625, 55 грн. 3% річних за період з 23.09.11р. по 24.10.11р.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів повної та своєчасної оплати за поставлений товар згідно договору, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

Доводи відповідача щодо того, що несвоєчасна оплата ним частини поставленого товару обґрунтована довгостроковим з'ясуванням та уточненням сторонами ціни насіння соняшникової культури врожаю 2011р. не підтверджена належними доказами.

До того ж, як вже зазначалося вище, згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 232, 53 грн. пені та 625, 55 грн. - 3% річних.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 400,00 грн. - за оплату послуг адвоката.

Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат і згідно зі статтею 48 цього Кодексу вони визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Позивач надав документи, які свідчать про його витрати, пов'язані з отриманням адвокатських послуг по підготовці позовної заяви та матеріалів даної справи (договір про надання правової допомоги від 01.08.12р., свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, видане Пузію О.В. та довідки щодо оплати адвокатських послуг на загальну суму 1 400,00 грн.)

Відповідно до п.3.1. Договору про надання правової допомоги, винагорода (гонорар) адвоката за надання правової допомоги по даному Договору визначається наступним чином:

- підготовка та подача до суду позовної заяви, клопотань, письмових пояснень - 400, 00 грн.;

- представництво інтересів Замовника у судових засіданнях - 500, 00 грн.

В пункті 4.1. Договорупро надання правової допомоги зазначено, що Замовник здійснює оплату за цим Договором в безготівковому або готівковому порядку.

От же, згідно даного Договору, загальна сума адвокатських послуг становить лише 900, 00 грн., а не 1 400, 00 грн., як просить позивач (а.с.61).

Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, гонорар, отриманий адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення, та розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе, зокрема, обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення.

Як вбачається із наданих позивачем документів, вартість послуг по підготовці позовної заяви та матеріалів склала 900, 00 грн.

Вказана сума винагороди явно завищена, оскільки спір стосується стягнення вартості товару, поставленого відповідачу, отже, підготовка позовної заяви за таким спором не потребує значної витрати часу. Крім того, розрахунок суми, заявленої до стягнення здійснено невірно.

З огляду на викладене господарський суд вважає, що розмір витрат, пов'язаний з оплатою послуг адвоката необхідно обмежити, поклавши на відповідача ці витрати в сумі 800, 00 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 653 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белацет" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, б. 122, корпус-Е, кімната 18, код ЄДРПОУ 34734323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (72400, Запорізька область, Приазовський р-н, смт. Приазовське, вул. Горького, б. 2, код ЄДРПОУ 03750925) пеню у розмірі 3 232, 53 грн. (три тисячі двісті тридцять дві грн. 53 коп.), 3% річних у розмірі 625, 55 грн. (шістсот двадцять п'ять грн. 55 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 495, 78 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять грн. 78 коп.), та 800, 00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) витрат на послуги адвоката про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 02.10.2012р.