Рішення № 2623950, 12.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 52/28

12.12.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»про стягнення 18 831 030,45 грн. за участю представника позивача –Герасименко К.Г., довіреність № Д07/2008/11/12/-1 від 12.11.2008 р., відповідача - Гапоненка Ю. В., довіреність № 243 від 30.09.2008 р.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 16 871 445,27 грн. основного боргу, 1 015 861,91 грн. інфляційних сум, 100 151,01 грн. 3% річних, 843 572,26 грн. штрафу, а на загальну суму 18 831 030,45 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором про постачання електричної енергії № 1 від 29.12.1990 року за період з 01.12.2007 року по 01.06.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.07.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.08.2008 року.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 01.08.2008 року, 05.09.2008 року, 24.09.2008 року розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2008 року було продовжено строк вирішення спору.

У судовому засіданні 03.10.2008 року у справі була оголошена перерва на 26.11.2008 року.

У судовому засіданні 26.11.2008 року у справі була оголошена перерва на

10.12.2008 року.

У судовому засіданні 10.12.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 10.12.2008 року у справі була оголошена перерва на 12.12.2008 року для оголошення повного тексту рішення.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує.

У судовому засіданні 10.12.2008 року представник відповідача надав суду пояснення про часткову сплату боргу на суму 250 000,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.12.1990 року між Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго»(позивач є його правонаступником відповідно до наказів Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.02.1995 року №31, 31.08.1995 року № 177 та від 29.09.1995 року №176) та Підприємством по експлуатації артезіанських свердловин та насосних водопровідних станцій (відповідач є його правонаступником відповідно до наказу ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 18.12.2001 року №207) укладено договір на використання електричної енергії №1, за умовами якого електропостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а споживач зобов’язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 1991 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд (п. 17 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

17.08.2004 року позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до даного договору, якою сторони внесли зміни в договір, вилучивши з тексту договору п. 7, як такий, що не відповідає Правилам користування електричною енергією у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.08.2002 року № 928. Сторони домовились, що порядок розрахунків за електроенергію та зняття показників електролічильників визначатиметься додатком 2Г до договору.

За п. 4 додатку 2Г до договору щомісяця 30 числа споживач зобов’язується направляти свого представника до постачальника електроенергії для надання звіту про використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період. Окрім цього, споживач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.

П. 5 додатку 2Г до договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту електроенергію відповідач здійснює до 01 числа місяця, наступного за звітним.

На основі звіту про обсяги спожитої електричної енергії споживачу виписується рахунок з урахуванням виконаних планових (проміжних) платежів.

Поясненнями позивача, частково відповідача, наданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі звітів про використану електричну енергію, довідкою про стан розрахунків та заборгованість по сплаті за спожиту електроенергію за період з 01.12.2007 року по 01.06.2008 року, стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вищевказаного періоду електричної енергії вартістю 24 561 230,27 грн. та часткової оплати спожитої електроенергії відповідачем на суму 7 689 785 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію вартістю 24 561 230,27 грн., а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за зазначеним договором у спірний період з оплати спожитої електричної енергії за договором № 1 від 29.12.1990 року та має перед позивачем заборгованість у сумі 16 871 445,27 грн.

02.10.2008 року відповідач сплатив позивачу 250 000,00 грн. заборгованості за спірним договором за період з 01.01.2008 року по 01.03.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням № 3309 від 02.10.2008 року та поясненнями позивача.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив 250 000,00 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення цієї суми підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, станом на день розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 16 621 445,27 грн.

Доказів належної оплати цієї заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 16 621 445,27грн. з оплати спожитої електричної енергії за договором № 1 від 29.12.1990 року за період 01.12.2007 року по 01.06.2008 року є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.5. договору за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію споживач сплачує електропостачальній організації штраф в розмірі 5% суми, оплату якої він затримав.

Позивач з урахуванням вимог ст. 231 ГК України нарахував штраф в сумі 843 572,26 грн.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, п. 5.5 договору та ст. 231 ГК України підлягає стягненню 1 015 861,91 грн. інфляційних сум за час прострочення, 100 151,01 грн. 3% річних з простроченої суми і штраф у сумі 843 572,26 грн., які нараховані позивачем у відповідності до вимог закону та умов договору.

Державне мито та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 26112340, р/р 2600200990434 у КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300670) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, р/р 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322227) 16 621 445 (шістнадцять мільйонів шістсот двадцять одна тисяча чотириста сорок п’ять) грн. 27 коп. основного боргу, 1 015 861 (один мільйон п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 91 коп. інфляційної складової боргу, 100 151 (сто тисяч сто п’ятдесят одна) грн. 01 коп. 3% річних, 843 572 (вісімсот сорок три тисячі п’ятсот сімдесят дві) грн. 26 коп. штрафу, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 250 000,00 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Чебикіна