Ухвала суду № 26239974, 01.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"01" жовтня 2012 р. Справа № 7/170

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.03.2011у справі№7/170за позовомПрокурора Галицького району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської радидо (третя особа1.ВАТ НВП "Каскад", 2.приватного підприємця ОСОБА_6 - Департамент економічної політики Львівської міської ради)про та за зустрічним позовом провиселення з приміщень і стягнення 1404,46 грн. неустойки продовження договору орендивстановив:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.109 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Однак, заявниками не дотримано вказаних вимог, оскільки скаргу подано безпосередньо до Вищого господарського суду України всупереч встановленому порядку, що згідно з п.2 ч.1 ст.1113 ГПК України є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги повинні додаватися докази надсилання копії скарги іншій стороні (сторонам) по справі.

Згідно зі ст.34 та ч.2 ст.36 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Натомість до касаційної скарги заявниками додано незасвідчені установою зв'язку ксерокопії поштових квитанцій, які не можуть вважатися належними доказами надсилання копії скарги іншим сторонам по справі.

Отже, скаржниками не дотримано вищевказаних процесуальних вимог, що згідно з п.3 ч.1 ст.1113 ГПК України є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України (в редакції від 01.11.2011р.) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а у разі подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно з п.1 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з прохальної частини поданої касаційної скарги, заявники вимагають рішення і постанову скасувати повністю, тобто вказані судові акти оскаржено як в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 1404,46 грн. неустойки та виселення з приміщень, так і в частині задоволення зустрічного позову про продовження договору оренди, Таким чином, при поданні скарги заявниками об'єднано майнового та немайнового характеру, однак, згідно квитанції №791820179 від 18.09.2012 судовий збір сплачено скаржниками лише частково (в сумі 751,1 грн.), тобто виключно в частині зустрічних позовних вимог немайнового характеру.

Відтак, додана до касаційної скарги квитанція №791820179 від 18.09.2012 не може вважатися належним доказом сплати судового збору у повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.1113 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову, до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.44, п.п.2,3,4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2011 у справі №7/170 повернути скаржникам, а згадану справу -до господарського суду Львівської області.

Повернути на користь ОСОБА_4 з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) 751,1 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією №791820179 від 18.09.2012.

Судді: В.Овечкін

Є.Чернов

В.Цвігун