Ухвала суду № 26238265, 19.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2012 р. м. Київ К-27797/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 19.07.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Заступника прокурора м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010

у справі № 2а-6774/08 (6/583)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління

активами „Тект"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

третя особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Тект" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень -рішень: № 0000452307/0 від 10.06.2008, № 0001042304/2 від 10.06.2008, № 0001032304/2 від 10.06.2008.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0000452307/0 від 10.06.2008, № 0001042304/2 від 10.06.2008, № 0001032304/2 від 10.06.2008.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції Державна податкова адміністрація у м. Києві, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва, Заступник прокурора м. Києва звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова документальна перевірка позивача з питань контролю за вчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію СПД та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів та складено акт №624/1-23-04-20393384 від 11.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення: №0000452307/0 від 10.06.2008, яким визначено позивачу податок на прибуток на загальну суму 93089,46 грн. (за штрафними санкціями), №0001042304/2 від 10.06.2008, яким визначено позивачу зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3194053, 14 грн.: основний платіж 1625252, 93 грн., штрафні (фінансові) санкції 1568800, 21 грн., №0001032304/2, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 223255,50 грн.: основний платіж 148837 грн., штрафні (фінансові) санкції 74418, 50 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до донараховано податку на додану вартість в розмірі 148837 грн., пп. 4.1.2. пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", донараховано позивачу податок на прибуток за звітні періоди: з 2005 року по 2006 рік, на загальну суму 1700252, 93 грн. та зменшено від'ємне значення оподаткування по податку на прибуток за 2005 рік на 73400 грн., 2006 рік на 36025 грн., за І кв. 2007 року на 36025 грн.

Стосовно порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", до складу податкового кредиту ТОВ „КУА „Тект" включено податок на додану вартість по будівельно-монтажних роботах та послугах, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності ТОВ „КУА „Тект" в сумі 1565075 грн.

Віднесено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по будівельно-монтажних роботах та послугах, які проводились в офісному центрі, який не обліковується на балансі ТОВ „КУА „Тект".

Збільшення податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які були отримані в результаті проведення ремонтних робіт в нежитловій будівлі літ. Б-8 загальною площею 13647,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, № 6, що відносилась до капіталів пайового венчурного інвестиційного фонду „ПУЛ" недиверсифікованого виду закритого типу.

Податок на додану вартість згідно вищезазначених податкових накладних, які покупцем - ЗАТ „Компанія з управління активами „Тект", що діяло в інтересах Закритого венчурного інвестиційного фонду „ПУЛ" недиверсифікованого виду закритого типу, отримані від контрагентів - продавців, складає 1570195,88 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові накладні оформлені у відповідності з вимогами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Що стосується посилання відповідача на порушення Закритим акціонерним товариством „Компанія з управління активами „Тект" норм ст. 30 Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в частині безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні операцій в інтересах ПВІФНВЗТ „ПУЛ", які не відносяться до господарської діяльності ЗАТ „КУА „ТЕКТ".

Операції з проведення будівельно-монтажних робіт на даному об'єкті, є операціями, які здійснювались з метою використання в господарській діяльності ЗАТ „КУА „Тект" з управління активами ICI ПВІФ „ПУЛ", для внесення в якості внеску до статутного капіталу ТОВ „Харківський Бізнес-Центр „ЮЖНИЙ".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що об'єкт нерухомості було придбано на баланс ICI ІФ „ПУЛ" та не передавався на баланс ЗАТ „КУА „Тект", не відчужувався на користь ICI ІФ „ПУЛ", якими керує ЗАТ „КУА „Тект".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем протягом 2005 року були укладені договори на здійснення операцій купівлі - продажу цінних паперів ICI (Інституту спільного інвестування).

Згідно зі ст. 29 Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" управління активами інституту спільного інвестування здійснює компанія з управління активами. Компанією з управління активами є господарське товариство у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 23 Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" бухгалтерський та податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, яка проводиться компанією з управління активами через пайовий інвестиційний фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій та результатів діяльності інших пайових інвестиційних фондів, активи яких перебувають в її управлінні.

Укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов'язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого пайового інвестиційного фонду.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону діяльність із спільного інвестування - діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів) ICI шляхом емісії цінних паперів ICI з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи, дозволені законами України та нормативно-правовими актами Комісії.

Тобто, укладаючи договори купівлі-продажу цінних паперів позивач діяв від свого імені, але в інтересах третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" грошові кошти пайового інвестиційного фонду зараховуються на окремий рахунок компанії з управління активами у банку окремо від власних коштів компанії з управління активами, коштів інших пайових інвестиційних фондів та відповідно до умов договору про обслуговування ICI.

Системний аналіз норм Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" свідчить про те, що укладення договорів компанією з управління активами від свого імені, але за рахунок активів пайового інвестиційного фонду з зазначенням в таких договорах реквізитів пайового інвестиційного фонду, передбачає і виконання зобов'язань за такими договорами за рахунок активів відповідного пайового інвестиційного фонду.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість сплачений до Державного бюджету України, та включений до податкової звітності ЗАТ „КУА „ТЕКТ", як платника ПДВ.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано податковий кредит на 1565075 грн.

Стосовно порушення пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", до складу податкового кредиту в жовтні 2005 року включено податок на додану вартість в сумі 569622, 39 грн. по придбанню квартир по вул. Білостоцького, 36, м. Дніпропетровськ.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ „КУА „Тект" укладено угоду № 5905-Т від 26.10.2005 з ЗАТ „Укртрансенерго" про переуступку права вимоги за договором про дольову участь у будівництві житлового будинку.

ЗАТ „Укртрансенерго" виписано податкову накладну № 16 від 26.10.2005р. (номенклатура - придбання квартир по вул. Білостоцького, 36), на загальну суму 3417734, 32 грн., в тому числі податок на додану вартість 569922,39 грн.

Підпунктом 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", визначено - якщо платник податку придбаває товари та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно із ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість" або звільняються від оподаткування згідно із ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість", то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням, не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

ТОВ „КУА „Тект" придбані квартири реалізувало фізичним особам та застосувало ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно вимогам п. 1 ст. 9 Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій: первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд апеляційної інстанції не перевірив та не надав належної оцінки тому факту, що придбані квартири було реалізовано фізичним особам.

Вищенаведені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 148837 грн. та зменшенню залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26 Декларації з ПДВ від 11.07.07 р. №126343) за червень 2007 року в розмірі 1979435 грн. та зменшенню від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, що відноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 22.2 Декларації з податку на додану вартість №126343 від 11.07.2007) за червень 2007 року в розмірі 12994 грн.

Стосовно нарахування винагороди КУА венчурного інвестиційного фонду ПВІФ „Амстердам" протягом звітного року за 31.12.2006, сукупна номінальна вартість розміщених інвестиційних сертифікатів за січень 2006 року становить 59539000 грн.

Номінальна вартість одного інвестиційного сертифіката складає 1000 грн.

Отже, виходячи з цього кількість розміщених інвестиційних сертифікатів становить 59539 шт. Використовуючи норми діючого законодавства зазначені в акті, було здійснено відповідний розрахунок щомісячної винагороди.

У відповідності до п. 2.10 Положення, за підсумками фінансового року здійснюється остаточний перерахунок винагороди компанії з управління активами за рік на підставі розрахунку середньорічної сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів венчурного ІСІ, які перебували в обігу протягом року.

Згідно з абз. 2 п. 2.10 Положення середньорічна кількість інвестиційних сертифікатів в обігу визначається на підставі даних реєстру власників іменних інвестиційних сертифікатів та/або бухгалтерського обліку як сума добутку кількості інвестиційних сертифікатів в обігу (розміщених інвестиційних сертифікатів) протягом певних періодів у днях та відповідних зважених коефіцієнтів.

При розрахунку середньорічної кількості інвестиційних сертифікатів в обігу відповідачем було враховано середньозважену кількість інвестиційних сертифікатів ЗПНВІФ „Амстердам" в обігу протягом 2006 року та була взята кількість сертифікатів, яку товариство само зазначило при наданні перерахунку винагороди компанії з управління активами венчурного інвестиційного фонду за підсумками 2006 року до ДКЦПФР, а саме -57364 шт.

Таким чином, виходячи з даних, які були отримані з Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, остаточний перерахунок винагороди ТОВ „КУА „Тект" ЗПНВІФ „Амстердам" за 2006 рік, який здійснюється на підставі розрахунку середньорічної сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів ЗПНВІФ „Амстердам", за даними перевірки становить за 2006 рік - 842562,4 грн., сума винагороди, яку не було включено до складу валового доходу компанії за 2006 рік в порушення вимог пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" 842562,4 грн.

Однак, судом апеляційної інстанції не досліджено доводи відповідача про уточнення розрахунку, щодо включення до валових витрат за 1 квартал 2007 року суму 431781 грн.

Чи мав збитки ? Чи виконано податкові зобов'язання у зв'язку з донарахуванням собі валового доходу 431781 грн.?

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Заступника прокурора м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати частково, в частині податкового повідомлення -рішення № 0001032304/2, яким включено до податкового кредиту з податку на додану вартість 569622 грн. по придбанню квартири, податкового повідомлення -рішення № 0001042304/02, про віднесення до складу валового доходу винагороди на 414246 грн. з направлення справи на новий розгляд в цій частині до суду апеляційної інстанції, в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 скасувати частково, в частині податкового повідомлення -рішення № 0001032304/2, яким включено до податкового кредиту з податку на додану вартість 569622 грн. по придбанню квартири, податкового повідомлення -рішення № 0001042304/02, про віднесення до складу валового доходу винагороди на 414246 грн. з направлення справи на новий розгляд в цій частині до суду апеляційної інстанції, в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко