Рішення № 2623859, 09.09.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.08 Справа № 20/360/08

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Малого приватного підприємства Фірма “Ерідон”, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Музичі

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ Інвест”, м.Запоріжжя

про стягнення суми 59 081,21грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Пилипчук Я.В. (довіреність б/н від 03.07.2008р.)

Від відповідача – Пригородова І.М. (довіреність №599 від 11.02.2008р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення суми 16 659,03грн. основного боргу, 18810,30грн. втрат від інфляції, 11910,32грн. річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, 11701,56грн. пені, всього суми 59 081,21грн. на підставі договору поставки №208/07/81 від 14.03.2007р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.06.2008р. порушено провадження у справі №20/360/08, судове засідання призначено на 17.07.2008р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 09.09.2008р. У судовому засіданні 09.09.2008р. оголошувалась перерва з 12 год. 30 хв. до 12 год. 50 хв. Ухвалою в.о. голови господарського суду від 17.07.2008р. строк вирішення спору продовжено на один місяць –до 18.09.2008р.

09.09.2008р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

16.07.2008р. від ТОВ “Газ Інвест” в порядку ст.60 ГПК України надійшла зустрічна позовна заява до МПП Фірма “Ерідон”, відповідно до якої товариство просило внести зміни до додатку №1 від 14.03.2007р. до договору поставки №208/07/81, виклавши п.2.1 в наступній редакції: “Покупець сплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 30% від суми поставки, що складає 44 290 грн. 39 коп. до 12 квітня 2007р. Решту суми на наступних умовах: 70% від суми поставки, що складає 103 344.25 коп. до 10 листопада 2008р.”.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2008р. позовна заява прийнята до розгляду в окремому провадженні, порушено справу №20/379д/08, враховуючи, що вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві є по суті переддоговірним спором і не можуть бути розглянуті в одному провадженні зі спором, який виник у зв’язку з порушенням умов договору.

Позивач у судовому засіданні підтримав позов, просить на підставі ст.ст.9,11,16,258,509,526,530,549,550,551,625,655 ЦК України, п.1.10 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” стягнути з відповідача суму 16 659,03 грн основного боргу, 18810,30грн. втрат від інфляції, 11910,32грн. річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, 11701,56грн. пені, всього 59081,21грн. за договором поставки №208/07/81 від 14.03.2007р. Позовні вимоги мотивовані наступним. На виконання умов договору поставки №208/07/81 та додатку №1-Н від 14.03.2007р. позивач поставив по видатковій накладній №14486 від 13.04.2007р. та довіреності ЯНН №136011 від 13.04.2007р., а ТОВ “Газ Інвест” отримало товар –насіння соняшника на загальну суму 147634,64грн. Остаточний термін оплати відповідно до п.2.1 додатку до договору встановлено до 10.11.2007р. У визначений строк відповідач лише частково розрахувався, сплативши (з урахуванням усного уточнення позивача в судовому засіданні) суму 43133грн. Станом на 05.06.2008р. заборгованість складає 104 501,64грн. При цьому, оплату прострочено в період з 10.11.2007р. по 05.06.2008р. (208 днів). Позивач просить стягнути частину основного боргу 16 659,03грн., на підставі ст.625 ЦК України та п.2.2 додатку №1-Н від 14.03.2007р. до договору, яким встановлено річні в розмірі не 3%, а 20 процентів, стягнути втрати від інфляції 18 810,30грн., суму 11910,32 грн. 20 % річних. Крім того, на підставі п.п.7.1.1,7.8 договору поставки №208/07/81 від 14.03.2007р. просить стягнути пеню станом на 05.06.2008р. в сумі 11701,56грн. (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період). При цьому нарахування втрат від інфляції, 20% річних, а також пені проводить на всю суму заборгованості.

Відповідач позов не визнав. Вважає, що на підставі ч.1 ст.617 ЦК України повинен бути звільнений від відповідальності за порушення зобов’язання, оскільки це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили. Зазначає, що відповідно до договору поставки та п.2.1 Додатку №1-Н від 14.03.2007р. до договору відповідач сплатив 30% від суми поставки, що підтверджується копіями банківської виписки з особистого рахунку та платіжним дорученням. Планував сплатити решту після збору та реалізації врожаю соняшника за 2007р., який було посіяно з насіннєвого матеріалу, поставленого позивачем. Але внаслідок стихійного лиха 2007р. на площах ТОВ “Газ Інвест” на 15.06.2007р. були більше ніж на 50% пошкоджені ярий ячмінь, яра гірчиця, льон олійний, соняшник, тобто мало місце настання форс-мажорних обставин, що підтверджується Висновком Торгово-промислової палати України №3409/05-4 від 06.09.2007р. Збитки від недобору врожаю за 2007р. склали 1 047 932грн., з них збитки за недобір соняшника 303 160грн. Крім того, отриманий насіннєвий матеріал також було поставлено контрагентам відповідача. Внаслідок форс-мажорних обставин ТОВ “Газ Інвест” не мав ніякої можливості виконати зобов’язання по оплаті існуючого грошового зобов’язання за договором. Контрагенти звернулися до ТОВ “Газ Інвест” із заявами про відстрочку платежу за поставлене насіння терміном на один рік у зв’язку з форс- мажорними обставинами. ТОВ “Газ Інвест” 18.09.2007р. та 31.10.2007р. було направлено листи МПП Фірма “Ерідон” №№224,260 з повідомленням про настання форс-мажорних обставин та з проханням внести зміни до договору і перенести строки оплати до 10.11.2008р., тобто до отримання прибутку зі збору та реалізації врожаю 2008р. Але позивач необґрунтовано прийшов до висновку, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для звільнення від відповідальності через те, що у договорі не міститься форс-мажорне застереження. ТОВ “Газ Інвест” не визнає суму основного боргу, так як вона є необґрунтованою, незрозумілою та не підтверджується актом звірки. Відповідач не розуміє, чому позивач заявляє до стягнення лише 16 659,03грн. основного боргу, зазначаючи, що загальний борг становить 104 501,64грн. та при цьому вимагає сплату штрафних санкцій з усього боргу. Позивачу пропонувалось внести зміни до договору та перенести строк оплати грошового зобов’язання, на що він належним чином не відреагував і зміни до договору внесені не були. На підставі ст.ст.614,617 ЦК України, ст.6 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. П.1.9 Наказу Державної митної служби “Про затвердження методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил”, ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст.1 Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України”, ст.14 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” просить у позові відмовити.

Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №20/360/08 до вирішення справи №20/379д/08.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2007р. між Малим приватним підприємством Фірма “Ерідон” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Газ Інвест” (покупець) був укладений договір поставки №208/07/81, згідно з яким в терміни, визначені договором, постачальник зобов’язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі –товар), а покупець –зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму.

Відповідно до п.2.1 за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначається додатками, рахунками –фактурами та/або накладними, що є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з п.2.2 загальна сума договору визначається додатками, що зазначені в п.2.1.

Додатком №1-Н від 14.03.2007р. сторони визначили, що поставці підлягає насіннєвий матеріал (насіння), вказані кількість, асортимент, ціна, строк поставки –до 15.04.2007р., загальна вартість 147 634,64грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2.1 додатку покупець сплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 30% від суми поставки, що складає 44 290грн. 39 коп. до 12 квітня 2007р. Решту суми на наступних умовах: 70% від суми поставки, що складає 103 344грн. 25 коп. до 10 листопада 2007р.

Згідно з п.2.2 додатку у випадку прострочення терміну оплати вартості товару, зазначеного у п.2.1 цього Додатку, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 20% річних, нарахованих на загальну суму простроченої оплати. Строк нарахування процентів діє до повного виконання покупцем оплати заборгованості за поставлений товар та сплати всіх штрафних санкцій в повному обсязі.

Відповідно до п.7.1.1 покупець сплачує за несвоєчасну оплату продукції пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно з п.7.8 договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст.232 ГК України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов’язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій відповідно до ст.259 ЦК України продовжується до 3 років.

11.04.2007р. ТОВ “Газ Інвест” сплачено МПП Фірма “Ерідон” суму 36 827 грн., 13.04.2007р. сплачено суму 6306грн., що підтверджується платіжним дорученням №555 від 13.04.2007р., випискою з особового рахунку.

На виконання умов договору 13.04.2007р. по видатковій накладній №14486 від 13.04.2007р. і довіреності ЯНН №136011 від 13.04.2007р. МПП Фірма “Ерідон” поставила ТОВ “Газ Інвест” товар –насіння соняшника на суму 147 634,64 грн.

Листом вих.№224 від 18.09.2007р. позивач повідомив відповідача про форс-мажорні обставини (з додатком - копії висновку ТПП №3409/05-4 від 06.09.2007р.) та з посиланням на ст. 617 ЦК України.

31.10.2007р. позивач направив відповідачу лист №260, відповідно до якого з посиланням на форс-мажорні обставини, просив внести зміни до договору поставки, якими перенести кінцевий строк сплати грошового зобов’язання у сумі 104 501,64грн. до 10.11.2008р.

На вказане звернення листом №2972 від 12.11.2007р. МПП Фірма”Ерідон” для належного вирішення поставленого питання та прийняття рішення просило уточнити, який насіннєвий матеріал гібридів соняшнику та у якій кількості було продано ТОВ “Газ Інвест” іншим сільгоспвиробникам, а також надати копії підтверджуючих документів.

У червні 2008р. МПП Фірма “Ерідон” звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ “Газ Інвест” про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, пені та річних % на підставі договору поставки №208/07/81 від 14.03.2007р.

У липні 2008р.ТОВ “Газ Інвест” звернулося до господарського суду з позовом про внесення змін до додатку №1 від 14.03.2007р. до договору поставки №208/07/81, виклавши п.2.1 в наступній редакції: “Покупець сплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 30% від суми поставки, що складає 44 290 грн. 39 коп. до 12 квітня 2007р. Решту суми на наступних умовах: 70% від суми поставки, що складає 103 344.25 коп. до 10 листопада 2008р.” (справа №20/379д/08).

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Правовідносини сторін урегульовані договором постачання, до якого згідно з ст.712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона –(продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань).

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач на підставі договору поставки №208/07/81 від 14.03.2007р. отримав від позивача товар: насіння соняшника на суму 147 634,64 грн., що підтверджується видатковою накладною №14486 від 13.04.2007р. і довіреністю ЯНН №136011 від 13.04.2007р.

Відповідачем не заперечується факт отримання товару, його якість, загальна сума основного боргу станом на день розгляду справи у розмірі 104501,64 грн., з урахуванням сплати ним суми 43133грн., що підтверджується платіжним дорученням №555 від 13.04.2007р., випискою з особового рахунку.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов’язань у встановлений договором строк до 10.11.2007р., з урахуванням заявленої позивачем до стягнення суми 16 659,03грн. основного боргу, тобто частини основного боргу, позовні вимоги про стягнення цієї суми є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції на всю суму боргу 104 501,64грн. за період листопад 2007р. –05.06.2008р. у сумі 18810,30 грн. та 20% річних в сумі 11 910,32 грн. за період з 10.11.2007р. по 05.06.2008р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, а також те, що сторони в договорі встановили інший розмір процентів річних (20%), вимоги про стягнення суми 18810,30 грн. втрат від інфляції та суми 11910,32 грн. –20% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 11 701,56 грн. за період з 10.11.2007р. по 05.06.2008р. також на загальну суму боргу 104501,64грн.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п.7.1.1 покупець сплачує за несвоєчасну оплату продукції пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з п.7.8 договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст.232 ГК України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов’язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій відповідно до ст.259 ЦК України продовжується до 3 років.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення зобов’язання відповідачем суд вважає доведеним, пеня в сумі 11701,56 грн. розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог закону, договору та підлягає стягненню у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги заперечення відповідача. Не зважаючи на форс-мажорні обставини, що підтверджуються висновком Торгово-промислової палати України від 06.09.2007р. №3409/05-4, всупереч ст.ст.33,34 ГПК України відповідачем не надано жодних доказів неможливості виконати в строк свої грошові зобов’язання іншим шляхом, оскільки ним не надано доказів відсутності грошових коштів на банківських рахунках, а також жодного доказу, що відповідач у 2007р. мав посіви сільськогосподарських культур лише на території Веселівського району Запорізької області. Як стверджує сам відповідач та слідує із довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві №21-10/4060 від 21.07.2008р., видом діяльності відповідача за КВЕД є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов’язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів. На підставі викладеного, суд не бере до уваги посилання відповідача на інші норми права та письмові докази, на факти невиконання перед ним зобов’язань його контрагентами у зв’язку з форс-мажорними обставинами, оскільки ці факти не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов’язання. Суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідач неналежним чином виконав своє зобов’язання щодо сплати 30%, оскільки договором передбачено його обов’язок сплатити в строк до 12 квітня 2007р. 30% від суми поставки, що складає 44 290грн. 39 коп., тоді як він сплатив 11.04.2007р. і 13.04.2007р. лише суму 43 133грн. І це порушення мало місце до настання форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач.

Відповідно до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд, тому заявлена до стягнення позивачем частина основного боргу та стягнення інфляційних втрат, річних відсотків та пені на всю суму заборгованості за період з 10.11.2007р. по 05.06.2008р. є його правом та не суперечить чинному законодавству.

Клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до вирішення справи №20/379д/08 про зміну договору судом відхилено як необґрунтоване. При цьому суд бере до уваги, що ч.5 ст.188 ГК України встановлено: якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Тобто, на момент звернення до суду з позовом про внесення змін щодо строку виконання зобов’язання по оплаті, зобов’язання відповідачем вже було порушено і у будь-якому разі зміна в судовому порядку договору щодо строку оплати не вплине на факт порушення зобов’язання ТОВ “Газ Інвест” у 2007р.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 79, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ Інвест” (69001, м.Запоріжжя, вул.Перемоги,24, код ЄДРПОУ 31731398, р/р 260054408 в Дніпропетровській філії ВАТ АБ “УКРГАЗБАНК”, МФО 305448) на користь Малого приватного підприємства Фірма “Ерідон” (поштова адреса: а/с 50, м.Київ-191, інд, 03191, юридична адреса: 08125, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул.Леніна,16, кв.82, код ЄДРПОУ 19420704, р №26009012714230 в філії ВАТ “Укрексімбанк”, м.Київ, МФО 380333) суму 16 659грн. 03 коп. основного боргу, суму 18 810грн. 30 коп. втрат від інфляції, суму 11 910грн. 32 коп. річних, суму 11 701грн. 56 коп. пені, суму 590грн. 81 коп. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 19.09.2008 р.