Рішення № 2623970, 09.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.08 р. Справа № 7/129

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Кіровських електричних мереж м. Донецьк

До відповідача: Добропільського міського відділу МВС України в Донецькій області м. Добропілля

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 5 646,27 грн., заборгованості а реактивне електроенергію – 363,79 грн., інфляційних на заборгованість за активну електроенергію – 2 329,70 грн., інфляційних на заборгованість за реактивну електроенергію – 104,58 грн., 3% річних на заборгованість за активну електроенергію – 352, 15 грн., 3% річних на заборгованість за реактивну електроенергію – 13,71 грн., пені на активну електроенергію – 259,02 грн., пені на реактивну електроенергію – 8,94 грн.

За участю представників:

від позивача: Любкіна В.С. - дов. №322-08 від 31.03.2008р.

від відповідача: Аврамець О.А. - дов. №2 від 18.09.2008р.

У судовому засідання 08.12.2008р. в порядку ст..77 ГПК України оголошено перерву до 09.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Кіровських електричних мереж м. Донецьк звернулося з позовом до Господарського суду Донецької області до Добропільського міського відділу МВС України в Донецькій області м. Добропілля про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 19 788 грн. 33 коп., за реактивну електроенергію у сумі 716 грн. 14 коп., інфляційні по активу у сумі 2 626 грн. 73 коп., інфляційні по реактиву у сумі 14 грн. 81 коп., 3% річних по активу у сумі 396 грн. 75 коп., 3% річних по реактиву у сумі 111 грн., 87 коп., пені по активу у сумі 596 грн. 95 коп., пені по реактиву у сумі у сумі 17 грн. 30 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №74 від 03.12.2007р. з додатками; рахунки №03/74 за листопад 2005р., січень-лютий 2006р., за вересень 2006р., за листопад-грудень 2006р., за березень-травень 2008р., від 23.06.2008р., від 26.06.2008р.

Позивач надав клопотання від 11.07.2008р. №23/1404 про уточнення періоду виникнення заборгованості, зокрема періодом виникнення суми боргу за активну електроенергію є листопад 2005р., січень-лютий 2006р., вересень 2006р., листопад-грудень 2006р., березень-травень 2008р., тоді як періодом виникнення суми боргу за реактив є січень-березень 2005р., листопад 2005р., грудень 2006р., березень-травень 2008р.

Також позивач надав клопотання №23/1917 від 25.09.2008р. яким повідомив, що борг за активну електроенергію складає 5 646,27 грн., за реактив – 363,79 грн., інфляційні по активу – 2 329,70 грн., інфляційні по реактиву – 104,58 грн., 3% річних по активу – 352, 15 грн., 3% річних по реактиву – 13,71 грн., пеня по активу – 259,02 грн., пеня по реактиву – 8,94 грн. Дане клопотання подане в порядку ст.22 ГПК України, проте підписано неповноважною особою, тому не прийнято судом як заява про зменшення позовних вимог.

Клопотанням від 05.11.2008р. №23/2150 позивач зменшив позовні вимоги в порядку ст.22 ГПК України, зазначив, що борг за активну електроенергію складає 5 646,27 грн., за реактивну – 363,79 грн., інфляційні по активу – 2 329,70 грн., інфляційні по реактиву – 104,58 грн., 3% річних по активу – 352, 15 грн., 3% річних по реактиву – 13,71 грн., пеня по активу – 259,02 грн., пеня по реактиву – 8,94 грн. Зазначене клопотання підписано повноважною особою та прийнято судом.

Відповідач у відзивах на позов від 01.08.2008р., від 18.09.2008р. №1183, від 24.10.2008р. №1192 суму боргу визнав частково у розмірі 2 500 грн.

У судовому засіданні 08.12.2008р. відповідач визнав суму боргу, 3% річних та інфляційні з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заявив усне клопотання про зменшення суми пені, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Позивач проти зменшення суми пені заперечив, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Клопотанням б/н від 09.12.2008р. відповідач підтвердив факт наявності перед позивачем боргу за активну електроенергію у 2005р. у розмірі 1 222, 90 грн., за 2006р. – 4 423, 37 грн., боргу за реактивну електроенергію у 2005р. у розмірі 248, 52 грн., за 2006 р. – 115, 27 грн., пені на активну електроенергію в сумі 259,02 грн., пені на реактивну електроенергію в сумі 8,94 грн. та просить зменшити суму пені, посилаючись на тяжкий фінансовий стан.

Процесуальний строк розгляду спору був продовжений в порядку ст..69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №74 від 03.04.2003р. (далі по тексту договір-1). Договір-1 укладено з додатками, без додаткових угод та протоколу розбіжностей.

Згідно п.9.5 Договору-1, він набирає чинності з дня його підписання, укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Відповідно до п.1 Договору-1, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід’ємними частинами.

Пунктом 2.2.2 договору-1 передбачено, що споживач зобов’язаний оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку до договору №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”.

Також між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №74 від 03.12.2007р. (далі по тексту договір-2). Договір-2 укладено з додатками, без додаткових угод та протоколу розбіжностей.

Згідно п.9.5 Договору-2, він набирає чинності з дня його підписання, укладається до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Відповідно до п.1 Договору-2, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потре електроустановок споживача з приєднаною потужністю 124,75 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.3.4 договору-2 передбачено, що споживач зобов’язаний оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до договору №3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”.

Таким чином, з пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач свої зобов’язання за вищезазначеними договорами у 2005-2008р.р. виконав належним чином та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В порушення умов вищезазначених договорів, відповідач свої договірні зобов’язання стосовно оплати спожитої електроенергії належним чином не виконав, надані йому послуги з електропостачання оплатив частково, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за активну електроенергію у загальній сумі 5 646,27 грн. (у тому числі борг за активну електроенергію за 2005р. – 1 222, 90 грн. та за 2006р. – 4 423, 37 грн.), за реактивну електроенергію у загальній сумі 363,79 грн. (у тому числі борг за реактивну електроенергію за 2005р. – 248, 52 грн. та за 2006 р. – 115, 27 грн.). Зазначена заборгованість доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні на заборгованість за активну електроенергію – 2 329,70 грн., інфляційні на заборгованість за реактивну електроенергію – 104,58 грн., 3% річних на заборгованість за активну електроенергію – 352, 15 грн., 3% річних на заборгованість за реактивну електроенергію – 13,71 грн.

Інфляційні та 3%річних нараховані позивачем відповідно до чинного законодавства, визнані відповідачем у повному обсязі та підлягають стягненню.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору-1, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених цим договором та Додатком №5 до нього „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,19% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.4.2.1 Договору-2, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених цим договором та Додатком №5 до нього „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача 259,02 грн. пені на заборгованість за активну електроенергію та 8,94 грн. пені на заборгованість за реактивну електроенергію.

Пеня нарахована позивачем відповідно до чинного законодавства та умов договорів, підтверджена відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, зауваживши, що його підприємство також перебуває у тяжкому фінансовому стані.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін та у зв’язку з тим, що відповідачем не надано жодного документу, в підтвердження наявності обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, а також враховуючи незначний розмір стягуваної з нього пені за цим рішенням.

Враховуючи наведене позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення, підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Кіровських електричних мереж м. Донецьк до Добропільського міського відділу МВС України в Донецькій області м. Добропілля про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 5 646,27 грн., заборгованості а реактивне електроенергію – 363,79 грн., інфляційних на заборгованість за активну електроенергію – 2 329,70 грн., інфляційних на заборгованість за реактивну електроенергію – 104,58 грн., 3% річних на заборгованість за активну електроенергію – 352,15 грн., 3% річних на заборгованість за реактивну електроенергію – 13,71 грн., пені на активну електроенергію – 259,02 грн., пені на реактивну електроенергію – 8,94 грн. задовольнити.

Стягнути з Добропільського міського відділу МВС України в Донецькій області (85000, Донецька область, м.Добропілля, вул..Первомайська, 52, р/р 35226001000067 в Приватбанку, МФО 834016, ЗКПО 08671573) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Кіровських електричних мереж (83042, м.Донецьк, вул..Ломоносова, 12, ЗКПО 00130915) на р/р 260363011291 в філії Донецького обласного управління ВАТ „ГОБУ”, МФО 335106 – заборгованість за активну електроенергію у сумі 5 646,27 грн.; на р/р 26000045369200 в АКІБ Укрсиббанк м.Харків, МФО 351005 – заборгованість за реактивну електроенергію – 363,79 грн., інфляційні на заборгованість за активну електроенергію – 2 329,70 грн., інфляційні на заборгованість за реактивну електроенергію – 104,58 грн., 3% річних на заборгованість за активну електроенергію – 352, 15 грн., 3% річних на заборгованість за реактивну електроенергію – 13,71 грн., пеню на активну електроенергію – 259,02 грн., пеню на реактивну електроенергію – 8,94 грн., державне мито в сумі 90,78 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 44,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя